10 березня 2020, 7:29 Читать на русском

Олександр Бевз: скоро з'явиться більше можливостей вигідно обміняти валюту

Вже за кілька місяців в Україні почнуть діяти нові правила регулювання фінансових ринків. В НБУ запевняють, що вони допоможуть країні отримати фінансову систему, яка відповідає міжнародним стандартам.

НБУ, Нацбанк, Олександр Бевз, спліт, реформа, ліцензія, небанківський ринок, валюта, обмінники
фото: Національний Банк України

Про прийдешні новації і нові можливості, які відкриються споживачам фінансових послуг, в інтерв'ю «Мінфіну» розповів директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз.

Нині триває підготовка до важливої для фінансового ринку реформи — Нацкомфінпослуг буде ліквідовано. Підопічні їй фінустанови перейдуть під контроль НБУ та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (так званий «спліт»). Чи встигнете все завершити до 1 липня, як того вимагає законодавство?

Реформа, яку передбачає закон, в рамках якого проводиться «спліт» — це технічна реформа, передача повноважень від одного регулятора до інших двох. Більша частина компаній консолідується в Нацбанку — понад 2 тисячі. Це лізингові, фінансові компанії, кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди, факторингові компанії та кредитні бюро.

Будуть великі структурні зміни в самому НБУ: ми ведемо велику роботу разом з колегами з Нацкомфінпослуг, вивчаємо ту частину її роботи, яку заберемо та інтегруємо в структуру наших процесів. Це питання і збору статистики, і підтримки роботи всіх баз даних, і передачі існуючої бази документів Комісії, і роботи з персоналом, і захисту прав споживачів, і забезпечення безперервності нагляду та регулювання до та після 1 липня 2020 року.

Зараз структура Нацбанку вже сформована під «спліт». Ми вже тестуємо подання звітності небанками. Найскладніше — це коректно передати справи і укомплектувати штат. Ми хочемо взяти класних фахівців з Комісії. Зараз проводиться конкурсний відбір на посади в Національному банку в межах «спліт» і ми в тому числі запросили брати участь у ньому працівників Нацкомфінпослуг.

Впевнений, що для ринку ця структурна реформа пройде без потрясінь, і компанії не відчують жодних незручностей. Хіба що з 1 липня зміниться адресант комунікації.

Якими будуть наступні кроки?

Головне завдання, яке ми поставили перед собою і узгодили з партнерами, — напрацювати пакет пропозицій до нових проєктів законів, які регулюють фінансові ринки: про фінансові послуги, про страхування, про кредитні спілки, про фінансовий лізинг. Імовірно, з’явиться окремий закон про фінансові компанії.

Ми хочемо переглянути підходи до регулювання і нагляду ризикових сегментів ринку, які працюють з залученими грошима. Це страхові компанії, які приймають ваші страхові премії, і це кредитні спілки, які залучають кошти від своїх членів, щоб потім їх кредитувати. Ці два сегменти вимагають посиленої уваги регулятора.

Решта компаній — ломбарди, лізингові компанії, факторингові компанії, обмін валют, переказ коштів — працюють на власному капіталі. Там буде мінімальний нагляд з фокусом на захист прав споживачів.

… Тобто, збільшите штрафи?

Ми будемо використовувати різні підходи. Будуть рекомендації, попередження, можливо, певні обмеження, якщо це серйозні порушення. А штрафи мають залишитися насамкінець. Оскільки фінансові санкції - неефективний інструмент боротьби з порушеннями.

Читайте також: Як відбувається найбільше M&A на фінансовому ринку країни

Закон про спліт відкриє для небанківських компаній можливість проводити валютообмінні операції онлайн. Коли і як це відбудеться?

Це один з останніх кроків валютної лібералізації. У клієнта з’явиться більший вибір, він зможе обмінювати валюту за найвигіднішим курсом.

Технічно це не відрізнятиметься від обміну валюти онлайн на банківських сайтах чи додатках. Тобто клієнт, який має рахунок в банку, просто на сайті фінансової компанії вводить дані свого рахунку. Списання однієї валюти та зарахування іншої відбувається онлайн.

Для обмінників вимоги виходу на ринок надалі будуть спрощуватися, тому що ми не бачимо ризику в такій діяльності. А ризики щодо шахрайства та нелегального опту — не предмет контролю регулятора. Єдине, що будуть певні технологічні вимоги, які мають захистити дані клієнтів.

Як Нацбанк буде боротися із нелегальними обмінниками?

Проблема нелегальних пунктів обміну валют не є гострою. Протягом 2019 року перевірили більше 1100 обмінників і виявили 58 нелегальних. Справи передали до поліції. На сайті НБУ є реєстр виявлених нелегальних обмінників, який може подивитися кожен.

