Інга Андреєва: Під час пандемії людям стало зручніше платити гаджетами

Пандемія стала каталізатором для безготівкових та безконтактних платежів. За даними НБУ, кількість безконтактних карток в Україні за 9 місяців 2020 року зросло на 50% — до 11,5 млн штук. Кожна друга оплата карткою відбувається безконтактно, тоді як минулого року йшлося тільки про кожну третю.

Але одночасно зростає і популярність кеша. Згідно зі статистикою НБУ, за січень — листопад 2020 року обсяг готівки в обігу збільшився на 28,3% — до 493,1 млрд грн.

Чому готівки стає більше, як воліють оплачувати покупки українці і які платіжні новинки з'являться в Україні у 2021 році, «Мінфіну» розповіла генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.

Інго, як змінилася поведінка споживачів фінпослуг у світі за час епідемії коронавірусу? Назвіть три головні тенденції.

Ключовий глобальний тренд, який дає поштовх новим тенденціям, — цифровізація.

По-перше, зростає популярність віддалених каналів отримання фінансових послуг. Безпека і відсутність контакту вийшли на перший план. В Європі 62% споживачів віддають перевагу віддаленому цифровому банкінгу замість класичного. Ще три роки тому таких було менше половини.

Другий напрямок — зростання кількості безконтактних карток і оплат за допомогою NFC-пристроїв. Це не тільки зручно і безпечно, але і вибір на користь гігієни: розраховуючись безконтактно, ви ні до чого не торкаєтеся. Зараз 78% оплат за картками Mastercard в Європі — безконтактні.

Третя тенденція — зростання інтернет-комерції. 42% європейців здійснюють фінансові операції онлайн або в додатках частіше, ніж це було до пандемії.

Читайте також: Понад 45% онлайн-оплат за картками Mastercard здійснюється з мобільних гаманців

Чи є якісь особливості, характерні саме для України?

Україна — один зі світових лідерів з розвитку NFC-платежів.

Кількість безконтактних платежів в Україні у 2020 році за нашими картками зросла практично вдвічі, NFC-транзакцій — у 2,5 рази. А пристрої, що носяться, такі як годинники і фітнес-браслети, використовуються для оплати покупок в 5 разів частіше, ніж у 2019 році. Тобто українці все більше платять гаджетами.

Онлайн-комерція за неповний 2020 рік показала зростання на 45%. Через пандемію просіли такі сегменти як подорожі, готельний бізнес, покупка квитків на офлайн-заходи тощо. Але ряд сегментів виріс — транспортні рішення (на 60%), доставка їжі і продуктів харчування (на 100%).

У звіті НБУ йдеться, що цього року 86 операцій з картками зі 100 проводяться в Україні безготівково. Кожна друга оплата карткою — безконтактна. Яку роль в цьому зіграла пандемія?

Cashless-напрямок активно розвивається вже кілька років. Пандемія лише посилила «безконтактний» і безготівковий тренди.

Спрацював фактор гігієни. Є дані, що на банкноті живе близько 26 тис. різноманітних бактерій. Навіть на нових купюрах знаходиться більше 2 тис. мікробів. Тому люди відмовляються від готівки з міркувань особистої безпеки.

Ще один тренд, який ми спостерігали під час пандемії, — зростання популярності карток для дітей і підлітків. Батьки намагаються не давати дітям в руки купюри, привчаючи їх платити безготівково. Цього року ми активно розвивали такий напрямок разом з Приватбанком і Ощадбанком.

Читайте також: Дитячі картки та депозити: що українські банки пропонують маленьким клієнтам

Чи будуть показники зростати так само швидко і наступного року?

Прогнози Euromonitor International кажуть, що частка готівкових розрахунків у світі до 2025 року знизиться з 23% до 17%. Думаю, Україна буде в тренді.

Люди стануть ще частіше платити гаджетами. За статистикою Нацбанку, кількість токенізованих карток за 9 місяців 2020 року зросла на 50% — до 3,4 млн штук. Два-три роки — і ми досягнемо 10 мільйонів, тому що це дуже швидка і зручна технологія.

Ми також бачимо іншу статистику: за даними Нацбанку, за січень — листопад 2020 року обсяг готівки в обігу збільшився на 28,3% — до 493,1 млрд грн. Тобто попит на готівку зараз зростає. В чому причина?

