Світовими ринками пронеслося цунамі: як це позначиться на Україні

Звісно, негативні дані щодо американського ринку праці, що вийшли пізніше, злякали інвесторів, які почали мати сумніви щодо хороших перспектив американської економіки. Але навряд чи хтось міг очікувати на події, які стали черговим «чорним» понеділком на світових ринках.

Обвал почався з азіатських індексів, які відкриваються раніше за інших, — у ніч на понеділок японські індекси Topix та Nikkei впали на понад 12%, побивши рекорд «чорного понеділка» 1987 року. За наступні три дні падіння становило близько 24%.

Далі розпродаж перекинувся на інші ринки. Stoxx Europe 600 за день впав на 3,2%. Приблизно в тих самих небезпечних межах на відкритті впали американські S&P 500 (3,3%) та Nasdaq 100 (3,5%). Ф'ючерси до відкриття основної сесії падали ще більше (до 6% за контрактами на Nasdaq).

Ближче до вечора основним американським індексам трішки вдалося відіграти падіння, після просідання почав відновлюватися і ринок Японії. Це говорить про те, що поки що про світову глобальну кризу говорити зарано, а події початку тижня, радше, можна віднести до сильної корекції після тривалого періоду зростання.

Як рішення японського центробанку обвалило місцевий фондовий ринок

Минулої середи Банк Японії несподівано підвищив ставку до максимального з грудня 2008-го рівня в 0,25% і пообіцяв до першого кварталу 2026 року скоротити придбання облігацій вдвічі (приблизно до 3 трлн єн, або в еквіваленті близько $19,9 млрд). Крім цього керівництво Центробанку Японії не виключило ще одного підвищення ставок.

З одного боку, такі рішення Банку Японії дозволили єні зміцнитися, що відразу ж знизило інтерес інвесторів до операцій «керрі-трейд». Із часів від'ємних ставок інвестори залучали дешеві кредити в єні та вкладали в активи країн, де ставки були вищими.

Вищі ставки в Японії означають, що ті, хто позичав у єнах, зазнають зараз збитків. Тому глобальні спекулянти почали закривати свої позиції в активах за кордоном та купувати єну для закриття своїх угод у цій валюті. Це і почало зміцнювати позиції єни.

Чому це почало відбуватися так швидко? — Річ у тім, що операції «керрі-трейд» зазвичай відбуваються з великою часткою позикового капіталу (кредитного плеча), що збільшує вплив цих операцій на вартість активів у той момент, коли позиковий капітал дорожчає. А підвищення відсоткових ставок Центробанком Японії якраз спровокувало зростання вартості кредитів під операції «керрі-трейд» у японських єнах.

З іншого боку, паралельно з цим відбувався і розпродаж активів на японському фондовому ринку, що призводило до зниження вартості паперів в єнах.

Таким чином, ці два різноспрямовані рухи на фінансовому ринку Японії призвели до серйозних дисбалансів. У результаті перекоси на ринку Японії призвели до того, що минулої п'ятниці курс єни щодо долара опустився нижче за психологічний поріг у 150 єн за долар.

Динаміка пари єна/долар

Чому посипалися ринки Європи та США

Ситуація у Японії стала каталізатором розпродажів на інших фондових ринках світу. Але одна ця обставина не призвела б до таких провалів європейського та американського ринків без слабких даних щодо ринку праці США. Згідно зі звітом, який вийшов минулої п'ятниці, рівень безробіття зріс до 4,3% — найвищого показника з жовтня 2021 року.

Ці цифри самі по собі не були б такими критичними (економічна історія пам'ятає періоди, коли безробіття сягало і 10%), але знову ж таки спрацював психологічний чинник — інвестори однозначно вирішили, після публікації таких даних щодо американського безробіття, що Федрезерв запізнився зі зниженням ставки, і що тепер економіці США загрожує рецесія.

Щоб її запобігти та підтримати економіку, на думку інвесторів, ФРС доведеться різко знижувати ставки на шкоду боротьбі з інфляцією. Тому тепер вони чекають не два (як було закладено раніше), а до п'яти знижень ставки у 2024 році (умовний один крок зниження — це 0,25% річних).

Цього року регулятор засідатиме ще тричі. А це означає щонайменше два зниження по 0,5% річних, що не вписується в діючі інвестиційні концепції світових інвестбанків і великих спекулянтів.

Наприклад, той же Citigroup вже говорить про зниження ставок на 50 базисних пунктів у вересні та у листопаді, а також очікує на ще одне зниження у грудні 2024 року. Також виникла маса чуток про позачергове засідання ФРС для оперативного реагування на охолодження американської економіки. Це, в принципі, можливо за процедурою Федрезерва, але практично майже не застосовується.

Таке потужне нещодавнє падіння саме японських ринків багато в чому пов'язане і з іншим знову ж таки психологічним чинником — японські трейдери отримали можливість першими відіграти новини щодо американського безробіття (це ніч по європейських та американських часових поясах). Крім того, що вони зазнали збитків, вони були змушені ще й продавати додаткові активи, щоб закривати свої торгові позиції, відкриті раніше за кредитні гроші через механізм «кредитного плеча».

Це лише посилило падіння японського ринку. А ось європейські ринки, які відкрилися пізніше, вже знижувалися не так різко, оскільки гравці вже змогли там реагувати на ситуацію виваженіше.

Американська економіка впливає не лише на японський ринок, а й на всі інші ризикові активи. Інвестори у разі побоювань перевкладаються у захисні інструменти — насамперед американські казначейські зобов'язання. Тому акції на всіх ринках починають падати. З цієї ж причини просів у той момент і біткоїн.

Складніше з ринком золота. На тлі просідання ринків золото мало б дорожчати, як захисний актив. Але натомість воно просіло синхронно з фондовими ринками (приблизно на 1,6%).

Причина в тому, що обвал фондових ринків був настільки несподіваним і великим за обсягами, що навіть консервативним інвесторам довелося в цей момент продавати частину своїх активів у золоті, щоб перекрити збитки за іншими активами, а також закрити свої позиції, відкриті раніше за кредитні гроші.

Вартість золота на світових ринках

Але оскільки золото зберігає свою привабливість, як захисний актив, після першого шоку від обвалів ринків і закриття кредитів, що подорожчали, консервативні інвестори знову посилять скупку жовтого металу. Це знову підштовхне його котирування вгору. Особливо в тому випадку, якщо до війни в Україні зараз додасться ще й поглиблення воєнного конфлікту між Ізраїлем та Іраном за активної участі у процесі практично всіх найбільших світових гравців.

Загроза світової війни зараз є дедалі виразнішою, що тільки посилить бажання інвесторів «пересидіти» цей період в активах-притулках, головним із яких є золото.

Особливо це буде актуально восени, якщо ФРС почне у вересні активно знижувати свої відсоткові ставки, а геополітична (листопадові президентські вибори в США), військова (війна рф в Україні, Ізраїль-Палестина-Іран, Китай-Тайвань-США) та економічна ситуація в світі продовжуватиме погіршуватися (можливе нове зростання інфляційних процесів у ЄС та США, криза нерухомості в Китаї, уповільнення економічного зростання у більшості країн світу).

Як «чорний» понеділок змінить поведінку інвесторів

Після обвалу світових ринків у інвесторів та регуляторів (ЦБ Японії, ЄЦБ та Федрезерв) зміняться пріоритети та оцінка того, що відбувається. А саме, інвестори зроблять висновок, що:

1. вони занадто оптимістично оцінювали американський ринок;
2. без втручання регуляторів найближчим часом на фінансовий і, частково, сировинний ринки (насамперед нафти і золота) чекає новий період високої волатильності;
3. основна увага під час оцінки економічних подій та викликів переключиться з побоювання щодо високої інфляції на ймовірність падіння економічного зростання країн, що оцінюються, та їх активів. Насамперед це стосуватиметься американських та європейських акцій. У меншій мірі — ринку золота та ринку облігацій із фіксованою дохідністю, куди за класикою жанру зараз почнуть перевкладати свої ресурси ті, хто піде з ринку акцій та деривативів.

Читайте також: Як Баффетт вийшов з падіння ринків з мішком кеша $277 млрд.​

Як події на світових ринках позначаться на Україні

Безперечним позитивом для України можна назвати те, що саме зараз, у період світової фінансової турбулентності, ми отримали $3,9 млрд безповоротного гранту від США з перспективою отримання цього року загальної суми прямої бюджетної допомоги в межах $7,8 млрд.

Це частково підстрахує гривню та бюджет у 2024 році. Дотримуються свого графіку надання допомоги й інші наші західні партнери.

Це дозволяє Нацбанку та Мінфіну оперативно гасити пожежі на валютному ринку та закривати потреби бюджету у фінансуванні соціальних статей. Щодо фінансування зростаючих витрат на армію — ситуація є складнішою, оскільки більшість західних країн надають нам допомогу лише на соціальні, а не військові потреби.

У результаті уряд змушений буде й надалі покривати витрати на армію за рахунок податкових надходжень, розміщення ОВДП та військових облігацій, а також, можливо, і за рахунок запуску «друкарського верстата». Хоча використання емісії для вирішення бюджетних проблем посадовці намагаються всіляко уникати. Проти такого «покриття» бюджетних витрат і МВФ.

Обсяг західної фінансової допомоги на військові потреби чітко обговорений і зараз йде за графіком, податкові надходження будуть збільшені за рахунок зростання акцизів, розширення бази оподаткування та військового збору. Не будемо наївними: депутати ухвалять скандальні зміни до Податкового кодексу після того, як відгуляють відпустку. А ось питання з обсягами продажу ОВДП залишається відкритим.

Нещодавня реструктуризація наших зовнішніх боргів (до кінця ще не оформлена) вже призвела до зниження і так невисокого рейтингу України «до вибіркового дефолту». Тому, ще й за умов потрясінь на зовнішніх ринках, Україні не варто особливо розраховувати на те, що зовнішні інвестори будуть готові активно вкладатися в українські ризикові папери.

У цій ситуації Мінфіну доведеться розраховувати лише на розміщення ОВДП усередині країни. Банки та НБУ вже достатньо «затарені» облігаціями: їхній загальний портфель станом на 07.08.2024 перевищив 1,404 трлн гривень.

Але є інший ресурс: станом на 1 липня на рахунках фізосіб та ФОПів у банках знаходилося близько 1,295 трлн гривень. Це дані Фонду гарантування вкладів. При цьому в ОВДП громадянами вкладено на 07.08.2024 всього 64,59 млрд грн, або менше 5% від суми їх коштів у банках.

ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

Тому питання щодо збільшення обсягів розміщення облігацій серед громадян буде принципово важливим для Мінфіну. Щоб залучити гроші населення в облігації, вже недостатньо пільгового оподаткування. Особливо за валютою. Адже українські банки через специфіку резервування не дають зараз громадянам високих ставок за валютними вкладами.

Парадокс, але наші депозитні ставки у країні, яка воює, від 0,1% до максимум 3% річних у доларах, і від 0,1% до 2,5% річних у євро (та ще з оподаткуванням та військовим збором), зараз значно нижчі, ніж у мирних США чи ЄС. І навіть самі по собі ставки ФРС та ЄЦБ значно вищі за українські ставки за валютними вкладами. Не кажучи вже про дохідність американських трежеріс.

Якщо врахувати, що, окрім коштів на рахунках у банках, на руках у населення знаходиться, за різними оцінками, від $60 млрд до $120 млрд — ось те джерело коштів, залучаючи яке держава може фінансувати свої витрати на військові потреби. І чим довше триватиме війна, тим питання залучення коштів населення в облігації гостріше стоятиме перед Мінфіном.

У НБУ та Мінфіну зараз точно багато недоробок, хоча ринкових механізмів стимулювання ринку ОВДП вистачає. Скажімо, це і збільшення нормативу резервування для банків із можливістю закривати частину цих вимог придбанням нових бенчмарк-ОВДП. Ще одна можливість — стимулювання банків працювати з населенням щодо залучення не лише вкладів, а й, наприклад, трастового управління за дорученням клієнтів-фізособ купівлі/продажу ними ОВДП. Це допомогло б оживити цей ринок та збільшити вкладення людей саме у облігації.

Фактично зараз повноцінно не працюють на реальну економіку і гривневі кошти, які банки розміщують у депсертифікати Нацбанку. Хоча ця надліквідність могла б принаймні частково профінансувати зростаючі витрати бюджету на оборону.

Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

Усі ці питання — це завдання для ще тіснішої роботи Нацбанку та Мінфіну, а також грошово-кредитної політики регулятора загалом.

Крім цього, в умовах підвищеної турбулентності на зовнішніх ринках збільшуватимуться коливання за валютними парами, у тому числі й за парою євро/долар.

Це посилить найближчим часом стрибки курсу євро щодо гривні в Україні.

У результаті це позначиться на показниках інфляції, оскільки бізнес закладатиме до цін на імпорт максимально можливий курс як долара, так і євро.

Із позитивного для України: у разі початку циклу зниження ставок Федрезерва США та ЄЦБ, частина кредитів, отриманих нашою країною та опосередковано «прив'язаних» за ставкою до відсоткових ставок американського та європейського регуляторів, стануть дешевшими. Тобто обслуговувати зростаючий зовнішній борг Мінфіну буде менш витратно.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи