На депозиті все ще можна заробити 30% річних, але не в банку, а в кредитному союзі. Але такі вкладення вважаються високоризикованими. «Мінфін» дізнавався, що сьогодні пропонують КС та чи варто їм віддавати свої кошти.
4 грудня 2020, 7:40
30% річних на депозиті в КС: ризикнути чи ні
Що пропонують 10 найбільших КС
«Мінфін» обрав 10 найбільших кредитних спілок за обсягом залучених коштів і вивчив умови, які вони пропонують вкладникам. Найбільшу дохідність можна отримати, розмістивши депозит на довгий строк. Та найперше, що кидається в очі — широкий діапазон ставок.
Наприклад, КС «Ростовщик» за гривневий депозит на 18 місяців з виплатою відсотків у кінці терміну та без можливості дострокового повернення готовий платити 34% річних. І це не межа, клієнт може збільшити дохідність ще на 2% річних, якщо довірить КС суму понад 50 тис. грн.
Значну ставку, 24% річних, обіцяє КС «Громада». Але така дохідність передбачається для вкладів терміном від 3 років із можливістю щомісяця поповнювати депозит.
Спілок, які обіцяють ставки за депозити 20% річних, чимало. Але більшість, пропонуючи відкрити вклад на 1,5 роки і більше, обмежуються дохідністю в 11−16% річних.
Зі зменшенням терміну вкладу ставки втрачають свою привабливість і діапазон тут значно менший. Багато кредитних спілок взагалі не відкривають депозити менше ніж на рік. А ті, в кого така можливість передбачена, готові платити не так багато. Наприклад, за розміщення вкладів на 3 місяці платять від 7%, як, скажімо, у «Вигоді», до 12% — у «Ростовщику». Але й такі ставки значно вищі, ніж у багатьох банках навіть за довгостроковими вкладами.
Щоправда, реальна дохідність буде меншою. Адже з отриманого прибутку доведеться сплатити податки, як і з відсотків від банківського депозиту: податок з доходів фізичних осіб (18%) «плюс» військовий збір (1,5%).
10 найбільших кредитних спілок за обсягом залучених членських коштів
(за даними НБУ станом на 01.07.2020)
| Назва КС | Зобов’язання перед членами (млн. грн) | Максимальна ставка, % річних | Особливості умов |
|
| 264,0 | 24 | за вкладами на 3 роки |
|
| 146,1 | 13 | за вкладами на 2 роки |
| КС «Наші люди» |
| 20 | за вкладами на 18 місяців |
|
| 62,2 | 12 | за вкладами на 1,5 роки |
|
| 54,7 | 36 | за вкладами на 18 місяців (при сумі 50 — 100 тис. грн) |
| КС «Злет» | 49,7 | 16 | за вкладами на 20 місяців |
| Церковна кредитна спілка «Анісія» | 46,3 | 12 | за вкладами на 13 місяців |
| Перша всеукраїнська кредитна спілка | 44 | 14 | за вкладами на 18 місяців |
| КС «Бебко Фінанс» | 41,3 | 20 | за вкладами на 48 місяців |
| КС «Кредит-СоюЗ» | 38,5 | 11 | за вкладами 11−17 місяців |
Звідки беруть гроші на виплату відсотків
Але головне запитання — звідки КС беруть гроші, аби сплачувати такі великі відсотки, надто, якщо зважити на те, що вони є неприбутковими фінустановами?
За принципом роботи КС дещо нагадує касу взаємодопомоги. Кредитну спілку створюють фізособи для надання фінансових послуг своїм членам: одні вносять власні кошти на депозити, а інші — беруть кредити під відсотки. Це можуть бути позики на навчання, відпочинок, ремонт, придбання техніки і так далі.
Наприклад, та ж таки КС «Ростовщик» надає кредити, не забеспечені заставою, під ставку до 732% річних (до 2% на день) і від 42% (від 3,5% на місяць) річних — під заставу.
Вартість позик у КС «Громада» — від 28% до 47%, залежно від цілі, суми і терміну. За найвищою ставкою надаються споживчі кредити (тут можна взяти на рік 10−20 тис. грн).
Відповідно, аби розмістити депозит у кредитній спілці, доведеться стати її членом.
Для цього треба сплатити вступний та пайовий внески. Насправді це доволі символічні суми — у межах 20 грн та 10 грн відповідно.
Наприклад, в «Кредит СоюЗ» «Мінфіну» повідомили, що членство у них коштує 17 грн вступного внеску та 9 грн пайового. Ще 5 грн становить додатковий капітал. Оформлення займає небагато часу. При собі треба мати тільки паспорт та ідентифікаційний код.
Кредитна спілка може залучати кошти від своїх членів не тільки на депозитні рахунки, а й у якості пайових внесків.
Різниця між розміщенням коштів на депозит і вкладенням коштів в КС в якості пайового внеску полягає в тому, что у першому випадку ви віддаєте гроші на чітко визначений строк і отримуєте фіксовану дохідність, зазначену в договорі.
Пайовий внесок передбачає участь особи в капіталі КС. Відповідно, фіксовану дохідність від такої інвестиції КС обіцяти своїм членам не можуть. Адже все буде залежати від фінансового результату установи. І доходи або збитки від діяльності КС пайовики розділяють у рівній мірі. Крім того, пайовий внесок робиться на невизначений час. А повернути їх можна буде лише у порядку, визначеному статутом КС.
Головні ризики
Чи варто довіряти свої гроші кредитним спілкам і чому вкладення в КС відносяться до високоризикових?
По-перше, кредитні спілки не є членами системи гарантування вкладів, тому існують ризики неповернення всіх вкладених коштів.
«Для запровадження системи гарантування вкладів ми маємо розуміти фінансову готовність кредитних спілок до участі у такому фонді. Адже такі зміни призведуть до додаткових внесків, а значить і додаткових витрат», — пояснила Рожкова.
Читайте також: Які зміни для кредитних спілок готує Нацбанк
Остаточно визначитись із оптимальною моделлю системи гарантування вкладів у кредитних спілках НБУ планує у наступному році. Якщо вклади вирішать захистити, то, швидше за, ці правила поширюватимуться лише на депозити, оформлені після ухвалення відповідного закону.
Ймовірність того, що КС, якій ви довірили гроші, просто щезне, доволі висока. Упродовж останніх майже восьми років (2012− 9 міс. 2020) загальна кількість кредитних спілок зменшилася майже вдвічі − з 617 до 327.
Як виявилося за результатами опрацювання НБУ першої звітності, на ринку велика частка «сплячих» компаній. Частина з них зареєстрована на тимчасово окупованих територіях, інші — або зовсім не звітують, або їх звітність свідчить, що вони не здійснюють діяльності. Про це «Мінфіну» повідомили у пресслужбі НБУ. Якщо говорити точно, то з 327 КС новому регулятору відзвітували лише 214 або 65% установ.
Читайте також: Кредитні спілки зможуть випускати платіжні картки
По-друге, іноді під кредитні спілки маскуються фінансові піраміди, які обіцяють довірливим вкладникам швидкі захмарні прибутки.
Попри це люди все актівніше несуть кошти в КС. Про це свідчать останні дані НБУ. У ІІІ кварталі загальний розмір залучених кредитними спілками депозитів зріс на 7,3% по відношенню до показників січня-березня. За рахунок цього збільшується і розмір активів КС. За ІІІ квартал активи становили 2,6 млрд грн, що на 2,5% більше, ніж на початок поточного року.
Втім, загальний розмір залучених всіма КС депозитів становить всього 1,42 млрд грн., що можна порівняти з показниками середнього за розміром українського банку.
Отримай максимальну вигоду від депозиту з
«Бонусом від Мінфіну»
Як обрати кредитну спілку
Що потрібно знати, якщо ви таки вирішили ризикнути? Перед оформленням внеску НБУ радить насамперед перевірити у КС наявність діючої ліцензії.
«Фінансові послуги (тобто операції з чужими грошима) можуть надаватися тільки на підставі ліцензії. Це вимога Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», — наголошує регулятор.
Читайте також: Кредитні спілки. НБУ дав роз'яснення, які права та ризики учасників
У деяких випадках КС повинна мати навіть дві ліцензії. Ці випадки стосуються якраз КС, які залучають кошти через депозитні договори. Вони повинні мати ліцензії на залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення та на надання коштів у позику. Однієї ліцензії - на надання коштів у позику — достатньо тільки для КС, які залучають кошти через пайові внески.
Перевірити наявність ліцензій можна у спеціальному публічному реєстрі, де є інформація про усі фінансові установи: https://kis.bank.gov.ua/.
Ірина Рибніцька
Коментарі - 8