Напруженість на українсько-російському кордоні вже спровокувала обвал цін на українські євробонди та корпоративні облігації. У ЗМІ почали активно обговорювати чутки про масову втечу нерезидентів із української нерухомості. Чи справді нерезиденти влаштували розпродаж квадратних метрів і як це вплине на ціни, — розбирався «Мінфін».
Чому іноземці почали продавати нашу нерухомість
Іноземці продають, але дуже мало
Увесь минулий рік столична нерухомість була мега-популярним напрямком для інвестицій, і не лише серед українців. Україна потрапила до першої п'ятірки країн із недооціненими активами, згідно з рейтингом Financial Times. І це спричинило підвищений інтерес до нашої нерухомості з боку іноземців. За підрахунками рієлторів, на їхню частку припало близько 10% усіх продажів. Багато хто вкладався в комерційну нерухомість, а також купували житло для здачі в оренду.
Відносно низький (за європейськими мірками) поріг входу та висока дохідність могли б і надалі підтримувати попит на українські «квадрати» з боку нерезидентів. Однак у ситуацію втрутилася політика.
«Що зараз коїться? Частина іноземців, які проінвестували у первинний ринок, намагаються продати недобудову шляхом відступлення прав власності», — розповіла керівник київської рієлторської агенції Best&Seller Ірина Луханіна.
Втім, поки що про масову втечу говорити рано. За словами Ірини Луханіної, української нерухомості позбавляються насамперед ті, кого з нашою країною, окрім бажання підзаробити, нічого особливо не пов'язує, і хто не знає «внутрішніх течій».
Частка таких інвесторів серед нерезидентів невелика.
Читайте також: Навіщо іноземці скуповують українську нерухомість і як це позначиться на цінах
За словами віцепрезидента Асоціації професійних керуючих нерухомістю Анатолія Топала, іноземці дійсно збувають свою нерухомість в Україні. Але цей процес розпочався набагато раніше, ніж загострення конфлікту з Росією. Причина, швидше, у фіскальній політиці держави.
«Податкова нагадала нерезидентам, що вони не можуть самостійно здавати свою нерухомість в оренду, а повинні найняти фінансову прокладку у вигляді керуючого. У результаті багато хто вирішив, що їм простіше продати тут майно і купити, скажімо, у Грузії чи Іспанії. Ті, хто не пішов цим шляхом, продовжують залишатися з нами», — прокоментував Анатолій Топал.
Експерт запевняє, що жодного сплеску продажів зараз не спостерігається. Із цим повністю погоджується керуючий партнер KDU Realty Group, інвест-консультант Олена Маленкова. За її словами, на масове скидання ринок моментально б відреагував. По-перше, з'явилася б величезна кількість виставлених на продаж об'єктів, зокрема за відступленням на ранніх етапах будівництва. А по-друге, це відразу вплинуло б на ціни.
«У нас ситуація така, що об'єктів на продаж виставлено дуже мало. Такої незначної кількості пропозицій щодо нерухомості у Києві давно не було. Щодо цін, то навіть за $55 тис. у Києві сьогодні нічого пристойного не купиш», — констатує Олена Маленкова.
Вона каже, що реальним індикатором інвестиційного настрою є комерційна нерухомість. Як показує практика, у неї вкладаються лише за сприятливих умов.
«На сьогодні на гарні комерційні об'єкти в Києві стоїть черга. Наприклад, ми вийшли на продаж об'єкту на вул. Січових Стрільців. Виявилося стільки бажаючих його купити, що в перший же день 6 інвесторів зробили пропозицію, вищу за стартову ціну. При цьому троє із них є іноземцями», — розповідає Олена Маленкова.
Близько 70% нерезидентів, які інвестують в українську нерухомість, — колишні громадяни України. Інші 30% — ті, хто має тут родинні чи дружні зв'язки. Тому вони обізнані щодо головних «внутрішніх течій».
Читайте також: Що буде з цінами на новобудови у 2022 році
Українці ігнорують інформаційний негатив
Наші громадяни поки що ігнорують негативне інформаційне тло. Принаймні, як запевняють експерти, панічних настроїв і вони не привносять на ринок. Угод справді поменшало, але ця тенденція намітилася ще восени минулого року.
«У першому півріччі 2021 року ринок зростав, мотивований попит себе вичерпав і зараз формується відкладений попит, із яким вийдемо на весну», — каже Анатолій Топал.
Поки що корекції цін не відбулося, але можливість невеликого зниження вартості квадратного метра все ще залишається.
«Наразі ми спостерігаємо на ринку стагнацію. В який бік далі рухатимуться ціни, спрогнозувати зі 100-відсотковою точністю складно. Але багато покупців зайняли вичікувальну позицію і поки що придивляються до варіантів для інвестицій», — пояснив віцепрезидент Асоціації професійних керуючих нерухомістю.
Розглядають українці також купівлю активів за кордоном. Улюбленими напрямками залишаються ті самі Іспанія, Туреччина, Німеччина, США, Хорватія. Але це, швидше, диверсифікація ризиків та розподіл позицій.
«Світ дуже швидко змінюється, тому в інвестиційному портфелі має бути все — і криптовалюти, і акції, і стартапи. Щодо нерухомості, то її теж варто за можливості диверсифікувати — за сегментами, класами, країнами. Тому немає нічого дивного в тому, що українці купують нерухомість в інших країнах», — каже Олена Маленкова.
При цьому вона звертає увагу, що в більшості випадків нерухомість за кордоном із інвестиційною метою купують ті, у кого вона вже є і в Україні. Адже цікавіше за Україну немає жодної країни у плані дохідності. У нас нерухомість може дати 7−8% річних. Європейські країни пропонують 2%, максимум — 4%.
«Окупність вкладень у нерухомість, скажімо, у Туреччині — 20 років. І лише в Україні 12 років вважається нормою. А можна знайти у регіонах об'єкти з терміном окупності від 3 до 5 років. Тому інвестори і йдуть в Україну», — підсумовує керуючий партнер KDU Realty Group.
Читайте також: Скільки зароблять інвестори на столичних новобудовах у 2021 році
Що буде далі з цінами
Експерти не виключають: якщо напруженість на українсько-російському кордоні й надалі зростатиме, кількість охочих вийти з українських інвестицій у нерухомість може зрости. І це точно позначиться на цінах вторинного ринку. Хоча можливість обвалу чи значного відкату цін не розглядається.
«Зміни на 1,5−2% — це лише коригування. Для ринку це нормально», — каже Анатолій Топал.
Найбільше на продавців та покупців квадратних метрів надалі впливатимуть ціноутворення та платоспроможність.
Коментарі - 87
в 70-е годы.
песка ложили в бетон столько , что у двух пятиэтажек лестничные пролеты просто рассыпались и обвалились. от 5 до 1 этажа.
Мосты,на которые последние 30 лет забили в плане ремонта,почему-то не падают. Поезда в метро видели каких бородатых годов бегают?
Но святая вера в качество построек єпохи ссср вас может здорово подвести.
А относительно сталинок — трещины появляются от усадки дома. Сталинки уже давно устаканились. Потрескались и трещины их — заштукатурили. И ваш новострой заштукатурят и будет 100 лет стоять.
А о качестве «савецкого» - давайте печально помолчим. Пусть дети в это качество верят.
А есть пруфы ???
Одна бабка рассказывала что в Москве в 37-м году стопятсот многоэтажек обвалилось.
Я лично жил у нас на Черемушках, где все дома (хрущевки) были построены в 70-х годах и стоят до сих пор. Да качество штукатурки внутри такое, что сама осыпалась в конце 2000-х. На тот момент дому было больше 40лет!
И пару лет назад в одном доме пролет рухнул на первом этаже, только у них в подвале постоянно вода текла, ну и дому уже было под 50.
нет. не додумался я записать…
простите меня :(
У меня в хруще НЕнесущие стены из какой-то смеси камыша, глины и песка.
И что ??? На то они и не несущие — к ним вопросов в плане мегаустойчивости вообще нет. Да хоть с гипсокартона можно сделать.
Гадаю типу родина Черновецьких та інші. Так заробляти на «золотій землі» столиці з відкатами ніде не виходить. Ізраїль не ті масштаби.
Кто последний, за кем очередь занимать?)
турки может и не бегут, т.к. они тут почти что свои оч плотно сидят, а вот если есть инвесторы из западной европы которых стреманули войной те наверное выходят
турки в большинстве такие же как и наши — риски войны та пох — 10% годовых важнее, а европеец северный он не такой — война? — зарежу лосёнка пока маленький.
десятки лет… выростают дети … и умирают… а кто-то верит в «грядущий кризис».
ну курс немного упал , но это не горе. Ну недвига подешевела , но она перегрета была
это и есть тот страшный кризис о котором речь ?
при этом во мнигих странах никакого кризиса и не заметили. Родственники из Германии и польши например. Так что называть его «мировым» — это перебор :)
но этот «мировой кризис» отразился на недвижимости и некоторых акциях в нескольких странах. Толкьо и всего.
в 2007 году нефть стоила 140 долларов за бочку. Сейчас -80.
это все что нужно знать об инфляции и ценах на сырье.
ну ок.
а когда — не пузырь ?
напоминаю — нефть так и не вернулась к вершинам нулевых.
собственно и железная руда — тоже.
я бы сказал — все наоборот.
Если что — учет родившихся , умерших ,уехавших и приехавших — есть и без переписи.
У Львові фактично проживає кожен третій із 2,5 мільйона жителів Львівської області.
На сьогодні Львів за кількістю населення займає шосте місце в Україні, більше людей проживає тільки у Києві — 3 мільйони, Харкові — 1,45 мільйона, Одесі — 1 мільйон, Дніпрі — 982 тисячі та Запоріжжі — 730 тисяч.
Але ряд експертів вважає, що у Львові реально мешкає набагато більше людей, ніж вважають статистики. Так, за оцінкою екс-керівника управління інвестиційної політики Львівської обладміністрації Романа Матиса, у Львові вже сьогодні проживає більше мільйона людей. От тобі і статистика.
Они застройщик не справился, пришел другой и накинет еще цену. Там проблему с подключением коммуникаций. Интересно когда будет сдача построенных, но не сданных домов, вопрос открытый.