1 вересня була фактично закрита угода з викупу 10% ВВП-варантів, паперів, випущених в ході реструктуризації держборгу п'ять років тому.
Навіщо Марченко збільшив держборг на 320 мільйонів доларів
«Мінфін» розбирався, чи дійсно Кабмін заощадив на майбутньому обслуговуванні боргів або просто не дав втратити заробітки окремим інвесторам.
Що сталося
В середині серпня Україна офіційно оголосила про завершення викупу на відкритому ринку близько 10% своїх ВВП-варантів.
«Станом на 14 серпня 2020 року Міністерство фінансів успішно віддало розпорядження про викуп приблизно 10% від загальної умовної суми випущених цінних паперів, прив'язаних до ВВП", — говорилося в повідомленні Мінфіну від імені України на Ірландській фондовій біржі.
Розрахунок за папери був проведений за рахунок залучення позикових коштів. Як випливає з офіційного повідомлення Міністерства фінансів, для цього була збільшена на $ 328,79 млн загальна сума єврооблігацій, що перебувають в обігу, з процентною ставкою 7,75%.
Читайте також: JP Morgan надав Україні $329 мільйонів для викупу ВВП-варантів
Єдиним покупцем і лід-менеджером угоди виступив американський JP Morgan. Термін погашення згаданого випуску євробондів настав 1 вересня цього року. Таким чином, угоду з ВВП-варантами можна вважати закритою.
«Нам вдалося здійснити активну операцію з управління державним боргом, яка сприятиме виваженій борговій політиці України в майбутньому», — прокоментував подію міністр фінансів Сергій Марченко.
Спроби Мінфіну згладити пікові виплати за боргами цілком зрозумілі. Наприклад, тільки за один день, 1 вересня, Україна виплатила по боргах сукупно понад $ 2 млрд, що стало найбільшим одноразовим платежем за всю історію кредитного співробітництва нашої країни з інвесторами.
Читайте також: Як нова політика ФРС може полегшити Україні доступ до кредитів
Цього разу таке навантаження виявилася цілком посильним: на початок серпня міжнародні резерви НБУ знаходилися на рівні $ 28,8 млрд. Але, з огляду на очікуване падіння економіки в цьому році і посилення проблем з наповненням бюджету, згладжування подібних піків стає особливо актуальним.
«Крутий менеджмент» і 4 питання до угоди
Але саме ця угода з викупом ВВП-варантів викликала бурю емоцій в експертному середовищі.
«Ця угода є хорошим кроком і підтверджує наявність підходів до управління боргом. Як позичальник, Україна стає більш зрозумілою і передбачуваною. Це має привести до зниження ставок по майбутнім залученням як для Мінфіну, так і для інших емітентів», — вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Читайте також: Японське агентство R&I підвищило суверенний кредитний рейтинг України
Підтримує колегу керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. «Такий викуп — це інвестиція в зменшення майбутніх виплат. Також це позитивний сигнал для всього світу про те, що з державними фінансами в Україні все добре. І це може здешевити новий борг для України», — пояснює він свою позицію.
Інші аналітики ж навпаки, не сумніваються в тому, що угода була абсолютна невигідна для українського бюджету. І ось чому.
«Варанти не входять до суми держборгу, а евроблигаций — так. У варантів немає номінальної вартості (точніше, умовна), а у єврооблігацій — є. Ставка прибутковості по варантам залежить від темпів зростання української економіки, а за єврооблігаціями — вона фіксована (7,75%) », — пише економіст Олексій Кущ.
Питання викликає і витрачена на цю операцію сума. Всього ВВП-варанти свого часу були випущені на суму $ 3,2 млрд. Виходячи з офіційного повідомлення, Мінфін викупив приблизно 10% цих паперів, що перебувають в обігу.
При ринкових котируваннях на момент викупу в 85% від номіналу сума операції оцінювалася в $ 272млн — $ 275млн. Але, з огляду на суму, яку Україна залучила у JP Morgan — $ 328,79 млн і направила на викуп, виходить, що папери обійшлися нам по 100% умовного номіналу.
5 років і $ 2,4 млрд економії
Отже, головне питання — чи потрібно було Мінфіну з точки зору бюджетних інтересів взагалі вплутуватися в історію з викупом ВВП-варантів?
Зрозуміти, заощадив Мінфін або навпаки, переплатив, допоможуть умови, на яких в 2015-му в рамках реструктуризації держборгу були випущені ВВП-варанти.
Тоді кредитори погодилися списати нам 20% від суми боргу (близько $ 3,6 млрд) і відстрочити погашення випусків держоблігацій на чотири роки — з 2015-2023 на 2019-2027 рр.
Але такі послаблення ми отримали не просто так. Середньозважена купонна ставка за облігаціями була підвищена з 7,22% до 7,75%. А в якості компенсації були випущені додаткові цінні папери — ВВП-варанти (варранти відновлення вартості — VRI) на $ 3,2 млрд. Ці папери отримала частина кредиторів.
Іншими словами, заручником реструктуризації стало подальше економічне зростання. І ось як варанти пов'язані з ним:
- Зростання ВВП 3% — нульові виплати;
- від 3% до 4% — 15% від кожного відсотка приросту ВВП понад цієї планки;
- 4% — 40% кожного наступного відсотка приросту.
- Виплати по ВВП-варантам проводитимуться протягом 20 років — до 2040 р.
Зараз, в період великої волатильності зростання ВВП, зростають і ризики значного збільшення сум виплат по VRI.
«Коли ВВП зростає менш, ніж на 3% на рік, то виплат по варантам немає. Якщо ж ВВП зростає більше 4%, то виплати можуть бути величезні. Наприклад, якщо економіка зростає на 3,5% в рік протягом трьох років, то сумарні виплати за три роки будуть менше $ 300 млн. Але коли економіка, наприклад, падає на 5% в один рік, а потім підростає на ті ж 5%, то виплати можуть досягати $ 1,2 млрд », — пояснює Олександр Паращій з Concorde Capital.
Хоча реально в даному випадку економіка не розвивається, а лише відіграє падіння, Україні все одно доведеться платити. І платити чимало.
Читайте також: Кожен другий не хоче брати кредити у фінустановах (опитування)
«На момент реструктуризації боргу у нашого уряду не було особливого вибору. Вибираючи між дефолтом країни що воює і варантами, він обрав менше зло», — пояснює логіку екс-міністра фінансів Наталії Яресько, яка ініціювала випуск ВВП-варантів аналітик Альпарі Максим Пархоменко.
Дійсно, в 2014-15 рр наша країна опинилася у самої межі, за якою Україну чекав дефолт. На момент підписання угоди про реструктуризацію золотовалютні резерви НБУ становили $12,6 млрд, а зовнішній борг досяг $ 15 млрд.
Щоправда, до цих пір завдяки реструктуризації частини державного боргу в варанти Україна однозначно сильно зекономила.
«Якби ця частина боргу також була разом з основною масою переоформлена в нові облігації, по ним потрібно було б виплачувати по $0,5 млрд. на рік. Відповідно, за 2016-2020 роки Україна вже заощадила $ 2,4 млрд. на процентних платежах », — підрахував для« Мінфіну» начальник Аналітичного відділу Альфа-Банк Україна Олексій Блінов.
Що далі
А ось прогнози щодо подальших виплат по варантах поки більш скидаються на ворожіння на кавовій гущі. Попередні підрахунки Держстату показали за підсумками минулого року приріст ВВП у 3,2%. Це означає, що в наступному році власники VRI отримають перші виплати.
За прогнозами Олександра Паращия з Concorde Capital, їх сума складе 800 млн грн. За підрахунками Олексія Блінова з Альфа-Банк Україна — $ 42 млн (близько 1,16 млрд грн за поточним курсом НБУ), Максима Пархоменка з Альпарі — $ 21 млн (580 млн грн). Михайло Демків говорить про суму «трохи більшу за $ 40 млн».
Такі відмінності в оцінках пов'язані саме з тим, що дані за торішньою динамікою ВВП ще не остаточні. «І якщо уявити, що оцінка зростання реального ВВП буде переглянута з 3,2% до 3%, то виплата не відбудеться взагалі. Очевидно, що в 2022 році у нас буде пауза по варантних виплатах через відсутність економічного зростання в 2020 році в принципі », — уточнює Олексій Блінов.
Читайте також: Банки знижують відсотки за кредитами, середня ставка за іпотекою вже 13% — голова НБУ
Варіант, коли остаточні дані по ВВП не дадуть підстав для виплат по варантам, виглядає зараз дуже правдоподібно. Сюрпризи можуть чекати на інвесторів і в майбутньому.
«За моїми розрахунками, обсяг виплат по варантам до 2040 року складе орієнтовно $12-13 млрд. Викупивши 10%, уряд заощадив відповідну частину майбутніх виплат», — каже Михайло Демків.
Втім, як розповіли «Мінфіну» на умовах анонімності обізнані у внутрішній кухні управління держборгом експерти, Держстат в принципі може перекроїти методику розрахунку ВВП. Таким чином, майбутні виплати по варантах можуть бути сильно зменшені.
Таку перспективу не виключають і інвестори-власники варантів. В тому числі і ті, хто має особливу цінність для влади. Саме для них, нібито, і був зроблений такий «подарунок» у вигляді викупу частини паперів.
Джерела «Мінфіну» в уряді кажуть, що Кабмін не має наміру ініціювати подальшого викупу варрантів. Оскільки це питання не врегульоване законодавчо. І це можна розцінювати, як непряме підтвердження цієї версії.
Однак інші аналітики, з якими спілкувався «Мінфін», не радять шукати в нинішній позиції Мінфіну підступ.
«Будь-який галас навколо макропрогнозів і планів Мінфіну за операціями з варантами на ринку безпосередньо впливає на їх котирування. Так, відразу після публікації офіційного повідомлення Мінфіну про викуп 10% варантів їх котирування підскочили з 86 до 93 центів (+ 8%). Якщо справедливим є вираз «гроші люблять тишу», то в даному випадку воно справедливе у третьму ступені. Тому попередні публічні заяви намірів про подальший викуп варантів вкрай небажані для України », — пояснив Олексій Блінов.
Коментарі - 20
Невозможность платить по долгам, когда твой дом сожгли, а всю семью убили — понятна, объективна и справедлива. Заемщик, который объявляет о банкротстве в ТАКИХ условиях, никак не портит свою репутацию ответственного человека. Это сказалось бы на способности Украины брать в долг через 3-5-10 лет примерно так же, как сказывается в Аргентине, то есть никак.
Логика, что в ТАКОЙ ситуации надо продать обе почки, но чтобы большой дядя ничего плохого не подумал — ущербна и заведомо ставит человека в положение жертвы, которую можно и нужно доить постоянно, раз она сама считает это правильным.
То, что Украина не объявила в той ситуации дефолт, который был бы логичен, объективен и легко аргументируем — это никак не заслуга прошлой власти, а скорее ее преступление.
P.S. Для порохоботов, которым везде мерещатся «марионетки Коломойского» — нет, объявлять дефолт сейчас было бы вредно для страны. Это не укладывается ни в какую логику, в отличие от ситуации 2014 года. Момент упущен.
Хм, подождите, а это ведь все УЖЕ случилось. Более того, весь остальной мир видел, как это происходит. Так что дефолт никого бы не удивил.
Кредиторов это абсолютно не волнует, что там и у кого отобрали и сколько погибло семей.
Интересуют только их деньги.
Пообещал вернуть через 10 лет, но не смог (пусть и по объективным причинам) - значит минусуем твой рейтинг.
А это в свою очередь значит, что потенциальных кредиторов в будущем у тебя будет очень ограниченный список и за очень дорого. И?
1. Заемщик берет в долг. Через неделю приходит и говорит «Знаете, у меня левая пятка зачесалась, деньги не отдам». Мысли кредитора «Ну охренеть, значит в следующий раз, когда у него опять зачешется пятка, он опять не отдаст. А это может быть через два дня или через месяц. Лучше не давать в долг вообще». Это заемщик-псих, кидала, действия которого нелогичны и непредсказуемы, к нему 0 доверия.
2. Заемщик берет в долг. Через год приходит и говорит «Мне сожгли дом, отжали бизнес и убили всю мою семью, деньги не могу отдать». Это не говорит ни о безответственности, ни о непредсказумости заемщика. Какой вопрос задает себе кредитор — чего можно ожидать от такого заемщика в будущем? Что он объявит дефолт, когда зачесалась левая пятка? С чего это вдруг? Для этих опасений нет никаких оснований, в его действиях нет никакой нелогичности и кидалова.
Скажите, к какому заемщику быстрее восстановится доверие? К заемщику 1 или заемщику 2? Но нас почему-то поместили в клетку психологии заемщика 1, рассказывая страшилки, которые к нашей ситуации не применимы никак.
Бизнес отжали, т.к. заемщик имел дело с криминалитетом и ни как не хотел по рекомендациям кредитора переходить на белые схемы и передовые методы ведения бизнеса. Дом не был застрахован, т.к., опять же, заемщик не хотел перенимать мировую практику и решил сэкономить на страховке. Ну а семью убил неадекватный сосед, который нечто подобное уже делал с другими соседями. Соответственно кредитор понимает, что сосед ни куда не денется, менталитет заемщика меняется очень медленно и не всегда в сторону улучшения. Поэтому у него обязательно возникнет желание при следующем займе более тщательно оценить риски невозврата денег.
Вы толкуете на бытовом уровне, когда я, например, Вам 5 тыс грн. в долг дам. А когда речь о гос. долге — это другая физика.
И там не работает то, что Вы описали.
Точнее работает, но по другим правилам и надо все красиво делать по документам.
Сгорела хата? Документы есть подтверждающие это? И т.д.
И даже больше скажу, если Вы лично одолжите у очень серьезного кредитора серьезную сумму денег, то даже Ваша смерть не избавит Вас о необходимости вернуть то, что взяли. Так что — Ваши тезисы лишены реальной почвы, хотя Вы пытаетесь ловко оперировать наглядными примерами и выстраивать логические цепочки. Но, увы, если бы это так было, то тогда в мире бы были другие правила. А в современном мире — дефолт это очень и очень плохо, если ты надеешься на светлое будущее. Все остальное от лукавого. Если есть примеры, где дефолт помог и «не надо бояться», то поправьте, пож, меня. А иначе это все бла-бла-бла.
https://www.epravda.com.ua/news/2020/09/3/664702/
https://www.youtube.com/watch?v=AqHBHLl6mjc&feature=youtu.be
Підписуйтесь на youtube-канал «Мінфіну», коментуйте під відео;)