Минулі два тижні зберігався тренд на купівлю довших ОВДП із вищими ставками. Які саме папери купують інвестори і де їх можна придбати, — у свіжому огляді від Євгенії Грищенко, заступниці директора ICU.
Інвестфірма чи банк: де краще купувати ОВДП
Що і де купують інвестори
Найбільшим попитом користувались папери з погашенням у лютому 2025 р. під 23%, далі за популярністю йшли військові ОВДП з погашенням у червні 2024 р. та травні 2023 року. Облігації «лютий 2025» залишаються незмінним фаворитом індивідуальних інвесторів вже пару місяців поспіль.
Все більше питань від клієнтів надходить щодо валютних ОВДП. Такі папери є на ринку і доступні для купівлі фізичними особами як у гривні, так і у валюті.
Купівля валютних паперів можлива на первинному та вторинному ринках. Якщо йдеться про первинний, то подача заявки на купівлю доступна за комісію через банки, що є первинними дилерами та закупають папери на аукціонах Міністерства фінансів. Перелік таких банків є на сайті міністерства. Але процедура значно бюрократизована і тому стартує від десятків, а то і сотень тисяч доларів.
Продаж паперів у валюті також доступний і на вторинному ринку, і вже пропонується мобільними додатками деяких банків, що значно спрощує для клієнта таку інвестицію, особливо, якщо кошти у нього на рахунку в цьому ж банку.
Читайте також: Іноземці продовжують виходити з наших ОВДП: хто активно купує їх зараз
Чому дохідності вторинного ринку відрізняються від первинного
Це запитання задають найчастіше. Відповідь проста — рівні дохідності на вторинному будуть менші за рахунок маржі, яку продавці залишають собі для покриття витрат на організацію такої послуги і забезпечення власного доходу, який, при наявних ставках, мінімальний, а іноді і відсутній.
Щодо можливості купівлі валютних ОВДП у інвестиційних фірм, тут механізм угоди ускладнюється через необхідність перерахування валюти клієнтами зі свого банківського рахунку на рахунок брокера.
По-перше, такий платіж йде за банківським тарифом SWIFT платежу, який, зазвичай, кусається.
По-друге, його практично неможливо здійснити онлайн, а у відділенні банку він «підвисає» на фінмоніторингу або у валютному контролі банку.
Але інвестиційні фірми, на відміну від банків, мають змогу продавати валютні ОВДП фізособам за гривню. Хоча і в цій системі є складності, такі угоди укладаються виключно на позабіржевому ринку та виконуються майже вручну. Такий спосіб проблемно масштабувати, а тому і суми на такі угоди стартують від десятків тисяч доларів в гривневому еквіваленті.
Доречне питання постає, чому тоді не автоматизувати такий механізм?
Зміна процесів і автоматизація зі сторони брокера недешевий і доволі складний процес. Він має сенс тільки тоді, коли ми розуміємо, що цей продукт працюватиме довгий період. А саме в цьому впевненості ні в кого зараз немає через декілька причин. Ключова з них — часта зміна нормативної бази і тому відсутність розуміння, за якими правилами далі можна буде торгувати.
Читайте також: Військові валютні ОВДП: де купити та скільки на них можна заробити
Коментарі - 5
«Інших варіантів не було, якщо ми говоримо про минулий рік. НБУ надрукував торік, викупивши облігації внутрішньої державної позики на загальну суму 400 млрд грн. Треба зазначити, що до великої війни у нас була така норма, яка забороняла Нацбанку викуповувати напряму ОВДП, даючи гроші бюджету для фінансування держвидатків. Але всі ми пам’ятаємо про те, що було у лютому, березні, квітні та загалом упродовж складного року. Тому були внесені зміни до Закону України про Національний банк і НБУ, починаючи з березня щомісячно викуповував ту чи іншу суму», — зазначив член Ради Національного банку України Василь Фурман.
Фурман розповів, що найбільшу суму НБУ викупив у червні, йдеться про суму у 100 млн грн.
На той час друк грошей НБУ був правильним рішенням, однак з другого півріччя 2022 року регулятор почав говорити, що Мінфіну необхідно шукати інші джерела фінансування державних видатків.
«І коли формувався держбюджет-2023 там уже звучали заяви, що НБУ не буде брати участі в монетизації бюджетних видатків. Це величезний плюс для усіх: для української гривні (буде більш стабільною») та для інфляції (буде зменшуватися)", — додав Фурман.
Він додав, що дефіцит держбюджету наразі складає більш як 40 млрд доларів.
«Як тільки дозволять умови, ми маємо намір поступово перейти до більш гнучкого обмінного курсу, послабити валютний контроль і повернутися до системи таргетування інфляції», — йдеться у документі.
При цьому Київ зобов’язався підготувати стратегію, яка «допоможе встановити і оцінити передумови для такого кроку і вжити політичних заходів, необхідних для підтримки цього переходу». Крім того, Меморандум зобов’язує відмовитися від емісії гривні для фінансування дефіциту бюджету в поточному році.
«Після початку повномасштабної війни ми прийняли ряд екстрених заходів щодо забезпечення цінової і зовнішньої стабільності, включаючи введення режиму фіксованого обмінного курсу і валютного контролю виключно з міркувань національної безпеки», — йдеться в документі.