МВФ роздумує про те, щоб відмовитись від програми розширеного фінансування України і повернутися до формату stand by, який розрахований на 18 місяців. Через це Україна може отримати менше грошей. Проте в нинішніх умовах сума допомоги не настільки вже й принципова.
Україна та МВФ. Інвестиційний бум вже не за горами
Як пояснив у колонці для «Мінфіну» аналітик ІГ Універ Михайло Федоров, набагато важливіше, щоб Фонд закріпив сам факт співпраці. А після цього в країну вже підуть прямі інвестиції. Звичайно, якщо влада знов все не зіпсує.
Програма і вимоги
На дворі вже травень і поки ще Україна не дійшла до фінальної крапки у питанні співпраці з МВФ. Програма EEF (гроші в обмін на структурні реформи) була попередньо схвалена ще наприкінці минулого року на суму $5,5 млрд на 3 роки, потім її обсяг був збільшений до $8 млрд, але країні потрібно було виконати дві ключові умови. Провести земельну реформу, закон щодо якої вже прийнятий, та прийняти так званий «антиколомойський закон», остаточне голосування за яким ще має бути.
Влада України, з різних причин зволікала, і зараз МВФ вже пропонує програму Standby на 18 місяців, з меншим обсягом фінансування. Ця програма не розрахована на структурні реформи в країні, а декларує своєю метою підтримання фінансової стабільності, але й за нею, стара вимога у вигляді прийняття «антиколомойського закону» збережена. Інших «великих» вимог МВФ обіцяє не висувати.
Читайте також: Stand by замість EFF. Чому МВФ передумав
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив, що на засіданні 13 травня, Рада може розглянути законопроект щодо «антиколомойського закону» у другому читанні. Якщо Рада прийме його, то після цього ніяких перешкод для співпраці України і МВФ вже не буде.
Співпраці не уникнути
Тактично, звичайно, немає ніяких гарантій того, що цей закон приймуть саме 13 травня і процес знову не затягнеться. Тим паче, що багато хто зараз задається питанням, а чи потрібна тепер Україні співпраця з МВФ зі «спрощеною» програмою допомоги. Але навіть якщо в травні цей закон не вдасться прийняти, я думаю, що рано чи пізно його все одно приймуть і Україна виконає умови МВФ, і або в травні, або влітку справу буде зроблено.
Чому я так вважаю? Тому що в минулі роки країна прийняла «стратегічне рішення» і обрала вектор свого розвитку. І обставини, які випливають з цього «стратегічного рішення», не залишають нинішній владі України іншого вибору, окрім як продовжити шлях за обраним шляхом. Україна не може відмовитися від співпраці з МВФ, тому що це буде самогубством для нинішньої влади. У нинішніх умовах це недозволена розкіш. Тому, незважаючи на бажання, обставини диктують дії для влади країни. І команда «Зе», хоче вона цього чи ні, виконає і виконує умови МВФ.
Нова програма співпраці з МВФ для економіки України буде великим кроком вперед, навіть в урізаному вигляді, оскільки це поставить жирну крапку в питанні обслуговування державного боргу країни. З новою програмою співпраці з МВФ як такої проблеми з державним боргом України вже не буде. Проблема дефолту країни стане неактуальною. І справа полягає навіть не в тому, що МВФ дасть грошей. Це не найголовніше. Співпраця України та МВФ була б великим позитивом, навіть якщо б обсяг програми складав $1 млрд або ж всього $100 млн. Сума допомоги в цьому питанні не так важлива.
Знак якості від Фонду
Важливо інше, важливо, що співпраця з МВФ запустить позитивний ефект доміно для економіки країни. Після МВФ Україна зможе отримати макро фінансову допомогу від Європейського Союзу і кредит від Світового Банку. Але і це не найголовніше.
Схвалюючи свою програму, МВФ нібито ставить галочку, до якої прислухаються всі гроші світу. Адже в сучасному світі найбагатшими є не США чи Китай, найбагатшим є приватний капітал, який рахує ризики і дохідність. І МВФ — це знакова організація, вона, образно кажучи, є аудитором в очах приватного капіталу. Якщо МВФ дає добро, нехай навіть не на $8 млрд, а всього на $1, для приватних грошей це знак про те, що інвестиції в цей актив або в цю країну є безпечними.
Читайте також: Два сценарії для України: кредит МВФ або запуск друкарського верстата
Співпраця з МВФ підвищує умовний рейтинг надійності України в очах усього фінансового співтовариства світу. А зі зростанням надійності зросте і попит на боргові папери України, тобто нерезиденти з усього світу будуть більш охоче купувати і гривневі, і валютні ОВДП. Їх попит підвищить ціну боргових облігацій країни і знизить за ними дохідності. Країна за рахунок цього зможе позичати за більш низькими ставками, і обслуговування боргу буде коштувати менше.
Зібрати кращі оцінки
Разом з цим, після МВФ і після остаточної стабілізації державних фінансів країни, якщо не станеться якоїсь іншої негативної події, як я вважаю, рейтингове агентство Moody's нарешті підвищить рейтинг України до рівня «B». І це буде черговою дуже важливою галочкою, тому що країна вже має рейтинг «B» від двох інших ключових рейтингових агентств, таких як Fitch та S&P.
Якщо країна буде мати рейтинг «B» від усіх трьох ключових рейтингових агентств світу, то це створить абсолютно інші, якісно більш кращі умови для фінансового стану країни.
З рейтингом «B» державний борг України зможуть купувати довгі інвестиційні гроші. Зараз поки що таке майже неможливо, тому що рейтинг «С» не дозволяє це зробити, і поки що ОВДП купують і купували спекулятивні гроші. З рейтингом «B» попит на державний борг України може зрости в рази.
У пошуках приватних грошей
Але тема держборгу — це далеко не все і навіть не найважливіше. З рейтингом «B» в Україну нарешті прийдуть прямі інвестиції. І чому це станеться я спробую пояснити, але зайду здалеку.
Уявіть що ви, наприклад, німець і у вас є банк. Ви маєте власні кошти у розмірі 10 млрд євро, у вас є депозити в розмірі 40 млрд євро., тобто всього 50 млрд. Ви на ці гроші купуєте які-небудь активи чи надаєте кредити. Але оскільки ви є банком, то ви зобов'язані стежити за своїм балансом і виконувати вимоги наглядових органів.
Наглядовий орган, в особі Європейського центрального банку, запровадив нормативи, які регулюють вашу діяльність для того, щоб ви не програли гроші вкладників, граючи в азартні ігри з високим доходом. Ці нормативи ЄЦБ взяв не зі стелі, а виконав рекомендації «Базельського комітету з банківського нагляду», які написані в угоді Базель-3, яка була затверджена в 2010-2011 роках. І цих рекомендацій дотримуються майже всі Центральні Банки світу.
І за цією угодою Базель-3, при оцінці капіталу банків, різні активи оцінюються по-різному, залежно від ступеня ризику. Наприклад, державні облігації США з рейтингом «ААА» оцінюються на 100% вартості, активи у вигляді сировини, такої як мідь, нафта або срібло, оцінюються з дисконтом 50%. А активи з рейтингом «C», як в України зараз, оцінюються в 0%.
Читайте також: Після карантину буде дуже багато грошей
Тобто, якщо ви, будучи німецьким банком, купите ОВДП України з рейтингом «С», то при стрес-тесті капіталу вашого банку цей актив буде оцінено аудитором як НУЛЬ! Ви, звичайно, можете купити ОВДП України, але тільки у випадку, якщо їх будуть повністю покривати ваші власні кошти, без використання грошей вкладників.
Рейтинг обмежує промисловість
В іншому прикладі ви можете бути французькою компанією, у якої є 4 заводи в різних країнах, які коштують за балансом $4 млрд, і плюс у вас ще є $2 млрд оборотних коштів. Але у вас є і пасиви у вигляді довгострокових та короткострокових позик на, скажімо, $3 млрд, а свій капітал у цьому випадку становить також $3 млрд. І ви вирішуєте побудувати п'ятий завод за $1 млрд в Україні. У вас є вибір побудувати його на свої $2 млрд, але позбутися частини оборотного капіталу, або ж позичити грошей у банку.
Ви йдете до вищезазначеного німецького банку, щоб взяти під це діло кредит. Але німецький банк говорить вам, що в України рейтинг «C» і тому застава цього 5-го заводу буде коштувати НУЛЬ! А тому кредит він вам не дасть. Ви не можете побудувати завод на свої кошти, адже так ви позбавите себе оборотних коштів. Тому ви вирішуєте будувати завод в іншій країні, у якої є хоча б рейтинг «B», під який дають кредити.
Рейтинг «B» від усіх трьох рейтингових агентств світу, для України буде такою галочкою, яка відкриє двері як портфельних, так і прямих інвестицій. З рейтингом «В» німецький банк зможе купити ОВДП України на гроші вкладників, а французька компанія зможе побудувати свій п'ятий завод в Україні на кредитні кошти. І в якійсь мірі, для країни це буде інша, «нормальна» фінансова реальність, якої до цього не було.
Читайте також: Що врятує українську економіку: АПК, нове виробництво або «тінь»
Звичайно ж, все це не означає, що завтра відразу настане світле майбутнє. Але в нових умовах, якщо звичайно воно настане, і ніхто не перешкодить цьому процесу, розвиток економіки країни може бути досить сильним, враховуючи поточну «низьку базу» економіки. Якщо при цьому влада країни вдосконалить законодавство і повноцінно застосує принцип рівності в питанні відносин кредитора і позичальника, тобто повноцінно захистить права і кредитора, і позичальника, то в країні повноцінно запрацює ринок кредитування. І реальні ставки за кредитами, з урахуванням подальшої макро стабілізації і подальшого зниження основної ставки НБУ, зможуть впасти до рівня 7-9% загалом, а не тільки за спеціальними програмами.
Зовнішні та внутрішні особливості
Плюс до цього варто розуміти, що конфлікт між Китаєм і рештою світу з питання провини Китаю в пандемії коронавірусу, може зіграти на користь України. США загрожують Китаю санкціями, а це в перспективі може змусити багато західних компаній шукати нове місце для своїх заводів. І Україні критично важливо мати рейтинг «B» для того, щоб наша умовна французька компанія, описана вище, змогла на кредитні гроші побудувати завод в Україні, замість свого китайського заводу.
Якщо на додаток до всього цього українська влада встигне провести податкову реформу, де, як в підручнику з економіки, основне фіскальне навантаження буде на прямих податках, а непрямі податки, як і годиться, будуть виконувати лише регулятивну функцію, то таких французьких, німецьких, американських, китайських, українських та інших компаній, які готові інвестувати в Україну, буде безліч.
Але, звичайно ж, багато чого залежить від того, як діятиме влада країни. У програмі максимум, користуючись вдалою кон'юнктурою та збігом обставин, продовжуючи реформувати країну, можна створити в країні умови для повноцінного інвестиційного буму. Але якщо цього не вдасться, то, в програмі мінімум, країна хоча б стабілізує державні фінанси і курс гривні до долара знову піде нижче рівня 26 гривень за долар.
Але не виключений і поганий варіант. Коли стратегія не спрацює, а спрацюють тактичні інтереси різних сил всередині України. Перший варіант, це коли «антиколомойський закон» не буде ухвалений і співпраця з МВФ провалиться. Тоді нічого вищеописаного не буде, і все буде, як і раніше.
Читайте також: МВФ дозволив Україні прожити півтора роки без реформ
Або ж, є другий середньо-поганий варіант, це коли влада країни отримає гроші від МВФ, а потім спробує відмотати реформи назад. Тоді Україна отримає гроші від МВФ і нічого більше, адже відкликати умовну схвальну «галочку» МВФ дуже легко. «Гроші» самі все побачать, і тоді ніякого кредитного рейтингу «В» у України не буде. Але я все ж думаю і сподіваюся, що шанси на поганий результат дуже низькі, тому що стратегія завжди над тактикою.
Коментарі - 23
Просто ответьте на вопрос: почему в мекке благополучия для украинца — ЕС и евроЗоне, с уже проведёнными реформами и уже свёрнутыми программами работы с МВФ, ситуация ухудшается год от года, инвестиции падают, предприятия закрываются, безработица растёт, долги растут, налоги растут, а инфляция набирает обороты??? Чем Украина лучше периферических государств-членов ЕС, экономическая ситуация в которых находится на грани коллапса. Почему там нет а здесь, по-вашему, да — на трамплине перед взлётом?
Вместо того, чтобы нести чушь про рейтинги, реформы, и мнимые инвестиции, нужно говорить о вреде, который нанесла экономике Украины предыдущая влада: снятие таможенных барьеров и уничтожение местного производителя, потеря населения и директивный рост минималки, повышение налогов и обесценивание гривны, выход из тени и финансовый террор. Экономика инертна, а процессы по уничтожению среднего класса (локомотива эк. развития любого цивилизованного общества) и реальной экономики страны, начатой режимом порошенки, остановить уже невозможно, по крайней мере без кардинального пересмотра геополитической ориентации развития…
А вот один из примеров манипуляций евростата по ВВП, например:
В 2014 году Европейский союз постановил, что все страны-члены ЕС должны перейти на новую методологию расчета ВВП. Конкретно они должны с 1 сентября указанного года включать в ВВП доходы от проституции, наркобизнеса и нелегальной торговли оружием. Многие страны незамедлительно исполнили директиву Брюсселя. ЕС с гордостью сообщил в начале 2015 года, что совокупный прирост ВВП за истекший год в интеграционной группировке составил 1,4%, что лучше показателя предыдущего года. Мол, экономика Евросоюза пошла в рост!
Ряд стран ЕС особенно заинтересован в том, чтобы исполнять статистическую директиву. Искусственно раздувая показатель ВВП,, можно понизить такой показатель, как отношение долга к ВВП (в %). Многие страны по этому показателю не вписываются в критерии ЕС (установленные Маастрихтским договором), а Брюссель подсказывает, как это можно сделать без уменьшения реальных сумм долга.
С реальной же экономикой всё намного сложнее и её труднее контролировать: владелец бизнеса сам себе хозяин, сам распоряжается финансами, направляет их по своему усмотрению или уходит в тень в случае необходимости.
Именно поэтому экономика западных стран обречена: она не делает ставку на малый и средний бизнес — двигатель реальной экономики. Именно поэтому у экономики западных стран нет будущего, и всем, кому небезразличен малый и средний бизнес рекомендуется переориентироваться на Восток, на страны по другую сторону баррикад…
У меня спросят: «А как же экспансивный сектор украинской недвижимости?». Я отвечу: «Когда все деньги будут отмыты, что его ждёт???»
7 сентября 2001-го МВФ расширил программу сотрудничества stand-by с Аргентиной до $21.57 млрд. $6.29 млрд. были предоставлены немедленно (https://www.imf.org/en/News/Articles/2015/09/14/01/49/pr0137)
23 декабря 2001-го Аргентина объявила дефолт.
Автору стоит задуматься, что если реальный мир не соответствует тому, что он читал о нём в учебниках политэкономии, то что-то неправильно скорее в учебниках, а не в мире.
Украина если сравнивать с Аргентиной только в начальной стадии.
Но это уже чуть другой вопрос - как распорядится деньгами в будущем.
По Аргентине дефолт произошел не после того как дали в сентябре, а после того как МВФ отказал в декабре.
Не надо говорить про ступеньку 1 и 3 умалчивая 2. )))
https://minfin.com.ua/blogs/semenvekselberg/117299/
А насчёт МВФ и Аргентины, не очень понятно, что именно я умолчал. В обсуждаемой статье сказано: «Одобряя свою программу, МВФ как бы ставит галочку, к которой прислушиваются все деньги мира.». На примере Аргентины я показал, что это не так: МВФ одобрил программу, но вопрос госдолга для Аргентины решен не был.
Ну и да, был бы признателен за ответы на вопросы, заданные в предыдущей статье: https://minfin.com.ua/2020/04/24/44126992/#com3853679
Потому что заявления о том, что «в современном мире самыми богатыми являются не США или Китай, самым богатым является частный капитал» звучат красиво, но я не вижу явного подтверждения этому в реальном мире.
Но описанная картина представляется слишком радужной.
Потока инвестиций не будет.
Т.к. бизнес не создает инструментов для инвестиций.
А покупать долю корпоративных прав некой невнятной ОООшки...
Вобщем, ''нет ручек - нет конфет'' ©.
Какой «инвестиционный бум»?
В конце 2018 года очередная программа расширенного финансирования была заменена на очередную программу stand-by,и после этой замены случился бум... спекулятивный,в ОВГЗ.,а прямыми инвестициями и не «пахло».
Это ведь тоже - «сигнал»,поэтому сомневаюсь,что в этот раз «инвестиционный» бум не будет таким же - спекулятивным,и прямые инвестиции не обойдут Украину «стороной».
Без структурных реформ в Украину придут только финансовые спекуляции,а не прямые инвестиции.
И МВФ своей сменой программ даёт этому «сигнал».