Нацбанк став мегарегулятором. Що це значить для фінансового ринку

Відтепер Нацбанк контролює роботу не тільки банківських установ, а й страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій.

Про те, що змінилося для небанківських установ та як це позначиться на споживачах, розповів молодший юрист практики вирішення спорів АО Juscutum Олег Онищенко.

Що змінилось для фінансових компаній

Фінкомпанії відтепер отримуватимуть єдину ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, а не окрему ліцензію на кожен окремий вид фінпослуг.

Фінансові компанії зможуть суміщати діяльність. Їм дозволено надавати фінансові послуги разом із окремими видами супровідних послуг чи операцій, наприклад, консультаційні послуги чи надання майна в оренду.

Здійснюючи діяльність, фінкомпанії мають брати до уваги реальний фінансовий стан позичальника, тобто його спроможність обслуговувати борг. Це покращить якість кредитного портфеля самих фінустанов та забезпечить захист прав позичальників.

Фінкомпанії зобов’язані підтримувати власний капітал на рівні 3 млн грн, якщо надають лише послуги з кредитування, або 5 млн грн, якщо планують надавати дві або більше фінансових послуг.

Окрім того, розширення доступу до фінансування від третіх осіб для фінансових компаній стане одним із ключових пріоритетів майбутнього регулювання.

Читайте також: «Спліт»: Що НБУ обіцяє небанківським фінустановам

Що змінилось для страхових компаній та ломбардів

Ліцензія на здійснення страхової діяльності дозволить компаніям надавати кредити страхувальникам у межах викупної суми.

Кардинально змінився підхід до розрахунку тарифів та страхових платежів. Він повинен варіюватися залежно від ймовірності настання страхового випадку, ризиків та розміру завданих збитків.

Цікаво, що до моменту визначення Нацбанком тарифів на надання ліцензій, вони будуть видаватися безкоштовно.

На ринку зможуть провадити свою діяльність лише ті страхові компанії та ломбарди, власники та кінцеві бенефіціари яких повністю розкриті.

Визначальну роль тепер відіграватиме бізнес-план, адже його аналіз Нацбанком тепер впливатиме на процес ліцензування страхових компаній і ломбардів.

Нацбанк дозволить ломбардам обмінювати валюту і переказувати кошти без відкриття рахунків. Але вимога щодо кредитування лише під заставу майна залишається без змін.

Читайте також: Олександр Бевз: скоро з'явиться більше можливостей вигідно обміняти валюту

Окрім того, Нацбанк, скоріше за все, посилить вимоги до перевірки майна, яке пропонується потенційним позичальником ломбарду під заставу.

Новий регулятор – нова модель

Модель регулювання та нагляду за фінансовими установами здійснюватиметься за ризик-орієнтованим підходом, тому будуть удосконалені вимоги до ліцензування, оцінки платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління та системи управління ризиками, відновлення діяльності та виведення компаній із ринку.

У цьому контексті регулювання кожного сегменту ринку буде відрізнятися залежно від того, чи залучає фінансова установа кошти клієнтів.

Треба розуміти, що банки, страхові компанії та кредитні спілки працюють завдяки коштам, залученим від клієнтів – населення та бізнесу, а інші фінансові установи працюють за рахунок власного капіталу. Відтак головним завданням регулятора буде зробити нагляд за діяльністю компаній адекватним тим ризикам, які притаманні діяльності кожної з них.

Не менш важливим аспектом є створення Нацбанком умов для компаній, які працюють на базі власного капіталу. Вони не мають відчувати надмірної присутності регулятора у свій діяльності, як це відбувалось за регуляторної політики Нацкомфінпослуг.

Читайте також: Які нові закони готує Нацбанк для страховиків та фінкомпаній

Посилення захисту прав споживачів

За законом Нацбанк приділятимете увагу захисту прав споживачів. Цей напрямок діяльності цілком і повністю НБУ успадкував від Нацкомфінпослуг. Він передбачає роботу зі зверненнями громадян та систематизацію виявлених порушень і ключових недоліків у роботі небанківських фінансових установ й оперативного реагування на них.

Єдиною новелою тут є впровадження регулюваня чесності реклами та повнота розкриття інформації про послуги компаній.

Читайте також: Ольга Лобайчук: НБУ планує оновити вимоги до банківських договорів

Так, на основі зібраної інформації та відповідно до аналізу проблемних ситуацій будуть прописані рекомендації небанківським фінустановам щодо ефективного опрацювання скарг клієнтів та разом із представниками ринку розроблятимуться нові вимоги до розкриття інформації про послуги в рекламі та на вебсайтах.

Що далі?

За 15 років регуляторна політика держави у сфері небанківських фінансових послуг не продемонструвала свою ефективність. Недосконалість правової бази, дублювання функцій органами нагляду та регулювання, надмірна зарегульованість дозвільних процедур фінансовим установам є тими чинниками, що стримують розвиток ринку небанківських фінансових послуг.

«Спліт» дає Нацбанку змогу продовжувати забезпечувати фінансову стабільність більш комплексно та ефективно завдяки регулюванню не лише банківського, а й небанківського сектору.

З огляду на суттєві відмінності між банківськими та небанківськими складовими фінансового ринку законом передбачено розділення наглядових функцій. Так, основні наглядові повноваження щодо небанківських фінансових установ буде реалізовувати спеціальний Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності небанківських фінансових послуг. Також у організаційній структурі Національного банку створено окремі підрозділи, які здійснюватимуть нагляд за небанківськими фінансовими установами.

У Нацбанку переконані, що в результаті вибудовування нової моделі регулювання буде створено умови для розвитку нових фінансових інструментів та бізнес-моделей, що відповідають вимогам динамічного ринкового середовища в Україні та світі.

Важливо наголосити, що учасники ринків небанківських фінансових послуг після переходу під регулювання і нагляд Національного банку з 1 липня продовжать керуватися нормативними актами Нацкомфінпослуг.

При цьому зберігаються обов’язки учасників ринків небанківських фінпослуг, зокрема щодо надання інформації регулятору й отримання його погоджень (подання звітності, погодження набуття або збільшення істотної участі тощо). Починаючи з 1 липня вони будуть здійснюватися вже щодо Нацбанку, а не Нацкомфінпослуг. Крім того, рішення, які раніше приймалися Нацкомфінпослуг як колегіальним органом, починаючи з 1 липня будуть прийматися Нацбанком.

Підсумовуючи варто зазначити, що бізнес зацікавлений у спрощенні дозвільних процедур для доступу на ринок.

Якщо поглянути на світовий досвід, то концентрація функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг має місце доволі часто. Наприклад, у Європейському Союзі майже у двадцяти країнах вже не одне десятиліття успішно працює ідентична інтегрована модель.