Читайте також: Обмінки фінкомпаній продали українцям майже вдвічі більше валюти, ніж банки — НБУ

Що відбувається з нашими фінансовими ринками, як змінюється кількість гравців?

З 2014 року Нацбанк не видав жодної ліцензії новому банку. Було декілька випадків повернення банків з Фонду гарантування, коли їх купували інвестори. Наприклад, Астра Банк Миколи Лагуна, який придбала група агрокомпаній Агропросперіс. Кристалбанк, який був відновлений з Терра Банку. Де-факто це було створення перехідного банку.

В страховому сегменті кількість компаній відчутно скорочується. З реєстру активно вилучаються «мертві» души. Кількість компаній ймовірно зменшуватиметься, враховуючи, що сьогодні підвищені вимоги до капіталу страхових компаній.

Обмін валют, переказ коштів, інкасація — ті ринки, які НБУ регулює сьогодні. Сплеску видачі ліцензій немає. Наприклад, в 2019 році отримали ліцензії лише по 5 нових компаній, які займаються валютними операціями та переказують кошти.

Що стосується інших фінансових установ, то тут картина набагато цікавіша. Суттєве зростання демонструють так звані мікрокредитні компанії, які займаються онлайн-кредитуванням. Йдеться не стільки про кількість цих компаній, скільки про частку в даному сегменті на ринку.

Чи вплине на розташування сил на фінансовому ринку набрання чинності закону про «спліт»?

Можливо, оскільки ліцензійні умови для небанківських компаній будуть спрощені. Ми вже пом’якшили вимоги до захисту приміщень та дали можливість компаніям самостійно визначати заходи безпеки.

Технології розвиваються: не завжди це має бути скло певної товщини або конкретний сейф. Є багато дешевших технологій, які компанії можуть використовувати для захисту себе, своїх працівників та грошей, що зберігаються в касах.

Водночас окремі вимоги будуть посилюватись — про корпоративне управління, прозорість, захист прав споживачів. Це все буде відбуватись поступово, але все разом це звісно ж впливатиме на розташування сил на фінансовому ринку.

Читайте також: Дубілет розповів, чому PayPal не виходить на український ринок

Прозорість і стабільність фінансових ринків багато в чому залежить від того, хто володіє нашими компаніями і на які гроші вони були придбані. Як будете перевіряти репутацію власників фінустанов та джерела походження коштів?

Критеріїв дуже багато. Один з тих, який зараз не застосовується на небанківському ринку, — якщо компанія, її власники або керівники мали негативний досвід роботи в попередніх установах чи порушували законодавство, вони не повинні повертатися на ринок.

Для небанківських фінустанов джерела походження коштів буде перевіряти аудитор, банки, які ведуть рахунки цих компаній. Ми будемо певним вторинним верифікатором.

Як досягти прозорої структури власності банків та інших фінустанов?

У 2015−2017 роках ми відпрацювали 80 банків, які мали ознаки непрозорості і вивели з ринку п’ять через непрозору структуру власності. Суди підтвердили законність наших рішень. Наразі проблем зі структурою власності в системі немає.

Єдине, є спроби відновити старі практики, коли фактичні рішення ухвалюють люди, які не є фактичними контролерами банку. Ми чітко відслідковуємо, які операції відбуваються, на користь яких клієнтів видаються кредити.

Також іноді члени правління банку мають суттєвий вплив на прийняття рішень. Ми просимо або звільнити їх, або змінити їхню роль, якщо бачимо там репутаційну проблему. Банки дослухаються до наших порад, тому що в НБУ достатньо інструментів впливу.

Якщо вже говорити про прозорість, то, напевно, слід згадати про мікрофінансові організації, що обіцяють людям кредити під 0%, а потім виявляється, що платити доводиться захмарні суми …

Законом не обмежена максимальна кредитна ставка. Наприклад, середньозважена ставка в ломбарді 212% річних. Але кредит там видається, як правило, на два тижні.

З багатьох причин є запит на онлайн-кредити чи послуги ломбарду. Ми будемо вимагати від цих компаній єдине — розкрити повністю умови. Людина, яка приходить за позикою, має чітко бачити, скільки вона заплатить за неї. Якщо компанії приховуватимуть ці умови, регулятор реагуватиме.

Читайте також: Як менше сплачувати за кредитом

Чи цього достатньо, аби захистити споживачів таких послуг?

Зараз в парламенті зареєстровано законопроект, який встановлює обмеження максимальної суми штрафів, нарахованих на непогашену заборгованість. Є ідея обмежити двома сумами кредиту штрафи за мікрокредитами, які менші однієї мінімальної зарплати, а для решти — половиною суми тіла кредиту.

За останній рік до Нацбанку надійшло близько 17 тисяч скарг споживачів. Більше, ніж половина скарг, — 67% — дійсно містила ознаки порушень прав споживачів. Вже працює окремий підрозділ — управління захисту прав споживачів фінансових послуг. Він регулюватиме і рекламу МФО. Будуть вимоги, яку інформацію вони повинні обов’язково вказувати у рекламі. Також реклама не повинна буде ускладнювати візуальне сприйняття.

На які порушення частіше скаржаться банківські клієнти і хто частіше порушує права споживачів?

Лідери за кількістю скарг — це роздрібні банки, які працюють з населенням. Серед реальних порушень — оманлива реклама депозитів, різні ставки в кредитному договорі та при фактичному розрахунку, самовільне списання до 50% від зарплати як погашення боргу.

Щодо небанківських фінустанов, які займаються онлайн-кредитуванням, ми бачимо проблему шахрайства і верифікації платіжної картки. Сьогодні ринок пропонує вирішення цієї проблеми через створення єдиного реєстру платіжних карток. Тобто клієнт вводить дані картки, на яку мають бути зараховані гроші. Далі ці данні автоматично перевіряються по базі: чи даний картковий рахунок дійсно належить тій людині, чиї паспортні дані вказані.

Ми обережно ставимось до концентрації великого масиву даних у єдиному реєстрі. Тому запропонували ринку подумати над іншими варіантами вирішення ситуації.

Тема підвищення гарантованої суми банківських вкладів обговорюється вже давно. Що заважає втіленню цієї ідеї, яка б точно підвищила довіру населення до банків?

Ми підтримуємо ідею збільшення гарантованої сумі вкладів населення у банках у середньостроковій перспективі, адже це сприятиме посиленню довіри населення до банківської системи. Але першочерговою умовою для цього є вирішення питання платоспроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тільки після цього можливо дати відповідь на питання про розмір підвищення, строки підвищення, суму, а також джерела, завдяки яким таке підвищення може бути забезпечене.

Спілкувалася Світлана Тартасюк

Автор:
Світлана Тартасюк
Журналіст Світлана Тартасюк
Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції

Коментарі - 13

+
+28
Італій .
Італій .
10 березня 2020, 10:21
#
Списание одной валюты и зачисления другой происходит онлайн.

А як буде відбуватись перерахування валюти? Банківські перекази всередині країни можливі лише у гривні.
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
10 березня 2020, 13:56
#
А свифт разве невозможно внутри Украины?
https://privatbank.ua/ru/peverodi-swift
+
0
Італій .
Італій .
10 березня 2020, 14:07
#
Возможен, но он при етом по идее получается как перевод за границу и возврат обратно. Плюс возможно он не подпадает под сферу закона «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в котором собственно и установлено ограничение на переводы только в гривне.
+
+13
ofindependence
ofindependence
10 березня 2020, 11:43
#
Александр Бевз не до кінця розкрився, батя та мати так і не зрозуміли саджати їм картоплю в цьому році чи ні?
+
0
Беня Зенукович
Беня Зенукович
10 березня 2020, 14:08
#
Аааххаа
+
0
Vvvlad
Vvvlad
10 березня 2020, 11:53
#
Выгодно, это по 50?
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
10 березня 2020, 13:19
#
«Сегодня рынок предлагает решение этой проблемы через создание единого реестра платежных карт»
А разве сегодня есть проблема идентификации владельца карты по её номеру?
Мне казалось, что это очень легко вычислить. Или?
+
0
Італій .
Італій .
10 березня 2020, 13:45
#
На стороне отправителя проверить нельзя, только на стороне получателя.
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
10 березня 2020, 13:57
#
То есть в момент, когда деньги уже упали на карту/счет получателя?
+
0
Італій .
Італій .
10 березня 2020, 14:11
#
Я тут еще один момент вспомнил: при переводе на карту вообще не предусмотрено указание имени получателя, тоесть и банк получателя не сможет проверить от кого зашли деньги. Выход один: такие операции должны выполняться обычными переводами, там как раз все ето можно провалидировать, правда опять же на стороне банка-получателя, отправитель не имеет возможности заранее проверить принадлежность счета так как ето нарушает банковскую тайну.
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
10 березня 2020, 14:18
#
Отож. То есть, другими словами, ПриватБанк (к примеру) нарушает банк. тайну, когда я вводя номер карты вижу ФИО получателя (речь об операциях внутри Привата)?
+
0
Італій .
Італій .
10 березня 2020, 14:32
#
И Монобанк.
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
10 березня 2020, 14:56
#
ПУМБ, Восток Банк и наверное все остальные дружно взяв пример с Привата.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися