Уряд запропонував блокувати банківські рахунки ухилянтів: чи реально це зробити

Офіційне оприлюднення законопроєкту викликало широкий резонанс. Охочих ознайомитися з його текстом було так багато, що сайт ВР не витримав і понад годину після появи картки законопроєкту доступу до нього не було.

Крім зміни призовного віку, правил надання броні, відстрочення та звільнення від військової служби та інших важливих норм щодо мобілізації та проходження військової служби законопроєкт містить широкий перелік фінансових методів впливу на ухилянтів.

Яких прав хочуть позбавити ухилянтів

Зокрема, Закон «Про правовий режим воєнного стану» пропонується доповнити новою статтею 20 «Тимчасові міри, які можуть бути запроваджені до громадян під час проведення мобілізації».

В ній йдеться про те, що: до військовозобов'язаних та резервістів, які не з'явилися по повістці на призовний пункт або військову частину, будуть застосовані наступні обмеження:

• заборона виїзду за кордон;
• заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
• обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
• обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
• відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
• призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Обмеження будуть зняті, як тільки людина з'явиться на призовний пункт.

Враховуючи серйозні проблеми з укомплектуванням армії, поява такого документа була цілком передбачуваною. Щобільше, обмеження, які готова ввести держава проти ухилянтів, також цілком зрозумілі. Ми розглянемо лише можливе практичне виконання окремих обмежень.

Читайте також: Нові підстави для блокувань рахунків та що робити родичам померлого із незакритим кредитом

Які проблеми можуть виникнути з рахунками

Отже, законопроєкт обумовлює «обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями», що передбачає також обмеження доступу до банківських рахунків.

При такому формулюванні обов'язково стане питання про дії банків у разі, якщо порушник має кошти на своєму рахунку і хоче провести з ними будь-які операції: від сплати комунальних послуг до розміщення на депозит або купівлю тієї ж валюти, а також, наприклад, по розрахунках платіжною карткою у магазинах тощо.

Потрібно враховувати, що ми говоримо поки лише про проєкт закону. І, швидше за все, до остаточної його версії ще внесуть масу правок. У тому числі не виключаю, що і в цю статтю.

Річ у тім, що практично виконати вимоги цієї норми зараз дуже складно. Щоб мати можливість додавати список ухилянтів до Єдиного реєстру боржників, потрібно мати, як мінімум, єдину базу даних, яка включатиме не лише ПІБ та місце проживання порушника, а й, як мінімум, його ідентифікаційний номер (ІПН). Простіше кажучи, потрібен повний перелік даних, на підставі яких банки мають ідентифікувати тих, хто ухиляється. Також необхідна і прив'язка до «Дії», якщо треба буде встановлювати заборону на відкриття ухилянтами нових рахунків та проведення операцій по них.

Не варто забувати, крім цього, що є люди, які через релігійні переконання не отримували ІПН, є ще й момент технічного оповіщення банків по переліку таких порушників: необхідно визначити процедуру формування та термінів подання подібних переліків, фізичного моменту блокування функціонування дії карток порушників, і т.ін.

Крім того, є в цьому питанні й соціальна складова: якщо, наприклад, порушник отримує пенсію на картку в банку, або прийшов сплатити ті ж комунальні послуги, за дитячий садок тощо.

Ніде поки що навіть теоретично не прописано і порядок одночасного оповіщення всіх банків, у яких потенційно можуть бути відкриті рахунки таких клієнтів. А також їх розблокування, якщо потім порушник виконав усі вимоги закону і має бути виключений зі списку ухилянтів.

За оцінками МВФ, в Україні у 2021 році проживало 40,998 млн осіб, через війну лише у 2022 році населення скоротилося до 34,840 млн. До кінця 2023 року Фонд прогнозує, що в Україні проживатиме близько 31,954 млн осіб.

Якщо врахувати, що чоловіче населення становило до війни близько 46% і припустити (дуже приблизно), що з них лише кожен двадцятий може з різних причин потрапити до «чорного списку», це становитиме 31,954*46%*5% = 734,9 тисячі людей.

Кожен із них, швидше за все, має не один, а кілька рахунків у банках, по кілька карток, не кажучи вже, що вони проводять свої платіжні операції, наприклад, ту ж оплату комуналки, мобільного зв'язку тощо. Або мають депозити та вклади. Тобто, якщо навіть припустити, що ці порушники мають мінімум по 1−2 рахунки в банках — це вже майже мінімум до 1,5 млн рахунків, які підлягають потенційному блокуванню. А потім потенційно — і розблокуванню, коли порушники виконають свій громадянський обов'язок.

Тому подібне нововведення навряд чи вітатиметься Нацбанком, банками та роздрібними мережами (а це податки з потенційних покупок цих клієнтів при розрахунках картками, робочі місця торгових точок тощо). Доопрацювання нормативної бази як Нацбанку, так і самих банків також займе певний час.

Постане питання і про необхідність дотримання чіткого графіка внесення до цього «чорного списку» громадян з боку ТЦК, а потім і виключення з цього реєстру, процедури його затвердження та санкцій до банків за порушення термінів блокування рахунків або проведення окремих операцій клієнтів, які потрапили до цього переліку.

Можливі й зловживання, коли через різні причини загроза подібного потрапляння до «чорних списків» порушників стане додатковим стимулом для недобросовісних військкомів вимагати неправомірну вигоду від внесення/невнесення, а потім і відкликання цих громадян із цих списків.

У результаті подібна законодавча ініціатива, швидше за все, в кінцевому варіанті закону буде або чітко регламентована і обмежена конкретним переліком банківських операцій та дій з рахунками, або взагалі не буде включена в кінцевий документ.

Оскільки користь від такого блокування в порівнянні з ефектом може виявитися в рази меншою. Щобільше, частина громадян у подібній ситуації може почати забирати гроші з банківських рахунків на побоюваннях потрапити до подібних «чорних списків», що явно не піде на користь економіці України, що воює.

Заходи впливу на тих, що ухиляються від призову, в тому числі й суто економічні, у держави та ТЦК мають бути обов'язково, але виконання та юридичне розв'язання цієї проблеми явно потребує виваженого та обдуманого комплексного підходу.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи