Як зміняться ставки за депозитами у гривні та валюті: де шукати найкращі пропозиції

НБУ знову доведеться вирішувати: різати чи ні

В Україні продовжує знижуватись офіційний рівень інфляції. За даними Держстату, у січні у річному вимірі вона становила 4,7%. Якщо тренд збережеться, це загострить питання щодо зниження облікової ставки НБУ, яка вже зараз у понад утричі перевищує рівень інфляції (15% річних). Чергове засідання Правління Нацбанку щодо монетарної політики заплановане на 14 березня. Також регулятору доведеться реагувати й на інші інструменти грошово-кредитної політики.

Насамперед, щодо плати за депозитними сертифікатами НБУ «овернайт» і на 3 місяці. Зараз за «овернайтами» вона перебуває на рівні чинної облікової ставки, тобто 15% річних. А за депсертифікатами на 3 місяці НБУ поки що платить банкам 19% річних.

Багато в чому зниження показників офіційної інфляції зараз є наслідком просідання цін на деякі продукти харчування через неможливість їхнього повноцінного вивезення за кордон аграріями. Стримує зростання цін та формальний мораторій на підвищення низки тарифів на послуги ЖКГ. Але не факт, що наші посадовці не змінять свого рішення з цього питання після закінчення переговорів із місією МВФ, що почалися днями.

Внутрішня кухня банків

У цих умовах банки активно «пилососять» гроші населення, розміщуючи їх під 15% та 19% річних у депозитні сертифікати НБУ, на чому пристойно заробляють. За даними НБУ, чистий прибуток українських банків після оподаткування, за підсумками 2023 року, склав 86,5 млрд гривень. Це майже вчетверо вище за показник за 2022 рік і на 12% вище за результати 2021 року, до повномасштабного вторгнення.

Вкладення у депсертифікати залишаються для банків одним із важливих джерел доходів, а обсяги даних операцій вражають.

Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

Тому можливе зниження ставок за депозитними сертифікатами спровокує черговий виток зниження дохідності гривневих вкладів для населення. Власне, цей процес уже запущено давно.

Але, через різнорідність бази фондування, серед банків зараз склалася дуже цікава ситуація.

У держбанків і більшості «дочок» іноземців наразі дуже багато коштів підприємств та організацій, «зав'язаних» на військових замовленнях, а також ресурсів, які отримують на картки самі військовослужбовці, як грошове забезпечення. Зниження плати за депсертифікатами просто зменшить їхню маржу за операціями «залучення вкладів — розміщення в депсертифікати», тобто зменшить прибуток від цих операцій, але не буде критично для самих фінустанов.

Абсолютно інша ситуація у банків із українським приватним капіталом, особливо у «малюків». Розкидатися клієнтами, агресивно знижуючи свої депозитні ставки у гривні, вони не можуть, тому що в їхніх пасивах левову частку займають саме кошти населення. Відхід таких клієнтів через низькі ставки за вкладами є рівносильним для них позбавленню перспектив подальшого розвитку.
За даними Мінфіну, за період із 26.11.2023 до 12.02.2024 ставки за гривневими вкладами банків для населення виглядають так:

Графік змін депозитних ставок за всіма банками

Порахуємо, який прибуток отримує банк із портфеля в 1 млрд гривень. Маржа між ставкою залучення ресурсів у громадян за гривневими тримісячними вкладами (14,15% річних на 12.02.2024) та розміром плати за депсертифікатами на 3 місяці (19% річних) становить 4,85% річних. Відповідно, на цій операції банк заробляє приблизно 3,975 млн гривень на місяць.

Але треба врахувати: щоб залучити такий обсяг коштів у громадян, банку треба мати достатньо розвинену мережу відділень, банкоматів, або, щонайменше, гідний та не дешевий в обслуговуванні мобільний додаток. А це з'їдає значну частину отриманого фінансового результату.

При розміщення коштів із поточних карткових рахунків громадян у депозитні сертифікати «овернайт» економіка для банків є привабливішою, маржа там для них може досягати і всі 15% річних. Адже за поточними рахунками банк, зазвичай, нічого не платить своїм приватним клієнтам, а від НБУ отримує свої 15% річних.
І це за умови щоденного розміщення того ж 1 млрд гривень дає прибуток близько 12,295 млн гривень на місяць.

Але, по-перше, це «гарячі» гроші, і громадяни, зазвичай, їх швидко витрачають і не тримають місяць на неоплачуваному для них поточному рахунку. А, по-друге, подібні обсяги поточних залишків на рахунках вимагають значної банкоматної мережі, регулярного її поповнення, обслуговуючого персоналу, великої кількості зарплатних проєктів тощо.

Тобто дохід для банку від цих операцій безперечно є, але ось кінцеві показники прибутковості можуть бути не такими вже величезними, як здається на перший погляд.

Ось чому для перших 20−25 банків за розміром активів зниження Нацбанком плати за депсертифікатами не становить особливих проблем, на відміну від їхніх колег поменше.

Читайте також: Мінус 18,8 млрд за січень: чому люди забирають депозити

Як зміняться депозитні ставки

Тому за гривневими вкладами найближчим часом вкладникам варто враховувати такі тенденції.

У держбанках та «дочках» іноземців ставки за вкладами будуть нижчими (на 0,5−3,5 % річних, залежно від термінів), ніж в українських банках-середнячках або «малюках» із вітчизняним капіталом.

При зниженні облікової ставки НБУ державні банки та іноземці різатимуть свої ставки в гривні агресивніше й оперативніше, ніж фінустанови меншого калібру.

Середні та дрібні банки з українським капіталом також змушені будуть знижувати свої ставки, але намагатимуться залишитися конкурентними за рахунок підвищення рівня сервісу. Перехресний продаж банківських продуктів для великих вкладників (зазвичай, від 100 тисяч гривень і більше) у середніх та невеликих банках знову увійдуть «в моду». Таким чином банкіри намагатимуться утримати клієнтів після зниження ставок за вкладами, та «відбити» збереження ставок за «дорогими» вкладами за рахунок комплексного обслуговування такої клієнтури.

За моїми прогнозами, вже у березні, після засідання Правління НБУ щодо монетарної політики, держбанки та «дочки» іноземців знову активізують перегляд депозитних пропозицій для населення. Ставки будуть знижені на 0,5−1,5% річних за гривневими вкладами на 1 рік, на 0,5−1% річних — за вкладами на 9 та 6 місяців, на 0,25%-0,75% річних за вкладами на 3 місяці, та на 0,5%-1% річних за вкладами на 1 місяць та за продуктами, прив'язаними до поточних рахунків у гривні населення.

Банки з українським приватним капіталом (особливо дрібні та середні) будуть менш агресивними у своїх зниженнях: ставки у гривні на 1 рік знизяться у них ще на 0,5%-1,25% річних, за вкладами на 9 та 6 місяців — на 0 ,25%-1%, за вкладами на 3 місяці — 0,25%-0,5%, і на 0,25−0,5% річних за вкладами на 1 місяць і за продуктами, «прив'язаними» до поточних рахунків гривні населення.

Індекс ставок за депозитами фізичних осіб прямуватиме до мети 13,5% річних за 3-місячними вкладами, до 13,75% — за 6-місячними продуктами, до 13,15% — за 9-місячними вкладами, та до 13,8%-14% — за депозитами фізосіб на 1 рік.

Для тих, хто хоче покласти кошти на гривневий депозит у другій половині лютого-початку березня, я радив би використовувати ті банківські вклади, де є можливість подальшого поповнення за раніше зафіксованою ставкою. У цьому випадку буде можливість поповнювати свої раніше відкриті вклади за привабливішими ставками, зафіксованими зараз, і не втратити дохідність у разі зниження облікової ставки НБУ.

Читайте також: Як купити валютні ОВДП: продавці, комісії, дохідність

Прогноз щодо валютних вкладів

На відсоткові ставки банків за вкладами у доларі та євро впливають два чинники.

Внутрішній. Наразі кредити у валюті через обмеження та нормативну базу Нацбанку практично незатребувані. Не дає значної дохідності в доларі та в євровалюті й Мінфін на своїх аукціонах із розміщення валютних ОВДП — максимум 4,8% річних у доларі та до 3,25% у євро. При цьому посадовці ще й ставлять обмеження щодо суми таких розміщень валютних облігацій:

Тому банки мають дуже обмежені можливості ефективно розміщувати залучену у громадян валюту. Здебільшого, банки вкладають її у валютні ОВДП, частково «крутять» цю валюту через обмінники та за валютною позицією, частково використовують для СВОПів («обмін» на час валюти на іншу валюту або на гривню на міжбанку).

Крім того, варто враховувати, що за валютними вкладами встановлено високі нормативи резервування, банкам потрібно ще й завозити валюту з-за кордону при поверненні валютних конверсійних 3-місячних депозитів.

Зовнішній. Американський та європейський ринки капіталів зараз переживають період пікових відсоткових ставок Федрезерва та ЄЦБ. Нагадаю, що на останніх засіданнях ФРС зберегла свої відсоткові ставки на рівні 5,25−5,5% річних, ЄЦБ — 4−4,75%. Але, з огляду на прогрес у боротьбі з інфляцією в Європі та Штатах, сезон зниження ключових ставок не за горами.

Тому рівень плати за залишками на коррахунках наших банків у закордонних фінустановах (зазвичай, «прив'язана» у певній пропорції до чинних ставок Федрезерва щодо долара та до ставки ЄЦБ щодо євро) не зростатиме. Отже, і дохідність цього варіанта вкладення українськими банками своєї зайвої валютної ліквідності поступово знижуватиметься.

Тому наразі валютним вкладникам в Україні не варто розраховувати на підвищення дохідності за валютними депозитами. За моїм прогнозом, у лютому-березні дохідність за валютними вкладами в доларі перебуватиме в межах 0,01−2,5% річних, залежно від термінів розміщення, а в євро — в межах 0,01−2% річних.

При цьому ставки в межах 0,01−0,1% річних банки даватимуть, зазвичай, за короткими депозитами до 1 місяця або тримісячними валютними конверсійними депозитами, а робочими ставками за звичайними валютними вкладами будуть: у доларі від 1,2% до 2,5% річних, а євро — від 1% до 1,5% річних.

Читайте також: Бізнес поніс усі гроші до банку: де зберігають та скільки заробляють на депозитах компанії

Найкраща стратегія для вкладника

Війна триває, і в цій ситуації будь-які ризики лише посилюються. У тому числі, і щодо заощаджень. Тому раджу використовувати в консервативному варіанті переважно 3-місячні вклади у гривні, які дозволяють відносно швидко при правильно сформованому платіжному календарі виходити з гривні у валюту у разі девальваційних стрибків курсу гривні щодо долара.

Людям із великим апетитом до ризику та великих заробітків рекомендую з депозитних продуктів вклади у гривні з можливістю поповнення за первісною ставкою на терміни до 9−12 місяців із надією на стабільність гривні у такій досить довгій за військовими мірками перспективі. Тоді можна виграти як за рахунок додаткового вкладу на вигідніших «старих» умовах (якщо дохідність вкладів почне знижуватися), так і за рахунок отримання непоганої дохідності у гривні за відносно стабільного курсу.

Незалежно від обраної стратегії, раджу не забувати про правила диверсифікації своїх заощаджень. Станом на середину лютого 2024 року я рекомендував би наступну пропорцію:

1. до 55−60% — у гривневих інструментах (вклади або ОВДП),
2. 40−45% — у валюті.

Причому, з огляду на підвищення волатильності пари євро/долар — у пропорції 50/50 у доларі та євро, щоб мінімізувати ці ризики. І тримати їх також не під «матрацем», а на депозитах чи у валютних ОВДП. У результаті, отримаєте середній рівень дохідності заощаджень, але зі значно меншими ризиками, що важливо в умовах війни.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи