Останнім часом багато читачів «Мінфіну» скаржаться на Приватбанк, який відмовляється видавати клієнтам нові картки або блокує старі без можливості їх перевипуску. Приват розриває договори в односторонньому порядку, не пояснюючи причини.
Чому Приватбанку потрібні не всі клієнти
«Мінфін» вирішив розібратися, що насправді сталося та чи можна змінити рішення банку, якщо така проблема раптом виникла. З цими питаннями ми звернулися до самого Приватбанку, до юристів і до Нацбанку.
Ви більше не наш клієнт
Скарги почали сипатися ще минулого року. І ситуація на краще не змінюється. З початку 2021 року «Мінфін» зібрав цілу «колекцію» подібних претензій від клієнтів Приватбанку. Незважаючи на різні обставини, банк за цей час відказав в обслуговуванні близько 15 користувачів. І це тільки ті, хто вважав за потрібне описати неприємну ситуацію на нашому сайті.
«Снимала деньги в банкомате Приватбанка, который „съел“ мою карту. Позвонила на горячую линию и заблокировала карту, сообщив об инциденте сотруднику банка. Он объяснил, что надо подойти в отделение и получить новую карту. Что я и сделала через несколько дней», — поділилася своєю історією LenaKattsyna .
Читайте також: Що робити, якщо банкомат не видав грошей, списавши їх з рахунку
Але в банку на LenaKattsyna чекав неприємний сюрприз. Менеджер повідомила, що банк відмовляє їй у подальшому обслуговуванні, без пояснення причин.
За словами клієнтки, Приват24 продовжує працювати, але видати картку відмовляються. Через два місяці користувач оформила ФОП. Рахунок для ФОПа у банку відкрили, а ось видати картку для особистого користування в черговий раз відмовилися.
«Не знаю почему, но кому-то там в Привате показалось, что средства, зачисляемые мною же на мою карту, носят „криминальный характер“… Пополнял время от времени карту, чтобы с неё можно было платить за коммунальные услуги, интернет, электричество, совершать покупки на торговых площадках. Кредитов никогда не брал, на карте в „минус“ не уходил, потому как лимит 0…», — делится он.
Зі схожою проблемою зіткнувся автор відгуку під ніком slobws: «Оскільки строк дії старої картки закінчувався, хотів отримати нову картку „Універсальна“. Мені сказали, що банк не може видати картку без пояснення причин. Кредитів ніколи не брав, картками користувався лише для зняття готівки та платежів».
Читайте також: Як банки вказують клієнтам на двері і змушують купувати нові смартфони
Читачеві «Мінфіну» під ніком 21volodimir07 одного разу зовсім заблокували всі картки, не вважаючи за потрібне що-небудь пояснити.
«При неоднократном обращении в поддержку по телефону конкретной причины не назвали.
Користувач не здогадується, чому банк прийняв таке рішення. Обов'язкові платежі робив вчасно. Причому поповнювати картки можна досі!
Клієнт Приватбанку під ніком qwerty1305 також поскаржився, що йому відмовили в обслуговуванні без причин.
«Не знаю почему, но кому-то там в Привате показалось, что средства, зачисляемые мною же на мою карту, носят „криминальный характер“… Пополнял время от времени карту, чтобы с неё можно было платить за коммунальные услуги, интернет, электричество, совершать покупки на торговых площадках. Кредитов никогда не брал, на карте в „минус“ не уходил, потому как лимит 0…», — ділиться він.
Що говорить банк
Під відгуками на «Мінфіні» банки можуть залишати коментарі для користувачів. І Приват скористався цим правом.
Десь служба підтримки банку послалася на технічний збій, десь — на фінансовий моніторинг.
Але більшість заявок з подібними проблемами досі залишаються невирішеними.
«Мінфін» звернувся в банк з проханням пояснити ситуацію. На це в Приватбанку відповіли наступним чином:
«Клієнтам вже пояснили причини відмови у подальшому обслуговуванні. У фахівців з фінмоніторингу банку виникли обґрунтовані сумніви в законності операцій, які проводились через картки клієнтів. Саме тому банк був вимушений припинити співпрацю з ними.
Перелік ризикових операцій та таких, що порушують закон, регламентується додатком 20 Постанови про фінансовий моніторинг. Додаток 12 — описує дії банківських установ при виявленні таких операцій з боку клієнтів. Детальніше можна ознайомитися тут.
Інформацію про припинення ділових відносин надали клієнтам в телефонному режимі і надіслали на пошту офіційним листом. Рішення приймали індивідуально щодо кожного з них. Які саме порушення були скоєні клієнтами, банк не може вказати, оскільки це приватна інформація".
Читайте також: Що буде з депозитними ставками в 2021 році
Фінмон лютує
Минулого року вимоги щодо фінансового моніторингу стали дуже жорсткими. Новий «антивідмивний» закон в рази збільшив розмір штрафів для суб'єктів моніторингу за недбайливе виконання обов'язків.
Банки зобов'язані проводити політику «знай свого клієнта». Тому ідентифікацію приватних клієнтів стали проводити частіше. В рамках даної процедури їм пропонують заповнити анкету, в якій потрібно вказати майновий стан і дати прогноз за обсягом грошових потоків за карткою. Банки зобов'язані відстежувати операції. Якщо вони занадто часті і на великі суми, які не відповідають матеріальному становищу клієнта, фінустанова зобов'язана доповідати у відповідні органи, або ж відмовляти в обслуговуванні.
Через карткові рахунки фізосіб заборонено проводити операції, пов'язані з підприємницькою діяльністю. Але на практиці неофіційний мікробізнес масово працює з використанням приватовських карток.
НБУ детально прописав ознаки, за якими банк може відловлювати і припиняти підозрілі фінансові операції. Відповідну постанову регулятора офіційно опубліковано 21 травня 2020 року.
Читайте також: Як банкіри виявляють серед своїх клієнтів відмивачів «брудних» грошей
Що кажуть у Нацбанку
У коментарі «Мінфіну» Нацбанк розповів про права банків і їх клієнтів.
- Перед укладенням договору банк зобов'язаний ознайомити користувача з тарифами на обслуговування та правилами користування платіжною карткою. Про це йдеться в статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- У договорі, згідно з постановою Нацбанку № 705 від 05.11.2014, банк повинен прописати порядок видачі платіжної картки клієнту і розгляду спорів, а також відповідальність емітента та користувача.
- Якщо клієнт порушує умови договору, банк має право зупинити або зовсім припинити його обслуговування.
Зокрема, згідно зі статтею 1075 Цивільного кодексу України, банк має право розірвати договір банківського рахунку, коли мова йде про запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
У Нацбанку стверджують, що такі питання повинні вирішуватися користувачем безпосередньо з банком, а в разі недосягнення згоди — в судовому порядку.
Читайте також: Коли в Україні почнуть працювати «чорні» колектори
Що радять юристи
Кожен клієнт Приватбанку підписує договір про банківське обслуговування, з яким можна ознайомитися на сайті.
Якщо вам відмовляють в обслуговуванні або відкритті рахунку, банк зобов'язаний посилатися на умови договору чи конкретну норму закону.
«Якщо банк не дає обгрунтованої відповіді, значить він перевищує свої повноваження і повинен нести за це відповідальність», — стверджує адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Можаєв і партнери» Михайло Можаєв.
Залежно від наслідків таких дій банку, застосовуються ті чи інші штрафні санкції. Зокрема, банк можуть змусити відшкодувати збитки, які нанесені клієнтові.
За словами адвоката, керуючого партнера юридичної компанії «Касьяненко і партнери» Дмитра Касьяненко, якщо у банку є підозри, що клієнт порушив будь-які умови договору, він зобов'язаний повідомити про це клієнта в письмовій формі. І обов'язково надати аргументи.
Користувач має право спростувати підозри. Протягом 10 робочих днів він може надати підтвердження, що порушень не було. На цей період банк може призупинити надання послуг.
«Якщо клієнт порушив умови договору або проводив незаконні фінансові операції і не зміг спростувати підозри, банк має право розірвати договір в односторонньому порядку», — розповів Дмитро Касьяненко. Однак тільки після письмового повідомлення.
Тобто, формально банк не має права відмовити в наданні послуг, якщо клієнт дотримується умов договору. Виняток із правил — ведення підозрілої діяльності та здійснення підозрілих фінансових операцій, з точки зору фінансового моніторингу. У таких випадках банк має право відмовляти в обслуговуванні без пояснення причин.
Коментарі - 73
Можливо, банк порівнює малу прибутковість клієнта і зависокі ризики, які такий клієнт несе своєю діяльністю.
Часть клиентов не проживает по адресу своей регистрации, у другой части клиентов адрес регистраци в ОРДЛО или Крыму — и куда должен слать письма банк - на деревню дедушке?
А ведь сейчас бывает и так, что и с адресом регистрации всё в порядке,
только клиент живёт и работает в Польше или другой европейской стране.
Да чего греха таить, клиенты Приватбанка и в РФ ездят на заработки…
Банку не нужны проблемы, а именно отсутствие дохода и растраты на обслуживание какой то группы клиентов.
Каждый клиент должен приносить банку доход, каждый, и точка.
Банк может себе позволить какой то процент убыточных клиентов, но это отдельная песня о репутационных издержках, которая такому банку не грозит из-за количества клиентов.
Хороший клиент не тот, который вовремя всё платит, это вам в школу, а не в банк. Хороший клиент это тот клиент с которого банк имеет как можно больше, которому звонят коллекторы, и который несёт последнее чтобы заплатить пеню. Вот это отлично. Именно они и платят зарплаты работникам банка.
То что у нас долго формировали странное представление о хорошем клиенте, ну… есть что есть. Кстати привет Альфа банку где я просрочил платёж на неделю, заплатив комиссию, и выплатив весть кредит со всеми процентами, и мне было отказано в получении нового. Да, да, привет!
Если банк несёт убытки то работать с клиентом он не будет — бизнес и ничего лишнего. Заправлять банкоматы, платить охране, работникам инкассаторам, нужно, и если клиент просто пользуется всеми благами и прибыли от него нет — извините.
Но Ощаду2 не до этого сейчас по ходу.
Банку не нужны клиенты которые не поуши в кредитах
И на первом месте как ни крути, а стоит требование — максимизация прибыли…
О прибыли думал частный Приватбанк- и принимал ВСЕХ!!! клиентов, в т. ч. заманивал пенсионеров, от которых остальные отказывались.
Когда банк стал государственным, то прибыль его уже не интересует: главная задача госслужащего, и банковского клекрка в т. ч., — удержаться в кресле. И он 10 раз запретит там, где можно один раз разрешить.
Нет худшего собственника, чем государство!
«О прибыли думал частный Приватбанк — и принимал ВСЕХ!!! клиентов, в т. ч. заманивал пенсионеров, от которых остальные отказывались.
Когда банк стал государственным, то прибыль его уже не интересует«
Сразу видно, вы даже статистику по прибыли Приватбанка не удосужились посмотреть хотя-бы за период, когда Приватбанк ещё был частным банком и затем стал государственным»…
Открою вам тайну полишинеля — бесплатное обслуживание пенсионеров — чистые убытки любого банка и Привата в том числе — одно бесплатное безналичное зачисление пенсии и одно бесплатное снятие наличных денег через кассу или банкомат Приватбанка — вот стандартная убыточная схема обслуживания подавляющего числа украинских пенсионеров.
Приват, раздавая универсальные кредитки и КДВ всем подряд, однозначно зарабатывал не на пенсионерах…
убытки по комиссии — нбу за «обналичку» берет с банков 0,5 комиссии потому и за снятие/зачисление на карту для выплат она есть; за обслуживание пенсионеров платит кабмин и выше чем 0,5% от суммы
«Вы не поверите»
Зачем пытаться верить форумной занозе,
которая соврёт не задумываясь и не дорого возьмёт…
Ведь существует официальная статистика НБУ и ПФУ…
«за обслуживание пенсионеров платит кабмин»
Кабмин доплачивает ТОЛЬКО Укрпочте
и только за обслуживание сельских пенсионеров.
За обслуживание пенсионеров в коммерческих банках
КМУ не платит банкам ни копейки…
За перечисление денег на карточные счета пенсионеров
ПФУ не платит банкам ни копейки…
Національний банк оновив діючі тарифи на касове обслуговування банків та інкасаторських компаній для банків, які не користуються статусом уповноваженого. Це сприятиме подальшому розвитку делегованої моделі організації готівкового обігу, активізації міжбанківського ринку готівкової національної валюти. Відповідно до прийнятого Правлінням Національного банку рішення передбачено внесення таких змін:
відмінено розмежування плати за номіналами банкнот і розмінних монет, установлено єдиний розмір тарифу за видачу готівки — 0,4% від суми виданої готівки;
підвищено тариф за видачу банкнот у національній валюті України банкам для підкріплення їхніх кас у межах зданих ними сум невідсортованих банкнот із 0,3% до 0,5% від суми виданих банкнот;
установлено тариф за здавання надлишків готівки, придатних до обігу банкнот (монет) у розмірі 0,25% від суми зданої готівки.
Водночас Національний банк залишив без змін пільгові тарифи на касове обслуговування банків готівкою, послуги яких пов’язані з виплатою пенсій, соціальної допомоги та субсидій через підприємства зв’язку України і виплатами готівки бюджетним установам та організаціям, переведеним на обслуговування до Державної казначейської служби України.
«Я не права только в том, что сказала минфин платит… а в реальности нбу оплату не берет!»
Минфин не платит, ПФУ не платит, Кабмин не платит, а НБУ обслуживает банки по обеспечению наличкой пенсионных выплат по льготному тарифу.
Вы же сами процитировали, что НБУ «залишив без змін пільгові тарифи» и сами же пишите, что НБУ оплату не берёт.
Льготный тариф всегда подразумевает тариф, отличный от нуля, а значит при пользовании льготным тарифом всегда будет не нулевой платёж…
Дайте ссылку. :-)
Про це повідомляє пресслужба Мінсоцполітики.
Кабмін схвалив постанову, якою запровадив конкурсний відбір надавачів послуг з доставки пенсій та грошової допомоги за місцем проживання одержувачів. На сьогодні їх надає АТ «Укрпошта» на монопольних умовах.
Тарифи на доставку визначатимуться у договорах, укладених за результатами конкурсу. Обмеження — тарифи мають бути не вище за встановлених урядом. Перший конкурс Пенсійний фонд проведе до 1 вересня 2021 року, до конкурсу пенсії продовжить доставляти «Укрпошта».
Можливість адресної доставки пенсій та соцвиплат залишать лише для 4 категорій осіб:
— людей з інвалідністю І групи,
— осіб, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування та потребують постійного стороннього догляду,
— осіб, які досягли 80-річного віку,
— одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та допомоги на догляд.
уряд платит только за доставку (тут вы правы)
«для доставки пенсій яким проводитимуть конкурси серед надавачів послуг»
Если кроме Укрпочты никто больше не подаст комплект документов на конкурс по доставке пенсий в сельской местности по всей Украине, то и после 01.09 этим неблагодарным делом будут заниматься только и исключительно сотрудники Укрпочты…
Если и Укрпочта не подаст документы на конкурс, то конкурсы будут считаться не проведенными и Укрпочта продолжит работать на ранее согласованных с КМУ условиях компенсации.
«уряд платит только за доставку (тут вы правы)»
Я это и не отрицаю…
Даже если карту используешь только как дебетовую, то банк все равно зарабатывает на эквайеринге твоих платежей. Хватит уже стандартных набросов ватной пропаганды.
«Даже если карту используешь только как дебетовую»
Если с дебетовой зарплатной, пенсионной или социальной карты при поступлении денежных средств сразку же всю сумму снимать через банкомат или кассу наличными — для банка это однозначно убыточные операции…
Миллионы пенсионеров в Ощаде и Привате так и поступают…
нарушение действующего налогового
законодательства или финмониторинга…
выплаты на БПК для укрбанков по факту убыточны…
Но отказаться от них нельзя…
Причем тут пенсионеры к тем, кого отключают без объяснения причин?
«И такой клиент при месячном обороте всего лишь в 20 тыс грн»
Не хочу вас обижать подозрением в неумении пользоваться калькулятором при вычислении % — при обороте в 20 тыс грн доход банка при 2% комиссии будет всего 400 грн.
К тому же возникает вопрос — с какого потолка вы взяли месячные обороты в 20 тысяч при средней зарплате в стране не выше 13,6 тысяч гривен…
Даже если предположить, что все карточные платежи клиентов Привата будут проходить через терминальную сеть Привата, то вы сами можете на калькуляторе взять 2% от оборота и понять что ваши цифры слишком завышены…
Справочно…
Чтобы заработать 2 тыс грн на банковских комиссиях по эквайрингу при уровне комиссии в 2% — необходим оборот по кредитке в 100 тыс грн.
Чтобы заработать 6 тыс грн — оборот должен быть 300 тыс грн.
Так что перед тем, как озвучивать хоть какие-то цифры — сначала хорошо подумайте, а потом уже пишите…
Вы умеете что-то там считать, но не умеете читать. Толку с Ваших подозрений? :))
20 тыс грн в месяц — это 240 тыс грн в год (20*12). Даже если взять отсюда 2%, то будет уже 4,8 тыс грн (240 * 0,02). Я правильно посчитал?
Так же есть переводы и оплаты с минимальными пределами комиссий в денежном выражении, который повышают нагрузку на саму операцию.
К тому же возникает вопрос — с какого потолка вы взяли месячные обороты в 20 тысяч при средней зарплате в стране не выше 13,6 тысяч гривен…
А кто сказал, что средний обычный клиент Приватбанк должен обязательно иметь средний официальный доход? Не получается подогнать задачу под нужный Вам ответ? Так «конверты» у нас еще далеко не вымирающее явление.
«то будет уже 4,8 тыс грн (240 * 0,02). Я правильно посчитал?»
В предыдущем расчёте было 5−6 тыс.
Сейчас всего 4,8 тыс.
Растёте на глазах…
«Толку с Ваших подозрений…»
От ваших отфонарных предположений
толку ещё меньше…
«кто сказал, что средний обычный клиент Приватбанк должен обязательно иметь средний официальный доход?»
Первое — мы обсуждаем не доход, а сумму платежей и основной вопрос — откуда взяли среднюю цифру ежемесячных платежей через банковские терминалы в размере 20 тыс грн?
А почему не 15 тыс или не 10 тыс, а может там всего 8 тыс в месяц и не больше, ведь это обсуждается не месячный доход человека, а месячная сумма средств, потраченная с БПК через банковские терминалы, при условии что это терминалы именно Привата. Если приватовской картой оплатить товар в Сильпо через терминал банка Восток, то за эквайринг получит комиссию банк Восток, а если в АТБ оплатить через терминалы Аваля или Ощада то Приват получит совсем мизерную сумму только как банк-эмитент платёжной карты.
Второе — наличку с «конвертов» никакой дурак не забрасывает на БПК, особенно если в «конверте» баксы. Да и гривневую составляющую «конвертов» большинство получателей тратит наличными на рынках или в магазинах, банку от этого ни холодно ни жарко и комиссионный доход равен нулю…
Ради прикола, попробуйте сами посчитать свои ежемесячные расчёты БПК в торговой сети через банковские терминалы и сравните со среднемесячным своим же доходом…
Смею предположить, что 20 тыс грн вам возможно и не удастся потратить, даже если будете своей картой оплачивать все свои расходы, расходы жены, родителей и детей.
«то будет уже 4,8 тыс грн (240 * 0,02). Я правильно посчитал?»
В предыдущем расчёте было 5−6 тыс.
Сейчас всего 4,8 тыс.
Растёте на глазах…
Слив засчитан.
Первое — мы обсуждаем не доход, а сумму платежей и основной вопрос — откуда взяли среднюю цифру ежемесячных платежей через банковские терминалы в размере 20 тыс грн?
А почему не 15 тыс или не 10 тыс, а может там всего 8 тыс в месяц и не больше
…
Смею предположить, что 20 тыс грн вам возможно и не удастся потратить, даже если будете своей картой оплачивать все свои расходы, расходы жены, родителей и детей.
Вы пишите из-за поребрика и не в курсе что и сколько здесь стоит? Или хотите узнать мой средний оборот по картам за последние 12 месяцев? Он таки больше 20 тыс грн в месяц.
Второе — наличку с «конвертов» никакой дурак не забрасывает на БПК, особенно если в «конверте» баксы. Да и гривневую составляющую «конвертов» большинство получателей тратит наличными на рынках или в магазинах, банку от этого ни холодно ни жарко и комиссионный доход равен нулю…
Не все такие «умные» как Вы. Из конверта тяжело отлистывать купюры при покупках на Али, Амазоне или харьковчанину при покупке чего-то там у ФОПа из Львова. И особенно при покупке услуг.
«…таки больше 20 тыс грн в месяц.»
Ну так бы сразу и написали, что это ваши личные достижения, а не средние данные по клиентам Приватбанка, среди которых есть не только граждане страны с доходом выше среднего, но и обычные пенсионеры с пенсией до 5 тысяч гривен и как они могут ежемесячно тратить по 20 тысяч — известно только вам и богу…
«…таки больше 20 тыс грн в месяц.»
Дополнение…
Взял не такую уже и старую статистику по супермаркетам…
Например, средний кассовый чек в сети магазинов «Сельпо» в пределах 200 гривен. Чтобы выйти на уровень 20 тысяч в месяц, это надо всего-лишь сто раз посетить супермаркет или примерно три раза ежедневно и минимум четыре по воскресеньям.
Поэтому остаюсь на своих позициях и не вижу смысла в дальнейшей дискуссии…
Ну вы же спросили о налогообложении доходов
не за основным местом работы…
Потому что никому не нужны все клиенты. Всегда есть клиенты от которых проблем больше чем пользы.
Мой вывод: я не буду давать банку зарабатывать на мне, если банк не дает мне преференций в виде интересных услуг и кредитов. А приват мне все твердил: сделайте оборот, и мы подумаем, давать вам кредит или нет. Пошли в опу приват, я не должен вам доказывать, что я хороший клиент, это вы должны мне доказать, что вы хороший банк.
«Мой вывод: я не буду давать банку зарабатывать на мне»
У Приватбанка иное мнение на этот счёт…
Когда будете рассчитываться в любом супермаркете банковской картой, физической или токенизированной, через банковский терминал Приватбанка — тогда и заплатите банку его законную комиссию за услуги эквайринга не зависимо от вашего желания…
Чтобы ни копейки не досталось Приватбанку — оплачивайте все товары и услуги исключительно наличными или криптовалютой…
но там не всё можно купить, что нужно.
Биток для покупок на базаре
не нужен — хватит и наличной гривны…
Единственную прибыль которую я дал банку (кроме комиссий за снятия, переводы и покупки) — был один депозит, на время пребывания в армии. Далее карты прострочелись и приват 24 перестал мне называть имена владельцев карт)
P.S.
Показывать данные получателя — это нарушение законодательства о банковской тайне.