В умовах карантину та зупинки економіки програма «Доступні кредити 5-7-9» мала б допомогти бізнесу вижити. Принаймні, на це сподівався Кабмін.
Чому банки «саботують» програму доступних кредитів «5-7-9»
Для цього навіть розширили напрямки залучення позик і передбачили можливість перекредитуватися під нуль відсотків. Та популярності програма не набула, «Мінфін» розбирався чому.
Перші результати: 4,5 кредити в день
Як повідомили в Міністерстві фінансів, за перші 100 днів дії програми банки разом видали 462 пільгові кредити на загальну суму 283,5 млн грн.
Найбільше позик за програмою оформили державні банки: Украгзбанк – 170, Приватбанк – 145, а Ощадбанк – 140, які першими приєднались до програми.
Крім державних фінустанов до програми долучились також Банк Альянс, ПУМБ, Банк Львів, Райффайзен Банк Аваль, ТАСкомбанк, Банк Восток і Кредобанк. Однак вони лише готуються до запуску кредитування, або ж почали активно працювати зовсім недавно. Наприклад, Банк Альянс наразі встиг видати 1 кредит, а ще 3 кредити затверджені і знаходяться на етапі оформлення.
Сказати, що кількість наданих кредитів надто мала — не сказати нічого. На початок цього року в Україні було зареєстровано майже 1,9 млн ФОПів. За даними опитувань Європейської Бізнес Асоціації (проводилися на початку цього року), 53% представників малого бізнесу планували збільшувати рівень фінансування свого бізнесу. Тобто, потенційно, інтерес до програми мали б виявити близько 1 млн позичальників.
Навіть якщо зробити поправку на карантин, нормально працююча програма мала б допомогти з кредитуванням щонайменше 500 тис ФОПів. А це в тисячу разів менше, ніж в реальності.
«На жаль, програма, де-факто, не запрацювала на повну потужність», — визнав у недавньому інтерв’ю міністр економіки Ігор Петрашко. Причина, переконаний міністр, у тому, що банки не готові ризикувати своїми коштами.
Обурюється тим, як працює програма і Володимир Зеленський і навіть вже пообіцяв «дотиснути» банківську систему, тому що «населенню треба допомагати, особливо зараз».
Чому банкіри не раді ФОПам
Чому ж банки «саботують» ініціативи влади? Відповідь лежить на поверхні — фінустанови не хочуть брати на себе великі ризики, з якими пов’язане кредитування малого бізнесу. Адже держава бере на себе обов’язок лише компенсувати банку різницю між ринковим і пільговим відсотком. А ризики щодо обслуговування і повернення кредиту банк приймає на себе.
А це означає, що заявки на отримання пільгового кредиту розглядаються, як і всі інші, без будь-яких поблажок. Дуже часто малі підприємці не можуть задовольнити вимоги банкірів щодо якості застави або прибутковості бізнесу.
«Для отримання кредиту, незалежно від рівня процентної ставки (навіть коли ставка нуль), позичальник має: розкрити походження свого капіталу, вести ефективний/незбитковий бізнес (підтвердивши це звітністю). Банки суворо дотримуються цих критерій, бо кредити мають повертатися. В Україні, за різними оцінками, 50% тіньової економіки, яка у значній мірі не відповідає цим фундаментальним критеріям, і її шанси на отримання банківських кредитів є мінімальними. Навіть при суперпрограмі 5−7−9», — говорить екс-голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук.
Як відсіюють клієнтів
Саме тому більшість потенційних позичальників відсіюється вже на перших етапах.
Як пояснив «Мінфіну» керівник напряму МСБ Приватбанку Сергій Клюєв, до банку надійшло 25 тис. звернень для отримання кредитів за програмою «5-7-9». Але з них лише 7 тис. клієнтів подали заявки з повними пакетами документів, після чого ще 1,7 тис. відмовились від кредиту самі.
«За нашою статистикою, лише половина звернень від суб’єктів підприємництва, які претендують на отримання пільгового кредиту, відповідає умовам програми та стандартним критеріям прийнятності до позичальників», — повідомив нашому сайту начальник управління МСБ Укрексімбанку Владлен Дєдков.
Невдоволений пулом потенційних позичальників і заступник директора департаменту МСБ Укргазбанку Семен Пускай. «Як тільки уряд заявляє про якусь допомогу, одразу всі біжать і починають обвалювати сайт програми або банки з вимогою: «Давайте мені гроші, бо нам пообіцяли». Якщо розібрати дві тисячі заявок, то там є і бажання рефінансувати свою доларову іпотеку, взяту в 2008 році, і бажання людини купити автомобіль, щоб їздити на дачу», – розповів він під час під час круглого столу «5-7-9%: перезавантаження?».
Через те, що позичальники не дотягують до вимог банку, заявки розглядаються дуже повільно. «Попереднє рішення за кредитом банк може надати за один день. А ось подальша швидкість залежить від наявності повного пакету документів та «вхідної» оцінки стану позичальника. У деяких випадках доопрацювання може розтягнутися у часі», — розповів Владлен Дєдков.
Читайте також: Бізнес під час кризи: інструкція з виживання
Ускладнив розвиток програми і карантин. З одного боку, підприємці, які кілька місяців тому планували розширятись і бажали для цього взяти кредит, за нових обставин могли кардинально змінити свої плани. З іншого, погіршення фінансового стану підприємців зробило їх ще менш бажаними для банкірів.
«Карантин, пауза в бізнесі у більшості цільових клієнтів, відсутність визначеності скільки це триватиме, а також песимістичні економічні прогнози — все це не сприяло швидкому старту програми. Клієнти і більшість банків чекають прояснення економічної ситуації», — розповіли «Мінфіну» в прес-службі Банку Альянс.
Кредити під 0% поки на паузі
Цікавим для бізнесу мало б бути рефінансування попередніх кредитів. За задумом урядовців це має спрацювати наступним чином: підприємець, який вже має кредит, може отримати нову позику для погашення попередньої. Ставка за кредитом рефінансування може становити від 0% до 9% річних. До того ж за таким рефінансуванням можлива відстрочка сплати не лише відсотків, але й тіла кредиту.
За словами Ігоря Петрашко, на цю програму закладено 4 млрд грн. Якщо ж виникне потреба у збільшенні фінансування – міністр обіцяє це зробити.
Водночас, чи «злетить» цей додаток програми, поки що говорити зарано.
Наприклад, Приватбанк планує запуск програми рефінансування лише у третій декаді травня. Ощадбанк обіцяє почати опрацьовувати такі заявки на цьому тижні. Про те, що наразі банк радше очікує на звернення клієнтів, але ще не представив свою пропозицію для них, повідомили в Укрексімбанку.
Черга наступних оновлень
Уряд не планує зупинятись із розробкою ініціатив доступних кредитів. В травні Кабмін презентував ще одну програму – «Нові гроші». Вона передбачає позики для мікро та малих підприємств на 2 роки під 3% річних з відстрочкою виплати тіла кредиту на 8 місяців. Щоправда, робота над цією програмою ще триває і її деталі не оголошувались.
Крім цього, Кабмін пропонує надавати державні гарантії для кредитування бізнесу. Як пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, якщо підприємець не зможе показати «дохід», оскільки не працював під час карантину, він все одно зможе отримати кошти в банку. А гарантом їх повернення виступить держава. Щоправда для того, щоб ця програма запрацювала необхідно, щоб відповідні зміни до законодавства ще підтримав парламент.
Читати також: Як карантин змінив бізнес і споживчі звички
В банках не в захваті від того, як швидко урядовці вносять корективи. «Програма діє кілька місяців і практично з першого місяця почалися розмови про її зміни — це вносило невизначеність і для банкірів, і для клієнтів. У ЗМІ анонсувалися різні можливі варіанти її зміни, клієнти, реагуючи на чутки, зверталися в банки, але банки не могли коментувати дану інформацію, адже працювали в рамках підписаного договору з Фондом», — розповіли «Мінфіну» в Банку Альянс.
В фінустанові переконані, що замість постійних вдосконалень слід було попрацювати за умовами поточної програми, зібрати релевантні статистичні дані і зрозуміти, яка основна причина відмови, що заважає видавати більше кредитів і так далі. Лише після цього варто було застосовувати подальші кроки для вдосконалення програми.
А ось ініціатива Президента «дотиснути банки» експертів занепокоїла. «Нехай «наступники» ламають собі голови, як цю банківську систему потім докапіталізувати коштом платників податків?», — прокоментував цю пропозицію фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.
Що таке «5-7-9»
«Доступні кредити 5-7-9» — це програма дешевих кредитів, якою можуть скористатись фізичні особи-підприємці та юридичні особи. В залежності від розміру бізнесу, кількості найманих працівників та планів створення робочих місць підприємець може розраховувати на кредит під відповідні 5, 7 або 9 відсотків річних. Детально про умови можна дізнатись на сайті, присвяченому цій програмі. Фактично кредит надає банк під свою звичну ставку, але держава сплачує частину процентів, щоб знизити ставку.
Читайте також: Успішний бізнес онлайн: як побудувати і де взяти гроші на розвиток
Перший кредит за цією програмою було видано на початку лютого цього року. З початку карантину та економічної кризи уряд розширив дію програми. Основним «оновленням» стала можливість отримати безвідсотковий кредит для рефінансування попередньої позики. Крім цього, Кабмін розширив цілі кредитування, зокрема, додавши можливість фінансувати оборотний капітал.
Коментарі - 47
а у этих предпринимателей наценка - 2 % , как в европе ?
или зарплаты работников - от 2000 евро в месяц , как в Европе ?
что ? нет ?
наценка от 50 % , а зарплаты - 3700 гривен , а остальное наликом ?
Ну вот когда будут работать как в европе - на нулевой марже - будут и ставки по кредитам «как в европе»
у нас - на высокой.
кто-то предполагает что банки будут брать деньги под 5 % , а отдавать их под 6 % , при том ,что бизнес будет покупать товары и перепродавать их с 20 % накруткой ?
Так не бывает.
не бывает чтобы один сегмент работал по одним правилам , а другой - по другим.
Вы хотите сказать , что у бизнеса нет источника дешевых денег , чтобы работать на маленькой марже ? Переходим к европейскому опыту - привлекать деньги не от банков , выпускать акции , делится прибылями... Варианты есть.
Или вы хотите сказать, что у нас есть аналог Small Business Administration? https://www.sba.gov/
И естественно, что в таких условиях давать денег особо никто не спешит.
Наценка 2%, наценка 50%, воротничок ты обыкновенный. К реалиям бизнеса отношения никакого не имееш.
Помалкивай в тех тема, где твоё не мычало.
2 года назад как работал на предприятии в 200 сотрудников наблюдал проверки каждый год. Проверок нет, только там где директор дает на лапу «заздалэгидь».
а про наценки очень рад послушать где именно у нас 50%, и где в европе 2%
несчего мне пересказывать интернет-басни.
а про наценки - есть аргументы - опровергай. Нет - сопи в две дырки.
я сказал свое мнение - бизнес в каждой стране работает с определенным уровнем доходности.
Попытки искуственно заставить банки работать с доходностью «европейской» (условно говоря 2 % ) при том , что вся остальная экономика работает с доходностью «украинской» (условно говоря 50 % ) - обречены на провал.
Зачем это счастье владельцам банков ?
наценка 50 % - это еще маленькая.
пример http://bforum.com.ua/biznes-v-sfere-torgovli-5/nacenka-na-tovar-v-roznichnom-magazine-odezhdy-4522/
«У на с подружкой магазин женской одежды, ставим наценку 65-75%, окупается . Прибыль очень хорошая, учитывая , что мы еще делим ее пополам. »
далее
«Как правило, она стартует от 70% и может доходить до 300%»
В одежде 100% это нормальная наценка, так как много товара зависает на складе.
если говорить про соседа, Польшу, и автозапчасти, то там наценка в розницу стартует так же от 70% и нормальным явлением считается 100%, а иногда и все 300%. У нас же в свою очередь 20-30% - за счастье
Buch197850
27 мая 2020, 15:13
#
А какие у вас есть аргументы .пока кроме разных наценок я от вас ничего конкретного не услышал.назовите хоть какой то товар на который у нас наценка 50% или более.если мв говорим именно о рознице ну или продажи конечному покупателю"
Легко назву - газ:)
Ой,да чё тут гадать?
Если принимают депозиты под минимум 14% ,то ясный перец под «5-7-9» никто кредитовать не будет.
Просто программы правительства «бегут впереди паровоза»,вот и весь сказ.
Если шо,то «паровоз» - это экономика Украины,которая не готова к таким дурацким экспериментам - брать кредиты под 10 с лишком процентов годовых через ОВГЗ и депозитные программы банков,и кредитовать под «5-7-9» .
Я ещё в прошлом году писал,чтобы кредитоать под низкий процент, нужно было всю прибыль банковского сектора в 64 млрд.грн - РЕИНВЕСТИРОВАТЬ в кредитование экономики,а не пускать на выплаты дивидендов и прочие «хотелки » собственников банков.
А они, вместо этого, ещё уменьшают СОБСТВЕННЫЙ капитал банковской системы через снижение минимального уставного капитала банков.
ДЕфективный менеджмент.
А до того,що депозити є основним джерелом кредитування.
Чи ви думаєте банки кредитують власним капіталом?
а то это бизнес накрутку хочет 50%+ а кредит хочет под 9%
Ой,а банк вроде как не хочет того же самого или к бизнесу уже не относится?
Банк принимает депозит под 14% ,то есть берёт кредит,и кредитует других субъектов экономики под 50% +.
Такие же хапуги.
Да. никаких «я ФОП и перечисляю деньги на личный счет». Все - реинвестировать.
Про це свідчать дані Нацбанку.
Повідомляється, що у квітні банки отримали 9,2 млрд грн прибутку у порівнянні з січнем-березнем цього року.
За 4 місяці року доходи банків зросли на 16,8% - до 90 млрд грн, а витрати - збільшились майже на 10% до 64,8 млрд грн.