Мінфін - Курси валют України

Встановити
29 лютого 2024, 7:30

Обмінники проти банків: як ведуть боротьбу за клієнта, креативлять та ділять ринок

У 2023 році пункти обміну валют сплатили до бюджетів усіх рівнів 384,7 млн грн. Це майже у 55 разів більше, ніж у довоєнному 2021 році. Така статистика стала можливою завдяки законодавчим новаціям, які змінили податкові правила для цього бізнесу. Але річ не тільки в цьому. Навіть в умовах війни та зменшення клієнтури через біженців, що виїхали, валютообмін нарощує обороти. Розберемо, як він працює та розвивається.

Обмінники, як економічний барометр

Більшість наших співгромадян навіть за умов війни продовжують оцінювати ситуацію в країні та економічні кроки уряду щодо курсів обмінних пунктів. Позбавити населення цієї звички не змогли і заборони НБУ на виставлення котирувань на табло обмінників фінкомпаній.

ВКВ залишається головним притулком для збереження заощаджень, особливо в періоди нестабільної та непередбачуваної ситуації, як зараз. При цьому людей не зупиняють інфляційні процеси у Штатах та Європі, які знецінюють накопичення у доларах та євро.

Для конвертації наявної гривні у ВКВ фізособи користуються всіма можливими зараз інструментами — від купівлі собі на картки в межах дозволеного щомісячного еквівалента в 50 тисяч гривень та відкриття валютних конверсійних депозитів на 3 місяці в сумі до 200 тисяч гривень в еквіваленті до традиційної купівлі валютного кеша у банках та обмінниках фінкомпаній.

Це підтримує високий рівень статистики щодо валютообмінних операцій населення, а обсяги валюти, що купується людьми, стабільно перевищують суми доларів і євро, що здаються в обмінники фінкомпаній та каси банків.

Операції фізичних осіб із купівлі/продажу іноземної валюти (12 місяців)

Джерело: НБУ

Останні дані ввезення готівкової валюти банками до України вражають, а головне, за ними можна чітко простежити найнапруженіші періоди в економічному, політичному та воєнному житті нашої країни.

Джерело: НБУ

Наприклад, обсяг готівкової іноземної валюти, яку банки ввезли до України у січні 2024 року, становив $1,864 млрд, що є максимумом із лютого 2014 року (тоді завезли $3,208 млрд).

Із жовтня 2023 року щомісячні обсяги ввезення готівкової валюти стабільно перевищують $1 млрд. Схожа ситуація спостерігалася лише перед війною, у лютому 2022 року, коли клієнти банків активно «затарювалися» ВКВ.

Тут треба враховувати, що значна частина валюти, що ввозиться, йшла не тільки на підкріплення кас самих банків, а й на задоволення потреб фінкомпаній — власників обмінників, які теж є клієнтурою банків.

Читайте також: Обмінники у 2023 році сплатили понад 383 мільйони гривень податків

Як обмінний бізнес змінила війна

Якщо врахувати, що, за даними НБУ, близько 70% обсягів операцій з готівкою припадає на частку обмінників фінкомпаній, можна зрозуміти, які обсяги валюти через них проходять. Довоєнний ринок валютообміну в різні періоди оцінювався експертами в межах $14 млрд — $20 млрд на рік.

Попри війну та виїзд понад 6,5 млн осіб, більшість із яких періодично користувалися послугами обмінників, цей ринок, за спостереженнями експертів, швидко відновлюється. Хоча й не такими швидкими темпами, як хотілося б фінансистам.

Зростання обсягів операцій відбувається, навіть з урахуванням скорочення різниці між міжбанківськими, готівковими курсами банків та ринковими цінниками обмінників. Адже не секрет, що коли різниця між курсами за валютним конверсійним 3-місячним депозитом та курсами прийому обмінників становила 3−4 гривні, багато громадян на цьому заробляли.

Вони здавали готівкову валюту, отриману після закінчення терміну вкладу у банках, в обмінники фінкомпаній, що підвищувало статистику операцій саме мереж обмінників. Наразі такого притоку валюти в обмінники в рамках описаної схеми майже немає. Але при цьому обсяги операцій обмінників все одно поступово зростають.

Адже головна причина притоку клієнтів залишилася незмінною — бажання громадян убезпечити свої накопичення за допомогою купівлі ВКВ. Той-таки НБУ нещодавно повідомив про зростання обсягів готівкової валюти поза банками за 2023 рік на $11,8 млрд. Цей обсяг включає готівкову валюту як населення, так і бізнесу.

Безперечно, така ситуація дає чудовий шанс для розширення бізнесу присутнім на ринку гравцям. За інформацією голови Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, станом на 1 лютого 2024 року в реєстрі пунктів обміну валют значилася 3 851 «точка», що на 84 більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Крім цього, важливо, що всі зареєстровані обмінники належать лише 55 юридичним особам, які вже лише за січень 2024 року сплатили податки на суму 64,2 мільйона гривень.

Тобто Нацбанку, який зараз контролює роботу 63 банків, проконтролювати роботу ще 55 власників мереж обмінників не так уже й важко. Особливо, якщо є бажання та завдання.

Десь НБУ навмисне змінив нормативну базу під банки. І фактично — останнім часом посилив їхні позиції, порівнюючи з обмінниками фінкомпаній. А десь — спільно з податковою та іншими перевіряльниками змусив обмінники акуратніше і «в білу» працювати з валютообміном.

Це додало надходжень до скарбниці, але при цьому збільшило витрати самих обмінників та знизило маржинальність цього бізнесу. Завдяки жорстким вимогам Нацбанку зросла також безпека роботи обмінників, оскільки регулятор посилив вимоги як до персоналу, так і до обладнання пунктів валютообміну.

Читайте також: Як вивозять з України валізи валюти і куди її потім дівають

Чому проблема «негарних» доларів незабаром вирішиться сама собою

Але позитив є не завжди. Та сама історія з «негарними білими» та «гарними синіми» доларами вже майже стихла у столиці, де перевірок Нацбанку було достатньо. Але, судячи з відгуків на сайті «Мінфін», цю проблему ще не вирішено у багатьох регіонах.

Хоча і там, найімовірніше, поступово вона вирішиться сама собою. Останніми місяцями 2023 року і вже цього року, коли банки щомісяця готівкою завозять понад $1 млрд в еквіваленті, до країни доставляється, переважно, так звана емісійна банкнота. Або, як тепер прийнято називати, «сині» долари, що збільшує їхню пропозицію на ринку валютообміну та знімає штучно роздуту окремими гравцями ринку «проблему» доларових банкнот.

Стало значно менше скарг від громадян і на історії зі спробами всунути їм купюри зі штампами арабських банків, надірвані, клеєні чи частково списані авторучками. І якщо раніше касири обмінників фінкомпаній відверто хамили клієнтам у разі їхніх вимог змінити окремі банкноти, то зараз страх звернення клієнтів на «гарячу» лінію Нацбанку стримує загострення пристрастей між касирами обмінників та клієнтами. Значно знизилося також і число нелегальних обмінників, а також шахрайських схем, що ними використовуються.

А ось проблема персоналу, а точніше кваліфікованих та досвідчених касирів в обмінників фінкомпаній зберігається і є їхньою «ахіллесовою» п'ятою. Особливо в оптових обмінниках, де через касира за день проходять сотні тисяч доларів та євро, а також мільйони гривень.

І тут досвід — незамінна річ, оскільки професійний касир відрізняє підробку навіть «на дотик», чого часто не можуть вловити навіть багато моделей детекторів валют. А рівень підробок зростає, що збільшує для оптових обмінників ризик «зловити» фальшивку при зростанні обсягів операцій, і веде до втрат як самих власників обмінників, їхніх клієнтів, так і самих касирів, які є матеріально відповідальними особами.

У результаті, негласна конкуренція між банками та мережами обмінників за професійних касирів тільки посилюється. А зарплатам досвідчених касирів можуть позаздрити навіть деякі керівники банківських відділень.

Читайте також: «Негарні» долари: хто заробляє на їхньому обміні і що робити громадянам

Основні тенденції ринку валютообміну навесні

Поступове збільшення основних гравців готівкового валютного ринку триватиме. Домінування обмінників фінкомпаній збережеться: на їхню частку припадає 65−70% ринку валютообміну та банки ще нескоро зможуть їх посунути. Хоча останні, завдяки деяким послабленням НБУ, вже почали нарощувати конкурентні можливості щодо курсоутворення.

У районах із високим рівнем конкуренції між обмінниками спред між купівлею та продажем валюти буде значно нижчим, ніж у тих регіонах, де одна-три мережі обмінників займають практично монопольне становище. За доларом найпоширенішим «робочим» спредом для звичайних обмінників буде 20−25 копійок, для оптових — від 10 до 17 копійок. За євро — для звичайних обмінників спред становитиме 20−35 копійок, а для оптових — 15−25 копійок. У регіонах із низькою конкуренцією спред щодо долара та євро може досягати 1 гривні і навіть більше.

Обмінники фінкомпаній оперативніше, порівнюючи з банками, реагуватимуть на політичну, воєнну та економічну ситуацію в Україні та світі. Також власникам обмінників буде легше, порівнюючи з банкірами, грати як на підвищення, так і на зниження. При цьому основною формою їхньої роботи залишиться формат «із обороту».

Збережеться тенденція перевищення купівлі валюти населенням над обсягами її здавання до обмінників. При цьому в гонитві за платоспроможними клієнтами обмінники фінкомпаній пропонуватимуть клієнтам додаткові послуги, які поки що мало поширені у більшості банків (супровід великих угод, бронювання валюти за вказаним курсом, доставка купленої валюти тощо). Банки вже почали рух у цьому напрямі, але обмінники фінкомпаній поки що креативніші та оперативніше реагують на потреби клієнта.

Історія з «гарними синіми» та «негарними старими білими» доларами буде все менш популярною та масовою серед обмінників фінкоманій. Конкуренція — річ жорстока, а штрафи та скарги клієнтів у НБУ взагалі для них можуть закінчитися і закриттям прибуткового бізнесу.

Ввезення великих щомісячних обсягів готівкової валюти банками (близько $650 млн — $1,9 млрд) збережеться. Значна частина цих сум готівкової валюти потім, так чи інакше, проходитиме і за статистикою операцій обмінників фінкомпаній. Це може бути як підкріплення банками кас самих обмінників фінкомпаній, так і опосередковано — через здачу валюти населенням, яке отримає її з банків у вигляді повернення валютних депозитів або при знятті зі своїх валютних карток.

Автор:
Олексій Козирев
Аналітик Олексій Козирев
Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи

Коментарі - 23

+
0
VINNKYE
VINNKYE
29 лютого 2024, 9:45
#
Можу з автором статті поділитися зарплатою,а то вже незнаю куди складати,щоб заздрість нікого немучила (((((((
+
+66
Алексей Козырев
Алексей Козырев
29 лютого 2024, 11:08
#
Для VINNKYE. Заздрісті немає, але, якщо Ви профессійний касир з досвідом роботи у банку 3−5 років та більше і Вам платять не ту зарплатню, на яку Ви розраховуйте — то моя Вам порада, пройдиться по ринку та змініть работодавця. Конкуренція за професійних касирів зараз велика, кадрів нема.
+
+132
KotletaDollarov
KotletaDollarov
29 лютого 2024, 9:53
#
В киеве как был прием синих и белых по-разному курсу, так и остался. Не буду называть сеть обменников, стоят перепрошитые машинки, выплевывающие 96 и 99 г. В некоторых банках вам могут подсунуть грязные или купюры с пятнами, я туда хожу с настороженностью.
В некоторых банки типа райфа, укргаза, и кредо купюры исключительно чистые белые или эмисссионные.
Про «проф кассира» не смешите, как минимум должна быть ик+уф невыгоревшая лампа, те же арабские штампы ставят на купюры краской люминесцирующей только в уф. Когда клиент сдает 20к дол при покупке авто на проверку кассир их будет час смотреть без машинки
+
+30
Алексей Козырев
Алексей Козырев
29 лютого 2024, 10:04
#
Для KotletaDollarov. Если знаете обменки в Киеве, принимающие белые и синие купюры по разному курсу — есть соответствующее постановление НБУ — пишите жалобу, все вмиг изменится. Сам разности курса по синим и белвм купюрам давно не встречал — обменкам такой геморрой потом с НБУ и проверяющими при жалобе — себе дороже. Насчет профи среди кассиров — да, оборудование надо, но талант и опыт — важнее. Говорю это как человек, много лет курировавший кассу в банке. Профессиональный кассир — это как минимум 3−5 лет работы от вечерней кассы и кассы пересчета до покупки/продажи валюты и приема ее на инкассо.
+
+57
Riojas
Riojas
29 лютого 2024, 10:37
#
Формально придраться не к чему. На официальной бумажке с курсами написан курс за розничный белый доллар. Оптовые цены и курс синего доллара уточняется на месте или в телеграме, как правило он копеек на 20 дороже. Можно просто поменять синий на белый с доплатой вам.
+
+15
bonv
bonv
29 лютого 2024, 10:39
#
У нас 10 коп. захід.
+
+45
IgorIgorovich
IgorIgorovich
29 лютого 2024, 10:43
#
А якшо старі бакси вобше відказуюця принімати то шо куда писати незнаю як у Києві но у нас тут поголовно кожен такий обмінник
+
+30
Riojas
Riojas
29 лютого 2024, 10:50
#
Старые это просто 96−99 год или убитые с пятнами и штампами? Последние скорее всего нигде не примут, только в терминал привата сплавить можно
+
0
IgorIgorovich
IgorIgorovich
4 березня 2024, 18:02
#
Та ні абсолютно адекватні просто старого зразка
+
+15
KotletaDollarov
KotletaDollarov
29 лютого 2024, 21:54
#
У меня в телеграме куча каналов киевских обменников, я насчитал минимум 4 штуки, у которых прямо заявлено про дифференциацию синих, и купюр 96−99г. НБУ может сделать контрольную закупку и дать по шапке обменнику нарушающему правила, мне проблемы от владельцев обменных сетей не нужны. Если вы все сдаете или покупаете по розничному курсу со спредом в 50 коп то да, тут не о чем говорить
+
0
Riojas
Riojas
1 березня 2024, 14:09
#
Опять же, придраться не к чему. Ну вот представьте ситуацию, обменка принимает купюры, где в номере есть цифры 777, по сто гривен. Ну вот так они хотят. Какие вопросы? То же самое синий доллар. При любой контрольной закупке вам отвесят белого доллара в нужном количестве по заявленному курсу. На прием доллара 96 года, к большому сожалению, не будет гривны.
+
+15
bonv
bonv
29 лютого 2024, 10:16
#
Такими темпами скоро білі бакси стануть ціннішими за сині:) Антикваріат!:)
+
0
Cheff spakuxa, Kiev
Cheff spakuxa, Kiev
29 лютого 2024, 14:02
#
О… Курс на межбанке опустили, могут… Как раз хотел купить у.е, но не успел… Может 36,6 грн … Я на все наберу…
+
0
bankirsha1984
bankirsha1984
29 лютого 2024, 15:20
#
Нема конкретики. Аналізу хоча б відкритих даних, скажімо, за рік. Притому, що Нацбанк щоразу (щомісяця) публікує реєстри обмінок з адресами та іменами.
https://bank.gov.ua/ua/supervision/ree-pov
Тож можна подивитися як збільшувались/зменшувались мережі не тільки банків, а й небанківських пунктів обміну, поглянути на їх географію, та й фінансову звітність цих фінок підняти.
https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist
Всіляких АЛЬФА-ІНВЕСТ ГРУП, УФГ, ОКТАВА ФІНАНС, Ф К Магнат тощо.
Можна багато казати про ліві операції, утім не зайвим був би аналіз відкритих даних — що проходять за офіційними звітами. Там паче, що перешкод немає, ці дані не засекречені, а є на сайті НБУ.
+
+15
Алексей Козырев
Алексей Козырев
29 лютого 2024, 15:48
#
Для bankirsha1984. Як раз конкретика є. І доля ринку у обмінок (біля 70%), і приблизні обсяги ринку, і тенденції на найближчий час, і дані самого Нацбанку в таблиці та графіку. Ви статтю взагалі прочитали? Чи так, просто аби прокоментувати.
Щодо НБУ та його реєстру, то він працює вже достатньо довго, всі гравці та люди, яким це цікаво — можуть на нього зайти на сайті НБУ та прочитати. А от щось відвертого аналізу ринку обмінок від Нацбанку, я щось так і не бачив А це як раз те, про що я в статті і розповів.
+
0
bankirsha1984
bankirsha1984
29 лютого 2024, 16:31
#
Все перечитала, тому й кажу — не цікаво. Скрізь відомі факти. Нічого нового. Це й є мій коментар — суцільна вода й старі факти. Знала те й рік тому, й два, й три, й більше. А проблему з банкнотами вже всі 100 разів проаналізувати й цікавіше — з конкретними прикладами та фото. Тут же старий пересказ.

Якщо принаймні назвали конкретні імена/назви та підняли їх актуальну звітність (нову, за 2023 рік) — було б щось нове. А так — ніпрощо. Видаєте давно відоме за нові істини, ніби вас не читають професіонали, які в тому варяться. Якщо читачі можуть самотужки вивчити всі реєстри та самі все проаналізувати, то їм і статті про це не потрібні. Тоді задачі взагалі не зрозумілі. Якщо нічого нового не аналізуєте й принципово не хочете це робити, то навіщо це взагалі пишете? Не розумію. Щоб старі істини повторити.

Автор же не сприймає критику й не відгукується на побажання. Дивна реакція на запит ставати цікавішим. Не хочете — не треба. Лишайтесь нафталіновим, ваша справа, всім насправді байдуже, тож ваша писанина
+
0
Алексей Козырев
Алексей Козырев
29 лютого 2024, 17:42
#
Для bankirsha1984. Ви праві, як автор не маю часу знову Вам говорити про те, що є у статті. Це з Вашого боку не критика, а якісь набор фраз в дусі «тут все погано», та мені це не потрібно. Якщо Ви можете щось реально добавити — напішить тут, з радістю почитаю та прокоментую, як людина, яка працює на ринку більше 30 років саме по казначеських напрямках діяльності. Тому якось дуже це цікаво Ваші коментарі виглядають. Напишіть своє саме бачення по тематиці статті, нюанси цього бізнесу на даному етапі, тенденції (як це зробив я в статті) = тоді і будемо про щось говорити конктретно. А так — з Вашого боку це якесь намагання просто мене потролити. А в такому випадку в мене є дійсно чим займатися, замість безпідставних наїзжів на мене. Тому — або конктретика з Вашого боку з прикладами, цифрами, тенденціями і т.д., або закінчую цю безглузду розмову.
+
+15
bankirsha1984
bankirsha1984
29 лютого 2024, 17:59
#
Я вам чітко сказала — НЕ ВИСТАЧАЄ АНЛІЗУ ЗВІТНОСТІ та аналізу мережі конкретних фінансових компаній з іменами. Вам то не цікаво, а читачам (МЕНІ зокрема) цікаво. Якщо пишете для СЕБЕ, а не для читачів, то можете зважати/не зважати.

А так відкриваєте ексель НБУ та аналізуєте. Якщо ви й правда були казначеєм — маєте вміти це робити, не треба як дитині пояснювати (самі собі протирічите — «я досвідчений, але мені потрібно все розжувати»). Скільки вам потрібно повторювати? Аналіз звітності, аналіз звітності, аналіз звітності, аналіз звітності. Спершу це написала.

Не вмієте читати чи вас замикає, коли вас не хвалять, а критикують? Ніхто не мусить вам дифірамби співати. Чи не звикли до цього?

Ваш досвід нідочого. В банківській системі достатньо бездарних старожил, роблять бозна-що по 40 років, термін сидіння — нічого не значить, знаю по своєму банку (писати довго — теж не значить писати добре/цікаво, нездар вистачає). Тим паче, що вас ніхто не питав про досвід, тхне великими комплексами, що дивно в такому віці. Та й взагалі ваше казначейство тут нідочого, оскільки ви позиціонуєтесь як аналітик і автор, а не в ділінгу сидите
+
+15
Алексей Козырев
Алексей Козырев
1 березня 2024, 10:26
#
Для bankirsha1984. В такому тоні Ви можете розмовляти з тими, хто Вам це дозволяє. Я Вам вже все више написав. Тратити свій час на людину, яка не знає, що казначейський напрямок в любому банку включає в себе і валютообмнінні операції, і банкнотний бізнес, а не тільки ділінг — це вже точно не для мене. Давайте Ви вивчите матчасть, наипшите тут щось толкове по суті (якщо Вас не влаштовує моя стаття) — я почитаю, і прокоментую. А для людині, якої в цьому році буде вже 40 і яка позіціонує себе як банкірша — ваші зауваження виглядають непрофесійно та по дитячому. Поважайте, будь-ласка, труд інших та вивчите хоча б те, що потрібно, щоб вести професійну дискусію. Якщо працюєте в банку, скажіть в якому та ким — я переговорю з Вашим Головою правління або Казначеєм, щоб він провів Вам лікбез по ринку як банківського валютообміну, так по ситуації зараз у фінкомпаній з валютобмінним бізнесом.
+
+15
bankirsha1984
bankirsha1984
1 березня 2024, 12:25
#
Ой багацько у вас проблем зі сприйняттям, підлікуйтесь будь ласка, якщо не розумієте, коли люди просто відповідають на ваші питання. Ви запитали — вам відповіли на питання. Двічі відповіли, бо певно не розумієте. Відповіли ввічливо, без нецензурної лексики. Нікому не має подобатись пісанина, якою зловживаєте, вам ніхто не мусить писати компліменти, коли воно ніяке. Не вмієте писати цікаво — то ваші проблеми.
Лікбез певно потрібно проводити ВАМ та можливо перечитати якісь настанови зі спілкування. Дуже багато думаєте про своє его й безпідставно. Може щось і знаєте про ринок, однак цікаво писати не вмієте, а головне — не вмієте гідно реагувати на критику.
Переговорила з нашим маркетингом — не будемо співпрацювати з вашим виданням (як мені рекомендували), якщо там всі такі, у план розміщень на другий квартал не внесемо. Нехай ваше керівництво з вами бесіди проводить. Особливо після історій з Діві, моя безпека багато розповіла про славетне минуле того казначея й борги за міжбанківським кредитами, що лишилися, рекомендувала з вами взагалі з вами не спілкуватися й пояснила, чому ви лишаєтесь тільки автором і більше ніколи не матимете офіційної посади в банку — не тільки керівної й будь якої.
Надімною керівництва немає - на відміну від вас, й сама кому завгодно лікбез проведу. Тим паче він не потрібний від людини, де рівень аналізу «про 40 років». Це кумедно. Ви й близько не розумієте принципів користування псевдо в сучасному інтернеті.
Більше не витрачатиму на вас час, бувайте
+
+72
Uuu123
Uuu123
29 лютого 2024, 15:59
#
Проблем с разделением на синие и белые доллары в банках нет, в обменниках ещё присутствует частично, но попробуйте теперь объяснить населению, что разницы между этими купюрами нет.
+
0
ccc2013
ccc2013
29 лютого 2024, 18:24
#
Народ не хочет белых долларов,хоть ты тресни)))
+
+15
Riojas
Riojas
1 березня 2024, 14:05
#
«Народ» не покупает валюту, чтобы вставить её в рамочку. Ее нужно будет продать на каком то этапе, и меньше всего нужны с этим проблемы. Я играю по правилам, которые установил рынок валютообмена Украины.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися