Коли в Україні почнуть працювати «чорні» колектори

Законодавчо оформлені стандарти роботи колекторів — результат спільної роботи депутатів, нацбанківців, омбудсмена та представників профільних асоціацій. Вони мають обмежити вседозволеність і встановити цивілізовані правила гри для збирачів боргів. Так охарактеризувала законодавчі зміни перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Ця ідея сподобалася і народним обранцям: у першому читанні законопроект отримав 355 депутатських голосів.

Гряде масове перепідписання договорів

Законопроект встановлює досить великий перелік заборон на бандитські методи роботи колекторів.

Наприклад, колекторській компанії буде заборонено:

• шантажувати боржника і загрожувати його життю, здоров'ю та діловій репутації;
• перебільшувати наслідки невиконання боргових зобов'язань, обманювати щодо розміру та підстав виникнення заборгованості;
• турбувати боржника ночами (з 20:00 до 08:00);
• нагадувати про себе боржнику більше двох разів на добу;
• телефонувати боржнику зі прихованих номерів.

Читайте також: Колекторів змусять працювати в рамках закону та етики

Навіть більше, клієнтам фінустанов, по-суті, буде надано право вирішувати — чи хочуть вони спілкуватися з колектором, якщо недобросовісно обслуговуватимуть свої кредити.

«Законопроект дає кредитору можливість залучати колекторів тільки в тому випадку, якщо це прямо передбачено умовами кредитного договору. Тобто, якщо на це є згода боржника. Те саме стосується права банківської установи або колекторів розкривати інформацію про кредит родичам боржника. Якщо відповідного пункту немає в кредитному договорі, колекторські організації не зможуть звертатися до родичів боржника з вимогами погасити кредит», — пояснює адвокат ЮК Riyako&Partners Микола Максимов.

Юрист ЮК «Волхв» Денис Шевчук уточнює, що згода боржника на залучення колектора має бути і у нових кредиторів, які, наприклад, викупили борги або отримали їх за будь-якими іншими договорами переуступки права вимоги. Вони також не мають права залучати колекторську компанію, якщо це не передбачено в договорі з позичальником.

Ці правила поширюються не тільки на нові, а й на договори, вже укладені на момент вступу закону в силу. «Закон зобов'язує банки переглянути діючі договори на етичну відповідність», — пояснює старший партнер K.A.C. Group Тетяна Кузьмич.

За великим рахунком, в цьому випадку нинішні клієнти фінустанов будуть в більш вигідній ситуації. Щоб убезпечити себе, вони можуть просто відмовитися перепідписати договір. Втім, таких далекоглядних позичальників навряд чи буде багато.

«Люди зазвичай не читають довгі договори — стомлює кількість будь-якої інформації, що перевищує суть: сума-термін-відсоток-покриття. Найбільш одіозні положення будуть заховані в дрібнокаліберні застереження і відсилальні норми. Але формальність буде дотримана і відкрутитися за типом „не бачив, не знаю“ не вийде», — вважає Тетяна Кузьмич.

Три способи захиститися від колекторів

Але якщо клінет фінустанови все ж підмахнув невигідний для нього договір, ще не все втрачено. Новий закон дасть кілька можливостей обмежити або відстрочити спілкування з колектором.

Спосіб перший — взяти тайм-аут на кілька днів. Можливо, цього вистачить, щоб вирішити проблему заборгованості перед кредитором.

«На вимогу боржника або його представника колекторська компанія зобов'язана протягом п'яти днів після першого контакту з ним документально підтвердити озвучену інформацію. У тому числі — надати детальний розрахунок простроченої заборгованості та інших платежів по кожному періоду, а також обґрунтування їх нарахування. До цього моменту колекторська компанія не зможе повторно турбувати боржника», — пояснює юрист ЮК «Волхв» Денис Шевчук.

Спосіб другий — передати всі повноваження по спілкуванню з колектором своїй довіреній особі, наприклад, адвокату.

«Стаття 24 частина 5 пункт 11 законопроекту в прямій і категоричній формі забороняє будь-яке спілкування з боржником щодо стягнення заборгованості, якщо той письмово, з додатком необхідних документів повідомив дані свого уповноваженого представника. До „першого контакту“ боржнику не завадило б завжди мати при собі підписаний з адвокатом договір, щоб в потрібну хвилину реалізувати таку можливість», — говорить Тетяна Кузьмич.

Спосіб третій — звернутися по захист в НБУ, якщо колектор почне перегинати палицю і порушувати встановлені заборони і правила роботи. За це колекторська компанія може викласти кругленьку суму, а надто нахабні — позбутися ліцензії.

Оскільки саме Нацбанк:

• створить реєстр колекторських компаній;
• пропише детально правила їх роботи;
• стежитиме за тим, щоб колектори дотримувалися правил;
• розглядатиме скарги позичальників, чиї права порушили колектори.

Читайте також: Як захиститися від колекторів. Поради НБУ

Тетяна Кузьмич з K.A.C. Group наводить такий приклад. За новими правилами, на конверті поштового послання боржнику сумлінний колектор не має права написати «поверни борг», тим паче червоним чорнилом. Подібні написи будуть кваліфіковані регулятором як «порушення вимог, що пред'являються до етичної поведінки». За це порушнику «світить» штраф — 3000−6000 неоподатковуваних мінімумів (51 тис грн — 102 тис грн) залежно від частоти таких загроз або активності винуватця.

Як з'явиться тіньовий ринок вибивання боргів

Покарання для недобросовісних колекторів виглядає суворим лише на папері. Насправді, збирачі боргів можуть відкрутитися від «штрафного» рішення регулятора. Причина — в розмитості законодавчих трактувань.

«Наприклад, в законопроекті сказано, що НБУ повинен „адекватно“ визначати санкції за порушення. Але що означає „адекватно“, не зрозуміло. Відповідно, колекторська компанія може оскаржити рішення НБУ про застосування штрафу, посилаючись на „неадекватність“ вжитих заходів реагування», — пояснив законодавчу проблему юрист АТ «Моріс Груп» Андрій Іванов.

Але в законопроекті «зашиті» і більш серйозні проблеми. По-перше, суворі правила для колекторів поширюються далеко не на всі види кредитних договорів.

«Дія нового закону не поширюватиметься на кредити з погашенням до місяця. Тобто, не стосується більшості кредитів «до зарплати», — пояснює партнер К М Партнери Максим Олексіюк.

По-друге, НБУ контролюватиме далеко не всі компанії, які називають себе колекторами.

«Якщо компанії немає в реєстрі колекторів, НБУ її не контролює. У регулятора є можливість притягнути до відповідальності тільки кредитора або зареєстровану колекторську компанію, якщо її співробітники порушують закон», — розповідає адвокат КМ партнери Ілля Прокоп'єв.

Компанії, які відмовляться легалізуватися, залишаться недосяжні для НБУ. Жертвам таких неофіційних колекторів немає сенсу скаржитися регулятору ні на самих кредиторів, ні на офіційних колекторів, які залучають нелегальних збирачів боргів. Ілля Прокоп'єв пояснив, чому.

Боржник не зможе зафіксувати і передати НБУ докази порушення його прав саме кредитором або офіційним колектором. Тому що зміст нав'язливих дзвінків або відвідувань, загроз і залякувань буде неможливо пов'язати з ними безпосередньо.

«Єдиний реєстр боржників відкритий для всіх. По імені та прізвищу можна дізнатися про борг, а кредитор або офіційний колектор заявить, що залякують його клієнтів конкуренти. Якщо за зверненням споживача фінпослуг НБУ вживе заходів щодо кредитора або колектора, в суді саме НБУ повинен буде довести законність своїх дій і провину компанії. Тобто, законопроект не вирішує проблему колекторів, які зараз не соромляться в методах збору боргів і навряд чи виявлять бажання реєструватися офіційно», — вважає Максим Олексіюк.

Він уточнює, що боротьба з цими вишибалами залишається завданням правоохоронних органів. Оскільки їх дії підпадають під статті Кримінального кодексу.
«У плані кримінальної відповідальності нинішній законопроект нічого не змінює: відповідальність „чорних“ колекторів не посилюється. Залишається сподіватися, що нове регулювання не стане для правоохоронних органів приводом самоусуватися від проблеми і перенаправляти всіх до НБУ», — говорить юрист.

Чи можна посадити вишибалу

Андрій Іванов з АТ «Моріс Груп» розповів, що колекторів, які тероризують боржників та їхніх родичів, можна притягнути до кримінальної відповідальності.

Наприклад, якщо борг вимагають повернути у родичів позичальника, його поручителів або абсолютно сторонніх людей, які потрапили в поле зору колекторів з абсолютно незрозумілих причин, це може кваліфікуватися як вимагання. А здирнику «світить» термін до п'яти років. Якщо ж вимагачі ще й погрожували жертві, діяли з особливою пристрастю, то ризикують просидіти на нарах до 12 років.

Якщо ж погрози сиплються на адресу боржника, вимагачів можна притягнути за статтею «Примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань», максимальна санкція за якою передбачає вісім років позбавлення волі.

«Крім того, дії колекторів можуть мати ознаки загрози вбивства (стаття 129 КК — до п'яти років позбавлення волі), доведення до самогубства (стаття 120 КК — до десяти років позбавлення волі). Загриміти за грати колектори також можуть за порушення недоторканності приватного життя (стаття 182 КК — до п'яти років позбавлення волі), загрозу знищення майна (стаття 195 КК — до півроку арешту) і так далі», — пояснив Андрій Іванов.

Читайте також: Що робити, якщо дзвонять колектори і загрожують прийти додому

Однак злочинцям у більшості випадків вдається вийти сухими з води.
Якщо подібні справи і доходять до суду, то до реального покарання — ні. Оскільки суди в переважній більшості випадків не знаходять підстав для засудження і виправдовують обвинувачених.

Наприклад, в 2018 році суд в м. Марганець за вимагання боргу з погрозами засудив двох підозрюваних до 3 років умовно і відразу ж амністував їх.

Того ж року троє обвинувачених в аналогічних злочинах отримали від Вінницького міського суду по 1 року умовно, четвертий — два роки умовно.

У Полтаві трьох з чотирьох, що проходили по «колекторській «справі, суд виправдав, а ще одного засудив до 1,5 років ув'язнення, які людина вже провела в СІЗО.

У 2019 році суд Маріуполя виправдав особу, яка підозрювалася у вимаганні та погрозах насильства. Цей список можна продовжувати ще довго.

Виправити ситуацію ще можна. Для цього, як мінімум, потрібно прибрати всі недоліки законопроекту до другого читання і прийняти такий потрібний людям і сумлінним фінустановам закон.