Волт Дісней: як створити імперію розваг, що тримається на вершині вже 100 років

«Справжня проблема цього світу в тому, що дуже багато людей дорослішають. Вони забувають, як це, коли тобі 12 років»

Волт Дісней народився у США в 1901 році. Загалом у родині було п'ятеро дітей. Сім'я декілька разів переїжджала, але значну частину свого дитинства Волт провів на фермі в штаті Міссурі. Коли йому було 11, родина перебралася до Канзас Сіті, а згодом — у Чикаго.

Сім'я ніколи не бідувала. Батько Волта Еліас часто мав різні підприємницькі ідеї. Наприклад, він придбав декілька маршрутів для розвезення газет і його сини займалися на них доставкою. Також впродовж 5 років він вкладав кошти у акції компанії з виробництва желе O-Zell, а згодом навіть зайняв місце в її управлінні.

Попри це, всі члени родини з раннього дитинства багато працювали, що було досить звичним для початку ХХ століття. Наприклад, впродовж 6 років Волт прокидався о 4:30 ранку, щоб розвозити газети, а також доставляв інший тираж ще й увечері. Через це хлопець отримував погані оцінки в школі та міг просто заснути на уроках.

В низці біографій Волта вказується на те, що його батько ніколи не підтримував сина та виступав проти його мрій стати художником. Із цього робиться висновок, що він був складною та жорстокою людиною. Так, Пет Вільямс у своїй біографії Діснея наводить такий фрагмент їхніх взаємовідносин:

«Того вечора після обіду батько Волта покликав його до вітальні для серйозної розмови.

— Волтере, — сказав Еліас, — я маю для тебе роботу на фабриці желе. Там платять двадцять п’ять доларів на тиждень.

— Тату, — відповів Волт, — я не хочу працювати на желейній фабриці. Я хочу бути художником.

— Не можна заробляти на життя малюванням, — сказав Еліас, — Тобі потрібна справжня робота".

Токсичні взаємовідносини у родинах видатних бізнесменів — річ звична. Наприклад, така атмосфера була у сім'ї виробників солодощів Марс та мільярдера Ілона Маска. Однак частина біографів Діснея заперечують подібну проблему в Діснеїв. На їхню думку, батько Волта не був жорсткішим та не змушував дітей працювати більше, ніж було прийнято у ті часи.

Заперечення проти кар'єри художника, з їхнього погляду, це, радше, звичайний консерватизм і піклування про майбутнє сина. Очевидно, Волт цілком міг долучитись до тисяч інших митців, які так і не змогли побудувати кар'єру.

Волт Дісней разом із батьком на святкуванні його дня народження.

«Людина має встановити свої цілі якомога раніше і присвятити всі свої сили та таланти їх досягненню»

Малювати Волт почав у ранньому дитинстві. Спершу перемальовував карикатури із місцевих газет, а у 7 років продав свій перший малюнок сусіду, зобразивши його улюбленого коня. Далі Дісней продовжував продавати малюнки друзям родини. Водночас його не можна назвати самоуком. Після переїзду в Канзас і далі в Чикаго він відвідував різні художні курси.

У 16 років, під час Першої світової війни, Волт спробував піти добровольцем до армії, але йому відмовили через вік. Тоді він записався до Червоного хреста і впродовж року був водієм у Франції. Щоправда, прибув туди вже після підписання перемир'я.

Повернувшись до США, він влаштувався помічником художника до студії, яка займалася ілюстраціями для реклами, афіш та різних каталогів. Тут сталася одна з найважливіших подій у житті Волта — він познайомився з іншим художником-початківцем Убом Іверксом, який довгий час працюватиме разом із ним.

Невідомо, скільки часу протримався б на цій роботі Волт, якби не фінансові проблеми, які впали на його роботодавця. Молодих художників звільнили і Дісней разом із Іверксом створили власну художню студію. Грошей вони заробляли настільки мало, що спершу Волт пішов на підробітки в місцеву рекламну студію, а вже за місяць до нього приєднався й Іверкс.

Ця робота стала ще одним переломним моментом у житті Діснея. Річ у тім, що його новий роботодавець займався анімацією і саме тут Волт познойомися з новим для себе мистецтвом. Він перечитав все, що міг, про мультфільми, і почав вдома практикуватись у їх створенні.

Невдовзі Дісней вже відкрив власну анімаційну студію, яка спеціалізувалась на створенні коротких історій для місцевого кінотеатру. Знімав Волт історії на основі осучаснених класичних казок, що, власне, наступні сотню років і стане головним продуктом його компанії. Щоправда, такий підхід не був винаходом Діснея, він не приховував, що надихався «Байками Езопа» — популярною на той час серією мультфільмів.

Мультиплікація виявилась успішною і двадцятирічний Волт розширив свою компанію, найнявши більше аніматорів. Він розпочав амбітний проєкт — зйомки «Країни чудес Аліси», яка базувалась на відомій історії Льюїса Керрола. Цей проєкт поєднував живу зйомку та анімацію. Зокрема, справжня акторка грала Алісу, а істоти, яких вона зустрічала, були намальовані.

На жаль, Волт взяв надто високий темп зростання, а компанія не була готова до цього. Тож, щойно була знята перша серія проєкту, студія вже збанкрутувала.

«Країна чудес Аліси» стала першим великим проєктом Діснея.

«Найкращий спосіб почати щось: припинити говорити і робити»

Коли його попередня компанія збанкрутувала, Волт поїхав до Голлівуду, щоб створити нову. Вибір був не надто очевидний, як може здатись. Все ж столицею анімації у США у той час був Нью-Йорк. Вибір на користь Лос-Анджелесу Дісней зробив тому, що там від туберкульозу лікувався його брат Рой.

До Голлівуду Волт прибув із $40 в кишені (за купівельною спроможністю це приблизно $750 у наш час) та у ношеному одязі, елементи якого не пасували один до одного. Однак у нього все ж був стартовий капітал — перша серія «Країни чудес Аліси». Спершу знайти покупця для неї не вдавалось, але допоміг випадок.

У легендарної Маргарет Вінклер, яка на той час вважалася головним дистриб’ютором анімації у світі, закінчився контракт на декілька флагманських мультфільмів і вона терміново потребувала заміни. Саме тоді їй на очі потрапила історія про Алісу.

Хоча Волту на той час було лише 23 роки, Вінклер повірила у його потенціал і замовила 6 нових коротких серій. Взявшись за проєкт, Волт із Роєм створили Disney Brothers Cartoon Studio. Власне, це та ж сама компанія, яку ми знаємо і зараз, але під зміненою назвою The Walt Disney Company.

На декілька років компанія була забезпечена роботою і стабільними прибутками, але значного визнання не отримувала. Історія Аліси непогано сприймалась глядачами, але нічого надзвичайного для свого часу у ній не було.

Проривним мав стати новий персонаж студії — зухвалий і ризиковий кролик Освальд. Волт робив велику ставку на нього. Та й публіка перші епізоди сприйняла надзвичайно позитивно. Швидко з'явилися цукерки та канцелярські товари з новим персонажем, що підживлювали інтерес до нього. Загалом Disney Brothers зняла 27 епізодів про пригоди кролика.

Дісней сподівався отримати вищі виплати від свого дистриб’ютора за продовження серії, але тут його чекало велике розчарування. Чарльз Мінц — чоловік Маргарет Вінклер, який замінив її у співпраці з Волтом, вирішив зіграти брудно. Як виявилось, за умовами підготовленого ним контракту, права на кролика Освальда належали не Disney Brothers, а студії Universal. Крім цього, Мінц переманив до себе майже всіх художників Діснея, з ним залишився лише вірний Іверкс. Власне, останній намагався попередити Волта, що дистриб'ютор підозріло багато часу спілкується з художниками, але легковірний Волт не повірив у пастку.

В результаті після декількох років роботи Дісней залишився без свого флагманського проєкту та команди. Вже друга його компанія впритул наблизилась до закриття.

Цікавий факт. У 2006 році студія Disney викупила права на кролика Освальда у Universal. «Як попередник Міккі Мауса та важлива частина творчої спадщини Волта Діснея, веселий і пустотливий Освальд повернувся туди, де йому місце, у дім свого творця», — заявив тоді генеральний директор Disney Боб Айгер.

«Ви не знайдете у мене вдома жодної мишоловки. Я ніколи не забував, що саме миша зробила мене тим, ким я є сьогодні»

Коли Волт залишився фактично ні з чим, він взявся за малювання нового персонажа, яким і став легендарний Міккі Маус. Перші ескізи зробив саме Дісней, а далі Іверкс вдосконалив легендарну мишу та адаптував її зображення для зручнішої роботи в анімації.

Але і тут на студію спершу чекала невдача. Після тестових показів перші два епізоди про пригоди веселої миші так і не знайшли дистриб'юторів. Третій епізод Волт вирішив зробити звуковим, використовуючи нову на той час технологію. Так було створено тепер вже легендарну серію про Міккі Мауса «Пароплав Віллі», яка стала першим звуковим мультфільмом, а невдовзі — і хітом у кінотеатрах.

Подальші епізоди Міккі Мауса набували значної популярності. Псувало успіх лише те, що з компанії в цей період пішов Іверкс, якого переманила вже нова дистрибюторська компанія. В той час дехто очікував, що з втратою головного аніматора студія закриється, а в самого Волта стався нервовий зрив, через який він пішов у тривалу відпустку. Однак компанія вистояла і вже на початку 30-х років представила нових персонажів: Плуто, Гуфі та Дональд Дака.

Першим кольоровим мультфільмом студії став «Квіти та дерева», випущений у 1932 році. Він приніс Волту і перший Оскар. А наступного року на екрани вийшли «Троє поросят», які стали комерційно найуспішнішим короткометражним мультфільмом в історії. Однак, як виявилось, це все була лише підготовка до справжнього успіху.

«Всі наші мрії здійснюються — якщо ми маємо достатньо рішучості домагатися їх реалізації»

Дісней хотів зняти свій перший повнометражний анімаційний фільм. Спершу планувалося, що це буде нова версія пригод Аліси. Але за її екранізацію взялися конкуренти з Paramount Pictures й ідею відкинули. Як літературна основа для нового мультфільму, розглядались також «Іліада» та «Одісея», «Мандри Гулівера» та низка творів сучасних авторів. Розмірковував Дісней і над екранізацією «Бембі», але на деякий час відклав цю історію через технічні складнощі. Зрештою, погляд керівника компанії зупинився на казці Братів Грімм.

У 1934 році студія розпочала роботу над повнометражним мультфільмом «Білосніжка та сім гномів». Оскільки Міккі Маус з друзями приносили достатньо грошей, Волт вирішив, що може ґрунтовно підійти до роботи над новою картиною і не поспішати. Для того, щоб анімація була реалістичнішою, він відправив своїх аніматорів на курси в Інститут мистецтв, а також приводив до студії тварин та акторів, щоб художники вивчали реалістичність руху.

Однак витрати на мультфільм виявились куди більшими, ніж очікувалось. Спершу бюджет планувався в межах $250 тис., але у результаті розрісся майже до $1,5 млн (близько $35 млн на наш час). Резервів компанії не вистачало і, щоб профінансувати завершення зйомок, Дісней заклав будинок.

Аніматори студії були в захваті від проєкту, але за її межами мало хто вірив в успіх повнометражної історії. Як згадував художник Ворд Кімбол, у приватних розмовах найвпливовіші люди Голівуду очікували на гучний провал. На їхню думку, потенціал історії був на 5−6 хвилин, але аж ніяк не на півтори години. Мовляв, декілька хвилин глядачі сміються, але що робитимуть далі? Крім цього, яскраві кольори анімації різатимуть очі і люди просто виходитимуть із зали, попереджали вони.

Намагались відмовити Волта від проєкту навіть його брат та діловий партнер Рой, а також дружина Ліліан. Та засновник студії вперто стояв на своєму.

Як виявилося, Волт у своїй впертості все ж був правий. За підсумками 1937 року, Білосніжка стала найкасовішою картиною в американському прокаті та найуспішнішим звуковим фільмом на той момент. Міжнародний прибуток картини того року склав $8 млн. Згодом мультфільм ще 8 разів повертався у кінопрокат в різні десятиліття, а його загальні збори сягнули $418 млн.

Білосніжка відкрила так звану «золоту еру» мультиплікації студії. Згодом Дісней випустить у прокат «Піноккіо», «Дамбо», «Бембі», «Попелюшку», «Книгу джунглів», та багато інших культових мультфільмів.

Цікавий факт. Сьогодні мультфільм «Бембі» вважається класикою світового кінематографу з рейтингом схвалення 91% на Rotten Tomatoes. Однак у 1942 році, коли він вийшов на екрани, зазнав нищівної критики. Насамперед через рішення зробити реалістичну історію, відмовившись від казкових елементів.

Відомий кінокритик Менні Фарбер називав мультфільм «абсолютно неприємним», а The New York Times відзначала, що в пошуках досконалості Дісней готовий перекреслити всю попередню мультиплікацію, що базувалась на фантастиці.

Навіть донька Волта Діана висловила невдоволення смертями тварин. Коли ж Дісней сказав, що слідував за літературним джерелом, вона заперечила, що раніше він спокійно коригував його. У кінопрокаті «Бембі» також не виправдав очікувань.

«Мені завжди було нудно просто заробляти гроші. Я хотів робити нові речі, творити, запускати процеси»

Першим поштовхом до будівництва Діснейленду стали листи фанатів, які запитували, чи можуть вони відвідати студію. Волт розумів, що туристичного потенціалу у неї немає, адже це звичайні будинки, в яких працюють втомлені аніматори. Тому він вирішив побудувати неподалік від студії парк і навіть купив для цього землю. Однак, коли проєкт почали реалізовувати, виявилось, що ділянка замала, щоб вмістити там всі ідеї, і тому було вирішено зробити окремий тематичний парк.

Проти амбітного проєкту знову ж виступив брат Волта, також ідею критикували на студії. Однак Волт був настільки впевненим, що для фінансування парку продав свою нерухомість та вкотре заліз у кредити. Допомогли йому і зовнішні інвестори. Зокрема, одним із головних виступив медіагігант ABC. Загальна вартість інвестицій в Діснейленд склала $17 млн ($153 млн на наш час).

Парк миттю став неймовірно популярним. Лише церемонію його відкриття у 1955 році переглянули по телевізору 70 млн людей.

На сьогодні Діснейленд — найвідвідуваніший тематичний парк у світі. З моменту відкриття в ньому побували майже 760 млн гостей. А лише минулого року було понад 17 млн відвідувачів.

Читайте також: Леонардо Ді Капріо: до $60 млн за одну роль та інвестиції у рослинні бургери

Після першого успіху Волт взявся за реалізацію ще амбітнішого проєкту — парку розваг Walt Disney World у Флориді. Однак у 1966 році засновник студії помер, так і не побачивши його відкриття.

«Моя найбільша нагорода — це те, що я зміг побудувати цю чудову компанію»

Сьогодні Walt Disney Company — найбільша медіакомпанія світу, яка, окрім кіностудії і мережі парків розваг, об'єднує велику кількість телеканалів, стримінгів та розважальних сервісів. Їй належить низка надуспішних франшиз, включаючи Marvel та Зоряні війни. Капіталізація компанії становить $211 млрд.

Водночас, коли Волт Дісней помер, його статок був значно скромнішим — $100−150 млн, на наш час це близько $1 млрд. Тобто зараз у списку найбагатших людей планети він посідав би орієнтовно 2 500 місце.

Якщо переглянути список найкасовіших фільмів за життя Волта Діснея, то виявиться, що його картини потрапляли до нього не так і часто. Наприклад, відомий мультфільм «Пінокіо», за підсумками 1940 року, посів в американському прокаті лише 13 місце з доробком у $2 млн, а картини його конкурентів із MGM того року отримали відразу 6 позицій у першій десятці. «Дамбо» у 1941 році посів 15 підсумкову позицію в американському прокаті.

Водночас назви практично всіх картин, які були вище за касовими зборами, нічого не скажуть сучасному глядачу. А ось мультфільми Діснея в майбутньому неодноразово повертались до кінотеатрів, сумарно збираючи десятки та сотні мільйонів доларів.

Читайте також: Ліонель Мессі: ледь не залишив футбол, бо не мав $12 тис., та відмовився від зарплати в $1 млрд

Walt Disney Company, яку ми знаємо зараз, — це результат перебудови 90-х і двотисячних років. Але гроші на розвиток нові управлінці взяли з тієї ж таки спадщини засновника. «Білосніжка», випущена на відеокасетах, була продана тиражем у декілька десятків мільйонів, а невдовзі повторила цей же успіх на DVD. Так само тоді вдалося заробити на інших класичних мультфільмах. Підтримували студію в найважчі часи і продажі товарів із героями класичних мультфільмів.

Тож не дивно, що і зараз студія повертається до спадщини засновника, випускаючи ремейки його історій.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка