20 вересня валютні ринки світу знову серйозно лихоманитиме. Після ЄЦБ ключову ставку переглядає і Федрезерв. Що це означає для інвесторів, і як рівень ставки ФРС позначається на Україні та українцях — розбирався «Мінфін».
20 вересня 2023, 14:18
Рішення ФРС США щодо процентної ставки: чому ризики зберігаються і як це впливає на Україну
14 вересня ЄЦБ вдесяте з літа минулого року підняв свою ключову ставку. Цього разу ще на 0,25% до 4,5% річних і натякнув, що при поточній інфляції в 5,3% це може бути ще не кінець.
Останні рішення європейського регулятора викликають суперечливу реакцію аналітиків, оскільки ознаки прямого впливу подібних дій ЄЦБ на уповільнення цін у Європі є дуже спірними.
А ось у низці європейських країн таке різке підвищення кредитних ставок при продовженні зростання цін вже гальмує їх економічний розвиток. Рішення ЄЦБ спровокувало валютні ралі цього дня, що дуже добре видно на графіку:
Враховуючи нестандартну різницю між засіданнями ЄЦБ і ФРС США, зазвичай 1−2 дні максимум, а цього разу — майже тиждень, американці мали час подумати й тверезо все зважити.
Річ у тім, що попри те, що американська економіка зараз працює ефективніше, ніж європейська, стратеги загалом продовжують прогнозувати спад на ринку у 2024 році. Хоча США, зважаючи на все, можуть уникнути рецесії, оскільки темпи інфляції в цілому знизилися і при цьому ринки Америки демонструють зростання.
У цій ситуації Федрезерву треба бути дуже обережним, щоб за лікарським принципом — «не зашкодити». І швидше за все, ФРС США закінчує цикл жорсткості монетарної політики. І навіть нещодавні банкрутства кількох великих американських банків та певна «заливка» банківської системи США грошима Федрезерву для погашення негативних ефектів від їхнього банкрутства, були «перетравлені» ринком без особливих наслідків.
При цьому керівництво ФРС відверто каже, що готове продовжити піднімати вартість запозичень, якщо інфляція не знизиться. Крім того, фондовий ринок уже давно перебуває на межі «тривожних подій» і постійно гнати ставку нагору небезпечно.
Основне стратегічне питання, яке зараз хвилює аналітиків, спекулянтів і взагалі всіх світових гравців — це, як довго ФРС утримуватиме ставки на такому високому рівні, і коли закінчиться цикл зростання.
Більшість гравців очікують, що 20 вересня Федрезерв збереже ставки в діапазоні 5,25−5,5%, що дуже добре видно з графіка:
А ось перше зниження ставок за їхніми прогнозами відбудеться лише у травні, тобто на два місяці пізніше, ніж раніше закладався ринок.
Читайте також: ФРС США підвищила ставку до максимуму за 22 роки
Чому це так важливо для гравців
На прикладі Федрезерву вже історично склалося, що, вгадавши, коли ФРС припинить піднімати ставки, інвестори могли отримати дохідність на рівні понад 9−10% річних, а то й значно більше.
Але ризики для інвесторів стрімко зростають, якщо регулятор пропускає слушний момент для відновлення підвищення ставок. І тоді найконсервативніші з них починають закривати свої позиції, щоб не ризикувати, що робить ринки абсолютно неконтрольованими.
«Проголосували грошима» і великі інвестори. За даними того ж Bank of America, фонди зафіксували найбільший тижневий приплив коштів за останні 18 місяців на тлі впевненості, що економіка США рухається до м'якої посадки, тобто без тих значних катаклізмів, які очікувалися ще наприкінці минулого року.
У підсумку мій прогноз щодо рішень ФРС США залишається таким самим: 20 вересня Федрезерв збереже відсоткову ставку на рівні 5,5% річних.
Але знову заявить про те, що якщо інфляція почне набирати обертів, Федрезерв продовжить піднімати ставку. А це означає, що долар поки що залишатиметься «сильним» щодо євро.
Як рішення щодо відсоткових ставок ФРС США впливає на Україну та її громадян
На державному рівні
Україна страждає від збереження високого рівня світових ставок, тон яким «задає» ФРС. На державному рівні відбувається подорожчання вартості обслуговування зовнішніх боргів, які найближчим часом через війну можуть досягти 100% ВВП.
В умовах військових дій, безробіття і поки що збереження високої інфляції (хоча і з позитивною динамікою щодо її зниження) — обслуговування таких боргів може виявитися складним завданням для держави, що може призвести до згортання все більшої кількості програм розвитку.
А брак коштів у бюджеті, якщо не надходитиме міжнародна допомога, призведе до постійної спокуси запуску «друкарського верстата» Нацбанку для покриття дірок бюджету.
Окрім цього, програма МВФ потребує чіткого виконання структурних маяків, що інколи теж проблематично. Той самий приклад колективного «захисту» народними депутатами від опублікування своїх декларацій і вимушене вето президента на цей відверто спірний закон — найяскравіший приклад.
Та ж західна допомога зараз надходить регулярно, але вона також не вічна. І нам треба самим думати, як стимулювати власну економіку. У тому числі, навіть за умов війни та за рахунок залучення іноземного капіталу, який «прив'язаний» за вартістю кредитів до рівня ставок ФРС США.
Читайте також: Чи вирішиться ФРС ігнорувати інфляцію та заморозити ставку
На рівні бізнесу
Окрім високих витрат на обслуговування своїх комерційних боргів, узятих ще до війни — над бізнесом нависне і загроза зростаючого податкового преса для забезпечення потреб держави, що все зростають, на оборону і фінансування соціальної допомоги населенню, що й так біднішає через інфляцію.
Ще треба враховувати й той факт, що в умовах скорочення прибутковості свого бізнесу у власних країнах (що відбувається у частині великих бізнесів Заходу через високі рівні інфляції в більшості розвинених країн) у них поступово буде все менше коштів для інвестування в проєкти за кордоном, у тому числі й в Україні. Що серйозно зменшуватиме і так слабкі в українських реаліях показники прямих інвестицій у нашу економіку.
На рівні споживачів
На рівні пересічних громадян посиляться одразу дві проблеми, що доповнюють одна одну. У разі швидкого зниження облікової ставки та зниження прибутковості депозитів — заощадження в гривні за рахунок поки що все одно високої гривневої інфляції поступово знецінюватимуться, а валютні — по факту також просідатимуть за рахунок «іноземного інфляційного податку» на такі заощадження через зниження купівельної спроможності наявних в українців валютних коштів. Тобто навіть з урахуванням можливої девальвації гривні, насправді капітал таких громадян у валюті також знецінюватиметься.
Якщо подивитися на ситуацію, що склалася об'єктивно, то вихід насправді в України один. Після перемоги — це швидке повоєнне реформування економіки, західні норми верховенства права, викорінення корупційно-олігархічної моделі управління країною та заміна сировинного експорту на високотехнологічні та прогресивніші джерела надходження валюти до країни.
Читайте також: Хедж-фонди вперше з березня зробили ставку на зростання долара
Крім цього, максимальне повернення в Україну економічно активних та кваліфікованих біженців, які нині, рятуючись від війни, роз'їхалися по всьому світу.
Інакше навіть за умов отримання репарацій від росії та активної міжнародної допомоги у відновленні — Україна може знову скотитися до рівня сировинного придатка та постачальника кваліфікованої й не дуже робочої сили для більш економічно успішних сусідів.
Автор:
Коментарі - 4