Чому українська економіка продовжує падіння, а українці витрачають більше

Економіка продовжує падати, а споживачі тринькають гроші

За інформацією Держстату, падіння ВВП у 1 кварталі 2021 року становило 2,2% до відповідного кварталу минулого року. Порівняно із 4 кварталом 2020 року з урахуванням сезонного фактору реальний ВВП України знизився на 1,2%.

У номінальному вимірі ВВП України зріс у 1 кварталі 2021 року на 18% (дефлятор ВВП становив 20,7%) до 1 008,6 млрд грн, що відповідає 24,3 тис. грн у перерахунку на одну особу.

Найбільшого падіння зазнали галузі:

• сільське господарство (-4,8%) через погіршення врожайності основних с/г культур;
• будівництво (-12,7%) через тривалу невизначеність у питаннях державного нагляду та скорочення державного фінансування галузі;
• оптова та роздрібна торгівля (-4,9%);
• транспорт (-8,3%);
• тимчасове розміщення та організація харчування (-4,5%);
• мистецтво, спорт та розваги (-5,5%).

Проте за категоріями кінцевого використання, у 1 кварталі 2021 року зросли кінцеві споживчі витрати домогосподарств (+4,4%), що підтверджується даними про зростання індексу фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі у січні-травні 2021 року на 14,3% до відповідного періоду минулого року, та сектору загальнодержавного управління (+3,2%), в яких левову частку (понад 50%) займають витрати на освіту та охорону здоров’я.

Натомість валове нагромадження основного капіталу скоротилося у 1 кварталі на 7,8%. Головна причина — зниження капітальних інвестицій у житлове та нежитлове будівництво.

Очікується, що в результаті поступового згортання карантинних обмежень в Україні та світі і відновлення економічної активності у 2 кварталі 2021 року зростання ВВП вийде у позитивну площину. І за результатами 2021 року становитиме близько 4% (4,1% за прогнозом Мінекономіки, 3,8% за прогнозом НБУ).

Читайте також: Що станеться, якщо Україна не поверне борги МВФ

Компанії та фізособи нарощують вкладення в ОВДП

За результатами аукціону із розміщення державних цінних паперів, який відбувся 22 червня 2021 року, до державного бюджету було залучено 8,3 млрд грн та $112 млн. Мінфін практично повністю задовольнив заявки на купівлю ОВДП, з яких найбільшим попитом користувалися 2-річні ОВДП в гривні (обсяг розміщень 3,3 млрд грн), середньозважена доходність яких становила 12%.

Черговий аукціон збільшив обсяг державних запозичень в гривні з початку місяця до 34,5 млрд грн, що дозволило майже повністю рефінансувати обсяг планових платежів з обслуговування та погашення гривневих ОВДП у червні (38 млрд грн). Середньозважена ставка державних запозичень у червні становила 11,66%.

Зважаючи на переважання обсягу погашень ОВДП над новими розміщеннями, загальний обсяг ОВДП в обігу за тиждень скоротився на 5 млрд грн (у тому числі гривневих ОВДП — на 8,2 млрд грн) за рахунок зменшення вкладень банків у гривневі ОВДП (-11 млрд грн), що були незначно компенсовані збільшенням валютних ОВДП в портфелях банків (+2,6 млрд грн в еквіваленті).

Натомість інші категорії інвесторів у державні цінні папери збільшували свої портфелі ОВДП як в гривні, так і в іноземній валюті. Зокрема, юридичні особи — загалом на 594 млн грн, фізичні особи — загалом на 485 млн грн. Вкладення нерезидентів в ОВДП за тиждень зросли на 2,3 млрд грн до 110,6 млрд грн, а їх частка у структурі власників ОВДП зросла до 11,2% (або 16,4% без урахування ОВДП в портфелі НБУ).

Читайте також: Про що ніколи не розкажуть продавці криптовалютних ферм

На міжбанку скуповують валюту, на готівковому ринку — розпродають

На міжбанківському валютному ринку у другій половині минулого тижня переважав попит на іноземну валюту над її пропозицією з боку клієнтів банків. Це стало результатом збільшення попиту на іноземну валюту на 9,8% до попереднього тижня, тоді як її пропозиція скоротилася на 6,3%. Внаслідок послаблення гривні до долару США на МВРУ становило близько 1%.

Чиста купівля іноземної валюти Нацбанком за минулий тиждень становила $93,8 млн за рахунок здійснення інтервенцій з купівлі іноземної валюти у період суттєвого переважання пропозиції над попитом на початку минулого тижня (+ $113,8 млн).

З початку року позитивне сальдо інтервенцій Нацбанку збільшилося до $729,3 млн. З урахуванням операцій на МВРУ, а також планових виплат та запозичень Уряду в іноземній валюті міжнародні резерви НБУ становлять близько $28 млрд, що відповідає рівню 87% до композитного критерію МВФ щодо достатності міжнародних резервів.

На готівковому валютному ринку продовжує переважати пропозиція іноземної валюти. З початку червня чистий продаж іноземної валюти фізичними особами становив $220 млн, а з початку року — майже $1,5 млрд, з яких $1,1 млрд — у готівковій та майже $0,4 млрд — у безготівковій формі. Курс гривні до долару США на готівковому сегменті ринку є близьким до свого значення на міжбанківському сегменті.

Читайте також: НБУ не помітив інфляції: посилення монетарної політики знову відкладено

Банки збільшили прибутки вдвічі

Регулятивний капітал банків у травні зріс на 4,2% до 189,4 млрд грн, оновивши максимум з 2015 року.

На тлі активізації кредитної активності банків, адекватність як регулятивного, так і основного капіталу у травні дещо знизилася (до 22,64% та 16,76% відповідно), залишаючись понад як удвічі вищою від мінімально необхідних нормативних значень (відповідно 10% та 7%). Нормативи ліквідності та кредитних ризиків банків також перебувають у межах нормативних значень.

Чистий прибуток банківської системи за січень-травень 2021 року становив 23,8 млрд грн. У травні чистий прибуток банків зріс на 6,3 млрд грн, що майже удвічі більше, ніж у травні 2020 року (3,8 млрд грн), хоча загальний прибуток банківської системи за 5 місяців 2021 року (23,8 млрд грн) є нижчим від минулорічного (29 млрд грн).

В основному це стало результатом негативних фінансових результатів від переоцінки вартості та операцій з купівлі-продажу банками цінних паперів (-3,1 млрд грн за 5 місяців 2021 року), тоді як відсоткові та комісійні доходи банків навпаки зросли (на 2 та 8,3 млрд грн відповідно до аналогічного періоду минулого року).

Зменшення вартості фондування банків сприяло зниженню їх відсоткових витрат у січні-травні 2021 року (на 7,6 млрд грн, порівнюючи із січнем-травнем 2020 року), що дозволило компенсувати збільшення комісійних та загальних адміністративних витрат банків (на 3,9 та 3,1 млрд грн відповідно).

Відновлення економічної активності на тлі згортання карантинних обмежень сприяло також зменшенню відрахувань банків у резерви (на 40% або 3,2 млрд грн, порівнюючи із січнем-травнем 2020 року).

Ліквідність банківської системи (коррахунки банків та депозитні сертифікати НБУ) зросла до понад 225 млрд грн, понад як учетверо перевищуючи необхідний рівень обов’язкових резервів (54,5 млрд грн). Ключовими чинниками збільшення ліквідності банківської системи стали купівля Нацбанком іноземної валюти на міжбанківському ринку та скорочення залишку коштів на рахунку Уряду в НБУ.

Також Нацбанк упродовж тижня надав 4 банкам кредити рефінансування на загальну суму 406 млн грн на строк 84 дні за ставкою 7,5%. Загальна заборгованість платоспроможних банків за короткостроковими кредитами рефінансування (до 3 місяців) становить 3,8 млрд грн (зменшившись з початку року на 9,7 млрд грн), за довгостроковими (від 1 до 5 років) — 79,6 млрд грн (+31,2 млрд грн з початку року).

Читайте також: Що розповів НБУ про фінансову стабільність: 5 головних висновків

Обсяг наданих банками кредитів за державною програмою «Доступні кредити 5−7−9%» збільшився до 49 млрд грн (+1,5 млрд грн за тиждень). У структурі нових наданих кредитів за державною програмою домінують кредити, спрямовані на антикризову підтримку робочого капіталу підприємств (+1 млрд грн за тиждень).

Натомість частка нових позик на рефінансування попередньо виданих кредитів, які домінували на початку дії програми, скоротилася до ¼ (+352 млн грн за тиждень); також відносно незначною залишається частка кредитів на інвестиційні цілі (близько 1/8 від загального обсягу).