Грігол Катамадзе: Нульову декларацію мають подати всі

Незважаючи на кризу і спад економіки податкова служба звітує про перевиконання плану надходжень до бюджету. Що каже з цього приводу бізнес — кошти дійсно збираються завдяки перекриттю схем чи традиційно збільшується тиск на підприємства?

Нова команда податкової справді почала активну боротьбу із «схемами», скрутками, та іншими маніпуляціями з ПДВ. Крім того, значно зросла якість адміністрування податків, що особливо важливо в умовах мораторію на перевірки бізнесу. Не хочу казати, що хтось у бізнесі сильно зловживає цим, але такі приклади є.

В одному з недавніх інтерв’ю нашому виданню міністр фінансів Марченко висловив думку, що кардинальні зміни фіскального законодавства зараз не на часі. Але президент Зеленський пообіцяв повернутися до питання запровадження податку на виведений капітал. Чи актуальні зараз такі серйозні зміни?

За інформацією того ж таки Мінфіну, податок на прибуток сплачують тільки 10% зареєстрованих в Україні компаній. Тобто, з 4000 компаній — лише 400. Решта знаходять схеми, які дозволяють їм ухилятися від оподаткування. Питання: для чого нам такий податок, який не наповнює бюджет?

Давайте замінимо його. Так, перший рік бюджет недоотримає певну суму. Але потім, за рік-два, як показує досвід інших країн, заміна податку на прибуток на податок на виведений капітал (ПнВК) щорічно додає 1,5% до зростання ВВП. Адже ми не скасовуємо податок, а відтерміновуємо його.

Податок на виведений капітал означає, що ти отримав прибуток, реінвестував його у розвиток, збільшив виробництво, розширив штат. Ти не забираєш ці гроші, а отже, не сплачуєш податок. Податкове зобов’язання з ПнВК виникає тільки при виплаті дивідендів, роялті чи благодійних внесків. Крім того, такий податок значно легше адмініструвати. Бізнес підтримує ідею введення ПнВК. І, вважаю, що такі речі слід робити оперативно.

Читайте також: Як податок на виведений капітал допоможе бізнесу

В Раді вже зареєстровані відповідні законопроекти. Які головні зауваження маєте до них?

У законопроекті, поданому профільним комітетом, розглядається поетапне введення ПнВК, в першу чергу, для компаній, оборот яких становить до 150 млн грн на рік. Але не вказано строків такого експериментального підходу. Слід чітко означити, що податок вводиться, скажімо, на два роки. У випадку позитивного результату він пошириться на всі компанії. Якщо не буде конкретики – це ризик.

фото: Сергій Владикін

Не менш серйозна проблема для нашого бізнесу – високе навантаження на фонд оплати праці, яке, власне, і породжує зарплати в конвертах. Як пропонує вирішити це питання ваша Асоціація?

Асоціація платників податків вже давно говорить про необхідність зменшення навантаження на фонд оплати праці. Сьогодні воно становить 41,5%. Так, це краще, ніж 68%, як було раніше, але все одно забагато. Ми пропонували об’єднати ЄСВ, податок на доходи фізосіб і військовий збір в один податок із ставкою 32%, з подальшим її зниженням до 20%. Таке навантаження було б справедливим і дало б можливість вивести зарплати з тіні.

І паралельно потрібно було б вводити «нульове» декларування?

Так, щоб побороти зарплати «в конвертах» і тіньові доходи, потрібно проводити «нульове» декларування. Я прихильник цієї ініціативи, як і податкової амністії в цілому. Але наша пропозиція — ввести справді нульове декларування – без відсотків.

Що маєте на увазі?

Законопроект, який подано у парламент, передбачає такі параметри декларування: 5% — загальна ставка, 9% — підвищена ставка на активи, які знаходяться за кордоном, 18% необхідно сплатити із задекларованої готівки. Я відкрито заявляю, що це не спрацює. В одному з інтерв’ю голова ДПС Олексій Любченко казав, процитую: «Навіть якщо поставлять норму: заводиш гроші в банк – 0%, хочеш тримати вдома – 5% чи 25% (хоча справедливо – 19,5%), гола норма нічого не дасть».

Я повністю згоден, що гола норма нічого не дасть, але не згоден, що справедлива ставка — 19,5%. Вважаю, що потрібно вводити нульову ставку. Адже наявність активів, з яких не буде в повній мірі сплачено податки – це не провина людей чи бізнесу. Це провина держави і державних установ: вони приймали таке законодавство, яке дозволяло знаходити лазівки і ухилятися від сплати податків.

По-друге, нульове декларування має бути загальнообов’язковим, а не добровільним. Добровільність вже наперед закладає неоднозначність у трактуванні норм і можливості для ухилення від відповідальності за несплату податків.

Читайте також: Фіскали націлилися на закордонні рахунки та бізнес українців

Мінфін і ДПС не підтримав пропозиції НБУ скасувати податок на доходи з депозитів. Яка ваша позиція?

Я був і залишаюся прихильником того, щоб відмінити цей податок.
Більший ефект на фінансовий сектор і економіку в цілому дало б прийняття акту, який би 100-відсотково гарантував вклади населення в державних банках, і 50-відсотково в комерційних. Не розумію, чому я віддаю банку суму, наприклад, в 1 млн грн, він ними користується, заробляє, але у разі чого повертає мені тільки 200 тис. грн. Про яку довіру до держави і банків з боку населення може йти мова.

Підвищи дохідність депозиту разом з «Бонусом від Мінфіну»

Наразі скидається на те, що держава навпаки рухається у напрямку посилення податкового тиску на громадян. Наприклад, нещодавно в парламенті зареєстровано законопроект (№4101), за якими знижується вартість авто, з яких необхідно платити податок на розкіш (з 375 до 200 «зарплатних» мінімалок)...

Я жодного разу не чув звіту, скільки бюджет отримує з податку на розкіш. Не думаю, що це значна цифра. Наприклад, коли тільки запровадили податок на дорогі автомобілі, багато людей одразу пішли в обхід: купували або ж переводили їх на компанії.

Навіщо вводити такі норми, які нічого не дають, а тільки викликають порожні дискусії? Краще направити свої зусилля на вирішення тих проблем, де втрачаються великі гроші. А тут, з одного боку, обкладають податком на розкіш автомобілі, яких кілька тисяч у країні, а з іншого — дають можливість десятками тисяч ввозити євробляхи.

Читайте також: Схема з євробляхами закрита: як тепер заощадити на ввезенні авто

Зараз розгорнулася широка дискусія щодо пільгового оподаткування ІТ-галузі. Чи підтримує асоціація такій підхід?

На мою думку, пільги для окремих секторів – це помилка. Якщо вводити низькі ставки податків, то для всіх одночасно, інакше позитивний результат не спрацює.

фото: Сергій Владикін

Цей же підхід – однакові правила для всіх, ви вважаєте справедливим і щодо запровадження РРО?

Я мав велику надію, що законопроект про відміну РРО для низки секторів бізнесу, в якому частково враховані наші зауваження і пропозиції, приймуть. Застосування РРО у ризикових секторах — шлях до детінізації. Тотальна ж фіскалізація – це шлях в тінь. Через окремі умови оподаткування, які використовує більшість ФОПів, держава втрачає небагато –5 млрд грн в рік. У порівнянні з іншими втратами – це ніщо. Але чомусь почали боротися з «тінню» саме з ФОПів, з найменшого.

Читайте також: Касові апарати — детінізація чи знищення малого бізнесу

З якими проблемами зараз зіштовхуються підприємці, які працюють з програмними РРО?

Перше – це технічні питання. У багатьох населених пунктах якість інтернету бажає кращого, відповідно передача даних відбувається із затримкою. За це передбачено санкції. Поки я не бачив звернень щодо нарахування податковою штрафів. Але не виключаю, що в подальшому вони матимуть місце. Втім це питання не до податкової, а до тих, хто має забезпечити технічну складову. Такі нюанси потрібно вирішувати на законодавчому рівні.

СБУ звернулася до профільного комітету ВР з вимогою розглянути питання відновлення податкових перевірок. Чи варто зараз це робити?

Влада має бути послідовною у своїх кроках. Якщо прийняте рішення про мораторій на перевірки бізнеса у період карантину, значить треба його дотримуватися до закінчення надзвичайної ситуації.

Читайте також: Голова Податкової розповів, які бізнеси перевірятимуть в разі зняття мораторію

Загалом такого питання – відновлювати перевірки чи ні, може, і не виникло б, якщо було б створено орган за наглядом в економічній сфері. Недопустимо, щоб у 21 столітті до бізнесу приходило з одними і тими ж самими перевірками п’ять різних правоохоронних органів. Має бути один, який концентруватиметься на аналітичній роботі і ризико-орієнтованому підході.

Потрібно змінювати закони, встановити нові чіткі, прозорі і зрозумілі правила, за якими працюватимуть всі і не шукатимуть можливості їх обійти.

Ну і, звісно, є потреба у справжній реформі судової системи. Якщо її не буде, якщо громадяни і іноземні інвестори не побачать, що в Україні можна отримати, а не купити справедливе рішення, всі зусилля будуть марними.

Спілкувалася Ірина Рибніцька

.