Мінфін - Курси валют України

Встановити
18 червня 2021, 7:40 Читать на русском

Руслан Магомедов: «Хочемо, щоб в Україні торгувалися акції компаній з S&P 500»

Призначений декілька місяців тому на посаду голови Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов вже встиг зробити декілька гучних заяв. Зокрема, запропонував провести IPO державних компаній. В його планах — реанімувати вітчизняний фондовий ринок і побудувати його роботу за сучасними стандартами.

«Мінфін» поспілкувався з Русланом Магомедовим про те, коли в Україні можна буде купити S&P 500 і придбати акції українських компаній в мобільному додатку.

Як запускатиметься вітчизняний фондовий ринок

Одне з ключових завдань будь-якого голови НКЦПФР — створити умови для запуску і роботи повноцінного фондового ринку. Чому, на вашу думку, в Україні він так і не з'явився?

Деяким моїм попередникам доводилося очолювати Комісію під час світових криз і, звичайно, це був не найкращий час, щоб стартувати із запуском ринку, який довгий час знаходився у сплячому режимі.

На даний момент жодна біржа в Україні повноцінно не працює. Ми втратили практично всіх емітентів акцій. Адже після кризи 2008 року і подій на Сході країни багато підприємств-емітентів припинили працювати. Відповідно, їх акції нічого не варті. На сьогодні на фондовому ринку торгується тільки держборг.

Зараз брак інструментів для інвестування відчувають страхові компанії і пенсійні фонди, які фактично можуть розміщувати гроші тільки на депозитах і в ОВДП.

На які маркери будете орієнтуватися самі?

Моє основне завдання — зробити реальні кроки і ввести інструменти для створення ринку. Я люблю, коли результати можна виміряти: як зміниться кількість емітентів, обсяг торгів, кількість учасників на ринку, кількість клієнтів у цих учасників. Зараз повною мірою не працює жодна роздрібна біржа. Якщо буде хоч одна, я це вже вважатиму досягненням.

У той же час відразу скажу, що регулятор не може будувати ринок або говорити, яким він повинен бути. Регулятор може тільки зробити умови, щоб ринок розвивався, або навпаки — закрутити гайки.

Чи є у вас кількісні орієнтири, наприклад, ось у стільки-то разів збільшити обсяг торгів на фондовому ринку?

Зараз обсяг торгівлі на фондовому ринку — це практично те ж саме, що і обсяг торгівлі на ньому ОВДП. Все інше — близько нуля. Тому фактично нам потрібно буде зростати від нуля.

Які вийдуть обсяги — неможливо прогнозувати. Насамперед у нас повинен з'явитися хоча б один великий емітент. Нещодавно розміщення провів футбольний клуб Верес, але це дуже нішева історія, там із самого спочатку було обмежене коло потенційних інвесторів.

А нам потрібен емітент, який був би цікавим і зрозумілим широкому колу інвесторів. Особисто я хотів би, щоб це був якийсь із держбанків. Такий емітент міг би з'явитися завдяки «народному IPO». Тобто завдяки виходу на фондовий ринок державної компанії.

Також важливо, щоб ті емітенти, які виходять на ринок, відчували доцільність розміщення, щоб їм це було вигідно. Ті компанії, акції яких зараз представлені на ринку, фактично не бачать в цьому жодного сенсу. Для них це «обязаловка», яка залишилася після приватизації.

Про «народні IPO» та приватизацію Приватбанку

Ви кажете, що «народні IPO» дадуть поштовх розвитку фондового ринку. А в чому вигода від такого варіанту первинного розміщення для емітента, держпідприємств і держави?

Капіталізація компанії вважається такою, як її оцінює ринок, на якому торгуються акції. В Україні так оцінити компанію неможливо. Якщо ж ми проведемо «народне IPO», знатимемо ринкову ціну держкомпанії.

Для початку краще вивести на ринок невеликий пакет акцій, адже ми не знаємо до якого обсягу акцій ринок готовий. Але, продавши навіть невеликий пакет, ми сформуємо оцінку компанії.

Компанія може бути оцінена інвесторами навіть вище, ніж її балансова вартість, таких прикладів на світових ринках безліч. Навіть збиткова компанія завдяки перспективам зростання може оцінюватися в мільярди. Тут буде те ж саме.

З огляду на те, що на ринку зараз не так багато інструментів, швидше за все, ми отримаємо хороший фінансовий мультиплікатор до поточних показників.

Якщо держава оперуватиме акціями підприємства, воно зможе розуміти, як ринок прогнозує його майбутнє.

Тобто якщо уряд вирішить продати Приватбанк, то може спочатку вивести на фондовий ринок 1% його акцій і, виходячи з оцінки, виставити свою ціну покупцеві великого пакета.

Загалом так, але я б починав не з 1, а з 5−6%. Для того, щоб інвестори не боялися сквіз-ауту, тобто примусового викупу акцій. Чи варто виводити ще більший обсяг акцій, зараз важко сказати. Потрібно прощупати ринок, визначити який попит.

Читайте також: Дохідність до 50−70%. Як в Україні проводитимуть «народні» IPO

Після першого ж «народного IPO» ми вже зможемо зрозуміти обсяги ринку, дізнатися, як він реагує на нові активи. Зараз фондовий ринок — як трубопровід, яким вже багато років не текла вода. Потрібно подивитися чи не проржавіли труби, чи працює запірна арматура.

Нацкомісія вже обговорювала ідею IPO держпідприємств з урядом?

Ця ідея вже проговорювалася і в Кабміні, і не тільки там. Але вона ще на дуже ранній стадії. Скажу так: ідея була озвучена і не викликала заперечень. Пропозиція зацікавила тих, хто її почув, і, я сподіваюся, що її розгляд буде оперативним.

Є список держпідприємств, які могли б провести IPO?

Ні. Зараз це лише ідея, яка обговорюватиметься. Але є кілька ключових критеріїв. Важливо, щоб підприємство було у держвласності не менше ніж на 75%, щоб уникнути недружніх дій з боку приватного акціонера. Це підприємство має бути прибутковим. І воно повинно бути зрозумілим. Тому що, якщо це буде нішеве підприємство, то складно буде пояснити його особливості інвесторам. Найкраще продавати те, що вже всім зрозуміле і добре відоме.

На який міжнародний досвід у проведенні «народних IPO» ви орієнтуєтеся?

Успішним був досвід Польщі. Але не варто занадто багато звертати уваги на те, як такі процеси проходили в інших країнах. Коли ми намагаємося імплементувати закордонні практики в Україні, то виявляється, що «диявол у деталях» і цих деталей настільки багато, що від первісної моделі чийогось досвіду практично нічого не залишається.

На практику впливають особливості законодавчого поля, сприйняття країни, робота судової та правоохоронної системи, особливості регулятора. В результаті ми все одно приходимо до українського варіанту.

Як повернути на фондовий ринок корпоративні облігації

Одним із перспективних напрямків для роботи фондового ринку є випуск корпоративних облігацій. У чому складність популяризації цього інструменту?

Зараз немає ринку корпоративних облігацій, є тільки поодинокі випуски. І нам дійсно хотілося б відродити цей напрямок.

Багато компаній вже перейшли на міжнародні стандарти фінансової звітності. Завдяки цьому складніше ухилятися від своїх зобов'язань. Тому є можливість перезавантажити ринок.

Чи готові для цього, як-то кажуть, трохи «відпустити повіддя»?

Після того, як наш фондовий ринок припинив виконувати основну функцію перерозподілу капіталу, він перетворився на механізм відбілювання коштів і проведення «сірих» схем. Щоб припинити цей процес, довелося застосовувати жорсткі заходи. Можна сказати, полікувалися антибіотиками і не тільки вбили шкідливі організми, але й корисні постраждали. Зараз нам потрібно пропити пробіотики.

Ми вже працюємо над тим, щоб зрозуміти, які моменти потрібно змінити, щоб спростити випуск облігацій. Але знову ж таки потрібно, щоб імунітет не ослаб настільки, щоб ми знову не заразилися якоюсь гидотою і знову не відродився «схематоз».

А якщо подивитися з іншого боку, які потрібні норми, щоб компанії, які розміщують облігації, виконували свої зобов'язання?

Давайте розглянемо механізм, який використовується зараз, і чому мало хто готовий виходити на цей ринок. Компанії повинні досить часто надавати фінансову звітність. Вона дорога, адже готується зовнішніми аудиторами. Через це виникає високе адміністративне навантаження, в таких умовах багатьом компаніям вигідніше взяти кредит в банку.

Читайте також: Корпоративні облігації: чи реально заробити 25% річних

Тому потрібно знайти розумний баланс термінів аудиту. Якщо його проводити занадто рідко — буде «схематоз». Але якщо аналіз проводиться з розумною частотою, то можна вчасно побачити, що показники компанії падають. В цьому випадку регулятору потрібно звернути увагу і поставити додаткові запитання. Шукати цю золоту середину потрібно в діалозі з емітентами.

Про законодавчі зміни на фондовому ринку

З 1 липня набирає чинності закон про спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів. Чого очікуєте від цього закону?

Закон фактично відкриває новий пласт торгівлі. Великі зміни будуть на фондовому ринку, а також з'являться товарні ринки. У синтетичному вигляді товарні ринки вже були в Україні, коли торгувалися термінові контракти. Але все це було нішевим і не злетіло. Зараз, завдяки прийняттю цього закону і його правильній імплементації, ми отримаємо ширші можливості для дій. Важливо, що товарні ринки дозволять учасникам торгів хеджувати свої ризики.

Чому тоді звучали пропозиції перенести набрання чинності цього закону ще на півроку?

Закон дуже масштабний і, звичайно, зачіпає інтереси великої кількості учасників.

Ми поспілкувалися з цього приводу з учасниками ринку. Як завжди в таких випадках, думки розділилися. Частина виступала за відтермінування, але знайшлася досить велика кількість активних учасників ринку, які виступили за те, щоб не відкладати нові норми. Тому ми вирішили — зараз внести зміни в ті норми, де бачили колізії, і запускати зміни вже з 1 липня.

Я вважаю, що особливих проблем з переходом до нових норм бути не повинно. Переліцензування брокерських фірм в інвестфірми проходитиме фактично автоматом. Жорстких штрафів закон не передбачає. Але якщо компаніям з якихось причин буде складно працювати, ми розглядатимемо кожен такий кейс окремо і вирішуватимемо, які необхідно внести зміни до підзаконних актів.

Про залучення інвесторів і діджіталізацію сервісів

Фондовий ринок залишатиметься мертвим без інвесторів. Чи буде Комісія підтримувати зниження податку на прибуток від продажу акцій, на дивідендні доходи, щоб наш ринок став цікавим для інвесторів?

Як показує міжнародний досвід, зниження податків дійсно стимулює прихід інвесторів. Але головна проблема в тому, що у нас фактично немає куди стимулювати прихід інвесторів — немає активів, які можуть їх зацікавити.

Зараз знижувати податки — це те ж саме, що влаштовувати акцію в магазині, коли на полицях ще немає товарів. Тому не впевнений, що зараз нам потрібно влаштовувати «рекламу», знижуючи ставки податків. Це питання більш віддаленої перспективи.

А що актуально у найближчій перспективі?

Зараз потрібно зосередиться, наприклад, на впровадженні інтернет-торгівлі. Ми прийняли правки до положення про фінансовий моніторинг, які дозволяють нашим профучасникам відкривати клієнтам рахунки дистанційно без необхідності з'являтися в офісі компанії. Це дійсно прорив, адже в умовах карантину, локдаунів багато людей просто не могли приїхати в компанії, щоб відкрити рахунок.

Але хоча норму, яка обмежувала віддалене відкриття рахунку ми прибрали, ще ніхто не почав використовувати цю можливість на практиці. Я чекаю, коли такий сервіс надасть своїм клієнтам перший учасник ринку і скільки потім компаній за ним це повторять.

Очевидно, тема діджиталізації вам особливо близька …

Я сам, коли працював у бізнесі, займався просуванням фондового ринку в маси за допомогою діджиталізації. Ще у 2010 році громадянин України міг купити акції українських компаній за допомогою смартфона. Тоді це був прорив. Наша проблема була в тому, що ми зробили онлайн-магазин, але на полицях нічого не було.

Мені б хотілося, щоб зараз цей онлайн-напрям відродився і учасники максимально діджиталізувалися.

Чому тоді компанії, незважаючи на «зелене» світло з боку Комісії, не поспішають розвивати онлайн-напрямок?

Кожен, хто робить інновації, бере на себе великий ризик. У банківській сфері простіше розвивати онлайн-обслуговування, адже на нього великий попит. Тут же невідомо, скільки вдасться залучити клієнтів.

Якщо банк висловить бажання торгувати цінними паперами через свій додаток, чи треба йому для цього проходити додаткові процедури, отримувати нові ліцензії?

Банку дійсно потрібно отримати ліцензію для торгівлі цінними паперами. Але загалом у банків, порівнюючи з брокерськими компаніями є перевага, адже вони вже давно можуть дистанційно залучати клієнтів і давно налагодили цей процес. Тому я дуже сподіваюся, що якийсь із наших необанків або великий банк з технологічним додатком вийде на цей ринок.

Коли в Україні можна буде купити S&P 500

Навесні на українських біржах почалася торгівля акціями декількох американських компаній. Зокрема, Microsoft, Facebook, Tesla. Чи є у вас в планах спрощення реєстрації акцій іноземних компаній?

Поява таких компаній на фондовому ринку — це ще один спосіб дати поштовх його розвитку. Це спосіб показати, що «на полицях» є товари зарубіжних виробників. Крім того, це хороший інструмент, щоб продемонструвати, що таке фондовий ринок в його класичному розумінні.

Ми дійсно хочемо спростити допуск цінних паперів, що перебувають в обігу на світових ринках. Ми намагатимемося, щоб були вжиті всі необхідні для цього законодавчі норми. Але важливо, щоб з'явився хтось, хто готовий взяти на себе підприємницький ризик введення цих акцій на ринок.

Тобто нові правила дозволять всі акції, які торгуються, скажімо, на Nasdaq, автоматично ввести для торгівлі в Україні?

Приблизно цим ми і займаємося. Тільки мова не йде про всі акції, адже на Nasdaq теж торгуються дуже різні компанії. Але ось для акцій компаній, які входять, наприклад, в S&P 500, процедура повинна бути спрощена, а паперова тяганина зведена до мінімуму.

Читайте також: Як купити акції Apple і Tesla в Україні

Що нам перевіряти? Чи не є Apple схемною компанією? Мій принцип роботи — це доцільність, а бюрократію, яка ні до чого не призводить, потрібно прибирати. Тим паче, що велика бюрократія і паперова робота безпосередньо впливають на вартість виведення акцій на ринок і, відповідно, вартість фінансових послуг для клієнтів.

Що заважає появі на нашому ринку акцій Епіцентру, Розетки і Нової пошти

З Apple все зрозуміло. А як бути з нашими компаніями і прозорістю їх роботи? У нас, наприклад, великі акціонери можуть багатіти, а компанія при цьому формально буде збитковою, акції дешевшатимуть. Який тоді сенс вкладатися в папери? Чи можливо ефективно контролювати прозорість роботи компаній, які виходять на фондовий ринок?

Для цього потрібні стандарти фінансової звітності, про які ми вже говорили. Вони дозволяють побачити, коли мажоритарій починає гратися з балансом, щоб не платити міноритаріям їх частку прибутку.

Також потрібно впроваджувати добре відомі практики корпоративного управління, коли працюють незалежні наглядові ради, які відстоюють інтереси всіх інвесторів. Немає сенсу винаходити велосипед. Всі ці проблеми проходили і розвинені фінансові ринки і там точно так само мажоритарій хотів дотримуватися свої інтересів.

У всьому світі первинне розміщення перспективних компаній викликає у інвесторів підвищений інтерес. Очевидно, і Україна не буде винятком. А чи є інтерес у самих приватних компаній залучати капітал на фондовому ринку чи простіше все ж таки брати кредити?

Коли своє IPO провів футбольний клуб Верес, до мене було дуже багато звернень від середніх і невеликих компаній. Вони цікавилися, як їм теж вийти на ринок.

Всі зіткнулися з двома проблемами. Перша — складна процедура IPO, яку ми зараз хочемо спростити. Друга — багато дрібних і середніх підприємств працюють на спрощеній системі оподаткування, мають непрозору структуру власності. Для них фондовий ринок недоступний. Щоб вийти на нього, для початку потрібно змінити форму власності — приватне підприємство змінити на ТОВ, потім на акціонерне товариство. Але якщо їм доведеться платити податки на загальній системі, їх бізнес стане збитковим.

У потенційних емітентів можуть бути й інші побоювання. Ті, хто впевнений, що у них зараз хороша капіталізація за балансом, бояться, що якщо проведуть IPO, вона може знизитися. Є побоювання, що доведеться заплатити за процедуру виходу на ринок, а покупців на акції буде небагато.

Читайте також: Верес проти Брюгге: чому IPO нашої команди буде більш вдалим, ніж у бельгійців

Тому тут питання черговості. Повинен з'явитися ринок, люди, які вміють купувати і продавати, інвестконсультанти. Тоді, принаймні, буде у кого запитати, який очікується попит на акції умовної Розетки, Нової пошти, або Епіцентру.

Як держава захищає тих, хто інвестує в іноземний фондовий ринок

Зараз українці мають можливість торгувати на закордонних фондових ринках через міжнародних брокерів. Чи регулює НКЦПФР і яким чином їх діяльність?

Діяльність цих брокерів не регулюється, тому що інвестування відбувається за кордон. Людина, яка приймає рішення інвестувати за кордон, повинна розуміти, що вона діє в правовому полі іншої країни.

Тобто, якщо, наприклад, 100 тис. українців торгують через Interactive Brokers, у вас однаково немає жодних повноважень, щоб перевірити, як працює ця компанія?

Так, таких повноважень немає. Щоб вони з’явилися, НКЦПФР повинна приєднатись до Багатостороннього меморандуму IOSCO, міжнародної спільноти регуляторів цінних паперів. Ми до цього прагнемо, але поки що не є підписантами цього Меморандуму.

Коли у нас це вийде, зможемо реагувати і на те, що відбувається за межами України.

В Україні працює велика кількість компаній з іноземними ліцензіями, які надають доступ до ринку форекс, бінарних опціонів. Деякі з цих компаній знаходяться в списку недобросовісних, на думку Національної комісії, але продовжують працювати. Чому так відбувається?

Це питання про повноваження Комісії. Деякі компанії повинні підпадати під наше регулювання, але не бажають отримувати ліцензію. Воно ведуть агресивні рекламні компанії та працюють до того моменту, поки їх діяльність не зупинять.

Коли з'являються такі кейси, ми намагаємося максимально швидко на них реагувати разом із силовими органами.

Нещодавно СБУ повідомила про те, що заблокувала роботу брокера Just2Trade. У чому полягало правопорушення цього брокера?

Компанія здійснювала діяльність з надання доступу до торгівлі, але не отримувала ліцензію в Україні. Вони посилаються на те, що працюють в правовому полі Кіпру. Але спробували б вони відкрити офіс на Кіпрі і пропонувати там фінансові послуги, маючи тільки українську ліцензію.

У чому принципова різниця між діяльністю Just2Trade і, скажімо, Exante або Фрідом Фінанс, які також надають доступ до торгівлі на міжнародних ринках через свої компанії, зареєстровані за кордоном?

Розміщення грошей у них відбувається через банківські рахунки, які контролюються Нацбанком. Ви можете переказати гроші на їх рахунок в рамках е-ліміту.

Читайте також: Топ-10 брокерів, за допомогою яких можна купити акції на іноземних фондових біржах

У випадку ж з Just2Trade в Україні просто збиралися гроші під незрозуміло яким приводом і незрозуміло куди інвестувалися. Це привід для того, щоб комісія зацікавилася такою діяльністю і відреагувала.

Чи правильно я розумію, що є міжнародний брокер Just2Trade і якщо в межах е-ліміту я переказую гроші на його рахунок зі своєї банківської картки, то тут немає жодного порушення. Порушення було в тому, як працював офіс компанії в Україні.

Так, якщо вони працюватимуть за тим же принципом, що і, скажімо, Interactive Brokers, порушень не буде. Якщо переказ грошей відбувається через український банк, значить людина вже показала походження цих грошей.

Але варто розуміти, що стати клієнтом такої великої компанії, як Interactive Brokers, може бути непросто через те, що іноземні брокери часто цікавляться походженням грошей. Звідси і з'являються такі історії, коли «інвестиційна компанія», що працює в Україні без ліцензії, готова брати гроші навіть в пакетах. Таким компаніям походження коштів нецікаве.

У вашій декларації, яку ви подавали при призначенні на посаду, зазначено, що ви володієте акціями тільки Української Біржі при цьому на незначну суму в 6 тис. Грн. Чому ви не інвестуєте особисті кошти ані на іноземному, ані на українському фондовому ринку.

Акції Української біржі у мене залишилися, тому що я фактично стояв біля її витоків. Але я їх вже продав, тому що виникав конфлікт інтересів, оскільки я володів часткою у профучасників фондового ринку.

На закордонних ринках я не хочу інвестувати тому, що хочу розвивати ринок тут. В українські акції я із задоволенням інвестував би, але їх зараз фактично немає на ринку. Всі компанії, акції, яких зараз торгуються на ринку, — це не усвідомлені емітенти. Для них це не спосіб залучення капіталу.

Читайте також: Топ-20 кращих книг для початківців і досвідчених трейдерів

Я хотів би відродити цей ринок, щоб у нас з'явилися учасники, які розуміють економічну природу торгівлі акціями. І ось тоді, після закінчення моєї каденції в Нацкомісії, я зможу інвестувати на цьому ринку.

Автор:
Олексій Писарєв
Журналіст Олексій Писарєв
Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка

Коментарі - 12

+
+35
yarg
yarg
18 червня 2021, 11:34
#
В госсобственности сейчас нет ни одного крупного и привлекательного обьекта, который можно вывести на фондовый рынок.
Все частные эмитенты — провели сквиз-аут и выбросили миноритариев «на мороз»
А теперь этот человек говорит о перспективах рынка?
+
+7
Agosto
Agosto
18 червня 2021, 13:24
#
Он и говорит о том, что это надо менять. Вы согласны с тем, что менять надо, потому что сейчас на фондовом рынке Украины средневековье, и инвестировать можно только в западные компании? Сможет ли конкретно он поменять — другой вопрос.
+
0
yarg
yarg
18 червня 2021, 15:25
#
А как это можно поменять?

государство построит с нуля привлекательный обьект — и выставит его на ИПО?
или отожмет у кого-то?

я согласен с тем что это нужно было делать раньше. сейчас время упущено и нечего предаватся пустым мечтам.

Он — ничего поменять не сможет. Просто потому что он инструкции пишет, а не меткомбинаты строит.
+
0
ramgarrot
ramgarrot
18 червня 2021, 15:14
#
Пиз*** не мешки ворочать, посмотрим как на деле будет
+
0
NFH
NFH
18 червня 2021, 18:33
#
Может для начала уберут конские налоги на всё, что связанно с акциями?
+
0
magistralchimi1
magistralchimi1
18 червня 2021, 21:03
#
Какие налоги конские?
+
0
nighthawk357
nighthawk357
18 червня 2021, 20:47
#
«Але не варто занадто багато звертати уваги на те, як такі процеси проходили в інших країнах. Коли ми намагаємося імплементувати закордонні практики в Україні, то виявляється, що „диявол у деталях“ і цих деталей настільки багато, що від первісної моделі чийогось досвіду практично нічого не залишається»

Ну хоч тепер це починають розуміти
+
0
mary27
mary27
18 червня 2021, 23:53
#
Та вже пiздно)
+
+15
mcart
mcart
19 червня 2021, 9:46
#
Apple или Coca-Cola викупають насильно акції у мінорітаріїв по ціні, «як нам подумалось», як викупались акції Укрсоцбанка? Якщо ні, в цьому і відповідь, чи будуть «народні IPO»
+
0
yarg
yarg
19 червня 2021, 9:50
#
Могут выкупать. но не хотят — смысла нет. процедура сквиз-аут — не укранская выдумка
А что бы стоили акции Укрсоца после ликвидации банка? ничего.
+
+15
mcart
mcart
19 червня 2021, 10:11
#
Можуть, але не викупають, тому що втратять довіру потенційних інвесторів. Кому в Україні можна довірити свої кошти, будучи впевненим, що тебе завтра не кинуть через сквіз-аут або виведуть кошти на свої підприємства?
+
0
yarg
yarg
19 червня 2021, 12:52
#
Когда компания выкупает с рынка все свои акции — проводит сквиз-аут, это означает что ей мелкие рыночные инвесторы и их доверие — не нужны.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися