Рейтинг стійкості: Укрсиб залишається лідером, Сенс та Укрексім покращують позиції

Як банки пройшли минулий рік

На фоні помірного відновлення економіки минулого року банки продемонстрували, загалом, стабільну роботу. Серед установ, які «Мінфін» раніше аналізував у Рейтингу стійкості (до нього потрапляють банки, на рахунках яких фізособи тримають від 1 млрд грн), НБУ позбавив ліцензії дві установи. Банк Форум було визнано неплатоспроможним у лютому минулого року. Це рішення регулятор пояснив тим, що той не привів свою діяльність у відповідність до вимог законодавства після віднесення до категорії проблемних.

Також НБУ вирішив ліквідувати Банк Конкорд через порушення «у сфері запобігання та протидії відмиванню нелегальних доходів»: через установу проходили значні потоки коштів бетінгових компаній.

Виведення з ринку обох установ не мало суттєвого впливу на роботу банківської системи. Частка Конкорду від активів платоспроможних банків становила лише 0,17%, а Форварду — близько 0,1%. Серед ще менших банків, які минулого року припинили роботу, — Айбокс та Укрбудінвестбанк. Після чергового очищення системи кількість банків в країні скоротилася до 63.

Держави стало більше

Основною подією в банківському секторі минулого року стала довгоочікувана націоналізація Сенс банку. Низку установ, які були пов'язані з росією, НБУ прибрав ще у 2022 році, однак із Сенсом все було складніше через його значні розміри. Зрештою, банк, якому належало близько 3,1% активів всієї системи, було передано державі. Частка ж державних банків після цього наблизилася до 54% і продовжувала зростати останніми місяцями.

Податки не завадили рекордним заробіткам

Висока прибутковість банківської системи привернула увагу влади, якій доводиться вишукувати нові джерела наповнення бюджету. Законодавці запровадили додатковий податок на прибуток банків, до того ж, заднім числом.

Зі своїх минулорічних прибутків банкірам доведеться сплатити 50%, а з цього року ставка складе 25%. Але, навіть попри додаткове податкове навантаження, чисті прибутки банків, за підсумками 2023 року, сягнули 86,5 млрд грн. Для порівняння: у 2022 році ця сума становила близько 22 млрд, а у 2021 році — 77 млрд.

Головне завдання сектору

Як писав «Мінфін» у попередніх статтях, після стабілізації роботи банківської системи на початку повномасштабного вторгнення, її головним завданням стане збільшення кредитування. За підсумками минулого року, деякі зрушення у цьому напрямі є, але їх ще не можна назвати значними.

Чистий гривневий корпоративний кредитний портфель зростав протягом двох останніх кварталів завдяки зростанню попиту — у IV кварталі обсяг таких кредитів зріс на 2,7%. Водночас, за оцінками НБУ, гривневе кредитування бізнесу відбувається, переважно, в межах державної програми «Доступні кредити 5−7−9%». Загальний обсяг позик, наданих за цією програмою, за останній квартал зріс на 2%, і на 34% — за рік.

Краща ситуація у сегменті кредитуванні громадян. Обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля зростають три квартали поспіль і додали понад 20% за рік. Цих показників вдалось досягти завдяки жвавому карткову кредитуванню.

Також варто відзначити, що стрімко зросли обсяги іпотеки: за четвертий квартал вони додали 23,2%, або ж 3,5 млрд грн, а за рік іпотечні кредити зросли на 6%. Але таку динаміку забезпечила знову ж таки державна програма «єОселя».

Нове випробування — відтік коштів приватних клієнтів

Впродовж минулого року кошти населення в українських банках стрімко зростали. За підсумками минулого року, вони додали 151 млрд грн, або ж 16%. Але вже у січні регулятор зафіксував відтік коштів фізосіб — у гривні на 2,6%, у валюті — на 2,4%.

Низка оглядачів пов'язали це з підготовкою нового законопроєкту про мобілізацію, який передбачає блокування рахунків ухилянтів. Хоча, за словами голови податкового комітету BP Данила Гетманцева, скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року — це сезонне явище, пов’язане з піковими розрахунками у грудні. Він говорить, що така тенденція спостерігалася дев'ять із десяти останніх років.

Попередньо комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки не підтримав норму про блокування рахунків, однак, це не остаточне рішення, і не виключено, що, у разі її ухвалення, відтік коштів продовжиться. Хоча високий рівень коштів на рахунках банків має допомогти їм пройти і таке випробування.

Які банки потребують докапіталізації

Наприкінці минулого року НБУ повідомив про результати оцінки стійкості 20 найбільших банків, які разом мають понад 90% чистих активів сектора. Нацбанк виставив підвищені вимоги щодо капіталізації 5 банкам, при цьому 2 із них їх уже виконали. Ще 3 банкам потрібно буде сформувати плани докапіталізації, з якими вони працюватимуть протягом наступних років.

За оцінками регулятора, докапіталізації потребують Укрексімбанк, Правекс і МТБ Банк на загальну суму 10 млрд грн. Наступне стрес-тестування банківської системи регулятор запланував на 2025 рік.

Хто потрапив до рейтингу «Мінфіну»

Традиційно, до рейтингу стійкості «Мінфін» відбирає банки, в яких громадяни тримають не менше 1 млрд грн. Ми враховуємо як строкові депозити, так і поточні рахунки.

В попередньому рейтингу кількість учасників збільшилась на 2 — до 34. Цього разу змін не відбулося. Жоден банк не вибув, і ніхто не зміг стати новачком рейтингу, наростивши обсяг коштів фізосіб.

Рейтинг стійкості

Стабільність роботи банківської системи позначилася і на рейтингу стійкості. За підсумками четвертого кварталу, значних змін не відбулося. У першій п’ятірці, як і раніше, переважно, банки з іноземним капіталом, компанію яким складає державний Приват.

Лідером рейтингу, як і минулого разу, став Укрсиб, який навіть дещо покращив свою оцінку. На одну сходинку піднявся Райффайзен, який в попередні роки, зазвичай, лідирував у рейтингу, але дещо погіршив оцінки після внесення його материнського Raiffeisen Bank International до переліку міжнародних спонсорів війни. Хоча традиційно хорошим фінансовим показникам установи це зашкодити не змогло.

Серед змін у першій десятці варто відзначити покращення позицій державних Сенс та Укрексімбанку. Перший піднявся на дві сходинки, а другий — відразу на чотири. Внаслідок їх зростання дещо втратили позиції Універсал та ПУМБ — приватні українські банки тепер закривають першу десятку.

Найсуттєвіше зростання в рейтингу показав Кліринговий дім, який піднявся відразу на дев'ять сходинок, і зараз посідає 22 місце. Забезпечити це вдалося, насамперед, завдяки стрімкому нарощенню коштів фізосіб, які за квартал зросли на 23%, і наразі становлять 1,7 млрд грн.

Рейтинг стійкості

Лояльність вкладників

Цей показник «Мінфін» визначає за підсумками низки показників, зокрема, враховуємо частку банку на депозитному ринку, а також абсолютний та відносний показники приросту портфелю громадян.

В цьому рейтингу досить часто відбуваються суттєві зміни, адже залучення банками коштів населення значною мірою залежить від потреби банку у ресурсах і, відповідно, від проведення акцій, підвищення ставок, рекламної активності тощо.

Загалом, впродовж кварталу банки продовжували знижувати відсотки за депозитами. Якщо на його початку середня ставка за річним вкладом у гривні становила 14,8%, то наприкінці — 14,2%.

Попри те, що в цьому рейтингу часто відбуваються суттєві зміни, другий квартал поспіль у ньому лідирує Універсал Банк, на базі якого працює monobank. Останній цього року вийшов на друге місце в Україні за кількістю карток (попереду залишається абсолютний лідер — Приват), і це дозволяє активно залучати кошти населення. За останній квартал вони майже подвоїлися — з 33 до 65 млрд грн. Більше грошей громадян на рахунках лише у державних Привата та Ощада.

Читайте також: Рекордне скорочення вкладів населення в банках у січні: чи варто панікувати

Суттєво покращили свої позиції в рейтингу Укрсиб та Райффайзен, які посіли, відповідно, 2 та 3 місця. Ці установи традиційно не пропонують високих ставок. В Укрсибі річний депозит можна відкрити під символічні 0,5% (хоча вклади на менші терміни передбачають конкурентнішу ставку), а в Райффайзені дохідність хоча й вища — 12%, але це все одно один із найнижчих показників серед великих банків. Водночас, цим установам традиційно продовжує довіряти значна кількість клієнтів.

Найбільше зростання у рейтингу продемонстрував Кліринговий дім, піднявшись на 14 позицій. Як уже зазначав «Мінфін», установа змогла суттєво наростити суму вкладів.

Ренкінг банків за показником лояльності вкладників

Оцінки експертів

При підготовці рейтингу «Мінфін» завжди просить експертів виставити банкам оцінки. Їхні бали залежать від готовності розмістити в установі свій депозит. Цього разу участь в опитуванні взяли представники Dragon Capital, ICU, IBI-Рейтинг, Ukraine Economic Outlook, Біржового університету, а також фінансовий експерт «Мінфіну».

Читайте також: Обмінники проти банків: як ведуть боротьбу за клієнта, креативлять та ділять ринок

Як і в попередньому кварталі, найвищі оцінки від експертів отримав Приват. Загалом, експерти виявились лояльними до державних банків — до першої десятки увійшли всі пять таких установ, а Ощад, Укргаз і Сенс покращили свої позиції, порівнюючи з попереднім кварталом.

Окрім державних, до першої десятки, за оцінками фахівців, увійшли лише «іноземці». Найвище серед них розмістився Укрсиббанк, який посів другу позицію.

Ренкінг банків за оцінками експертів

Попри загальну стабільність банківської системи, цього року перед нею виникатимуть ті ж загрози, що й перед країною загалом. Пов'язані вони, насамперед, із безпековою ситуацію та труднощами надходження міжнародної допомоги. Робота в цих умовах може стати для фінансистів черговим випробуванням.