Чому українці виходять у кеш

Чому українці знову віддають перевагу «живим» грошам і у що виллється любов споживачів до паперових гривень, розбирався «Мінфін».

Як споживачі з усього світу проігнорували ВООЗ

Цей рік сильно змінив фінансові переваги українців. Офіційна статистика говорить: обивателі проігнорували рекомендації ВООЗ, яка закликала відмовитися від паперових грошей, як рознощика інфекції. І з кожним місяцем все активніше користуються «живими» грошима.

Як повідомили «Мінфіну» у прес-службі НБУ, станом на 1 вересня (за оперативними даними) обсяг готівки в обігу і в касах банків склав 508,6 млрд грн, у порівнянні з 425 млрд грн. на 1 січня цього року. Тобто, за 8 місяців року обсяг кеша зріс на 83,6 млрд грн. або майже на 20%. А за весь минулий — приріс всього на 6,2%.

Читайте також: Влада перейшла до ручного керування курсом

У НБУ уточнили, що зараз помісячні темпи приросту готівки істотно сповільнилися. «Так, якщо за результатами квітня, порівняно з попереднім місяцем, готівкові кошти зросли на 7%, то в серпні цей показник сповільнився до 2%», — говориться в коментарі прес-служби НБУ для «Мінфіну».

Поки що таке уповільнення ще ні про що не говорить. Адже зниження приросту готівки в обігу в серпні могло бути пов'язано з банальним зниженням ділової активності, яке завжди фіксується у цей час. І вже у вересні кеш продовжить активно захоплювати нові позиції.

А ось інше уточнення нацбанківців — дійсно незаперечний факт.

«Зростання готівки поза банками в Україні після спалаху covid-19 не є унікальним явищем: аналогічні тенденції спостерігаються у більшості країн світу», — кажуть в НБУ.

За спостереженням Bloomberg, обсяг готівкової грошової маси зростає у США, Канаді, Італії, Іспанії, Німеччині, Франції, Австралії та Бразилії.

Аналогічну тенденцію фіксує російський Центробанк. У першій половині цього року ЦБ Росії додрукував 460 млн купюр, повідомили у прес-службі регулятора. Причому, за розрахунками «Известий», велика частина емісії — 320 млн штук — припала на найбільшу купюру в 5 тис. рублів.

Цим, зокрема, нинішня криза відрізняється від усіх попередніх, — констатують в Центробанку РФ. Наприклад, під час попереднього фінансового катаклізму у 2015-му, спостерігалося вилучення з обігу готівки на 317,1 млрд руб. І тоді кількість банкнот в обігу РФ скоротилося на 400 млн штук.

За спостереженнями НБУ, попит на кеш, причому, саме на банкноти великих номіналів, зростає зараз і у нас.

«Попит на готівку почав зростати після введення карантинних заходів. Найбільш очевидною причиною тому є висока невизначеність. У таких умовах населення формує певний «буфер безпеки». Тому запас готівки, яку тримають «про всяк випадок», значно зріс»- уточнюють в НБУ.

Читайте також: Валютна іпотека: Рада продовжила мораторій на стягнення боргів. Закон буде діяти 18 місяців

Поки що очевидно одне: припущення про те, що пандемія прискорить захід паперових грошей на тлі розвитку електронної торгівлі та страхів заразитися, виявилося міфом. Але ось чому у період нинішньої кризи нашим співгромадянам став милішим шурхіт реальних банкнот - ще належить розібратися.

Готівкою — по фінмону та карантинним заборонам

Найпростіше пояснення збільшення готівки в обігу — карантинні обмеження. Через локдаун кеш довше затримувався в обороті: сидячи вдома, споживачі, наприклад, рідше поповнювали картки, проводили платежі через каси банків.

Не кажучи вже про те, що в період карантину споживачі припинили робити дорогі покупки. І навіть товари першої необхідності купувалися за безготівку. Через це готівка теж менше поверталася з магазинів у банки.

Скажімо, у 2018-2019 роках майже весь обсяг готівки, який видавався банками через банкомати і каси, потім повертався у банківську систему через інкасацію, поповнення карток тощо.

«Обсяг готівки, який залишався «на руках», забезпечував приріст готівкової гривні на 3-13% на рік. У 2020 році, через уповільнення темпів повернення готівки в банківську систему, цей показник становить близько 25% на рік», — говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Це припущення частково підтверджує і фінансова статистика. Якщо в березні частина готівки в загальному обсязі грошової маси становила близько 25,7%, то у квітні, коли карантинні обмеження були в самому розпалі — вже 27%.

Але якщо згаданий фактор дійсно був вирішальним, то в міру зняття карантинних обмежень, обсяг готівки в обігу повинен був знову скоротитися. А цього не сталося: навпаки, Нацбанк фіксував подальший щомісячний приріст кеша.

Серед факторів, що вплинули на зростання готівки в обігу, в НБУ називають збільшення соціальних виплат у грошовій формі, в тому числі пенсіонерам, які у своїй більшості віддають перевагу кешу.

Читайте також: Пенсіонерам «75+» будуть доплачувати 400 гривень з березня. Кабмін прийняв постанову

З натяжкою можна взяти до уваги і цей фактор. Адже, наприклад, у 2018-му, коли вперше була проведена індексація пенсій, частка кешу в грошовій масі зросла до 28,5% з 27,5%, зафіксованих роком раніше. Але справа в тому, що цього року зростання соціальних стандартів не було настільки значущим, щоб вплинути на фінансову статистику так само, як і в 2018-му.

Очевидно, 20-відсотковий приріст кеша спровокували зовсім інші обставини. Вирішальною причиною загальної любові до кешу стала подальша тінізація економіки.

Читайте також: Скільки заробляють великі корпорації в Україні та де зберігають зароблене

По-перше, на кеш перейшли салони, перукарні та інші представники сектора сервісу, робота яких була заборонена під час локдауну. Розрахунки готівкою виводили порушників з-під контролю.

Той самий принцип застосовується і зараз, наприклад, там, де діє обмеження роботи розважальних закладів. Днем, коли працювати можна легально, клієнтам дозволяють розраховуватися безготівково. Після десятої вечора, коли заклад повинен закритися, він просто переходить на кеш.

По-друге, деякі повністю виходять у кеш: така груба податкова мінімізація дозволяє підприємствам компенсувати зменшення клієнтів і легше пережити кризу. До слова, частина магазинів навіть надають знижки покупцям за оплату готівкою.

По-третє, перейти на готівкові розрахунки багатьох змусили нові правила фінмоніторингу. Новий закон втричі зменшив «платіжну планку» для фізосіб. До 28 квітня вона становила 15 тис грн. Тепер же, щоб поповнити картку на суму понад 5 тис грн або переказати гроші комусь на рахунок, потрібно пред'являти паспорт. Щоб позбавити себе від зайвої тяганини, люди просто розраховуються один з одним готівкою.

Не кажучи вже про необхідність пояснити походження коштів при здійсненні великих покупок (від 400 тис грн). Проблему ухиляння від пильного ока фінмоніторингу наші співгромадяни вирішили аналогічним способом — відходом у кеш.

На кеш з контрагентами перейшла і частина компаній, які не хочуть світити перед податковою реальні обсяги своєї господарської діяльності. До слова, саме цим можна пояснити особливу затребуваність великих купюр.

Рятувальна тінь

Настільки серйозні зміни в перерозподілі готівкових та безготівкових грошей будуть мати серйозні наслідки для економіки.

«Очікуємо, що вже восени інфляція почне поступово прискорюватися до 5-6%. Якщо НБУ вчасно не почне включати механізми боротьби з готівкою і робити більш жорсткою монетарну політику, є великі ризики, що до кінця року цей показник досягне 8-10%», — вважає інвестиційний аналітик, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман.

Але, мабуть, головний ефект — це збільшення частки тіньової економіки. За даними МЕРТ, минулого року обсяг тіньової економіки опустився до 28% офіційного ВВП. На думку колишнього голови Національного банку України Якова Смолія, яку він озвучив в липні виданню LB.ua, зараз рівень тіні досяг 60% ВВП.

«Між тіньовою економікою і обсягом обігу готівки пряма залежність — рух грошей поза банківською системою підживлює функціонування тіньової економіки», — пояснив голова ради НБУ Богдан Данилишин.

Але чи такий вже поганий відхід у тінь зараз? У період кризи тінізація стає для підприємств своєрідною подушкою безпеки, що пом'якшує удар. Для багатьох відхід у тінь — єдина можливість вижити і зберегти бізнес. Для держави ж це означає бюджетні втрати. Зате саме завдяки тіні, економіка, як правило, може швидше відновитися після кризи.