Не варто забувати про тіньову економіку. Наше дослідження показало, що чверть ВВП країни перебуває в тіні. А це близько 846 млрд грн.

Наші зусилля спрямовані на те, щоб перевести потоки в безготівковий обіг і зробити їх «видимими» для економіки.

Читайте також: Бюджет-2021: що буде з зарплатами, пенсіями та субсидіями

Досвід європейських країн підтверджує, що збільшення обсягу безготівкових платежів вдвічі допомагає зменшити обсяг тіньової економіки на 0,6% — 3,7% ВВП. Для України — це від 25 до 150 млрд грн.

Який відсоток МСБ все ще не готовий приймати безготівкові платежі?

Згідно з нашим дослідженням, в Україні тільки 38% представників малого і середнього бізнесу приймають безготівкові платежі. В європейських країнах цей показник практично вдвічі вищий — 62%. За кількістю POS-терміналів загалом Україна ще далека до європейських показників: якщо у нас на 1 млн населення припадає 9 тис. терміналів, то в Європі — понад 20 тис.

Як можна вирішити цю проблему?

Потрібні комплексні дії платіжної системи, банків, торговельних партнерів, НБУ. Ми вже маємо зручні рішення, які цікаві представникам різних сегментів і масштабів бізнесу. Для когось це стандартний POS-термінал, а хтось хотів би впроваджувати оплати за допомогою QR-коду.

Читайте також: Рітейлу доведеться купувати POS-термінали за свій рахунок

Цього року разом з Ukrtrimex ми запустили в Україні рішення, яке дозволяє бізнесу здійснювати цифрову фіскалізацію: через мобільний додаток «Cмарт Каса», де інтегрована і можливість оплат через цифрові гаманці Apple Pay, Google Pay, а також через Masterpass за допомогою QR-коду.

Роком раніше ми також представили фізичний варіант рішення «Cмарт Каса» — мультифункціональний термінал, який об'єднує програмний фіскальний апарат, рішення для автоматизації каси і POS-термінал. Він також дозволяє автоматизувати програми лояльності і налаштувати їх під завдання конкретного бізнесу.

Також Mastercard стала партнером Міністерства цифрової трансформації в запуску консалтингової платформи Дія.Бізнес.

З квітня 2021 року українські банки будуть випускати тільки безконтактні картки Mastercard. Visa заявила про таку вимогу до банків ще минулого року. Чому ви вирішили дати їм відтермінування?

Це усвідомлене рішення для українського ринку. Нова емісія тягне за собою певні витрати. Тому ми дали банкам трохи більше часу на підготовку.

Крім того, ми запустили на українському ринку цілий ряд глобальних електронних гаманців. У таких рішеннях немає лімітів, і оцифрувати можна будь-яку картку — чипову або з магнітною смугою. Таким чином будь-яка картка може стати безконтактною.

Якими способами найчастіше оплачують покупки українці — банківська картка, Apple Pay/Google Pay, QR-код або інші? Наскільки популярним є кожен з них?

Технологія QR-кодів залишається нішевим рішенням. Але є ситуації, коли саме QR-коди дуже зручні. Один із прикладів — технологія Scan&Go в супермаркетах, коли обираєш товари, скануєш і в додатку оплачуєш покупки.

Якщо ж говорити про безконтактні оплати токенізованими картками, сьогодні вони явний фаворит: фактично кожен другий безконтактний платіж за картками Mastercard здійснюється смартфоном або іншим NFC-гаджетом.

Читайте також: Українці віддають перевагу розрахункам в інтернеті та безконтактним платежам — НБУ

За вашою статистикою: хто частіше платить смартфонами — власники Android або iOS? Є відмінності за сумою операцій і призначенням платежів?

Apple Wallet традиційно був більш активним гаманцем, з точки зору транзакцій. Але Google Pay цього року зробив справжній ривок. В умовах пандемії людям загалом стало зручніше платити гаджетами.

Згідно з нашою статистикою, до пандемії українці більш активно використовували Apple Pay в сферах подорожей і розваг. Сьогодні сегменти використання гаманців майже не відрізняються. Це транспорт, заправки, супермаркети, аптеки тощо.

У вересні 2020 року Mastercard запустила нове рішення — Mi Pay, яке дозволяє оплачувати покупки фітнес-браслетом. Які перші результати? Скільки коштує пристрій, що носиться?

Ми запустили Mi Pay відразу з десятьма банками: А-Банк, Альфа-Банк Україна, Банк Восток, Ощадбанк, Приватбанк, ПУМБ, Укргазбанк, Конкорд Банк, Monobank, Укрсиббанк. Сьогодні до сервісу также підключені Банк Південний та Банк Кредит Дніпро. В гаманець можна додати до 6 карток.

З вересня ми бачимо зростання транзакцій за цим гаманцем на 25% щомісяця. Це рішення набагато доступніше, ніж смартфон з NFC-функцією: на момент запуску браслет Mi Smart Band 4 NFC коштував 1299 грн. А також це зручне рішення для тих, хто займається спортом.

Чи популярні в Україні такі пристрої, як годинник з платіжною функцією, кільця, браслети та інше?

Україна вже не перший рік входить до топ-10 європейських країн за кількістю транзакцій, які відбуваються за допомогою пристроїв, що носяться.

З урахуванням того, що на ринку присутні цифрові гаманці з технологією Apple Pay, Google Pay, Garmin Pay, Mi Pay, вже не виникає питань, як цим користуватися. Кожен може обрати те, що йому більше підходить.

Читайте також: Юрій Батхін: Грань між фізичним та цифровим світом розмивається

У квітні Visa збільшила ліміт для безконтактних оплат без пін-коду в Україні до 1500 грн. Mastercard досі утримує його на рівні 500 грн. Який відсоток безконтактних оплат в нього вписується?

Середній чек за безконтактними транзакціями сьогодні становить близько 250 грн, тобто вдвічі нижче за наш ліміт.

Чи плануєте ви його підвищувати?

Поки що у нас немає таких планів. Нинішній ліміт — оптимальний, з точки зору балансу між тими ризиками, які бере на себе банк-емітент, і зручністю для клієнта.

До того ж, є альтернативні варіанти оплат. Повертаємося до тих же цифрових гаманців, оплат пристроями, які носяться. Ідентифікація клієнта відбувається на самому пристрої дуже швидко — наприклад, за допомогою FaceID або за відбитком пальця.

Чи зросла кількість шахрайських операцій і обсяги втрат від них за останній рік — під час пандемії?

Україна знаходиться серед країн з одним із найнижчих показників за кількістю шахрайських транзакцій. За час пандемії він не виріс. Але соціальна інженерія, на жаль, залишається реальністю: досі клієнтам банків телефонують шахраї, намагаючись вивідати конфіденційну інформацію, в тому числі реквізити карток.

Ми робимо безліч освітніх проектів разом із банками та асоціаціями, для різних аудиторій. Цього року зробили серію освітніх роликів для школярів «Школа платіжної грамотності», підтримали кампанію Національного банку #ШахрайГудбай, а також запустили власну освітню кампанію «Корисні звички» з медіа і лідерами думок.

Хто відповідає за безпеку — банк чи платіжна система?

Безпека карткового рахунку залежить від усіх трьох сторін: і від платіжної системи, яка забезпечує банки технологіями обробки платежів, і банків, які налаштовують свої системи моніторингу, і самого власника картки, який контролює конфіденційність даних. Тут повинні працювати всі учасники.

Читайте також: Плати, або заразимо коронавірусом: як шахраї виманюють гроші в українців

Читачі «Мінфіну» часто скаржаться: гроші з рахунку зникли, банк надіслав повідомлення, що моєю карткою хтось оплатив покупки десь за кордоном або в інтернеті… Кому скаржитися, якщо зникли гроші з картки?

Власнику картки потрібно звертатися до банку-емітенту. Це перша і основна точка контакту для клієнта, куди він повинен відправити інформацію про шахрайське списання грошей. Кожен випадок потім розглядається індивідуально.

Банк-емітент володіє всією інформацією щодо рахунку клієнта, може його ідентифікувати. Платіжна система не працює з персональними даними клієнтів, але ми визначаємо правила взаємодії для всіх учасників і процедури опротестування. Банк-емітент діє згідно з правилами і веде претензійну роботу.

Читайте також: З банківської картки списали гроші без вашої згоди: що робити

У 2019 році Mastercard придбала компанію Ethoca, сервіси якої істотно допоможуть нашим банкам прискорити претензійні процеси, за рахунок колаборації банків і торговців. У майбутньому вони дадуть клієнтам можливість бачити розширену інформацію про свої операції з правильною назвою торгової точки, її логотипу, адреси та контактів для зворотного зв'язку.

У 2019 році Mastercard готувала до запуску сервіс Tap on Phone. Він повинен був дозволити малому і середньому бізнесу приймати безконтактні платежі без фізичного POS-терміналу. Чому запуск не відбувся?

Наприкінці 2019 року змінилися стандарти безпеки даних індустрії платіжних карток (PCI). Ми проробили значну підготовчу роботу, щоб такі рішення як Tap on Phone відповідали цим стандартам, і продовжуємо працювати в цьому напрямку.

Безумовно, можна було б виходити в пілотні проекти, але ми бачимо сенс впроваджувати те, що потенційно можна масштабувати. Тоді це цікаво і партнерам, які до цього залучаються. Тому робота не зупинилася, в неї внесені коригування.

Навіщо вирішили запустити сервіс «Готівка на касі»? Чи не простіше власникам карток зняти гроші просто в банкоматі?

Ми керуємося потребами клієнтів. Готівка у невеликих сумах все одно потрібна: наприклад, коли хочеться купити букет квітів у бабусі біля метро ​​або дати дитині кишенькові гроші, якщо немає дитячої картки.

Цей сервіс також затребуваний у невеликих населених пунктах, де немає банкоматів. Наприклад, на заправку, розташовану на трасі, приходять жителі найближчого села, які купують чай або каву і знімають готівку, тому що зробити це більше немає де.

1 серпня 2020 року ми розпочали масштабування проекту. Крім Приватбанку, до нас приєдналися Райффайзен Банк Аваль та Ощадбанк. На даний момент сервіс доступний вже в мережі «Сільпо», «Фора», Varus, ОККО і WOG, і список торгових точок буде розширюватися. Незалежно від суми покупки, готівкою на касі можна отримати до 500 грн.

Читайте також: Готівка на касі: торговельні мережі видали українцям кешем понад 20 мільйонів — Приватбанк

У грудні 2019 року Mastercard запустила сервіс грошових переказів Moneytou, за допомогою якого можна переказувати гроші в чаті Viber. Наскільки він популярний?

Що стосується р2р-переказів, Україна — один із лідерів на глобальному ринку. Щомісяця ми фіксуємо транзакції за трьома мільйонам унікальних карток. Тобто стільки власників карток користуються сервісами переказів на різних платформах.

Ми запустили пілотний проект Moneytou в трьох країнах — Україні, Угорщині та Румунії. В Україні сервісом вже користується кілька тисяч зареєстрованих користувачів.

Visa заявила, що випустить кредитку з кешбеком у біткоїнах. Чи плануєте ви подібні проекти?

Ми спостерігаємо за тим, як розвивається цей напрямок. Але у нас є певні вимоги: інструменти, з якими ми працюємо, повинні бути надійними, забезпечувати стабільність, відповідати законодавчим нормам і гарантувати захист споживача. На жаль, цим критеріям відповідають далеко не всі криптовалюти.

Але ми запускаємо проекти з підтримкою криптовалют. Тобто дозволяємо власникам конвертувати криптовалюту у фіатні гроші і використовувати її вже у вигляді традиційної валюти для транзакцій карткою Mastercard.

Читайте також: Як продати біткоїн: на що звернути увагу та яких помилок варто уникати

Розкажіть детальніше про вашу блокчейн-платформу для тестування національних криптовалют?

Близько 80% центробанків так чи інакше підходять до теми цифрової валюти. Половина з них перейшли до досліджень, тобто до створення концепції і дизайну.

Наша платформа допомагає центробанкам перевірити, як та чи інша валюта буде працювати в реальному житті. Це віртуальна платформа на базі блокчейна, де центробанки зможуть працювати з національними цифровими валютами — проводити емісію, розподіл, розрахунки між банками, постачальниками фінпослуг і споживачами.

Які нові проекти Mastercard вдалося реалізувати за останній рік? Які проекти можна назвати найуспішнішими?

Ми реалізували безліч проектів в напрямку цифрових карток і рішень для різних аудиторій: тінейджерів, підприємців, преміальної аудиторії, смарт-сіті проекти.

Ще одне свіже рішення цього року — сервіс Cash to Card, який ми запустили разом з Банком Південний і мережею магазинів «Цитрус». Цей сервіс дозволяє перерахувати за реквізитами картки до 5 тис. грн просто на касі магазину.

Цього року також почали застосовувати токенізацію при онлайн-оплатах. Щоб транзакції в інтернеті були безпечнішими, дані картки замінюються токеном.

У Раді зареєстрували законопроект № 4178, який пропонує зменшити комісії при розрахунках платіжними картками. Вже з початку наступного року загальний розмір ставки комісії може бути обмежений 1,5% розміру платежу. А з 2022 року — не вище 0,5%. Як ви оцінюєте такі законодавчі зміни?

Для чого існує міжбанківська комісія? Це баланс між усіма учасниками ринку, і сьогодні цей баланс визначає сам ринок.

Великі емітенти є й еквайєрами на українському ринку. Отримуючи дохід у вигляді інтерчейнджа, вони мають можливість реінвестувати гроші в розвиток — в першу чергу, в інфраструктуру, наприклад, ті ж термінали у торговій мережі.

Якщо цю комісію зменшити, у банків не залишиться джерел для фінансування розвитку — і вони почнуть шукати нові. Це, безумовно, може порушити баланс на українському ринку, і фінансове навантаження, в першу чергу, ляже на користувача карткових продуктів.

В Європі, дійсно, міжбанківська комісія складає 0,2−0,3% — залежно від того, дебетова або кредитна картка. Але банківські продукти там стали платними. Тобто клієнт платить за пакет, за обслуговування, за всі транзакції, наприклад, зняття готівки у банкоматі. Банки також зупинили багато програм лояльності.

Читайте також: До чого призведуть спроби зарегулювати цифрові платежі

Які наслідки може мати прийняття такого закону?

Від законодавчого регулювання інтерчейнджа постраждають усі сторони.

По-перше, банки, у яких зменшиться дохід. Швидше за все, вони почнуть пропонувати торговим мережам закуповувати або співфінансувати POS-термінали, тому що це досить дорога інвестиція. І однозначно переглянуть свою тарифну політику.

По-друге, клієнти. Ми звикли до безкоштовних сервісів — обслуговування картки та транзакції без комісій, програма лояльності, пільговий період за кредитною карткою та інше. Але про це теж доведеться забути, бо зникне джерело фінансування і банки почнуть робити продукти для клієнтів платними. Клієнти ж припинять відкривати декілька карток у різних банках одномоментно.

По-третє, торгові мережі. Чим менше цікавих продуктів будуть пропонувати банки, тим менше у клієнтів буде мотивації платити безготівково, і вони загалом будуть менше купувати. Сьогоднішні темпи зростання безготівкових розрахунків можуть сильно сповільнитися.

Які нові проекти і технології чекати у новому році?

Дедалі популярнішими стають віртуальні картки, коли банк випускає картку в цифровому форматі. Всі реквізити картки є у мобільному додатку вашого банку, оформляти при цьому фізичну картку не обов'язково. Вперше такий сервіс в Європі запустив наш український monobank, а зовсім скоро і Альфа-Банк. Далі його впроваджуватимуть все більше банків.

Ми бачимо активність рітейлерів у сфері платежів. Торговельним мережам цікаво створювати нові рішення і способи оплати. Часто запити на нові платіжні технології приходять до нас вже не від банку-еквайєра, а від торгового партнера.

Буде розвиватися і напрямок Smart City. Прогнозуємо зростання онлайн-комерції.

Читайте також: Прощавай, кеш: як нові технології підкорюють ринок

Один з напрямків в онлайн-комерції, над яким зараз активно працюємо, — це використання біометричної ідентифікації для підтвердження оплати. Коли ви оплачуєте покупку за допомогою NFC, ви підтверджуєте транзакцію за допомогою TouchID або FaceID — це зручно і швидко. Хочеться перенести це і в інтернет-комерцію, замість звичних сьогодні смс-повідомлень з паролем.

В Україні у сфері безпеки платежів поступово починають застосовувати і поведінкову біометрію. Адже користувачі, наприклад, по-різному тримають телефон, набирають текст, скролять інтерфейс сайту — все це унікальні параметри. За поведінкою можна визначити, хто користується вашим телефоном або комп'ютером — ви або хтось сторонній. Над такими проектами зараз працюємо. Одне з таких рішень — технологія Nu Detect.

Дуже перспективною є також голосова комерція. Однозначно це буде наступним трендом, і це нова можливість для українських банків.

Спілкувалася Світлана Тартасюк

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції