Чому наші IT-шники масово налаштовані «валити» і які розглядають варіанти

Інші, в основному підприємці, масово цікавляться можливістю змінити країну проживання. «Мінфін» розбирався, хто правий.

Закон, який також називають малою податковою реформою (№ 466-ІХ), має непросту долю. Спершу його довго ялозили в парламенті. Потім документ місяцями припадав пилом на підписі у президента.

Читайте також: Зеленський схвалив спрощення адміністрування податків

Необхідність його ухвалення пояснювалося двома причинами. Перша – перекрити найбільш поширені схеми виведення капіталу, які використовує великий бізнес.

Друга – ліквідувати законодавчі прогалини, що провокують численні конфлікти між бізнесом і податковою.

За фактом результат роботи законодавця виявився зовсім іншим. У документі з'явилося чимало норм, які лише посилюють фіскальний прес. Наприклад, тепер всі угоди будуть оцінюватися з точки зору наявності ділової мети.

Скажімо, якщо компанія продає товар зарубіжному контрагенту за ринковою ціною, така операція має «розумну економічну причину». Якщо ціна занижена – операція проводиться з метою податкової оптимізації. І тепер буде мати досить серйозні фінансові наслідки.

«Встановлені в законі критерії дозволяють будь-яку операцію, навіть таку, яка оформлена правильно, вважати позбавленої розумних економічних причин її проведення», — пояснює суть проблеми юрист ЮФ «Ільяшев і Партнери» Ніна Бец.

Неприємним сюрпризом для роботодавців стане збільшення періоду, за який податківці можуть перевіряти адекватність нарахування і виплати зарплати.

«З 2021 року податкові органи можуть нараховувати податкові зобов'язання не пізніше 2555 днів (зараз 1095 днів). Крім того, під час перевірки податківці зможуть брати пояснення у співробітників на предмет оформлення трудових відносин, виплати зарплати і так далі. Роботодавці повинні до цього готуватися», — попереджає керівник департаменту АФ «Грамацький і партнери»Ігор Реутов.

Але найбільший резонанс викликала та обставина, що нові законодавчі норми закрутять гайки тисячам українських стартаперів, в тому числі і представникам IT-індустрії. Причому, закон створює для них настільки нестерпні умови роботи, що в профільних спільнотах зараз головною темою для обговорення стали можливі варіанти для еміграції.

Головний біль стартапів

Проблема перша. Стосується власників компаній за кордоном, серед яких чимало представників IT — сфери. Закон встановлює правила, коли іноземна компанія може бути визнана резидентом України. Відповідні норми набирають чинності з 1 січня 2021 р.

«Платником податку — резидентом буде вважатися також іноземна компанія, якщо місце її ефективного управління знаходиться в Україні. Проблемою у цьому випадку буде те, що така компанія буде одночасно податковим резидентом за місцем її реєстрації, а також буде зобов'язана сплачувати податки в Україні. Тобто, власники такого бізнесу зіткнуться за фактом з подвійним оподаткуванням», — каже Ніна Бец з ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Ознаки того, що ефективне управління знаходиться в Україні за новим законом такі:

• управління банківським рахунком з України,
• управління персоналом з України,
• ведення обліку з України,
• дирекція засідає в Україні,
• керівництво в Україні живе і з України фактично керує.

Читайте також: «Закон 1210»: Три ключових змін для приватних інвесторів

Проблема друга. Стосується випадків, коли резидент України контролює іноземну компанію (КІК), що в наших реаліях зустрічається частіше. Тепер фіскальні правила в рамках таких відносин кардинально помінялися.

Контролюючою особою визнається резидент України, який:

• володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 50% і вище,
• володіє більш ніж 10-відсоткового (25%) часткою в іноземній юрособі разом з іншими особами, а їх сукупна частка становить 50% і більше,
• самостійно або спільно з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.

Щоб довго не розповідати про те, як новації вплинуть на роботу наших стартаперів, розглянемо три робочі ситуації та їх податкові наслідки.

Ситуація 1: Іноземці інвестують в наш стартап

Припустимо, наш стартап залучає фінансування від нерезидентів на розвиток. Таке трапляється часто. Чи потрібно буде сплачувати податок в Україні з таких операцій? Прихильники нового закону кажуть – в більшості випадків ні.

Адже правило контрольованої компанії діє лише у випадку, коли українські фірми (фізособи) володіють іноземними компаніями, а не навпаки. Але є і винятки.

«Якщо фінансування на стартап дає офшорна компанія та ще й під високі відсотки, то частина виплат по обслуговуванню боргу дійсно може не враховуватися у витратах стартапу. Однак якщо ми говоримо про реальне фінансування стартапу, до того ж з поважної юрисдикції, а не з податкової гавані, то проблем не буде», — розповідає молодший юрист АТ «Моріс груп» Артур Мриглод.

Ситуація 2: Робота через іноземну компанію

А ось тут ситуація більш цікава. Адже вона стосується випадків, коли наші стартапери створюють зарубіжну компанію (КІК) і через неї ведуть господарську діяльність. Тепер власник КІК повинен буде сплачувати з прибутку податки в Україні пропорційно своїй частці володіння.

Щоправда, не завжди. І цей момент активно піарять захисники нового закону. Платити податки в Україні не доведеться якщо:

• річний дохід власника компанії не перевищив 2 млн євро. А стартапери дуже рідко мають такі заробітки,
• КІК знаходиться в державі, з якою україна має договір про уникнення подвійного оподаткування,
• компанія платить податок на прибуток за ставкою не нижче 13%,
• частка пасивних доходів КІК становить не більше 50%. Як правило, стартап теж на початку своєї діяльности не отримує великих доходів від дивідендів, процентів або роялті.

У чому підступ

Заковика в тому, що в дійсності виконати всі умови, що дозволяють не платити податок за КІК, досить складно.

«Багато розробників програмних продуктів працювали через естонські, англійські, американські і інші компанії, в тому числі і офшорні типу Гонконгу і ОАЕ. На ці компанії не тільки приймалися платежі, але і реєструвалися програмні розробки і торгові марки, аби захиститися від потенційного рейдерства», — розповідає керуючий партнер K. A. C. Group Corporate Lawyers & Tax Advisers Володимир Гаркуша.

Тепер айтішники абсолютно чітко визначаються як «контролери» КІК. Нерозподілений прибуток контрольованих ними компаній приплюсовується до оподатковуваного доходу «контролера» — громадянина України та оподатковується 19,5% податку (прибутковий податок плюс військовий збір).

Важливо і те, як будуть вираховуватися податки. І тут теж виникає маса питань.

«Є IT – проекти, за якими платежі не проходять через банки, а різного роду платіжні системи і навіть криптовалютные платежі. Неможливо собі уявити, як можна вирахувати «нерозподілений прибуток», що належить контролеру КІК і який підлягає оподаткуванню в Україні» — пояснює Володимир Гаркуша.

Читайте також: Що робити, щоб вам не заблокували рахунок в банку

Нарешті, навіть якщо КІК відповідає всім вимогам для того, щоб не платити за неї податки, її «контролерам» все одно доведеться звітувати про діяльність перед нашими податківцями.

«Положення закону потребують подачі до податкової інформації по кожній дії щодо іноземної компанії. Тобто про придбання або одержання частки, відчуження і т. д. І це незалежно від того, чи виникає у зв'язку з цим податкове зобов'язання в Україні. Навіщо? Щоб забезпечити тотальний податковий контроль за громадянами?», — розмірковує старший партнер юридичної фірми КМ Партнери " Олександр Мінін.

Невиконання вимоги загрожує серйозними штрафами.

«Близько $170000 за неподання звіту за КІК і $85000 — за нерозкриття кожної контрольованої компанії. При цьому сплата податків і штрафів гарантується майном громадянина» — уточнює Володимир Гаркуша.

Ситуація 3. Замовлення послуг у нерезидента

Візьмемо не менш поширену ситуацію: ФОП не платник ПДВ (а саме в такій правовій формі працює більшість стартапів) замовляє рекламні послуги, наприклад, Google, або послуги з тестування програмного забезпечення у нерезидента.

«Місцем постачання таких послуг буде Україна. А значить, на них треба нарахувати зверху 20% ПДВ, відзвітувати про них і перерахувати державі. Порядок такої звітності і сплати ще належить розробити Мінфіну. Однак це явно не додає ентузіазму підприємцям щодо закупівлі послуг у нерезидентів. Адже вони подорожчають, плюс додасться навантаження та витрати на адміністрування», — розповів про наслідки нових правил провідний адвокат АО «Моріс груп» Артем Устюгов.

Стартапери готуються до втечі

Саме тому останній тиждень у професійних спільнотах обговорюють лише одну тему: «куди їхати?».

«Якщо влада очікує від нововведень різкий приріст доходів держбюджету, то досвід інших країн, які вводили КІК та інші подібні зміни, не показує стрибка прибутковості. Часом навіть навпаки – бізнес починає мігрувати в юрисдикції з більш лояльними правилами. Це стосується і фізичних осіб – бенефіціарів, які часто просто переїжджають в іншу юрисдикцію, наприклад на популярний сьогодні Кіпр», — говорить керівник практики податкового права АТ «Моріс груп» Василь Андрусяк.

Читайте також: В Офісі президента обіцяють доопрацювати податковий закон. Побажання бізнесу врахують

Свого часу після введення аналогічних правил Росію покинули близько третини стартаперів. Наші айтішники цілком реально розглядають варіанти релокації бізнесу в ті ж Естонію, Чехію, Польщу.

«Одним з найпростіших способів позбутися від необхідності дотримуватися нових вимог може бути зміна податкової резидентності (без зміни громадянства). Зробити це не так вже й складно. Спрощено це може зводитися, наприклад, до того, щоб фізично бути в Україні менше 183 днів у році, мати житло і бізнес в іншій країні. І краще, щоб сім'я в основному проживала там», — розповів Олександр Мінін.

Олена Семенова