Мінфін - Курси валют України

Встановити
12 березня 2021, 7:40 Читать на русском

Володимир Мудрий: Торгівля акціями перетворилася на соціальну активність

Голова правління ОТП Банку — про плани щодо купівлі великого банку, дворазове зростання балансу, а також можливу альтернативу валютним депозитам.

Голова правління ОТП Банку - про плани щодо купівлі великого банку, дворазове зростання балансу, а також можливу альтернативу валютним депозитам.
Фото: Сергій Владикін для "Мінфіну"

Ранок вівторка 2 березня. Співробітники головного офісу ОТП Банку, що працюють не з дому, поспішають на свої місця. Центральне відділення для фізосіб закрито, що викликає невдоволення клієнта, який вимагає у охорони терміново покликати начальника і провести його до депозитарію.

Тим часом на прохідній товпляться співробітниці, складаючи у вазу якісь записочки. «Банку виповнюється 23 роки. Ми проводимо безпрограшну лотерею!», — пояснює флешмоб Володимир Мудрий, що працює в системі ОТП Банку понад 15 років і який очолює фінустанову всього п'ятий місяць. Він каже, що відділення на першому поверсі тимчасово закрито на карантин через виявлення covid-19 у співробітника.

Як і попередник Тамаш Хак-Ковач, Володимир Мудрий поводиться розкуто, на запитання відповідає предметно і відверто. Щоправда, під час узгодження трохи корегує свої відповіді.

Про фінансовий результат

За підсумками 2020 р. прибуток ОТП Банку скоротився з 2,5 до 1,7 млрд грн. У чому причини?

Основні причини зниження чистого прибутку — формування резервів і зниження маржинальності.

Головне, що за підсумками минулого року ми залишилися в Tоп-5 банків за прибутковістю, в тому числі в трійці серед приватних банків.

При цьому, не можна використовувати одні й ті ж показники для оцінки успішності банку на різних етапах його розвитку і ринкових ситуаціях. Наприклад, зараз ми більше уваги звертаємо не на чистий прибуток, а на валовий дохід, згенерований банком. Він як раз за минулий рік виріс.

На даний момент немає однозначного розуміння, яким буде 2021 рік. Європу зараз накрила чергова хвиля пандемії — рівень захворюваності зріс в рази. Це при тому, що там люди сидять в жорсткому карантині з осені і вакцинація йде повним ходом. Тому ми консервативні відносно поточного року і мали рацію, коли наприкінці минулого року заклали відповідний буфер резервів.

Треба сказати, в січні ситуація виглядала оптимістичніше, ніж зараз. Всі доволі обережно дивляться на кредитування, особливо в корпоративному сегменті. Через ризики епідемії поки що великого оптимізму немає.

По банківській системі на перше місце за витратами вийшли адміністративні витрати. Як йдуть справи в ОТП Банку?

Якщо адміністративні витрати виходять на перше місце, це може бути або через скорочення портфеля пасивів, або всі депозити приймаються під досить низький відсоток.

Така ситуація і є найяскравішим відображенням основної проблеми банківської системи країни — недостатній розмір балансів банків.

Так, зарплату доводиться регулярно переглядати. У нас є мета довести її до рівня східноєвропейських країн — Угорщини, Польщі. Ми не мали на меті порівняти адміністративні витрати з іншими видами витрат банку, наприклад, відсотковими. Основним показником ефективності управління витратами для нас є cost income ratio (CIR) — відношення витрат до доходів. За минулим роком його значення — 46%. Це означає: щоб заробити 1 грн. доходу ми понесли витрати на 46 копійок. Тоді як інші вітчизняні банки працюють на рівні CIR в 60−80%.

А скільки людей зараз працює в банку, і чи було скорочення персоналу?

Близько 2700 осіб з урахуванням кредитних представників, які працюють в партнерських точках продажів. Скорочень як таких у нас не було. Але у нас працюють моделі ефективності персоналу, які передбачають чітку прив'язку частини зарплати до кількості виконаних операцій. Якщо працівник не виконує достатню кількість операцій, у нього падає дохід, і він самостійно шукає інше місце роботи. Відбувається так званий природний відтік.

Чи вважаєте оптимальною регіональну мережу в її нинішньому вигляді?

Хочемо збільшити кількість відділень на 5−10 офісів. Зараз у нас 86 відділень, але в деяких містах ми не присутні. А кількість клієнтів постійно зростає. Тільки за минулий рік загальний приріст клієнтської бази склав 10%. Зараз у нас 1,1 млн активних клієнтів. За відкриття нових рахунків юрособами минулий рік був рекордним. Повертаючись до першого запитання, для нас цей показник важливіший за обсяг прибутку.

Про кредитування

За підсумками 2020 р. в ОТП Банку хороший приріст кредитування юросіб у гривні і скорочення у валюті. Чому?

Динаміка підтверджує загальну тенденцію: бізнес став набагато охочіше кредитуватися в гривні, ніж у валюті. Головна причина — гривневі ставки знизилися до того рівня, коли бізнес готовий їх обслуговувати. Раніше підприємства змушені були брати валюту, керувати валютним ризиком, тому що гривневі ставки вони просто не могли потягнути, виходячи зі своєї рентабельності.

Яка реальна робоча ставка за кредитами в гривні і валюті?

Для малого та середнього бізнесу (МСБ) — на рівні 11−13% річних в гривні і близько 6−7% у валюті. Тобто, різниця всього 4 в.п., тоді як ще рік тому вона була 13 в.п. Загалом, позичальників більше цікавить гривня. Валюта залишилася тільки для експортерів та імпортерів, у яких є пряма прив'язка до валютних потоків.

Кого кредитували?

Основний наш фокус — сільське господарство, а також суміжні переробні галузі, такі як харчопром. Кілька великих угод було і з комерційної нерухомості.

Як ділите клієнтів з ОТП Лізинг?

У групи ОТР практично в кожній країні є лізингова компанія. Частку групи на ринку ми розглядаємо комплексно: банк плюс лізинг. Лізинг більше спеціалізується на техніці і партнерських програмах. Дискусії виникають в тих випадках, якщо потреби клієнта у фінансуванні перевищують наш ліміт на нього. Ось тоді ми визначаємося, хто ж отримає пріоритетне право фінансувати: банк або лізинг. При цьому, лізинг — хороший продукт для залучення клієнтів на обслуговування в банк. До речі, у лізингу з середини минулого року клієнти більше запитують фінансування в гривні.

Впадає в очі майже двократне зростання портфеля ОВДП банку за підсумками 2020 року — до 6,3 млрд. грн. Дійсно, немає кого кредитувати?

У нас була вільна ліквідність, що утворилася переважно в останні місяці року. У короткі терміни корпоративний бізнес не зміг знайти застосування таким обсягам. Ось ми розмістилися в ОВДП, оскільки це було досить вигідно. Але наші можливості таких інвестицій не безмежні. До речі, ми не тримаємо занадто «довгих» ОВДП. Основне завдання зараз — це розвиток бізнесу.

В ОТП Банку досить скромний приріст гривневого кредитування фізосіб за підсумками 2020 р. Потенціал споживчого кредитування для генерації портфеля вичерпаний?

Практично весь приріст був сформований декількома гравцями: monobank, ПУМБ і А-Банком. Найбільше ринок приріс за рахунок карткових кредитів. Причому основний драйвер — це не класичні кредитні ліміти, а розстрочка (оплата частинами), яка також враховується на картках. Якщо раніше такий продукт був тільки у Приватбанку, то зараз він є в лінійці практично всіх банків, що активно працюють в сегменті споживчого кредитування.

Кредити в точках продажів (PoS-loans) минулого року йшли не так активно. Хто б що не говорив, але люди під час карантину «накопичили запаси» за рахунок скорочення витрат на подорожі та розваги і навіть одяг. Як результат, потреба в кредитуванні на покупку товарів впала. Хоча самі по собі показники роздрібної торгівлі в 4 кв. минулого року продемонстрували вражаюче зростання. Люди більше купували за готівку, без залучення кредитів.

Що з кредитами готівкою?

Розвиваємо досить динамічно. У нас є різні продукти, наприклад, під ремонт, під бізнес підприємців, для фінансування покупки в новобудові тощо. Формально такі кредити є нецільовими. Але фактично, краще продаються саме такі диверсифіковані продукти під конкретні потреби.

Як справи з автокредитами?

У портфелі банку вже достатній матеріальний обсяг. Основне питання в тому, що сам ринок не зростає, а конкуренція серед банків там вже досить жорстка. При цьому дуже багато машин продається без залучення кредитів.

ОТП Банк — єдиний з великих західних банків активно приєднався до іпотечної держпрограми поряд з держбанками. Це PR-історія або реальний інтерес до іпотеки?

Ми розглядаємо іпотеку як перспективний напрямок на найближчий час. При ставці в 15% річних іпотека не зростає. Але вже при 9% починається істотне зростання, хоча і не бурхливе, але 10−15% річного приросту досягти реально.

Зараз ми наблизилися до рівня ставок, прийнятних для розвитку іпотеки. В ОТП Банку класичний іпотечний портфель взагалі відсутній. Тоді як в країнах східної Європи у банків іпотечні портфелі, як мінімум, на рівні споживчих кредитів або навіть на 20−30% вище. Загалом по банківській системі портфель споживчих кредитів близько 165 млрд. грн., а іпотеки — тільки 11 млрд. грн. Відповідно, ми бачимо потенціал зростання.

Умови держпрограми іпотеки під 7% загалом досить ринкові. Єдине жорстке обмеження — фінансуватися може тільки покупка першого житла. Однак, вважаю його цілком виправданим для держпрограми. Всі інші параметри, як площа квартири, що купується, плаваюча відсоткова ставка та інші, є навіть дуже вигідними для клієнтів.

Як ставитеся до тенденції запуску «мобільних банків»? Як оцінюєте позиції ОТП Банку в питанні діджиталізації?

Важливо визначитися, що є основним бізнесом. Ось тут і відбувається вододіл. Більшість банків, що пропонують найзручніші мобільні додатки, роблять ставку на транзакційний бізнес. Його маржинальність в довгостроковій перспективі викликає питання. Навіть якщо вийде збирати великі обсяги грошей під 0%, їх же треба кудись розміщувати. Є плани МПС щодо зниження interchange, тому картковий заробіток також постраждає.

Основний бізнес ОТП Банку — це кредитування. Відповідно, ми прагнемо до того, щоб бути кращими в цьому питанні. Наприклад, по «корпорейту» і роздробу у нас максимально повна (різноманітна) лінійка кредитних продуктів. Основний фокус нашої діджиталізації — у спрощенні надання кредитів. Наскільки ми відстали від кращих прикладів з транзакційного бізнесу, настільки ж випередили їх в плані ефективності процесів з кредитування.

Про непотрібну валюту

За підсумками 2020 р. ОТП Банк продемонстрував приріст коштів як юридичних, так і фізичних осіб в гривні та валюті. При цьому ви посіли друге місце у системі за приростом портфеля валютних вкладів населення. Що робите з валютою?

Деякі банки із західним капіталом вже де-факто ввели плату за зберігання валюти. Поки що не у вигляді від'ємних ставок, як у Європі, а у формі комісійних за обслуговування рахунку. Ми цього не зробили, хоча ставка майже нульова. Цим багато в чому і пояснюється вибір вкладників на нашу користь.

До речі, такий випереджальний приріст спостерігається вже кілька років. Спочатку це тішило, а тепер змушує задуматися. Справа в тому, що минулого року НБУ підвищив норми обов'язкового резервування під залучені валютні кошти. Тепер валюта фізосіб, яка безкоштовно лежить на рахунках, де-факто обходиться банку в 1,5% річних.

Значна частина залученої валюти на наших коррахунках в іноземних банках фактично лежить в мінус. Частину вільної валюти ми використовуємо для казначейських операцій.

Що збираєтеся з цим робити?

З введенням комісій ми не поспішаємо, адже це може бути негативно сприйняте клієнтами, особливо якщо значна їх частина — це преміальний і віп-сегмент.

Своє основне завдання ми бачимо в пошуку альтернативи для клієнтів. Може йтися про «короткі» ОВДП на вторинному ринку. Ми готові шукати такі папери для клієнтів. Дохідність буде варіюватися від 2 до 3% річних. Це — краще, ніж мінус.

Зараз працюємо з регуляторами над тим, щоб почати торгувати іноземними цінними паперами без участі посередників (брокерів).

До речі, раніше ви говорили, що клієнти ОТП Банку не надто схильні інвестувати в закордонні акції

Підозрюю, що наші клієнти не хочуть працювати через брокерів.

На цьому ринку останнім часом відбуваються цікаві зміни. Активно обговорюється адекватність формування цін на фондовому ринку. Раніше ціна акцій була більше прив'язана до реальних показників діяльності компанії та відображала цінність продукту, який вона виробляє. Зараз дуже багато людей почали інвестувати, керуючись емоціями, а не аналізом. В результаті ціна акцій припинила відображати фундаментальні параметри.

Нещодавно прочитав статтю на цю тему. Ключова її думка — відбувається перехід до емоційної економіки, коли люди прагнуть інвестувати в ті активи, в які вже вклалися друзі. Це створить додатковий привід (тему) для спілкування з ними щодо поточного стану інвестиції, її перспектив та інше. Тобто, тепер для вступу в якесь співтовариство необхідно інвестувати в те, у що інвестували вони. Це стає трендом. Торгівля акціями перетворилася на соціальну активність, яка дозволяє бути соціально значущим.

Про плани зростання

У поточному році НБУ відновлює стрес-тестування банків. Готові?

Капіталу достатньо, цього року навіть плануємо виплатити дивіденди материнському банку. На кінець січня значення нормативу адекватності капіталу (Н2) перевищувало 24%. Внутрішні стрес-тестування ми проводили регулярно. В тому числі, з урахуванням планів регулятора щодо підвищення резервних вимог за споживчими кредитами і операційним ризиком. Для себе робили і стрес-тест за методикою НБУ. Для нас це абсолютно рутинна процедура, від якої ми не очікуємо якихось сюрпризів.

Після займання посади ви розповідали про плани подвоєння балансу за три роки. Чи реально це зробити органічним шляхом?

Цілком. Ось ми вже озвучили іпотеку, значний потенціал подальшого зростання бачимо в сільському господарстві. Крім того, очікуємо збільшення попиту на кредити в зв'язку з падінням відсоткових ставок. ОТП дуже активно бере участь в держпрограмі «5−7−9». Очікуємо зростання інвестицій в інфраструктурні об'єкти, як наприклад, склади, елеватори та інше. Це вимагатиме значних обсягів фінансування. У найближчі 2−3 роки співвідношення корпоративного бізнесу і роздрібу в балансі, швидше за все, не зміниться. «Корпорейт» продовжить домінувати.

Чи залишаються у групи плани з придбання нових банківських активів в Україні?

Акціонер готовий інвестувати в Україну, тому у нас досить агресивна стратегія. І ми, як і раніше, активно дивимося, що можна тут купити. Поки що безрезультатно. Насправді вибір невеликий.

Можна купити або держбанк, або «дочку» іноземної групи, яка не розвивається і не проти піти з вітчизняного ринку. Але купувати невеликий банк безглуздо. Зусилля і витрати на інтеграцію практично ті самі, тому витрачати 1−1,5 року на приєднання невеликого гравця недоцільно. Якщо купувати, то досить великий банк.

Про особисті інвестиції

У що зараз інвестуєте особисто ви?

У мене є вкладення в два фонди ОТП Капітал. Перший — валютний фонд, в який вкладається гривня, але він прив'язаний до валютного курсу. Другий фонд прив'язаний до дохідності вітчизняного фондового ринку. З огляду на проблеми нашого фондового ринку, інвестиція дискусійна, хоча і приносить непогану дохідність — понад 18% за 2020 р. Колеги навчилися заробляти навіть в таких умовах. Є вкладення як в гривневі, так і валютні ОВДП. У нерухомість не інвестую.

Чому не інвестуєте, наприклад, в біткоїн?

Я максимально присвячую себе банківському бізнесу, у мене просто немає часу постійно тримати руку на пульсі динаміки того ж біткоїна. Коли я інвестую у фонд, я довіряю цю роботу професіоналам, які кожен день відстежують ситуацію.

Мені зрозуміла цінність блокчейн, як технології, але до масового використання потрібно ще трохи часу. Вірю, що ця технологія рано чи пізно вистрелить, тоді можливо відбудеться відхід від паперових грошей.

Спілкувався Дмитро Гриньков

Автор:
Дмитро Гриньков
Редактор Дмитро Гриньков
Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції

Коментарі - 35

+
0
bonv
bonv
12 березня 2021, 10:32
#
Всі не можуть покладатися на команду професіоналів:) Крипта не вимагає багато часу, якщо не торгувати постійно:)
+
+29
ramarren
ramarren
12 березня 2021, 13:40
#
Всі з криптою, як і з золотом чи нафтою, не можуть працювати. Монета в гаманці - інша справа!
+
0
nighthawk357
nighthawk357
12 березня 2021, 20:28
#
Та можна і ходлити, а потім залежно від ситуації «фіксувати прибуток» поки гаманець дозволятиме :)
+
+74
Qwerty1999
Qwerty1999
12 березня 2021, 19:53
#
«Більшість банків, що пропонують найзручніші мобільні додатки, роблять ставку на транзакційний бізнес. Його маржинальність в довгостроковій перспективі викликає питання.«

Ну да, получать от 0,8% до 2% от суммы
каждой транзакции сейчас — не царское дело…

«Тепер валюта фізосіб, яка безкоштовно лежить на рахунках, де-факто обходиться банку в 1,5% річних.«

А вот принимать валюту на депозиты и при этом
нести убытки в размере 1,5% годовых — самое оно…
+
0
nighthawk357
nighthawk357
12 березня 2021, 20:30
#
От щось не дуже в це вірю що все аж настільки погано, особливо коли він перед тим згадував про валютне кредитування бізнесу
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
12 березня 2021, 20:37
#
nighthawk357

Хотите верьте — хотите нет, но
все выделенные тексты — цитаты Мудрого…

Могу добавить ещё цитат…

«Значительная часть привлечённой валюты на наших корсчетах в иностранных банках фактически лежит в минус. Часть свободной валюты мы используем для казначейских операций.

Что собираетесь с этим делать?

С введением комиссий мы не торопимся, ведь это может быть негативно воспринято клиентами, особенно если значительная их часть — это премиальный и вип-сегмент
+
+52
Скажене Порося
Скажене Порося
13 березня 2021, 15:24
#
Это называется кросс-субсидирование и такая практика широко распространена, например, мобильные операторы дают вам единый тариф в роуминге — в одной стране он прибылен, в другой убыточен — в среднем по всем странам дает им запланированную маржинальность.

Так и здесь, несут убыток в одном, но это удержаниет вип-клиентов, которые приносят прибыль в другом. Они там не идиоты и прекрасно, я думаю, посчитали оба кейса — ввести плату на валютные остатки и потерять прибыльных клиентов, или оставить как есть, терять 1,5% на валюте, но сохранить клиентов, на которых зарабатываешь, к примеру, 20%…
+
+15
Qwerty1999
Qwerty1999
13 березня 2021, 15:39
#
«Это называется кросс-субсидирование и такая практика широко распространена»

И поэтому, чтобы не потерять вип-клиентов с их валютными депозитами, ОТП-банк ввёл дополнительные комиссии на р2р-переводы по всем БПК, и теперь вместо 5 грн комиссия равна 1% + 5 грн…

Вроде и мелочь, а неприятно…
+
0
Скажене Порося
Скажене Порося
15 березня 2021, 12:43
#
У меня валютный фоп в ОТП, p2p переводов нет, комиссия за продажу валюты минимальна, всё устраивает, хотя я, конечно, совсем не вип-клиент. Но если введут комиссию на валютные остатки, я сразу буду искать другой банк
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
15 березня 2021, 13:08
#
Не введут…
скорее опять прижмут гривневые зарплатные проекты…
+
0
ramarren
ramarren
15 березня 2021, 13:11
#
А чем прижимают?
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
15 березня 2021, 13:36
#
Комиссиями…
+
0
mary27
mary27
13 березня 2021, 15:28
#
Процентов под 7% наверно кредитуют, а нам рассказывают сказки, как зубожiли.
В долларах конечно же)

Иначе чего тогда «инвестор» настроен столь агрессивно инвестировать в Украину, что даже готовы купить гос.банк, с громадным портфелем токсичных кредитов?)
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
13 березня 2021, 15:46
#
«мы по-прежнему активно смотрим, что можно тут купить.
Пока безрезультатно
«

Хотят купить Приватбанк — нет столько денег.
Могут купить Идея-банк — он им и даром не нужен.
+
0
mary27
mary27
13 березня 2021, 16:52
#
«Примат» сейчас Шевченко не отдаст: с ним на банковском рынке практически монополия государства.

Что позволяет через скрытую эмиссию и выкуп ОВГЗ под депозиты граждан латать дыры в разворованном бюджете.
+
+15
mary27
mary27
13 березня 2021, 15:21
#
Господин Мудрый немного «приукрасил» действительность в «ОТП Банке» насчет комиссий.
Или просто не знал)

Так вот:
Если клиент например внесет наличные гривны через кассу, потом купит на них доллары через «ОТП Смарт», а потом пожелает их забрать — банк «любезно» сдерет с клиента комиссию в размере 1% от суммы.

Если деньги снова конвертируются в гривны — вы все равно попали в капкан, тоже извольте 1% отдать «ОТП» (видимо, на те самые дивиденды в Венгрию).
​​​​​​
При этом валютный «депозит» в «ОТП» (именно в кавычках, иначе нельзя назвать это издевательство) приносит целых 0,001% годовых (!!!)
Сам же банк покупает на них 3,8% долларовые ОВГЗ.

Так что, в «ОТП» давно отрицательные ставки)
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
13 березня 2021, 15:31
#
Каждый кулик хвалит своё болото, и господин Мудрый не исключение…
+
0
mary27
mary27
13 березня 2021, 15:32
#
Верно сказали, в последние год-два «ОТП» уверенно превращается в болото.
​​​​​
+
+30
Qwerty1999
Qwerty1999
13 березня 2021, 15:52
#
Даже предправления ОТП-банка Тамаш Хак-Ковач сбежал из этого болота…
+
+60
mary27
mary27
13 березня 2021, 16:50
#
Самое трагичное в «иностранных» банках и С К Украины — что там из иностранного только вывеска.
Все остальное — наше.
Со всеми вытекающими последствиями)
​​​​​
+
0
kingcity
kingcity
14 березня 2021, 12:02
#
Іноземні там ще тарифи. А от якість обслуговування — наша.
+
+15
mary27
mary27
14 березня 2021, 12:07
#
Причем, если кто-то ночью ради шутки поменяет вывески скажем на «Ощадбанк», большой разницы не будет)
+
+15
kingcity
kingcity
14 березня 2021, 12:57
#
100% !

Я тут колись відгук залишав, як я пробував стати клієнтом цього банку :

https://minfin.com.ua/company/otp-bank/review/191138/

Але у них тут навіть представника на Мінфіні немає (напевне, це нижче їхнього достоїнства — на відгуки клієнтів відповідати).
Писав їм на їхній сторінці у ФБ — 0 реакції.
Але на ФБ, якщо з`являється позитивний відгук, то, принаймні дякують. Якщо негативний — тупо ігнорять.
+
+15
Andrey M
Andrey M
15 березня 2021, 10:22
#
Qwerty1999
13 марта 2021, 15:52
#
Даже предправления ОТП-банка Тамаш Хак-Ковач сбежал из этого болота…


Для того кто сам трус — может и сбежал. Но для тех кто знает реальность — уехал в Болгарию на новый более масштабный проэкт в группе ОТР (особенно после покупки еще одного большого банка), который в разы превосходит украинский
+
0
ramarren
ramarren
15 березня 2021, 13:16
#
Неужели и в Болгарии Юникредит продался? =)
+
+15
ramarren
ramarren
15 березня 2021, 13:21
#
А еще ОТП-банк по-жлобски обнуляет баллы Mastercard REWARDS всего через год. При Коваче такой фигни не было!
+
0
mary27
mary27
15 березня 2021, 17:35
#
Я ж говорю — проблема в том, что там везде ​​​​​​наши люди.
И наше родное жлобство.
+
0
Andrey M
Andrey M
15 березня 2021, 10:20
#
Вы правы, если покупать валюту он-лайн и потом ее снимать — будет комиссия. Но сьем ГРН после обратной конвертации будет бесплатен.
Я валюту в ОТР покупаю за нал и вношу на счет 2620 (есть два вида счетов, «доходный» и «текущий»), где потом снятие бесплатно. Самое смешное, что и в «доходном» и в «текущем» ставка 0.01% годовых:)
+
0
mary27
mary27
15 березня 2021, 17:34
#
Так с какого снятие без комиссий, с «текущего» или «доходного»?
+
0
Andrey M
Andrey M
17 березня 2021, 13:17
#
С текущего вроде. У меня открыты оба, и мой персональный менеджер знает куда пополнять чтоб потом снимать валюту.
+
+15
Andrey M
Andrey M
17 березня 2021, 13:24
#
Позвонил менеджеру:
пополнять нужно на текущий, а потом для бесплатного снятия перекидывать в ОТР Smart на Ощадный и оттуда снимать без комиссий. Но это при условии что валюту покупаете за нал. Если по безналу валюту покупаете — то комиссия все равно будет, или нужно назад в ГРН конвертировать.
+
0
mary27
mary27
17 березня 2021, 21:51
#
Интересно.
Мне работники отделения и колл-центр говорят:
Если была операция по б/налу через «ОТП Смарт» — в любом случае клиент торчит «ОТП» 1% комиссии.

Но, может потому, что у меня нет персонального менеджера?)
+
0
Andrey M
Andrey M
19 березня 2021, 12:53
#
Я уже пол года как не сотрудник ОТР, но знаю что можно решить чтоб даже комиссии зафиксироанные в тарифах аннулировали по персональному решению через тарифный комитет. :)
+
0
mary27
mary27
19 березня 2021, 13:22
#
Кажется, пришло время порешать)
+
0
Andrey M
Andrey M
22 березня 2021, 9:46
#
У меня в ОТР лежит пару десятков тысяч в американской и европейской валюте — буду снимать и нарисуют комиссию, тогда и буду решать:)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися