Мінфін - Курси валют України

Встановити
30 серпня 2021, 14:00

monobank чи Рошен: хто дорожче

Наприкінці літа стало відомо, що фінтех із Казахстану Kaspi Pay купує український платіжний сервіс Портмоне. Акції Kaspi Pay торгуються на Лондонській біржі, а вартість компанії оцінюється в $13 млрд. Для порівняння: приблизно у таку ж суму журнал НВ оцінив статки 5 найбагатших українців. В Україні теж вистачає сучасних технологічних компаній, які динамічно розвиваються, але не представлені на фондовому ринку. Тому «Мінфін» вирішив розібратись, скільки вони коштували б, якби все ж провели IPO.

Особливості розрахунків

Одразу зазначимо — всі розрахунки будуть доволі умовними. Головна причина — відсутність відкритого доступу до звітності цих компаній, адже вони не публічні і не зобов’язані відкривати результати своєї господарської діяльності.

До того ж вартість компаній на ринку — це не чиста математика. На ціну впливають очікування інвесторів, загальна ситуація в країні, в якій працює компанія, довіра до керівництва і ще безліч інших факторів. Тому збиткові компанії можуть коштувати десятки чи навіть сотні мільярдів доларів, а прибуткові — рік за роком знецінюватись.

Редакція обрала компанії із секторів, які зараз швидко розвиваються і є цікавими для потенційних інвесторів, — це торгівля і продовольство, а також фінанси і сервісні послуги. Крім цього, ми взяли компанію із сектору важкої промисловості — машинобудування, щоб порівняти, як вона виглядатиме, порівнюючи із представниками більш «ходових» секторів.

Загалом ми обрали 10 компаній, оцінку яких підготували аналітики інвестиційної компанії Wotan. Ми попросили експертів виходити з того, що компанія торгуватиметься на одному з ключових майданчиків у світі. Наприклад, на Нью-Йоркській, Лондонській чи Франкфуртській біржах.

Торгівля і продовольство

В цій категорії ми запропонували експертам оцінити АТБ, Епіцентр К та Рошен.

АТБ — $4,516 млрд.

АТБ — безсумнівний лідер вітчизняного рітейлу. Мережі належить понад 1 200 магазинів, а цього року планується відкрити ще близько 120. В компанії запевняють, що надалі ще швидше розширюватимуться, щорічно відкриваючи 150 нових супермаркетів.

За даними YouControl, АТБ очолює рейтинг українських компаній за доходами: минулого року вони становили майже 124 млрд грн.

На думку експертів Wotan, якби гігант рітейлу вийшов на фондовий ринок, то оцінювався б у $4,516 млрд. Для того, щоб зрозуміти, скільки ця компанія коштувала б, аналітики порівняли її показники з американською мережею Casey's General Stores, якій належить близько 2 200 продуктових магазинів. Акції американської мережі торгуються на біржі Nasdaq і компанія оцінюється у $7,5 млрд. ЇЇ виручка становить приблизно стільки ж.

Епіцентр К — $3,4 млрд.

Епіцентр К фахівці оцінили в $3,4 млрд. В мережу входить 64 гіпермаркети, загальна площа яких перевищує 1,5 млн кв.м. Останнім часом Епіцентр намагається вийти за межі ніші будівельних та господарчих товарів, розвиваючи продуктовий рітейл та торгівлю медикаментами. Крім цього, Епіцентр активно збирає власний земельний банк, перетворюючись на помітного гравця аграрного сектору. Дохід Епіцентру минулого року сягнув 50,4 млрд грн.

Компанію фахівці порівняли з американським гігантом із продажу будівельних товарів The Home Depot. Ця корпорація є куди більшою за своїх українських колег, адже мережа перевищує 2 200 магазинів, які працюють не лише у США, але й в Мексиці, Канаді та деяких інших країнах. Виручка американців перевищує $132 млрд, а капіталізація наближається до $340 млрд.

Для того, щоб розрахувати капіталізацію Епіцентра, експерти виходили зі співвідношення вартості компанії до виручки, а також знизили очікувану капіталізацію вдвічі, зважаючи на суто українські ризики. Якби Епіцентр побудував свої магазини в США, вважають фахівці, то коштував би майже $7 млрд.

Рошен — $843 млн.

У рейтингу найбільших світових виробників кондитерських виробів Global Top-100 Candy Companies компанія колишнього президента посідає 27 місце, суттєво випереджаючи Конті та АВК, які посідають відповідно 43 та 64 позиції.

Одна з конкурентних переваг «солодкого гіганта» — мережа з більш ніж 50 власних магазинів у 11 містах. Дохід кондитерської корпорації минулого року становив 17,4 млрд грн.

Для визначення потенційної оцінки Рошен експерти порівняли корпорацію з американською кондитерською компанією Rocky Mountain Chocolate Factory та її фінансовими показниками. Ця компанія суттєво менша за Рошен і оцінюється ринком у $48,5 млн, а її виручка становить близько $32 млн. За результатами розрахунків виявилось, що Рошен коштував би $843 млн.

Компанія

Потенційна вартість на фондовому ринку (млн, $)

АТБ

4 516

Епіцентр К

3 400

Рошен

843

Сфера послуг

До цієї категорії ми віднесли компанії зі сфери фінансів, логістики і транспорту. Для порівняння обрали Укрзалізницю, аеропорт «Бориспіль», monobank та Нову Пошту.

Укрзалізниця — $12 млрд.

Залізничний оператор за обсягом доходу минулого року посів 4 місце серед вітчизняних компаній, отримавши 74,5 млрд грн. За даними Укрзалізниці, вона здійснює близько половини всіх пасажирських перевезень і 82% перевезень вантажів в країні. Компанії належить понад 2 тис. локомотивів, 65 тис. вантажних та понад 5 тис. пасажирських вагонів. Протяжність колій перевищує 21,6 тис.км.

На думку експертів Wotan, серед тих компаній, які для аналізу запропонував «Мінфін», саме УЗ була б найдорожчою. Її потенційну капіталізацію фахівці оцінили у $12 млрд. Ця цифра була заснована на порівнянні з фінансовими показниками американських залізничних компаній. Приміром, Union Pacific Corporation коштує $144 млрд, а Norfolk Southern Corporation — $64 млрд.

Аеропорт «Бориспіль» — $2,063 млрд.

Дохід головних авіаційних воріт країни минулого року становив 2,1 млрд грн. Але він не зумів перекрити витрат у ковідний рік — чисті збитки Борисполя сягнули 1,48 млрд грн. Однак, зважаючи на очевидні проблеми, показники минулого року не надто репрезентативні — пасажиропотік знизився на 66%.

Натомість у попередні роки аеропорт працював «у плюс». В 2019 році чистий заробіток становив 1,5 млрд грн, а в 2018 — понад 1,8 млрд грн. До пандемії пасажиропотік Борисполя перевищував 15 млн пасажирів на рік.

Читайте також: Світовий туризм вже втратив $320 мільярдів через COVID-19 — ООН

На думку експертів, у разі виходу на фондовий ринок капіталізація Борисполя становила б $2,063 млрд. Для визначення цієї оцінки за основу бралися фінансові показники оператора аеропортів Grupo Aeroportuario del Pacífic, що працює в Мексиці та на Ямайці. Капіталізація цієї компанії становить $2,6 млрд.

monobank — $300 млн.

Перший вітчизняний необанк розвивається досить швидкими темпами. Нещодавно, стало відомо, що він обслуговує вже 4 млн клієнтів. На тлі цього успіху співзасновник банку Олег Гороховський повідомив, що оцінює monobank у $1 млрд.

Однозначно визначити фінансові показники необанку складно, оскільки він працює за ліцензією Універсал банку. Відповідно, Нацбанк всю офіційну статистику про капітал установ, прибутки тощо зводить до спільного знаменника.

Однак на основі тих даних, які доступні, експерти Wotan оцінили потенційну вартість банку на фондовому ринку у $300 млн. Для порівняння: Ощадбанк, на їхню думку, коштував би $700 млн: насамперед завдяки високому обсягу капіталу. Вище оцінив потенційну вартість monobank інвестиційний експерт Фрідом Фінанс Україна Роман Калиновський. На його думку, необанк міг би коштувати близько $800 млн, однак, вважає фахівець, Ощад коштував би суттєво дорожче.

