Локомотив Європи: чому Німеччина така багата та які кризи їй загрожують

Економіка Німеччини — найбільша в ЄС та одна з ключових у світі. ВВП країни становить близько $4 трлн, або 4,5% світової економіки. Більшу частку мають лише США, Китай та Японія.

На відміну від низки великих економік, Німеччина посідає високу позицію і за розміром ВВП на душу населення — 19 місце. Для порівняння: Японія в цьому рейтингу лише 29, Великобританія — на 22 позиції, Франція — на 25. А Китай та Індія не входять навіть до перших 50-ти.

Основа економіки Німеччини — потужна промисловість. Її частка у валовій доданій вартості становить близько 27%, а це найвищий показник серед всіх країн G7. Минулого року країна експортувала товарів майже на 1,6 трлн євро, що забезпечує позитивний торговельний баланс приблизно на 200 млрд євро, незважаючи навіть на залежність від іноземних енергоносіїв.

Через розвиток технологічного сектору Німеччину сприймають, як найкраще місце у світі для проведення промислових виставок. Дві третини ключових світових подій у промисловості приймає ФРН.

Незважаючи на війну в Україні та різке подорожчання енергоносіїв, минулого року економіка Німеччини зросла на 1,9%. Це нижче, ніж показали ключові економіки Європи, на кшталт Британії, Франції чи Італії. Але там показники виявилися вищими завдяки низькій базі порівняння.

Потужність економіки та високий рівень життя роблять Німеччину привабливою для інвестицій. Водночас, минулий рік став непростим для країни, насамперед, через найвищу за 70 років інфляцію, яка сягнула 7,9%. Що в таких умовах насправді відбувається з економікою Німеччини, та чи справді вона така витривала в довгостроковій перспективі, як здається на перший погляд?

Слабкі сторони економіки Німеччини

Старіння населення

На відміну від низки великих економік світу, на кшталт Японії чи Італії, в Німеччині населення хоча і повільно, але зростає. Якщо у 2013 році воно становило менше 81 млн, то зараз вже перевищує 84 млн. Незважаючи на це, ФРН стикається з тією ж проблемою, що й більшість розвинених країн, — старіння нації.

У 1990 році, під час об'єднання Східної та Західної Німеччини, середній вік громадян становив 40 років, зараз — на 5 років більше, через низьку народжуваність. За коефіцієнтом народжуваності країна посідає 165 місце у світі, поступаючись в тому числі частині сусідів. Зокрема, Франції, Нідерландам і Бельгії.

Приріст населення країни забезпечується виключно міграцією. «Без неї скорочення населення було б неминучим, оскільки помирає більше людей, ніж народжується», — пояснює керівник відділу досліджень населення Федерального статистичного відомства Карстен Люммер.

Подальші темпи вікових змін населення повністю залежатимуть від кількості іноземців, які приїдуть до країни. Навіть якщо в середньому до Німеччини на рік прибуватимуть 290 тис. осіб, її населення до 2070 р. знизиться до 83 млн. За імміграції 180 тис. осіб на рік — до 75 млн. А для стабільного зростання потрібно близько 400 тис. нових громадян на рік.

В будь-якому випадку, старіння нації триватиме. До середини 2030-х років кількість людей старших 67 років збільшиться приблизно на 4 млн і сягне 20 млн. Тобто кожен четвертий буде пенсіонером.

Вже зараз економіка Німеччини потребує 500 тис. кваліфікованих працівників. І для того, щоб вирішити цю проблему, наголошують експерти, потрібна цілеспрямована державна міграційна політика.

Енергетична залежність

Проблема імпортних закупок нафти та газу стала особливо помітною минулого року. Через глобальну інфляцію та російське вторгнення в Україну злетіли ціни на енергоносії. При цьому ФРН разом із союзниками по ЄС свідомо обмежили споживання російських ресурсов і почали активно шукати нові джерела постачання енергоресурсів.

Для Німеччини ситуація особливо складна, оскільки 98% нафти та 95% газу, які споживає країна, доводиться імпортувати. Загалом, частка імпортної енергії становить 71%. Через подорожчання ресурсів, які закуповує країна, ціна на електрику в ФРН злітала на піках приблизно в 6 разів.

«Оскільки Німеччина має великий промисловий сектор, вона є вразливішою до вищих цін на газ, ніж більшість європейських країн», — пояснює головний європейський економіст Capital Economics Ендрю Кеннінгем. Для прикладу, вартість виробництва добрив у країні зросла вдвічі.

Цього року ціни на енергоносії вже пішли на спад, але глобальна залежність від їхньої вартості продовжує нависати над економікою країни.

Високий експорт

Промисловий розвиток та значний попит на німецьку продукцію в усьому світі здаються сильними сторонами економіки країни. Однак, у них же ховається і один із головних ризиків.

Німеччина залежна від експорту своєї продукції за кордон, і у випадку глобальних економічних потрясінь не матиме можливості її збути. Бізнес-редактор Deutsche Welle Генрік Бьоме звертає увагу на стрімке зростання світового боргу та проблеми Китаю, які можуть боляче вдарити по німецьких експортерах.

Незважаючи на статус однієї з провідних економік світу, Німеччина не може впливати на глобальні процеси, а внутрішній ринок країни недостатньо великий, щоб споживати всю вироблену продукцію.

Сильні сторони економіки Німеччини

Значні заощадження

Під час пандемії на рахунках німців зібралося близько 200 млрд євро, які вони зараз починають активно витрачати. Це позначається на високих показниках внутрішнього попиту та зростанні туризму.

Крім цього, минулого року в різних галузях країни були суттєво підвищені заробітні плати. В металургії, наприклад, на 8,5%, у хімічній промисловості — на 6,5%, а в портах — відразу на 9,5%. Загалом, середня річна зарплата в країні цього року становить 27,4 тис. євро після сплати податків, що на 5,5% більше, ніж минулого року. За цим показником ФРН входить до першої десятки країн світу, випереджаючи, зокрема, низку інших заможних західних держав — Нідерланди, Швецію та Австрію.

Приватні фінансові активи кожного німця в середньому становлять близько 94 тис. євро. І за останні роки вони продемонстрували стрімке зростання: ще у 2016 році вони оцінювались лише в 70,5 тис. євро.

Значні фінансові резерви дозволяють створювати для країни надійну подушку безпеки та простіше пройти потенційні кризи.

Європейський Союз

Відсутність торговельних бар'єрів дозволяє експортоорієнтованій Німеччині сприймати ЄС фактично як свій внутрішній ринок із населенням близько 450 млн осіб та ВВП більше, ніж у США.

Відповідно до оцінок Кільського інституту світової економіки, свобода від митних зборів, використання євро та спільні торговельні угоди з третіми країнами забезпечують додаткові 940 млрд євро валового продукту для всіх країн ЄС, а для Німеччини — 170 млрд.

Німеччина з її вищими зарплатами виграє і від вільного переміщення робочої сили, оскільки це дозволяє залучати іноземних фахівців та знижувати ризики від старіння нації.

«Зелена» революція

Цього року завдяки теплій зимі в ЄС суттєво знизились ціни на газ, а опалювальний сезон завершився із запасами палива в сховищах. На момент написання статті, ціна на газовому хабі TTF становила близько 40 євро/МВт·год. Це приблизно у 8 разів нижче, ніж на піках минулого року.

ЄС і Німеччина змогли знайти заміну російському газу, і вже зараз зрозуміло, що й наступну зиму без палива Європа не залишиться. Для того ж, щоб стратегічно знизити залежність від поставок палива, Німеччина разом із іншими країнами Союзу активно впроваджують «зелені» технології.

Відповідно до урядового плану, вже у 2030 році 80% споживання електроенергії має покриватись за рахунок відновлюваних джерел. Основним джерелом цієї електрики має стати сонячна енергія, меншу частку забезпечуватиме вітрова, в тому числі і від станцій у морі.

Найближчі 4 роки на «зелений» перехід країна спрямує 177,5 млрд євро. Окрім прямих фінансових вливань, уряд спрощує регулювання енергетичного сектору, що зробить його привабливішим для бізнесу.

Відмовитись від імпортної нафти Німеччині дозволить поширення електромобілів. На початок цього року їхня кількість сягнула 1 млн. Серед нових зареєстрованих автомобілів частка електрокарів (без урахування плагін-гібридів) вже сягає майже 16%.

Минулого року Німеччина закупила нафти і газу на 130 млрд євро. Тому зниження споживання викопного палива хоча б наполовину дозволить заощадити десятки мільярдів і спрямовувати їх на внутрішній ринок.

Як інвестувати в Німеччину

Валюта

Німеччина не має національної валюти, а разом із 20 країнами ЄС користується євро. Тому стабільність цієї валюти залежить не від ФРН, а від регіональної фінансової політики.

Євро — вільно конвертована і одна з найпопулярніших у світі валют. Частка євро у міжнародних розрахунках становить 36% (із урахуванням торгівлі всередині єврозони). Більша частка лише у американського долара. В міжнародних валютних резервах євро теж посідає друге місце, з часткою близько 20%.

Тим, хто зберігає заощадження у валюті, традиційно радять частину тримати саме в євро: це дозволяє хеджувати ризики.

Мінус заощаджень у євро в тому, що банки платять суто символічні відсотки за депозитами в цій валюті. Якщо за річними доларовими вкладами у великих банках можна розраховувати хоча б на 2,5−3%, то для євро ставку вкрай рідко підвищують і до 2% річних. При цьому інфляція у єврозоні вища за американську.

Нерухомість

Німецьке законодавство щодо придбання нерухомості дуже ліберальне. Для іноземців тут немає обмежень, і купувати житло чи комерційну нерухомість можуть як фізичні, так і юридичні особи. Також іноземці так само, як місцеві жителі, можуть здавати нерухомість в оренду. Цим Німеччина відрізняється, наприклад, від Китаю, де громадяни інших країн можуть купити житло лише для власних потреб.

Громадянам інших країн не заборонено купувати також будинки разом із землею. Обмеження встановлені лише для сільськогосподарських ділянок.

Процедура придбання нерухомості досить проста: підписання договору купівлі-продажу, оплата та реєстрація права власності.

Водночас, варто розуміти, що наявність нерухомості в Німеччині не означає, що іноземець автоматично отримує право проживати в країні. Це може стати лише одним із аргументів при розгляді цього питання.

Оскільки минулий рік ознаменувався високою інфляцією, ціни на нерухомість в країні теж суттєво зросли. За оцінками різних аналітичних організацій, зростання становить від 7,7% до 9%. За останні п'ять років ціни на житло демонстрували теж досить стабільне зростання.

Водночас, за оцінками платформи з фінансування нерухомості Europace, індекс EPX, що базується на даних про транзакції фінансування приватної нерухомості, почав знижуватись з другої половини минулого року, продовжилась ця тенденція і на початку цього.

Німецький інститут економічних досліджень ще наприкінці минулого року звернув увагу на те, що ціни на нерухомість в країні зростали з випередженням вартості оренди. В цьому аналітики побачили ознаки бульбашки.

Попередні показники цього року підтверджують ці побоювання. За оцінками McMakler Research, із початку року ціни на нерухомість в країні знизились на 1,9%. Особливо відчутне падіння в Штутгарті (-4,7%), Франкфурті-на-Майні (-3,9%) і Дюссельдорфі (-3%). Експерти пояснюють це зростанням вартості кредитних ставок через підвищення ключової ставки ЄЦБ, що робить менш доступною іпотеку.

Читайте також: Єдинороги, злотий чи кавалєрка: як заробити на Польщі

На фоні зниження інтересу покупців зростає пропозиція житла на ринку. Цього року вона збільшилась вже на 2,1%, розраховували у McMakler Research. А тому падіння цін може прискоритися.

За даними Europace (Q4/2022), платформи для фінансових продуктів, нерухомість у багатоквартирному будинку у столичних регіонах Німеччини коштує в середньому 4477,20 євро/м².

Найдешевше житло в Дортмунді — 2371 €/м². У Мюнхені потенційні покупці повинні заплатити 8333 євро за м². За середню квартиру площею 90 м² ви платите 213 390 євро в Дортмунді, а в Мюнхені — 749 970 євро.

Закупівельні ціни за м² для ОСББ у 4 кварталі 2022 року. Джерело: Europace

Венчурні інвестиції

За кількістю єдинорогів (приватних технологічних компаній з капіталізацією понад $1 млрд) Німеччина посідає п'яте місце у світі. За оцінками CB Insights, таких компаній в країні 28, дещо вищу кількість нарахували у дослідницького інституту Hurun — 36. У будь-якому випадку, ФРН за цим показником суттєво поступається США та Китаю, де єдинорогів 616 та 275 відповідно. Також попереду Індія та Великобританія.

Незважаючи на ці показники, в Німеччині є низка великих приватних технологічних проєктів:

• Celonis (капіталізація $13 млрд) — розробник програмного забезпечення для аналізу бізнес-процесів;
• N26 ($9,2 млрд) — необанк, який має 8 млн клієнтів та працює у 24 країнах світу;
• Personio ($8,5 млрд) — корпоративна платформа для підбору персоналу та управління даними про нього;
• Trade Republic ($5,4 млрд) — брокерська платформа для інвестицій в акції та криптовалюти;
• Wefox ($4,5 млрд) — сервіс для оформлення страхування та повідомлення про страхові випадки.

Загалом, у Німеччині зареєстровано близько 80 тис. стартапів, а минулого року було створено ще близько 2 тис. Для порівняння: у США було створено 70 тис. стартапів, хоча населення Америки лише приблизно вчетверо більше ФРН. А у відносно невеликому Ізраїлі за рік відкрито 6,5 тис. стартапів.

Читайте також: Інвестиційна ідея «Китай»: розбираємо варіанти вкластися в другу економіку світу

Венчурні інвестиції в Німеччині так само ризиковані, як і в будь-якій країні світу. За різними оцінками, зникає від 70% до 95% стартапів. А близько половини засновників німецьких стартапів до цього вже створювали принаймні одну компанію, яка зазнала краху.

Фондовий ринок

Консервативніші інвестори можуть вкладати гроші в німецьку економіку через фондовий ринок. Більшість всесвітньо відомих німецьких компаній публічні, а тому купити їхні акції можна без жодних проблем.

Ключові світові брокери надають доступ до головної біржі країни — Франкфуртської, на якій представлені акції всіх основних підприємств. Купити тут їх можна за євро. За бажанням, можна купувати акції німецьких компаній і через американські біржі за долари. Щоправда, не всі публічні компанії з ФРН надають таку можливість.

Найпростіший спосіб інвестувати в німецькі компанії — через ETF, що орієнтуються на ключовий індекс країни DAX — аналог американського S&P 500. До цього індексу входять 40 найбільших компаній Німеччини. Найбільші серед них:

• SAP (капіталізація 142 млрд євро) — програмне забезпечення;
• Siemens (115 млрд євро) — електроніка;
• Deutsche Telekom (110 млрд євро) — телекомунікації;
• Airbus (100 млрд євро) — авіація, космічні технології (франко-німецька компанія);
• Allianz (89 млрд євро) — страхування.

Бажаючі інвестувати в технологічний сектор можуть обрати фонди, що орієнтуються на TecDAX — німецький індекс даного напряму. Якщо мета — інвестиції в менші компанії, можна розглянути MDAX, до якого входять 50 компаній, що не потрапляють в ключовий індекс.

Останніми роками німецький ринок демонструє гіршу динаміку, ніж американський. За останні 5 років DAX подорожчав на 25%, а S&P 500 — майже на 51%.

Не можна розглядати німецькі акції як тиху гавань. На місцевий ринок впливають ті ж проблеми, що й на решту світу: зміна ставок центробанками, глобальна інфляція, банківська криза, сповільнення економіки Китаю, тощо.

За підсумками минулого року, DAX втратив близько 12%. Це менше, ніж S&P 500, який обвалився майже на 19,5%, але основна причина в тому, що перед тим німецький ринок зростав куди скромнішими темпами.

Читайте також: Чому інвестиції в Японію приваблюють Баффета та чи варто повторювати його стратегію

Із початку цього року DAX вже підріс на 13,4%, суттєво випереджаючи ринок США. Як пояснюють експерти, основні причини цього — сподівання на пом'якшення монетарної політики, поступове зниження інфляції та кращі прогнози для світової економіки. Перемога України у війні може стати додатковим поштовхом для німецького ринку.

Німецька економіка залишається однією з найстабільніших у світі. І очевидних причин для зміни цього статусу наразі не виникає. Водночас, зосереджуватись на інвестиціях лише в цю країну експерти не радять. Вона частіше сприймається як один із варіантів диверсифікації.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка