29 листопада 2019, 7:28 Читать на русском

Тамаш Хак-Ковач: Прибуток всього банківського сектора сконцентрований в 6-7 банках

Банківська система ставить рекорди прибутковості. Але банкам доводиться проявляти винахідливість на швидко змінному валютному ринку, у висококонкурентному роздробі, а також в сегменті малого і середнього бізнесу.

Банківська система ставить рекорди прибутковості.
ФОТО: Сергій Владикін для "Мінфіну"

Про перспективи української економіки і банківського сектору, стан валютного ринку, вплив держбанків, ринок ОВДП, плани групи ОТП в Україні та багато іншого в інтерв'ю «Мінфіну» розповів голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.

Про рекордний прибуток

За 10 місяців 2019 року українські банки заробили близько 52 млрд грн чистого прибутку. Це майже в 3,5 рази більше, ніж за аналогічний період 2018 р… Завдяки чому такі результати?

Результат банківського сектора дуже неоднорідний. За перший і другий квартал 2019 року 33 млрд грн прибутку припадає на невелику кількість банків. З них 14 млрд грн – на Приватбанк. Ще 30% результату банківського сектора припадає на 5 приватних банків. Це показує, в якому стані знаходиться конкуренція на фінансовому ринку України. 90% прибутку дають 6 банків.

Не варто забувати, що держава докапіталізувала дохідними ОВДП всі держбанки. Тільки у Приватбанку держпаперів – на 160 млрд грн. Якщо ми приберемо з результату банківського сектора ці обсяги, ці відсотки від держпаперів, то картина буде виглядати зовсім інакше.

Головна ж особливість в тому, що прибуток всього банківського сектора сконцентрований в основному в 6-7 банках. Не можна сказати, добре це чи погано, але так склалася ситуація.

Як довго ще банківська система зможе ставити рекорди?

Ситуація поступово змінюється, і це викликано двома факторами. Час високих відсоткових ставок поступово завершується. НБУ прогнозує облікову ставку на рівні 9% до кінця наступного року. Можливо, маржа ще протримається на колишньому рівні у 2020 році, але у 2021 році вже буде зовсім інша ситуація. Конкуренція на ринку повільно, але впевнено зростає, а настрої інвесторів поліпшуються.

Якщо врахувати, що ставки будуть знижуватися, то ми обов'язково побачимо збільшення обсягів банківського бізнесу, тому що більш низька ціна призводить до підвищення попиту, але при цьому відбувається зменшення його дохідності. Цього року ми спостерігаємо унікальну ситуацію, коли банки можуть одночасно продавати багато і дорого. Частково ця ситуація продовжиться в 2020 році, але вже в 2021 році банкам доведеться продавати більше послуг, але за нижчою ціною.

На чому зараз заробляють банки? Більшість з них націлені на роздріб і сегмент МСБ. Чи вистачає всім місця на цьому ринку?

Що стосується напрямку МСБ, то найчастіше це швидше декларації банків. Реально з цим сегментом працює не так багато фінустанов. У цьому сегменті майже нереально побудувати великий портфель, оскільки проникнення і в Україні, і в інших країнах дуже низьке. Кількість МСБ клієнтів досить велика, але тільки близько 5% з них беруть кредит, і сам обсяг таких позик дуже маленький.

Ефективними залишаються по-справжньому універсальні банки, представлені у всіх сегментах ринку. Це важливо, так як окремо той чи інший напрямок недостатньо великий, щоб заробляти тільки на ньому. Виграють великі гравці, а ті банки, які залежать від одного напряму бізнесу, вже починають просідати.

Якщо проаналізувати показники роботи ОТП Банку, то можна побачити, що ми присутні в кожному сегменті ринку, розвиваємося як універсальний банк. Є тільки 2-3 банки на українському ринку, які і в корпоративному, і в роздрібному сегменті зі зростання нового бізнесу є лідерами. У нашому випадку зараз на роздріб доводиться 45% бізнесу, а на корпоративний сегмент – 55%. Але роздріб зростає швидше.

Про стратегії в Україні

Що було основними викликами для банків цього року? Як вони з ними впоралися?

Цікаво те, що нарешті для нас не було особливих зовнішніх викликів, незважаючи на вибори та інші події.

Для нас більше важливі наші стратегічні виклики. Основний з них полягає в тому, що ми, українські банки, все ще дуже малі в міжнародному порівнянні і масштабі. У аналогічного банку в Угорщині портфель кредитів в 5-6 разів більше, ніж у нас. У результаті український банківський співробітник виявляється менш ефективним, ніж європейський. І це не тому, що він гірше працює, просто капітал на одного співробітника набагато менший. Крім роботи співробітників, повинен працювати і капітал.

В чому полягає стратегія ОТП Банку?

У цілому наша стратегія сфокусована в трьох основних напрямках:

— кращий роботодавець;

— європейський банк, з яким легко працювати;

— значуща складова OTP Group.

І наскільки успішно ви просунулися в даних напрямках?

Ми значно просунулися в тому, щоб стати кращим роботодавцем. Трудова міграція загострила багато проблем, підвищивши актуальність питань, пов'язаних з утриманням кваліфікованих кадрів. Сьогодні важливим завданням є відновлення купівельної спроможності зарплат. Ми постійно покращуємо умови праці, надаємо співробітникам можливість розвиватися в хороших умовах. Для мене дуже важливо, щоб співробітники вважали, що в українському ОТП Банку працювати краще, ніж, наприклад, у будь-якому варшавському супермаркеті.

До того ж, ми дуже багато вкладаємо в технології. У 2014-2015 роках ми провели масштабне скорочення витрат. В результаті потрібно було нормалізувати навантаження на співробітників. Звичайно, якийсь час співробітники могли справлятися із збільшеним обсягом роботи, але це не могло тривати довго. Сьогодні на кожного працівника припадає той обсяг роботи, який він може виконати за робочий день.

Читайте також: Чотири біди бізнесу: від чого українці тікають за кордон

А як йдуть справи з точки зору розмірів банку та його місця в ОТП Груп?

Банківський бізнес – це той випадок, коли розмір банку і обсяг його бізнесу має значення. Якщо ти недостатньо великий, то програєш конкуренцію за ресурси всередині групи. За даними першого кварталу, 12% прибутку групи забезпечив саме український ОТП Банк.

Я дуже пишаюся тим, що весь цей час можу вмовляти акціонера не виплачувати наш прибуток в якості дивідендів, а реінвестувати у розвиток. Це дозволяє нам збільшувати обсяг кредитування українського бізнесу.

Девіз банку звучить як easy to deal with. Що банк вкладає в це поняття і що хотілося б покращити в цьому напрямку?

Наступного року ми хочемо зробити прорив в якості обслуговування. Досвід розвитку нашого проекту «Агро-фабрика», спрямованого на кредитування дрібних і середніх фермерів, показує, що видавати фінансування фермерам можна швидко, з мінімумом документів та без твердих застав. Чого хочуть клієнти МСБ? Вони хочуть отримати рішення про кредит швидко, якісно, без зайвих паперів та твердих застав. Таких же результатів ми хочемо досягати у всіх сегментах ринку.

Про перспективи зростання економіки

Ваш прогноз щодо зростання української економіки і банківського сектору в 2020 році. Ви вважаєте реалістичним план Кабміну — 40% зростання ВВП у найближчі 5 років?

В OTP Group вважають, що Україна стоїть на порозі економічного прориву. Звичайно, 40% зростання – це надто багато, але ми віримо, що економіка може зростати на 4%+ щороку. Щоб досягти 40% зростання у найближчі 5 років, необхідно радикально поліпшити інвестиційний клімат.

А банки готові обслуговувати це зростання?

Так. У нас є капітал і апетит до ризику, щоб супроводжувати зростання ринку. Якщо використовувати аналогії з футболом, то на ринку є 11 гравців, які перебувають у хорошій фізичній формі і вміють грати на цьому полі.

Які головні ризики для економіки і банківської системи найближчим часом?

Я думаю, що основний ризик – високі очікування інвесторів, яким нова влада може не відповідати. Для початку потрібна домовленість з МВФ – декларація, від якої всі інші могли б відштовхнутися. Адже поки що складно зрозуміти, що хоче робити нова влада, яка в неї економічна ідеологія, чи хоче вона зберегти досягнення попередньої влади. Питань, на які потрібно давати відповіді, дуже багато.

Про валюту і ОВДП

Цього року ми спостерігаємо аномальну ситуацію: восени, коли курс гривні традиційно слабшав, національна валюта продовжувала зміцнюватися. Йде багато дискусій про те, добре це чи погано для економіки країни. Як Ви вважаєте, міцна гривня — позитивне або негативне явище для економіки?

Це неправильна оцінка ситуації. Як раз зараз гривня веде себе нормально. Аномалії були раніше. На валютному ринку не було ліквідності. Тепер ліквідність є і відбувається ринкове курсоутворення. І це добре.

Адже яка мета в України? Інтеграція в ЄС? Якщо так, то доведеться виходити на рівень Австрії чи Польщі та це неможливо без реального зміцнення національної валюти. Міцна гривня вимагає від української економіки і від українського бізнесу збільшення продуктивності.

Наскільки великий ризик, що «гарячі» гроші, які нерезиденти заводили в ОВДП, так само швидко покинуть країну? У якому випадку це можливо і що нас чекає при такому сценарії?

«Гарячими» ці гроші були рік тому. Тепер ситуація зовсім інша. Інвестори вкладають гроші в 5-річні папери. Якщо ти вклався в довгі ОВДП, то вийти з них вже не так просто, їх потрібно комусь продати. До того ж, зараз інвестори налаштовані досить позитивно.

Вигідні інвестиції в ОВДП: до 14% річних + бонус від «Мінфіну»

Міністерство фінансів працює над зниженням вартості запозичень. Як це відіб'ється на настроях інвесторів?

Для тих, хто вже володіє портфелем українських держпаперів, зниження ставок за новими випусками вигідно. Це збільшує курс продажу паперів, які вже знаходяться в обігу. Для нових же інвесторів – це завжди питання очікувань.

Як реагували вкладники на зміцнення гривні? Чи були бажаючі конвертувати гривневі депозити у валютні? Або навпаки?

Попиту на конвертацію депозитів з однієї валюти в іншу ми не спостерігали. Відносно стабільний курс гривні та високі ставки роблять депозити в гривні популярними.

Дуже багато залежить від довіри вкладників до банку, влади, національної валюти. Я все це пережив в Угорщині ще 20 років тому. Тепер немає різниці, зберігати гроші у євро або у форинтах. Справа в тому, що чим вище довіра, тим менша премія за те, щоб вкладник залишався в національній валюті.

ОТП Банк входить до топ-10 за кількістю вкладників 200+ і 500 тис +. Українці просто довіряють банкам з іноземним капіталом або є інші причини?

Це результат довіри до бренду. Плюс, результат нашої універсальності. Преміум клієнти часто відзначають, що відкривають вклади вже маючи досвід співпраці з нами як ФОП, керівника чи власника компанії.

До того ж, другий рік поспіль Private Banking ОТП Банку визнано найкращим в Україні за версією міжнародного рейтингу Global Private Banking Awards.

Чи є інтерес великих вкладників до ОВДП?

Ми були одними з перших на ринку, хто почав пропонувати клієнтам валютні ОВДП. І в першу чергу інтерес спостерігається до валютних держпаперів. Але зараз кількість угод з клієнтами йде на спад. Нових розміщень валютних держпаперів немає. Потрібно також враховувати, що інвестиція в ОВДП – це непростий процес. Потрібно відкривати рахунок у цінних паперах, є додаткові витрати на проведення операцій. Саме тому ОВДП цікаві тим, хто вкладає відносно великі суми. Це так звані преміум клієнти. Саме в цьому сегменті ми є лідерами.

Про кредитування

Яким був план банку з нарощування кредитного портфеля на цей рік? Чи виконуєте його? Кого кредитуєте найбільше? Яким буде план на 2020 рік?

В 2016 році була прийнята стратегія збільшити кредитний портфель нашої української банківської групи вдвічі до 2020 року. Зараз ми портфель вже більш ніж подвоїли. Тепер хочемо знову подвоїти цей показник, але вже до 2022 року. Причому ми нарощуємо кредитну активність у всіх сегментах практично рівномірно.

Готуєте якісь нові кредитні продукти?

Насправді, на ринку вже давно немає нових продуктів. Це все – класичне кредитування. До кінця 2020 року таким новим продуктом може бути сільськогосподарська земля, а до 2021-2022 року – класична роздрібна іпотека у національній валюті. Ми до цього готуємося. Завдяки угорському досвіду, ОТП Банк буде одним з лідерів на цих нових ринках.

В зв'язку зі зростанням споживчого кредитування Нацбанк побоюється зростання обсягу неповернень. Чи вважаєте Ви, що на цьому ринку надувається «бульбашка»? Чи є ризик, що банки знову отримають на руки значний проблемний портфель?

Поки що проблемний портфель не зростає. Немає ніякого зовнішнього потрясіння, яке б різко погіршило ситуацію з поверненням кредитів. До того ж, ми навчилися обирати своїх позичальників, але ця ситуація не буде вічною. Неминучим в майбутньому буде черговий економічний або фінансовий шок, який може призвести до зростання проблемки.

Зараз у всіх хороші результати і кредити видаються кожному, але, коли настане економічна криза, буде видно, як тоді будуть платити позичальники. У російській мові є гарне прислів'я – «друг пізнається в біді».

Який зараз рівень проблемної заборгованості в ОТП Банку?

Зараз – 25%. Але це старий, забезпечений резервами портфель кредитів, від якого не так просто позбутися, тому що законодавчі рамки досить вузькі. Єдиний державний орган, який сприяє вирішенню цієї проблеми – це Національний банк України. У той же час позиція податкових органів і судова система України є великою проблемою та перешкодою для банків, яку потрібно долати.

Про небанківські напрямки

ОТП активний гравець на ринку лізингу. Розкажіть, чому ви бачите перспективи в цьому напрямку?

Лізинг дійсно дуже перспективний напрямок. І ми активно його розвиваємо. Про це говорить і той факт, що у нас вже сконцентровано 50% цього ринку. До того ж, ОТП Лізинг – це одна з небагатьох приватних компаній в Україні, які залучають кошти міжнародних ринків у великих обсягах. Крім материнської структури, ми співпрацюємо майже зі всіма міжнародними фінансовими організаціями. Зараз мало таких приватних компаній, які заводять в Україну капітал у таких великих обсягах.

У групи в Україні є компанія з управління активами — ОТП Капітал. Як розвивається цей бізнес? Чи є попит?

ОТП Капітал – це скоріше опція для клієнтів, що дозволяє нам запропонувати інвестиції у фонди, в тому числі і роботу з держпаперами. Повноцінно цей напрямок почне працювати тоді, коли зміниться ситуація на ринку. Але краще мати компанію заздалегідь, а не створювати її, коли ринок вже запустився. Те ж стосується і недержавного пенсійного фонду. Хоча в ньому вже 50 тис. клієнтів, ми чекаємо завершення пенсійної реформи. Важливо займати вигідну позицію на ринку і бути готовим до його зміни.

Про перспективи приватизації держбанків

На вашу думку, які шанси, що продаж держбанків піде за планом, який був визначений у Програмі розвитку, і держава знизить свою частку в банківському секторі до 20% у найближчі роки? Який з держбанків буде найважче продати?

Просто приватизувати держбанки буде нереально. Потрібно поліпшити в них корпоративне управління, завести портфельних інвесторів. Наприклад, як пишуть у пресі, акціонером Укргазбанку міг би стати ЄБРР. І вже потім продавати держбанк стратегічного інвестора або виводити на біржу.

В OTP Group є великий досвід модернізації колишніх державних банків. Саме тому я вважаю, що привабливим для стратегічних інвесторів буде тільки Ощадбанк. Хоча те, як розвивається Укргазбанк, теж вражає.

У будь-якому випадку в найближчі 5 років частка держави в банківському секторі не скоротиться. В якійсь мірі, це погано для української економіки, так як обмежує конкуренцію.

Юрій Гусєв

Коментарі - 20

+
0
Віталій .
Віталій .
29 листопада 2019, 8:57
#
Прибыль всего банковского сектора сконцентрирована в 6-7 банках

Тоесть в идеале нам стоит оставить где-то штук десять банков.
+
+72
SAndreyS
SAndreyS
29 листопада 2019, 9:18
#
В идеале, нужно правильно регулировать отрасль с применением мировых стандартов (что сейчас и делается), с внедрением риск-ориентированного подхода, фин. мониторинга и.т.д.
И количество банков само сократится или увеличится...
+
0
Andrey M
Andrey M
29 листопада 2019, 11:29
#
+15
+
+17
yarg
yarg
29 листопада 2019, 10:45
#
Это магазинов нужно оставить штук 10. и больше не нужно.
а сколько нужно банков - определит рынок.
+
+97
Віталій .
Віталій .
29 листопада 2019, 9:01
#
В статье перлы встречаются.

Для меня очень важно, чтобы сотрудники считали, что в украинском ОТП Банке работать лучше, чем, например, в любом варшавском супермаркете.

Хорошо что не сравнил с собиранием бутылок.
+
+87
Captain  Cisco
Captain Cisco
29 листопада 2019, 10:23
#
В переводе на русский это значит платить как можно меньше,но чтобы не разбежались.
+
+15
yarg
yarg
29 листопада 2019, 10:44
#
Причем здесь бутылки ?
во всем мире - это позиции сравнимые.
+
+8
Віталій .
Віталій .
29 листопада 2019, 11:49
#
Работик супермаркета и клерк банка? Серьезно?
+
+16
yarg
yarg
29 листопада 2019, 12:01
#
Конечно. а что вас удивляет ?
собственно и у нас уже такая ситуация.
да , в 90-е годы была ситуация  , когда банки только появлялись , платили много денег - и сложилась аура что это какое-то «элитное место с большими зарплатами» Но это было чисто ситуативно и несколько лет.
+
+16
Andrey M
Andrey M
29 листопада 2019, 14:15
#
Зараз так і є.
ЗП продавця у «Білі» чи «Ашані» 8-10 тис грн.
У молодшого спеціаліста чи адміністратора зала в банку - така ж сама.
+
+15
Віталій .
Віталій .
29 листопада 2019, 15:45
#
В Carefour 16 тищ.

В конторах гораздо более низкого уровня чем банк ОТП, типа сетей ломбардов рядовой сотрудник получает 15000.

Если ОТП платит своим специалистам столько же сколько платят в дешевых ломбардах из переходов метро то я не удивлен что у них такое днищенское обслуживание и что в ПО такие днищенские ошибки, из-за которых я в конце концов и распрощался с ними.
+
0
Andrey M
Andrey M
29 листопада 2019, 17:50
#
Рівень доходів в ОТР вище на 30-50% ніж в середньому по банкам і двічі на рік відбувається підвищення ЗП на рівень, не менше рівня інфляції
Але в більшості банків з укр капіталом рівень ставки якраз такий як я вказав.
Ну і не забуваємо за премії. То вже інша складова доходів.
+
0
Віталій .
Віталій .
29 листопада 2019, 17:52
#
ОК, возвращаемся к моему первому комментарию, читаем, осознаем.
+
+15
yarg
yarg
29 листопада 2019, 19:15
#
Да отп столько и платит. А вы думаете что в банках есть какие- то волшебные специалисты на тысячах долларов? откуда? опять же- а сколько вы платили за суперсервис? сотни долларов в месяц? нет? 10 гривен? ну вот и ответ
+
+64
AleksandrBank
AleksandrBank
29 листопада 2019, 11:07
#
«Ведь какая цель у Украины? Интеграция в ЕС? Если да, то придется выходить на уровень Австрии или Польши и это невозможно без реального укрепления национальной валюты. Крепкая гривна требует от украинской экономики и от украинского бизнеса увеличения производительности.» - основной посыл такой, пора переходить экономику с добавленной стоимость, и улучшать ситуацию в стране.
+
+21
Serge55
Serge55
29 листопада 2019, 11:18
#
Банкір багато недоговорює. Обслуговування ОВДП обходяться кожному українцеві дуже дорого (в бюджеті вже на обслуговування боргу йде кожна третя гривня). Навіщо купувати дорогий борг, якщо можна купити дешевий борг у МВФ? Державі не варто зараз займатися бізнесом через ОВДП, продавайте землю і неефективні держпідприємства і нехай нові власники беруть кредити або випускають цінні папери. Після, можна і державі продавати ОВДП але вже під умовні низькі відсотки.
+
+15
yarg
yarg
29 листопада 2019, 12:16
#
Реально интересных - 2 момента
 - достаточно скептичное отношение к «молодой команде юзиков»
 - скептичное отношение к перспективам МСБ , которых все банки восхваляют и записывают в приоритеты.
+
+15
Noir
Noir
29 листопада 2019, 12:33
#
Я бы добавил еще один вопрос председателю правления, знает ли он, что на «Минфин» есть раздел «Отзывы» о банках. Вот почему ОТП считается себя настолько «небожительским», что не ответил ни на один. Почему для удобства обращения клиентов нет ни одной бесплатной телефонной линии? Почему каждый третий отзыв об этом банке - это жалоба на телефонный террор со стороны сотрудников и это никто из руководства решать не хочет и все закрывают глаза на прямое нарушение прав человека?
+
+49
Віталій .
Віталій .
29 листопада 2019, 12:36
#
Хотел бы обратить внимание на деталь.

Среди приоритетов банка нет ни одного связанного с клиентами.
+
+12
crocodille
crocodille
29 листопада 2019, 18:56
#
> Среди приоритетов банка нет ни одного связанного с клиентами.
Это характерно для всех банков с «иностранным капиталом».
Что интересно, многие, кто жил за рубежом, и обслуживался в тамошних банках, отмечали низкий сервис и махровую бюрократию.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама