Чому інвестори доплачують за борг Китаю і до чого тут Україна

Інформаційний простір фінансового світу час від часу сколихують новини про те, що та чи інша країна позичила кошти під від'ємну ставку. Ось нещодавно до таких країн приєднався й Китай.

Читайте також: Китай наступає на долар: чи варто запасатися юанем

В ніч на 18 листопада китайському казначейству вдалося залучити близько 750 млн євро від розміщення п'ятирічних облігацій з відсотковою ставкою «мінус» 0,15%. Проте Україні доводиться позичати під досить високі ставки, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Тож пропоную розібратися чому так відбувається.

Будь-який кредитор, перш за все, оцінює спроможність позичальника в повному обсязі та своєчасно повернути борг. І якщо при отриманні кредиту це питання переважно вирішується індивідуально, то при розміщенні облігацій чи торгівлі ними рівень ризиків оцінюється вже широким колом інвесторів.

Читайте також: ОВДП-аукціон: Мінфін залучив до бюджету 16,77 мільярда

Тому на ринку й існують облігації з від'ємними ставками – коли ризики настільки малі, що інвестори навіть готові доплатити, щоб позичити їх тим, від кого отримають свої гроші назад. Однак усе ж набагато більше облігацій розміщується зі ставками вище нуля.

Однак і тут є країни-позичальники і з досить високим рівнем довіри як, наприклад, США, а є країни, яким доводиться платити значно вищі ставки за своїми боргами, щоб мати доступ до фінансового ресурсу. Саме спред – різниця між доходностями, які інвестори прагнуть отримати від різних позичальників, і є такою платою за ресурс. А рівень ставки говорить про рівень довіри до позичальника.

Наразі такі спреди для України є доволі широкі. Країні доводиться платити 500-600 б.п. премію до доходності казначейських зобов'язань США, щоб зацікавити інвесторів віддати перевагу саме Україні та допомогти фінансувати дефіцит бюджету.

Наприклад, на момент випуску єврооблігацій у липні 2020 року спред до бенчмарка (у цьому разі доходність еталонних облігацій), яким були 10-річні казначейські зобов’язання, складав 666 б.п. за відсотковою ставкою 7,253% річних. Тепер вони торгуються вже за ставками 6,4-6,5% і зі спредом до бенчмарка 550-560 б.п.

Таке «покращення» – не українська заслуга, а збільшення апетиту інвесторів до ризикованих активів. Інвестори шукають можливості компенсувати від'ємні чи низькі ставки за неризиковими активами, і намагаються більше купувати борги країн, що розвиваються, за значно вищими ставками. Серед них є і Україна.

Читайте також: Україна узгодила з МВФ держбюджет-2021 — Мінфін

Проте наразі Україна зіткнулася з бюджетною кризою та невизначеністю переговорів з МВФ щодо отримання чергового траншу. Крім того, рішення Конституційного суду та кадрові перестанови в НБУ теж не додають позитиву. А за таких умов інвестори вважають, що в країни зберігається великий ризик втрати можливості своєчасно розрахуватися за своїми боргами. Тому хоч спреди звузилися, а доходності знизилися, вони залишаються великими.

Інвестори хочуть побачити подальший рух реформ, якісну та продуктивну співпрацю з МВФ, кращу фінансову стійкість. І тоді, хоч це і не буде на від’ємному рівні, але країна має отримати можливість позичати за значно меншими ставками, ніж зараз.