Нова пошта — $250 млн.

Дохід поштового оператора минулого року склав 16,9 млрд грн. За цим показником Нова пошта опинилась на 53 місці серед вітчизняних компаній. Мережа оператора налічує вже 8 700 відділень і ще 6 800 поштоматів. Цього року компанія розпочала масштабний проєкт реновації відділень та вирішила проекспериментувати з новим форматом бізнес-відділень, їх заплановано відкрити 40.

Читайте також: Доставка за допомогою дрона. Нова пошта протестувала нову послугу

На думку експертів, бізнес-модель Нової пошти можна порівняти з Deutsche Post, що торгується на франкфуртській біржі XETRA. Капіталізація німецької компанії становить 73,2 млрд євро. Співвідношення фінансових показників дозволяє припустити, що Нова пошта коштувала б $250 млн.

Компанія

Потенційна вартість на фондовому ринку (млн, $)

Укрзалізниця


12 000

Бориспіль

2 063

monobank

300


Нова пошта

250

Машинобудування

В цій категорії ми попросили фахівців висловити свою думку щодо таких відомих підприємств, як ДП «Антонов», Південний машинобудівний завод («Южмаш») та Завод імені Малишева.

ДП «Антонов» — $200 млн.

Минулорічний дохід авіаційної компанії становив 7,5 млрд грн. Однак ситуація на державному підприємстві погіршилась після початку війни з Росією, коли було згорнуто спільні проєкти та довелось шукати нові комплектуючі. Однак з того часу підприємство все ж побудувало транспортний літак Ан-178, літак-демонстратор Ан-132Д, а також 10 регіональних реактивних пасажирських літаків сімейства Ан-148 та Ан-158. Дещо покращити становище компанії має державне замовлення на 3 військово-транспортні літаки.

Підприємству належать Авіалінії Антонова, що експлуатують більше десятка вантажних літаків, включаючи знаменитий Ан-225 Мрія.

На думку експертів, ринкова ціна ДП «Антонов» склала б близько $200 млн. Розраховувалась вона, виходячи з фінансових показників і капіталізації світових авіакомпаній. Для прикладу, Boeing коштує $130 млрд, а Airbus — $106 млрд.

Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова (Южмаш) — $30 млн.

Наразі головне космічне підприємство країни виробляє спільно з американськими колегами ракети Antares та двигуни для європейських ракет Vega. Планувались і спільні проєкти з Індією, Саудівською Аравією, іншими країнами, але вони призупинились через пандемію. Серед розробок підприємства ракето-носій Зеніт, який Ілон Маск назвав одним із найкращих у світі.

Читайте також: «Космічний» дохід на космічному туризмі: куди інвестувати, щоб заробити

Окрім космічної, Южмаш виготовляє й іншу продукцію, зокрема сільськогосподарську техніку, трамваї і тролейбуси. Загалом минулого року дохід заводу склав близько 1 млрд грн.

На думку експертів, ринок оцінив би Южмаш приблизно у $30 млн. Головна причина невисокої вартості — низькі обсяги виробництва і, відповідно, незначна виручка.

Завод імені В. О. Малишева — $18 млн.

Наразі завод має перспективні розробки, зокрема танк «Оплот» та БТР «Буцевал». Однак із серійним виробництвом є проблеми. Так, останню партію танків «Оплот» було випущено та продано Таїланду ще у 2018 році. З азійського ринку вітчизняну компанію витіcнили китайські виробники, а оплачених замовлень на серійне виготовлення військової техніки для української армії на початок цього року не було.

За оцінками експертів, у компанії досить складне фінансове становище, висока заборгованість, а фінансові показники останні роки не радують. Тому, на думку аналітиків, якби акції підприємства торгувались на фондовому ринку, то капіталізація оцінювалася б у $18 млн.

Компанія

Потенційна вартість на фондовому ринку (млн, $)

ДП Антонов

200

Південний машинобудівний завод (Южмаш)

30

Завод імені Малишева

18

Які компанії зараз є на фондовому ринку

Вітчизняний ринок акцій на даний момент мало активний, хоча представлено на ньому понад 100 емітентів. Як пояснював у інтерв'ю «Мінфіну» голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов, у торгівлі своїми акціями не зацікавлені самі компанії, оскільки для них це радше «спадок» із часів приватизації, а не спосіб залучення коштів.

Ряд українських компаній представлені на Лондонській та Варшавській біржах. Серед найбільших — Ferrexpo (капіталізація $3,13 млрд), Kernel ($1,21 млрд), MHP ($603 млн), Astarta ($330 млн).

Читайте також: 30 років незалежності України: Чи стали українці жити заможніше

Але акції українських компаній часто схильні до високої волатильності. Крім цього, є кілька негативних прикладів, коли вони падали в ціні більш ніж на 90%. Яскраві приклади — Ukrproduct та Авангард.

Чому українські компанії не поспішають з IPO

Як пояснив «Мінфіну» керівник Exante Україна Володимир Позній, виведення акцій на фондовий ринок — тривалий і складний процес. На західних біржах досить жорсткі критерії відбору компаній для лістингу, а IPO на «домашньому» ринку не принесе компаніям багато грошей.

До того ж перетворюватись на публічні компанії для багатьох представників вітчизняного бізнесу може бути просто не вигідно. За словами Романа Калиновського, більшість українських компаній (навіть тих, що займають монопольне становище на ринку) організовані у формі товариств із обмеженою відповідальністю заради зменшення об'єму подання інформації до контролюючих органів.

«Світові ж майданчики вимагають від компанії прозорості, а не ухилення від оподаткування в країні базування через формування непрозорої структури з використанням організаційних форм з пільговим оподаткуванням», — наголошує експерт.

Скептично до можливого виходу на біржу українських компаній ставиться і аналітик TeleTrade Сергій Родлер. «Щоб розміститися на великому майданчику, необхідно домогтися прозорості бізнесу і підтримувати її в подальшому, мати відмінні перспективи для подальшого зростання, а ще краще — бути пов'язаним з технологіями, і, нарешті, бути максимально екологічним та соціально відповідальним», — говорить експерт. На його думку, серед компаній, які обрав «Мінфін», таких немає.

Читайте також: Як відкрити рахунок в Interactive Brokers: покрокова інструкція

Ще один фактор, який потрібен для того, щоб зацікавити світових інвесторів — можливість масштабувати свій бізнес на закордонні ринки, вважає співзасновник Wotan Михайло Рітчер.

Зокрема, на його думку, цьому критерію відповідають MHP та Kernel. Також ця особливість дозволяє сподіватися на вдале IPO українського виробника систем безпеки Ajax Systems. Компанія вже оголосила про розміщення своїх акцій. Однак, на яку саме біржу планує вийти компанія, поки що невідомо.

Коментарі - 38

+
+30
bonv
bonv
30 серпня 2021, 14:13
#
Оцінка і реальна риночна ціна суттєво відрізняється:) (моно)
+
+8
matroskin
matroskin
30 серпня 2021, 19:32
#
100% за 4 роки коли Порошенко Рошеном не керував, магазинів відкрилось разів в 10 більше, ніж за всю історію цієї корпорації.
:)
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 12:11
#
Потому что ротшильди-хорошие менеджери.
+
+14
matroskin
matroskin
31 серпня 2021, 15:02
#
Ну если откинуть украинские реалии, то выходит, что Порошенко плохоц менеджер, стоило ему «отойти» от корпорации (в презаденты), как сеть магазанов начала расширятся небывалыми темпами.
:)
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 15:17
#
Пока он президентом небыл — они вообще магазины не открывали. Только производством занимались.
Потом видимо появился в управлении кто-то , кто решил что нужно направление торговли развивать.

не, я конечно понимаю что вам приятно думать что для того чтобы открыть магазин нужно президентом как минимум быть — и тут связь прямая :) Но всякие АТБ и прочий шмурдяк — как-то и без президентства справляются.
Но вам это не интересно — зрады же нет :)
+
0
matroskin
matroskin
31 серпня 2021, 15:35
#
«не, я конечно понимаю что вам приятно думать что для того чтобы открыть магазин нужно президентом как минимум быть«
Да нет, другие же как-то открывают, просто у других (да и в Порошенка до и после президентства) это процедура ужастно долгая и затратная, начиная от взятки за выделения земли, кучу разрешений от кучи инстанций, проэкты, взятки за подключение коммуникаций, приемку и т. д. В итоге сам магазан выходит значительно дешевле чем порешать его размещение, постройку, подключение и приемку.
А Вам наверное приятно думать, что любой желающий может написать заявление о выделении участка в центре любого города и ему в течении пары дней дадут весь пакет документов? Ведь по Конституции Вы ничем от Порошенка не отличаетесь.
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 16:11
#
Прям ужасно долгая и затратная?
я гляжу как плодятся всякие «Форы» и т. п. и прям верю.

не не выходит зрада. опять не выходит. Мелкая и смешная какая-то.
Порошенко за 5 лет президентства — 20 магазинов открыл (Фора открыла 60, АТБ — 400), а Зеленский — за 1 год на «Великом крадивництве» своровал 80 миллиардов гривен.
вот так работать нужно.

+
0
matroskin
matroskin
31 серпня 2021, 17:21
#
Вопрос не в том, кто и сколько открыл, вопрос в чудном совпадении, что ни до ни после Рошен не открыл и 1/10 от того что открыл по времена когда его владелец был президентом. А Фора и АТБ как открывались так и открываются, как и ставятся моб. вышки где попало. Там есть специальные отделы и отдельные бюджеты, чтобы «переубеждать» чиновников в том, что вышка на трубе муниципальной котельни-это именно то чего этой трубе не хватает, и как Вы можете увидеть-чиновники действительно начинают «заботится о людях» и дают разрешения обвешать трубу антеннами. Но это вовсе не значит что АТБ, Форе, Киевстару всё это дают за спасибо, как и Рошену до или сейчас. Была возможность не платить за лояльность-расстраивались.
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 17:42
#
Вы хотите верить что порошенко, будучи президентом, лоббировал получение разрешений на открытие своих магазинов? Да без проблем. Верьте. хотя ссылки на конституцию и на то, что я тоже могу получить какеи-то разрешения — посмешили. Я — физическое лицо, а у Рошенка штат юристов и 20 -летний опыт получения и земельных участков и покупки зданий и чего угодно. смешно и сравнивать.

Просто обращаю внимание, что это немножко не тот уровень. зеленский на одном строительстве украл примерно втрое больше чем стоит весь бизнес Порошенка. С заводами, пароходами и сетью магазинов.
+
0
matroskin
matroskin
31 серпня 2021, 21:31
#
«Я — физическое лицо, а у Рошенка штат юристов и 20 -летний опыт получения и земельных участков и покупки зданий и чего угодно. смешно и сравнивать.«
Я ничего никому не пытаюсь доказать, особенно Вам. я лишь констатировал совпадение и не более, как и квалификация упомянутых юристов которая в десятки раз возросла во времена президенства их босса, и резко упала с его уходом с должности.
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 21:40
#
Квалификация не упала.
как вы помните — сначала (в 2019—2020 году) — порошенка пытались обвинить во всех грехах, открыли 30 или 40 уголовных дел (вплоть до дела о краже луны с неба) и всячески щемили. Потом это все рассыпалось, но начался карантин. Обьемы продаж упали и открытие новых магазинов, которое анонсировалось (был там и проект по кофейням) — по всей видимости отложили до лучших времен.

все просто. рептилоидов нет. плак-плак :)
+
0
matroskin
matroskin
31 серпня 2021, 21:52
#
Теоретически с вероятностью в 10000% могу предположить что массовое открытие кофейен планировалось на 2 сроке. Но поскольку не сошлось, то смысл кофейни открывать отпал, т.к. если на общих условиях, то кофейня будет окупаться лет 5−100.
Ещё, простите, а как квалификация юриста влияет на желание/нежелание местной власти выделить или сдать в оренду Вам участок? Как Вы себе это вообще представляете? Типа зашел показал 5 дипломов и Вам обязаны дать участок? Это вовсе не так, ни один Закон это не обязует.
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 22:15
#
О даа. у нас же нельзя кофейню открыть не будучи президентом. помню-помню :)

но нет — это были планы осени 2019.
https://rus.lb.ua/economics/2019/09/05/436501_roshen_zapuskaet_kofeyni_pod.html

юрист может уметь правильно оформить- переоформить участок. в случае чего — и через суд. А вы — не умеете, вот и ен получите ничего. Это в случае получения через органы власти. Но можно же помешение и просто купить или арендовать. Вам такое в голову не приходило? :)

+
0
matroskin
matroskin
31 серпня 2021, 23:31
#
«у нас же нельзя кофейню открыть не будучи президентом»
Не перекручивайте, я выше писал, конечно можно, только это добавляет к стоимости 100−1000% (в зависимости от места)+ годы времени.
«юрист может уметь правильно оформить- переоформить участок.»
Это может любой юрист (даже сельский), проблема ж не в оформить, а в получить. Вы можете нанять 1000 юристов, они напишут миллионы заявлений Кличку, но это вовсе не значит что Вам обязаны дать участок и с вероятностью 10000% Вам его не дадут. Но если Вы президент (в Украине), Вам можно просто позвонить и сказать где, и к вечеру Вам привезут все готовые согласованные всеми документы и заяву-просьбу написанную за Вас, где Вам или подставной особе всего лишь нужно расписаться. И главное-всё законно, любой гражданин имеет право, но нигде нет нормы что Вам обязаны.
И так в любом городе.
+
0
yarg
yarg
1 вересня 2021, 0:34
#
Я понял. заниматся бизнесом не будучи президентом — просто потеря времени и сил.
+
0
matroskin
matroskin
1 вересня 2021, 19:28
#
Не обольщайтесь, ничего Вы не поняли, хотя я Вам выше трижды повторил одно и то же.
+
0
yarg
yarg
1 вересня 2021, 20:10
#
Да я в самом начале все понял.
проклятый порошенко вместо того чтобы вешать наш флаг над Кремлем — занимался выделением земли и договорами арендды под своих паршивых 20 магазинов. Потому и флага над кремлем нетути.
тоже мне — секрет полишинели…

и мониторы он в РНБО украл… помню-помню :)
низабудим-нипрастим
+
0
mary27
mary27
1 вересня 2021, 20:44
#
От подлый Вальцман!
+
0
bonv
bonv
31 серпня 2021, 12:44
#
Траст рулить!:)))
+
+30
mary27
mary27
30 серпня 2021, 14:34
#
«Антонов» и «Завод им. Малышева» нафиг никому не нужны, т.к. нифига не производят.

Вообще, смешно пытаться оценить капитализацию ООО и ПрАТ, акции которых не обращаются на бирже.

Про «экологичных и социально ответственных» проорала, там еще в менеджменте должны быть только цветные и трансгендеры)
+
0
Agosto
Agosto
30 серпня 2021, 14:50
#
Эти компании как раз производят хоть что-то. Вопрос как раз в том, что производят ретейлеры, логистические службы и банки. Хотя конечно, в нашем постиндустриальном обществе это намного выгоднее…
+
+15
Chu123
Chu123
30 серпня 2021, 23:46
#
Они производят финансовые продукты и предоставляют услуги. Как и все другие в мире подобные. А вот Антонов убыточное предприятие которое не имеет рынков сбыта, нету стабильных источников доходов кроме мрии. Но даже закажут ее пару раз в месяц это не прибыльный самолёт. Плюс скоро он устареет и сколько будет стоять ремонт никто не знает. Про южмаш надо помолчать минуту нафиг никому не надо их ракеты. Танковый завод выпустивший 10 танков за 30 лет туда же. И теперь подумайте купите вы акцию Антонова или южмаша за 10 грн которая в потенциале будет только падать? Или почты или банка которые имеют стабильную прибыль и Тосно не развалиться завтра?
+
0
Agosto
Agosto
31 серпня 2021, 10:43
#
Это понятно, и естественно вкладываться в эти предприятия в их нынешнем виде бессмысленно. Я больше в смысле, что ракеты не нужны, самолеты не нужны, а единственное, что работает и даже приносит прибыль — услуги по продаже хлама, пересылке хлама и оплате хлама, это вот даже печально немного…
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 12:43
#
Хлам — это все те товары и услуги, которые нужныц живым и реальным людям?
мне нравится этот советский подход. Ракеты — вещь, остальное - хлам.
потому совок и помер.
+
0
Agosto
Agosto
31 серпня 2021, 12:58
#
Все эти услуги никуда не денутся, просто когда это единственное, что прибыльно в стране — это плохо. Аэрокосмическая отрасль, ВПК — недешевые, наукоемкие отрасли, которые в нормальных странах генерируют огромную прибыль. У нас конечно, нафиг это совковое наследие, вот сельское хозяйство это наше все.
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 13:02
#
Я — нормальный средний человек.
что мне нужно? свет, вода, еда, одежда, интернет… все то что вы называете «хлам».
Никакого высоконаучного совкового наследия — у нас небыло. Совок был не в состоянии мопед ездящий сделать. А на то что делал — без слез нельзя было смотреть. Потому оно и померло.
Огромную прибыль генерирует во всем мире ненавистное вам производство зубной пасты и овощных соков. А космосы и нанотехнологии — это разновидности бюджетно-дотационных распилов.
+
+15
Agosto
Agosto
31 серпня 2021, 13:22
#
С мопедами да, проблемы были, только вот я не заметил, что за последние 30 лет мы как-то продвинулись в вопросе мопедов, да и с зубной пастой не очень. Что у вас украинского кроме продуктов питания и, возможно, сменного белья? В то же время «совковое наследие» в области ВПК как-то позволяет РФ и Китаю занимать 2−3 места в мире по экспорту вооружения.
+
+15
yarg
yarg
31 серпня 2021, 13:48
#
А что — были какие-то предпосылки чтобы мы продвинулись? вроде нет. У нас получилось с сельским хозяйством и пищевой промышленностью — уже хорошо. Радовались бы.

экспорт вооружения настолько мелкая сфера бизнеса что и говорить смешно. Это только звучит круто… А в деньгах — россия экспортирует вооружений на 14−15 миллиардов долларов в год. Но значительная часть этого экспорта — поставки в долг. Всяким Венисуэлам, которые ничего не платят, а лет через 20 им долги списывают.
реально поставок за деньги там — дай бог половина.
Португалия экспортирует автомобилей на 5 миллиардов долларов в год. И кожаной обуви — на 2 миллиарда.
Вот реальная цена всему этому распальцованному ВПК.

+
0
Agosto
Agosto
30 серпня 2021, 14:48
#
Эти же компании ревуть та стогнуть — дайте нам доступ к дешевым кредитам, у нас нет средств развиваться. Но желание работать в черную перевешивает…
+
+15
Chu123
Chu123
30 серпня 2021, 23:48
#
Ну закон про контроль расходов вводят не против юр лиц, а против фмз лиц так что понятно что государство все устраивает в такой схеме
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
31 серпня 2021, 10:28
#
Закон про контроль расходов
Я что-то пропустил по ходу — это что за закон такой?
+
+15
Agosto
Agosto
31 серпня 2021, 10:41
#
Косвенный контроль незадекларированных доходов через расходы
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
31 серпня 2021, 11:47
#
А есть уже закон?
Или это в продолжении темы про амнистию?
+
0
Agosto
Agosto
31 серпня 2021, 12:35
#
В процессе разработки https://minfin.com.ua/2021/08/25/70445792/
+
0
yarg
yarg
31 серпня 2021, 12:42
#
Это тема физиков, а не юриков.
+
0
Chu123
Chu123
1 вересня 2021, 1:32
#
Это закон под который придумали амнистию. Или ты  *** который заплатил по амнистии или к тебе с паяльником кто-то придет и так заберёт) обычная демократизация по украински)
+
0
MaxTirpiz
MaxTirpiz
31 серпня 2021, 12:48
#
Новую Пошту как то низко оценили
+
0
Chu123
Chu123
1 вересня 2021, 1:33
#
У нее не то чтобы много услуг. Им бы развиваться, но по моим наблюдениям уже лет пять как они стоят на месте. Открывают конечно новые отделы, но ничего не меняют в управлении и сфере услуг
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися