Курс долара та євро на тиждень: як не помилитися з купівлею та продажем валюти

Інтриги навколо рішень американського, європейського та українського регуляторів щодо ключових відсоткових ставок більше немає, але не все так просто. Нагадаю, що Федрезерв підвищив ключову відсоткову ставку на 0,25% річних — до 5,25−5,5% річних. ЄЦБ також збільшив ключову ставку на 0,25% річних, і з 2 серпня базова ставка за кредитами становитиме 4,25%, за депозитами — 3,75%, маржинальними кредитами — 4,5%. А НБУ все ж таки наважився на давно назріле рішення і знизив облікову ставку на 3% річних — до 22% річних.

Читайте також: НБУ почав грати «на пониження»: чому готівковий долар може подорожчати

Рішення всіх трьох регуляторів не стали несподіванкою для ринку. Тому вже до вечора минулої п'ятниці практично завершилася корекція за парою євро/долар на міжнародних ринках, а на українському — євро дещо знизився щодо гривні.

Жодних сенсацій щодо зміни валютних обмежень не було і на пресконференції чиновників Нацбанку за підсумками засідання Правління з монетарної політики. Тому ринок цього тижня увійде до своєї вже звичної колії, хоч і з періодами підвищеної турбулентності.

Картину псують тільки «нездорові рухи», що тривають на готівковому ринку, із задирання цінників продажу валюти. Це, у поєднанні з періодичними стрибками пари євро/долар на зовнішніх ринках, здатне зруйнувати крихку стабільність на нашому валютному ринку. Особливо — за євро.

Із місцевих українських чинників на настрої та поведінку валютного ринку цього тижня найбільше вплинуть:

Закінчення місяця та початок наступного звітного періоду. Навіть за умов війни та зниження загальної ділової активності звітна дата активізує клієнтів і самі банки на валютному ринку. А ось перші дні нового місяця зазвичай менш активні на міжбанку, оскільки клієнти визначаються зі своїми завданнями на новий місяць і не поспішають проводити валютні операції у великих обсягах.

Реакція банків на зниження облікової ставки НБУ. З огляду на зниження плати за депозитними сертифікатами НБУ до 18% річних за «овернайтами» та до 22% річних за депсертифікатами на 3 місяці, комітети з управління активами та пасивами, а також тарифні комітети банків почнуть коригувати свої відсоткові ставки за новими депозитними продуктами для населення та бізнесу у бік зниження їхньої дохідності.

Це не відбудеться за один день, але поступово зменшуватиме інтерес населення та бізнесу до розміщення гривневих депозитів у банках. Частина громадян традиційно вирішить купити готівкову валюту. Це створить додатковий тиск на готівковий курс в обмінниках. Критичного в цьому нічого не буде, але спекулятивні спроби «розігріти» курс на збільшенні попиту на валюту цього тижня триватимуть.

Загальний масштаб зростання цінників обмінок залежатиме від ступеню активності скуповування валюти населенням. Але на фоні низької платоспроможності більшості українців і зростання цін, що триває, «палива» для зростання курсу буде не дуже багато. Тож і суттєвого зльоту котирувань не станеться, звісно, якщо громадяни своїми діями самі його не розгойдають.

Наслідки націоналізації Сенс Банку; ситуація на фронтах; обстріл українських портів; труднощі транспортування української сільгосппродукції до країн Африки та Азії територією окремих європейських країн та остаточне закриття «зернового коридору».

Читайте також: Чи дійсно Україні необхідний зерновий коридор

У клієнтів Сенс Банку не було жодних проблем із проведенням платежів, а заощадженням у націоналізованому банку нічого не загрожувало. Це позитивно позначилося на настроях громадян та бізнесу, що психологічно підтримає гривню на валютному та ресурсному ринках.

Посилення напруги на фронтах, продовження обстрілів росією портової інфраструктури України та остаточне закриття «зернового коридору» додадуть економічного тиску на курс гривні у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Але зниження обсягів валютної виручки від аграріїв поки що перекривається припливом валюти у вигляді стабільної та достатньої фінансової допомоги від наших західних партнерів.

Болючою темою залишаються лише суперечки з окремими європейськими державами через проблеми з транспортуванням нашої «аграрки».

Мій прогноз: торг щодо транзиту триватиме. Нагадаю, наприкінці квітня Європейська комісія дозволила п'яти сусіднім із Україною державам-членам (Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії та Румунії) заборонити реалізацію української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника на своїй території за умови, що вони не перешкоджають транзиту до інших країн. Запровадження обмежень мало б захистити місцевих виробників від конкуренції з боку українських аграріїв.

Проблема полягала в тому, що після скасування мит та квот на зерно з України у березні 2022 року місцеві європейські компанії почали масово скуповувати його, а попит на продукцію своїх фермерів різко впав.

Франція та Німеччина минулого тижня вже виступили проти можливого продовження згаданих обмежень. Термін їхньої дії спливає в середині вересня, п'ять держав-членів ЄС вимагали продовжити їх до кінця року. П'яти країнам, що межують з Україною, вже виділено допомогу у розмірі 156 млн євро з резерву ЄС на випадок сільськогосподарської кризи.

Після закриття «зернового коридору» проблем зі збутом для українських аграріїв додалося. Польща, Угорщина та Румунія відмовилися нести витрати за транспортування українського зерна за новими маршрутами поодинці і наполягають на тому, що Євросоюз має переглянути плани з вивезення сільськогосподарських культур через вихід росії із Зернової угоди.

В результаті, треба бути готовим до того, що частину нашого нового врожаю потрібно буде тримати на українських елеваторах досить довго. Це збільшить його собівартість та знизить рентабельність бізнесу наших аграріїв.

З огляду на складну ситуацію з продовольством у світі, європосадовцям та ООН вдасться, найімовірніше, забезпечити повноцінний транзит українського зерна європейською територією. Однак, найближчі декілька місяців на глобальне зростання валютної виручки від аграріїв та її вихід на наш міжбанк, навіть з урахуванням нового врожаю, я не розраховував би.

Із міжнародних подій на співвідношення пари євро/долар і курс євро в Україні вплинуть:

31 липня, у понеділок, будуть опубліковані дані щодо роздрібних продажів у Німеччині, а також щодо індексу споживчих цін у ЄС та ВВП Євросоюзу.

1 серпня, у вівторок, з'являться дані щодо індексу ділової активності у виробничому секторі Німеччини та ЄС, дані щодо рівня безробіття у Німеччині та ЄС, а також аналогічні дані щодо США щодо ділової активності у виробничому секторі та на ринку праці.

2 серпня, у середу, — дані щодо безробіття в Іспанії та кількості зайнятих у несільськогосподарському секторі США, а також щодо запасів сирої нафти в Америці.

3 серпня, у четвер, буде опубліковано індекс ділової активності низки країн Європи, а також загалом у ЄС. Увечері істотно на ринок вплинуть дані щодо первинних заявок на допомогу з безробіття у США, частина показників щодо американського виробничого сектору, а пізно вночі за київським часом буде опубліковано звіт щодо балансу ФРС США.

4 серпня, у п'ятницю, з'явиться статистика щодо обсягів виробничих замовлень у Німеччині, дані щодо роздрібних продажів у Євросоюзі, рівня безробіття в США та дані щодо середньогодинного розміру заробітної плати в Америці.

«Найспекотнішими» днями для пари євро/долар та курсу євро в Україні будуть вівторок, четвер та п'ятниця.

Прогноз курсу долара та євро на 31 липня — 4 серпня

Міжбанк:

Долар. Котирування долара на міжбанку перебуватимуть у стабільному і вже звичному для клієнтів коридорі від 36,5686 до 36,9343 гривень. Брак пропозиції валюти на торгах знову закриє Нацбанк, продаючи долар за 36,9343 гривень. За моїми розрахунками, за тиждень на це регулятору доведеться витратити з резервів від $380 млн до $640 млн.

Євро. Піки коливань пари євро/долар припадуть на 1, 3 і 4 серпня, що посилить стрибки курсу євро щодо гривні на нашому валютному ринку цими днями.

За моїми прогнозами, співвідношення євро/долар цього тижня перебуватиме в межах коридору від 1,090 до 1,1160 долара за євро, що спричинить коливання курсу євро на українському міжбанку в межах 39,85—41,22 гривень за євро.

Щоб не помилитися, особливо уважним для продавців євро на торгах треба бути 1 і 3 серпня, коли опублікування ранкових за європейським часом даних щодо економіки Євросоюзу встигне позначитися на ціні євро в Україні на нашій валютній міжбанківській сесії.

Готівковий ринок:

Спроби «розігріти» курс та зіграти на подальше підвищення котирувань з боку власників обмінників триватимуть усі дні цього тижня. Єдиним чинником, який обмежуватиме такі плани фінансистів, стане реальний обсяг платоспроможного попиту на валюту з боку громадян.

Якщо вони не почнуть на ажіотажі скуповувати валюту, гра на підвищення курсу швидко закінчиться. Якщо ж населення знову почне затарюватися валютою, власники обмінок продовжать задирати курси.

Спред при купівлі/продажу у більшості обмінників фінкомпаній та в касах банків цього тижня перебуватиме в межах 20−30 копійок за доларом та від 25−35 копійок до 1 гривні за євро.

Долар. У більшості кас банків долар цього тижня перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 36,55 до 38,15 грн.

А в обмінниках фінкомпаній коридор за курсом його прийому та продажу перебуватиме в межах від 36,60 до 37,95 грн.

Євро. У банках котирування євро при купівлі/продажі перебуватимуть у межах коридору від 40,20 до 42,40 грн. А в обмінниках фінкомпаній євро котируватиметься в межах коридору купівлі та продажу від 40,55 до 42,30 грн.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи