Війна в Україні змусила світ озброюватися: скільки за це сплачує світова економіка

Протягом десятиліть після закінчення холодної війни вважалося, що менше витрачати на армію означає більше витрачати на інфраструктуру та комунальні послуги, а також — на зниження боргу чи податків.

Із 1960-х років світ у такий спосіб «вивільняє» близько $4 трлн на рік на витрати у поточних цінах, що еквівалентно загальносвітовому державному бюджету на освіту. Тепер мирний дивіденд перетворюється на «військовий податок». Наскільки він буде тяжким?

Світ розщедрюється на оборонку

За даними аналітичного центру Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу, минулого року витрати на оборону в усьому світі зросли майже на 4% у реальному вираженні та перевищили $2 трлн.

Ціни на акції оборонних фірм показують кращі результати, ніж фондовий ринок загалом.

Читайте також: Оборонний сектор зростає, Levi's йдуть вниз

Число країн НАТО, які досягли мети у фінансуванні «оборонки» у 2%, зросло з трьох у 2014 році до дев'яти торік. Тепер заговорили про те, що 2% — це «підлога, а не стеля». Наприклад, Польща намітила цього року 4% і планує подвоїти чисельність своєї армії. Франція говорить про перехід до «воєнної економіки».

Гонка озброєнь посилюється й на іншому кінці земної кулі. Тайвань подовжує військову службу з чотирьох місяців до року. В рамках AUCUS США та Великобританія допоможуть постачати Австралії атомні підводні човни. За останнє десятиріччя оборонний бюджет Індії зріс приблизно на 50% у реальному вираженні, як і бюджет Пакистану. На Близькому Сході країни Перської затоки знову активно закуповуються на ринку зброї.

Багато країн або вже збільшили витрати на оборону, або планують зробити це найближчим часом. Загалом, це понад $200 млрд додаткових витрат на оборону в усьому світі щороку.

Що роблять Китай та росія

Китай нарощує свою «оборонку» в усіх напрямках. У реальному вираженні за останні десять років оборонний бюджет Китаю зріс приблизно на 75%, торік його витрати зросли на 4,2%.

Китай хоче «переважно завершити модернізацію» своїх збройних сил до 2035 року та стати військовою державою «світового класу» до 2049 року.

Розподіл його бюджету непрозорий, не в останню чергу через «військово-цивільне злиття» у технологічному розвитку. Він розробив безліч видів зброї та його флот вже більше американського. За даними Пентагону, Китай також активно нарощує свій ядерний арсенал із декількох сотень до 1500 боєголовок до 2035 року.

Росія, водночас, працює над такою зброєю, як «Посейдон» — ядерна підводна ракета. Як вихваляються пропагандисти, вона може викликати руйнівні припливні хвилі.

США та їх оборонні інвестиції

Ще до гострої напруги нинішніх часів Конгрес уповноважив комісію розглянути витрати США на оборону. У 2018 році орган рекомендував підвищувати його на 3−5% у реальному вираженні щороку протягом, щонайменше, п'яти років.

Проте, незважаючи на деякі нещодавні збільшення, оборонний бюджет США скоротився приблизно на 5% із 2012 року. Після фінансової кризи 2007−2009 років виник дефіцит видатків.

Війна в Україні виявила необхідність великої кількості боєприпасів, необхідних в умовах конфлікту, а також нездатність виробничих ліній мирного часу задовольнити такий попит. Тож щось, у що тепер в «оборонку» інвестують США, — це дослідження та розробка зброї майбутнього.

Сюди входять гіперзвукові ракети, щоб наздогнати Китай та росію; «спрямована енергія», така як потужні лазери для знищення дронів і ракет; штучний інтелект та робототехніка. США також закуповують стільки боєприпасів, скільки можуть зробити їх заводи — від 155-мм артилерійських снарядів до протикорабельних ракет.

Америка також інвестує у свої ядерні потенціали. Вона модернізує всі складові своєї «тріади» ядерної зброї наземного, повітряного та підводного базування.

Читайте також: Над США знову нависла загроза дефолту: які валюти від цього виграють

Великі витрати на зброю порушують декілька питань: що купуватимуть країни, як будуть витрачені ці гроші та чи може бути завдано шкоди світовій економіці?

Ризики буму озброєнь

Одна з небезпек — зростання витрат у галузі, де ціни важко контролювати через тривалі процеси розробки, змінні вимоги та через те, що оборонні фірми працюють на передовому технологічному рівні з усіма накладними витратами, що звідси випливають.

До того ж, американські оборонні бюджети можуть залежати від забаганок політиків. Наприклад, Конгрес наполегливо відмовляється дозволяти військово-повітряним силам списувати застарілі літаки. Європейські країни, зі свого боку, погано координують закупівлі у великих масштабах.

Найгірше те, що оборонна промисловість особливо схильна до корупції. Це відбувається через таємність, яка супроводжує її закупівлю та контракти. Цьогорічний наплив грошей може все ускладнити.

Є серйозніші побоювання, що великі оборонні підприємства та галузі, які їх постачають, своєю активністю або розженуть інфляцію, або рецесію, або й те, й інше. Авансування високих витрат може вплинути на кредитні та податкові ставки.

Читайте також: Безлюдні аеропорти та масові дефолти: як розплачуються держави за кредити Китаю

Бути чи не бути інфляції

Деякі острахи можуть бути недоречними. Візьмемо оборонну інфляцію в Америці — зростання цін, із яким стикаються покупці військової техніки. Воно становить близько 5% у річному вимірі, що є найвищим показником за останні десятиліття.

Але навіть у цьому разі мало підстав вважати, що нова холодна війна буде значною мірою інфляційною. Витрати можуть залишатися історично низькими значною мірою тому, що оборона стала ефективнішою, ніж раніше.

Сьогодні країна може витратити відносно скромні гроші, щоб придбати приголомшливі можливості. Таким чином, витрати на оборону мають тенденцію падати щодо ВВП, особливо у мирний час.

Фінансові наслідки нового оборонного буму можуть бути скромними, якщо галузь стане ефективнішою. Якщо світ подвоїть свої військові витрати відразу (за умови відсутності збільшення податків або боргу), державні витрати необхідно буде скоротити приблизно на 5%, щоб збалансувати бухгалтерські книги. Нелегко, але не так вже й складно.

Більше досліджень та розробок, пов'язаних із обороною, можуть стимулювати ширші інновації. Крім того, збільшення інвестицій в оборонний потенціал також може мати позитивний побічний ефект для решти економіки.

Про податки та танки

Деякі уряди зіткнуться з необхідністю відмовитися від зобов'язань щодо збільшення військових витрат, оскільки в їхніх країнах є низка проблем, вирішенням яких вони віддадуть першість. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив лідерам НАТО, що його країна ніколи не досягне мети у 2%. Поки що незрозуміло, як Японія чи Польща платитимуть за свої великі оборонні витрати.

Декілька речей можуть збільшити витрати. Криза може загостритися, або навіть залучити Америку до прямих бойових дій, що викличе військовий ривок. Якщо не буде конфлікту, майбутній президент може зробити вибір на користь нарощування військової могутності.

Так чи інакше, настає нова ера переозброєння. Як заявив нещодавно Сенату генерал Марк Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США: «Запобігання війні великих держав за допомогою готовності та стримування — дуже дорого, але не так дорого, як ведення війни». І єдине, що дорожче за це, як він пояснив, — це поразка.