Україна досягне рівня розвитку Польщі через 50 років. Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен розповіла в інтерв’ю «ДТ», наскільки Україна стала інвестиційно привабливою для іноземних інвесторів та над чим ще варто працювати. «Мінфін» обрав найцікавіше.
Директор Світового банку: 50 років, щоб наздогнати Польщу
Директор Світового банку стверджує, що Україна рухається в правильному напрямку, нова влада має амбітні цілі та хороші ініціативи. Зараз темп економічного зростання прискорився. За прогнозом Кахконен, він збільшиться до 3,4%.
«Якщо Україна зможе утримати економічне зростання на рівні 3–4% на рік, їй знадобиться близько п'ятдесяти років для того, аби наздогнати нинішній рівень розвитку Польщі. Якщо темпи знову знизяться, то цього часу не вистачить», — заявляє Сату Кахконен.
За її словами, економіка України все ще дуже залежить від експорту сировини. У періоди глобальної стагнації сировинна економіка завжди вразлива, бо світові ціни на сировину починають знижуватися.
Саме тому важливо, щоб обмінний курс не перебував у ручному управлінні, а відповідав реальному стану зовнішніх торговельних процесів. Це захистить Україну від суттєвих ризиків, які вона вже переживала в минулому.
Читайте також: Україна посіла 58 місце серед найбагатших країн світу
Як утримати інвестора
Найбільше іноземних інвесторів відлякує корупція, нерівні умови та монополізація сектору. Держава повинна гарантувати бізнесу невтручання у його роботу в межах законодавства — так можна утримати інвестора.
«Іноземні інвестори оцінюють інвестиційний клімат у країні. Вони шукають економічної та політичної стабільності, яка гарантувала б їм тривалу роботу. Вони розраховують на певний рівень передбачуваності - шукають країни із верховенством права, гідним захистом прав власників, стабільним виконанням контрактів», — зазначає Сату Кахконен.
Готовність інвесторів довіряти владі ґрунтується саме на практичних моментах: чи виконуються контракти та законодавство, чи дотримуються вимоги, чи зберігається здорова конкуренція, чи карають порушників, чи неупереджене судочинство.
Читайте також: Зоряний час українських єврооблігацій: що буде далі
Що не так з інвестиційними програмами
Адміністративні перепони в Україні просто непереборні. Досі існує величезна кількість порядків, процедур та експертиз мало не з радянських часів, які потребують великих обсягів «паперової» роботи і неймовірної кількості підписів під кожним папірцем на усіх етапах виконання.
Таких складних бюрократичних практик у більшості країн світу вже немає — залишилися тільки на пострадянському просторі. Вони майже ніколи не допомагають виконанню проектів, але гарантовано заважають, бо забирають дуже багато часу.
«Через бюрократію та корупцію уряд України щороку не використовує мільярди доларів від інвестиційних проектів. Гроші, які вже ухвалені міжнародними партнерами і за які можна було б будувати дороги, оновлювати водоканали та споруджувати лікарні, не приходять в Україну», — розповідає Сату Кахконен.
Світовий банк нетолерантний до корупції: як тільки стає відомо про такі правопорушення, проект призупиняється і розпочинається розслідування. Таке відбувається досить часто, особливо на етапі закупівель, і гальмує реалізацію інвестиційних проектів.
Читайте також: Державний борг і ризики бюджету
Державні банки
За словами директора Світового банку, з усіх українських державних банків найкращих результатів на шляху перетворень досягнув Укргазбанк. Поки що три інші державні банки не готові до приватизації. Їм треба вирішити проблеми з непрацюючими кредитами, яких на балансах цих трьох банків дуже багато.
«Рівень непрацюючих кредитів в Ощадбанку, Приватбанку та Укрексімбанку надто високий — у середньому 65–70% від загального кредитного портфеля. Потенційні інвестори, які могли б увійти в капітали цих банків, не зацікавлені у приватизації фінустанов із кредитними портфелями такої якості», — зазначає Сату Кахконен.
Для того, щоб зрушити з місця вирішення питання з непрацюючими кредитами, уряд повинен прийняти постанову, яка по суті розв'язала б руки керівництву державних банків у роботі із цим кредитним портфелем і дозволила б їм використовувати всі можливі інструменти для вирішення цієї проблеми.
Читайте також: У Нацбанку розповіли, що заважає продати Ощадбанк
Земельна реформа
Основне завдання земельної реформи — вивільнити потенціал, прискорити економічне зростання, трансформувати сільськогосподарський сектор. На думку Сату Кахконен, мораторій шкодить власникам землі, бо їхнє право власності обмежене: вони не можуть використовувати свою землю як банківську заставу, не можуть її продати.
Читайте також: ЄБРР готовий надати Україні гроші на земельну реформу
Однак реформу потрібно провести правильно. Головна пересторога — це те, що землю купуватиме лише обмежена кількість людей, що призведе до великих концентрацій земельних банків. Дуже важливо, щоб, крім закону, який скасує мораторій на продаж землі, були створені інші нормативно-правові запобіжники концентрації земель.
Запобіжні механізми передбачають створення інституту земельного омбудсмена, який забезпечував би захист прав землевласників і протидіяв би рейдерству. А також:
- відкриті дані щодо цін;
- відкритий доступ до земельного кадастру та його прозорість;
- відкриті відомості щодо показників сільськогосподарських підприємств і їхніх власників.
Читайте також: Зеленський: питання продажу землі іноземцям вирішиться на референдумі
Є ще одна вкрай важлива сфера — кредитування під купівлю землі. Зрозуміло, що комерційні банки будуть орієнтуватися на роботу із великими та середніми агропромисловими компаніями, а не на дрібних фермерів.
«Дрібні фермери — найбільш вразлива група позичальників. Ми обговорювали з урядом різні варіанти того, як забезпечити малим фермерам доступ до кредитів, серед іншого обговорювалася схема часткового гарантування кредитів, використання сільськогосподарських субсидій та їх трансформації», — говорить Сату Кахконен.
Головне завдання цієї реформи — трансформація сільськогосподарського сектору, яка полягає не лише у зміні форм господарювання в АПК від латифундій до фермерських господарств, а й у стимулюванні переходу від вирощування та збуту сировинних товарів до виробництва товарів із більшою доданою вартістю.
Культури, які дають більшу додану вартість, такі як фрукти чи ягоди, не потребують для вирощування великих площ і забезпечують хороший заробіток. Сільськогосподарські субсидії мають спрямовуватися на стимулювання виробництва продукції із більшою доданою вартістю малими і середніми господарствами.
Коментарі - 54
Откуда взята цифра 50 лет — это, похоже, сколько лет нужно нынешнему (а скорее прошлогоднему) номинальному ВВП в долларах чтобы дорости до уровня нынешнего номинального ВВП Польши, если рости по 3% в год. Только вот рост 3% — это к реальному ВВП, а не номинальному ВВП в долларах. Номинальный в долларах в прошлом году вырос на 16,7%, а в позапрошлом — на 20,2%. Учитывая нынешний курс — в этом году еще процентов на 20 вырастет.
Как вырос, так и сдутся может. До 2009 года и более 30% прирастал и достиг $180 млрд в 2008. Но потом только аж в 2013 вернулся к этой отметке, ну и вот опять догоняем. Это же неправильно, когда номинальный прирост так от реального отличается, потом за один год все эти успехи могут улетучиться.
Оказывается не инородцы виноваты в украинских экономических проблемах ....
В 1992 году ВВП Украины был 319,7 миллиарда долларов, а ВВП Польши - 252,2 миллиарда ...
Потом Украина стала отставать .
27 лет отставали, а 50 лет догонять?
*** ,да и только ....
какие 320 миллиардов долларов ВВП , если в 1992 году не по талонам был только хлеб. и средняя зарплата не достигала 20 долларов....
может 32 миллиарда долларов ? тогда поверю.
с месяц назад уже спорили здесь о ВВП Украины в 1991 году.
оказалось что немыслимые цифры появились из-за пересчета советских рублей в доллары по 61 копейке за доллар. при реальном курсе - около 40 рублей за доллар ...
И, например. масло покупали не по 200грамм, а со страха дефицита килограммами.
Помню как отстоял очередь и купил полный портфель сосисок, килограмм пять. Стояли вдвоём.
И так все - скупали под ноль и отоваривались впрок при первой возможности ....
Избыток денег - страшная вещь ....
У каждого под кроватью мешок сахара ...
поляки к нам ездили раньше. В 1992 году - уже наши ездили в польшу , отвозя туда все что осталось в магазинах (не продукты конечно - их небыло - от наборов гаечных ключей до сковородок) - продавать там за доллар-два. Потому что даже 1 доллар был огромными деньгами.
небыло никаких забитых холодильников и близко. голод и холод.
Забыли написать, что границу надо закрыть на замок, у всех отобрать загранпаспорта, чтобы ни один умник не сбежал на дикий запад ну а вас назначить смотрящим за этим трудовым лагерем.
В бюджете не всегда есть деньги на закупку вакцин для детей, постоянно не хватает денег на низкие зарплаты врачам и учителям - а вы «строить жильё и раздавать»...
За чей счёт вы планируете такие безвозвратные инвестиции - неужели за свой - маловероятно.
Ну а теперь простой пример - семья действующего президента владеет 20-ю квартирами, семья борца с несправедливостью Дубинского владеет 24 квартирами - возникает закономерный вопрос - как много надо строить, чтобы насытить хотелки по владению десятком-другим квартир различного рода чиновников и просто клептоманов, тянущих на себя всё, до чего достают их шаловливые ручонки...
В совке такое уже было - одни получали каждый год по новой квартире, другие по десять лет стояли в очереди и ничего не получали...
ДЕЛАЮ ЛЮБЫЕ 100-ЛЕТНИЕ ПРОГНОЗЫ ЗА ДЕНЬГИ.
Нищебродам в личку не писать.
Другими словами, дешёвая пропаганда загнивающего еэса от ВБ...
теория исходила из того , что первый мир - это загнивающий капитализм , второй - процветающий социализм-коммунизм , а третий - всякие движения неприсоединения. Индии и Югославии.
ссылаться сейчас на эту теорию - как-то странно.
Но там, и само определение несколько поменялось, с развалом СССР (изначально они вместе с США были старнами 1го мира)
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8B%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80
Во втором еще Беларусь.
Польша, прибалтика и скандинавы - уже в 1м.
Украина теперь в 3м (т.к. из 2го ушла, но в 1й не дошла)
Есть противостояние 1го мира (запад, NATO, etc) и 2го (Росия, Китай, etc)
3й мир - те кто не проводят собственную политику, а есть «разменной монетой» в противостоянии между 1м и 2м мирами.
https://www.lavanguardia.com/politica/20191113/471576894862/reabierta-ap7-salt-cortes-tsunami-democratic.html
как там скрепы скрипят.....
Не на солдатиках единых скрепы стоят.
Это мягкий аналог украинского Донбасса, только по-испански...
Каталония тоже считает, что кормит и содержит всю Испанию и как следствие,
требует себе привилегий.
Жаль, что кроме рупора каталонских сепаратистов - лавангвардии вы больше ничего не читаете...
Кроме испанской Каталонии в ЕС есть и более интересные места и дороги.
Лично мне больше нравиться А1 - Париж-Брюссель чем А10 и А20 Париж-Барселона.
я в 1990 году покупал сахар по талонам , а в магазинах был только «белоцерковский салат» из подпорченной капусты.
зарплаты были по 200 рублей , а доллар был 30 рублей. И мои одноклассники ездили в Польшу и Румынию , везя туда все от гаечных ключей до гвоздей - продать за несколько долларов , купить на них тряпок - и продать их здесь. Потому что одеватся было невочто.
Вот такой потенциал достался Украине от СССР. причем совершенно бескорыстно.