Мінфін - Курси валют України

Встановити
4 листопада 2020, 11:55

Що зробить НБУ, аби банки почали роздавати дешеві кредити

Через запровадження карантину у другому кварталі українська економіка скоротилася на 11%. Але вже у третьому кварталі помітно пожвавилася ділова активність бізнесу, зростає попит і на кредитування. Яким чином Нацбанк стимулює цей процес, в колонці для «ЕП» розповів голова НБУ Кирило Шевченко. «Мінфін» обрав головне.

Відновлення кредитного апетиту

Наше останнє опитування банків показало, що з пом’якшенням карантину кредитування у III кварталі почало відновлюватися.

Так, у липні-вересні чистий кредитний портфель бізнесу у гривні зріс на 3%, у іноземній валюті – на 1,1%. Водночас кредитування населення у гривні за три останніх місяці зросло майже на 4%.

Відчутно зросли кредитні портфелі компаній-постачальників електроенергії, перевізників, агропідприємств. Попит на кредити зростав і з боку малого та середнього бізнесу через реструктуризацію боргів, потребу в оборотному капіталі та інвестиціях.

Активізувалось і кредитування населення. З липня вперше від початку 2017 року іпотечні кредити росли швидше споживчих. Основні причини: відкладений попит на нерухомість, державні програми та зниження відсоткових ставок.

Якщо ще у грудні 2019 року ви могли взяти кредит на нерухомість під 19-20%, то сьогодні, враховуючи, що державні банки пропонують програми під 10%, середня ставка по ринку становить близько 12-13%.

Читайте також: Скільки реально коштує «дешева іпотека під 10%»

Зниження ставок в Україні – це вже сталий тренд. Низька інфляція та зниження облікової ставки до рекордного для України рівня в 6% дозволило закласти фундамент для низьких ставок.

Сьогодні якісні позичальники можуть взяти доступний кредит, як на короткострокові потреби у гривні менше 10% річних. Нагадаю, що ще рік тому вартість нових кредитів була вищою – понад 18% річних.

Крім того, у вересні 2020 року вперше за довгий час частка непрацюючих позик у банківській системі значно зменшилася з 48% станом на 1 вересня до 45,6% — на 1 жовтня.

Основна причина такої динаміки — державні банки виконують свої плани щодо очищення балансів шляхом врегулювання питання з проблемними активами.

Погодження планів щодо скорочення проблемних активів означає, що Україна виконала один з маяків програми співпраці України з МВФ. Очищення балансів державних банків позбавить їх від поганих активів та зробить більш привабливими для інвесторів.

Діалог з банками 

Банки очікують, що до кінця року попит бізнесу та населення на кредити зростатиме. Проте, очевидно, що лише дешевого фінансування недостатньо, щоб спонукати банки видавати більше грошей.

Тому у тісній співпраці з банками, ми шукаємо шляхи, як усунути незначні регуляторні перешкоди у їхній роботі.

За останні місяці ми напрацювали чимало послаблень для банків. Хотів би виділити такі:

  1. Розширюємо перелік клієнтів, яких можна буде оцінювати на груповій основі. Пропонуємо, щоб кредити розміром менше за 0,1% основного капіталу банку оцінювалися за спрощеною процедурою;
  2. Удосконалюємо підхід до оцінки кредитного ризику інвестиційних проєктів.
    Ми запровадимо три види спеціалізованого кредитування: проектне, об’єктне фінансування та фінансування нерухомості, що генерує дохід. Це дозволить зробити більш чутливою оцінку кредитного ризику, залежно від виду спеціалізованого кредитування.
  3. Буде уточнено коефіцієнт ліквідності муніципальних облігацій як забезпечення за банківськими кредитами.
  4. Для іпотечних кредитів ми дозволимо враховувати доходи членів родини боржника-фізичної особи під час оцінки фінансового стану. Також плануємо відмінити вимогу для банків щодо огляду житлової іпотеки у разі її страхування.

Таким чином, ми розширимо можливості іпотечного кредитування та зменшимо операційні витрати банків.

Резюмуючи, вважаю, що сьогодні, якщо не враховувати невизначеність, пов’язану з пандемією, суттєвих перешкод для відновлення кредитування немає.

Читайте також: Коли кредити стануть дешевшими і до чого тут облікова ставка НБУ

Монетарна політика Національного банку є стимулюючою, а вартість ресурсів продовжує знижуватися. Банки зуміли поступово адаптувати свої бізнес-моделі до кризових умов. Капіталу та ліквідності у них вистачає.

Загалом, Нацбанк готовий періодично змінювати нормативну базу у разі зміни зовнішніх обставин.

Також важливо на рівні держави забезпечити дієвий захист прав кредиторів та справедливу судову систему. Саме це сприятиме подальшому зниженню вартості кредитів та більш стрімкому відновленню кредитування.

Коментарі - 13

+
0
Богдан Середа
Богдан Середа
4 листопада 2020, 15:32
#
Я не розумію чому всі сучасні державні програми по зниженню вартості кредитів базуються на компенсації різниці у відсоткових ставках? Чому не можна ті мільярди гривень, що віддаються як прибуток банкам, давати в борг тим же банкам під 2-3 відсотки річних, а їх зобов'язати видавати кредити під 6-7% на пріоритетні цілі для держави (іпотека, бізнес і т.д.) . Зрозуміло, що на початкових стадіях кількість кредитів буде обмежена, але ж у майбутньому ці гроші будуть повертатися державі від банків, а не осідати в карманах їх власників, і ці гроші можна буде повторно направити на пільгове кредитування!!!
+
+123
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
4 листопада 2020, 17:12
#
Чоловіче, про що ти говориш? Як заставити? Подивися до чого це призвело, держбанки мають 75% невозврату... Бахматюк, Новинський, Коломойський та менші особини напозичалися і не віддають. Має бути ринок, а не заставить... хоча, якщо маєш щось толкове заставить... то під хорошу заставу тобі дадуть досить дешевий кредит. Знаю білі компанії, які спокійно кредитуються менше 10%... без питань і за секунди.
+
0
sadbuttrue
sadbuttrue
4 листопада 2020, 22:15
#
Це жорстка, але правда.
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
4 листопада 2020, 19:46
#
«Сказки Венского леса», по итогам октября «выстрелит» инфляция и в скором времени НБУ придётся повышать учётную ставку, чтобы обуздать инфляцию.
К чему это приведёт надеюсь всем понятно, а кто набирается сейчас кредитов потом будут плакаться, когда банки в ОДНОСТОРОННЕМ порядке будут повышать им процентные ставки.
Сколько можно наступать на те же грабли?
Пора бы уже понять, что на данный момент в Украине на инфляцию действуют НЕ монетарные факторы, то есть мы имеем дело с инфляцией ПРЕДЛОЖЕНИЯ, причинами которой являются рост цен на энергию и сырьё и рост номинальной заработной платы .
Государство, со своей недолугой экономической и налогово-бюджетной политикой поднимает минимальную зарплату, налоги, цены на энергию, набирается долгов и таким образом провоцирует инфляцию ПРЕДЛОЖЕНИЯ.
А что делает НБУ в это же время? — «Тушит пожар бензином» , то есть… увеличивает предложение денег, расширяя кредитование.
И тем самым провоцируетинфляцию СПРОСА,с которой потом начинает «героически» бороться повышением учётной ставки со всеми вытекающими последствиями, негативными для государства, реального сектора и населения.
И так по кругу.
Ну так сколько можно ходить по кругу и наступать на те же грабли?
НБУ уже пора или признать своюмонетарную политику НЕэф
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
4 листопада 2020, 19:50
#
… НЕэффективной, или начать говорить о НЕэффективностиналогово-бюджетной политики, а не рассказывать «Сказки Венского леса» и напяливать «розовые очки» населению.
+
0
sadbuttrue
sadbuttrue
4 листопада 2020, 22:23
#
В мене інше питання. Цьому пану купили новий позашляховик за 2.4 млн грн. Ось посилання https://biz.censor.net/news/3228885/dlya_novogo_glavy_natsbanka_kupili_elitnyyi_vnedorojnik_toyota_za_24_milliona Наскільки це морально прийнятно в свмій бідній краіні Європи де не працюють закони, зубожіння населення, падіння економіки тощо? Іншим питанням є оцінка його цілей, тобто чи вони є взагалі, чи вони такі що можуть бути оцінені та відповідають стратегічним цілям розвитку фінансово-економічного сектору краіни тощо? Чи ці цілі вже були досягнені? Яке обгрунтування купівлі новоі машини враховуючи наявний флот легкових авто нбу який вимірюється десятками тільки в Києві? Питань багато, чесних відповідей нуль цілих ноль десятих.
+
+15
Qwerty1999
Qwerty1999
4 листопада 2020, 22:52
#
Принципы морали и моральности к такого типа госслужащим не применимы…

Вновь назначенный глава НБУ не может позволить себе ездить на авто,
в котором в своё время ездил так ненавистный многим, Яков Смолий.
Поэтому новому главе НБУ покупают новое авто — Toyota Land Cruiser 200 Executive Lounge

Также новым зампредам и главе набсовета тоже не пристало ездить на авто
времён Смолия и поэтому им покупают авто подешевле и попроще — Toyota Camry 2.5 Hybrid Prestige

И когда говорят, что политика действующего главы НБУ Шевченко ничем не отличается
от политики бывшего главы НБУ Смолия — это всё враньё.

Конечно отличается и это видно даже по закупкам всяких дорогих игрушек для себя любимых…
+
0
lenta19
lenta19
5 листопада 2020, 10:13
#
Сотрудники Нацбанка не являются госслужащими. Смена статуса произошла, если не ошибаюсь, во времена Гонтаревой под соусом «укрепления институциональной независимости центробанка», а по факту было связано с тем, что статус госслужащих налагает ряд ограничений, в том числе и по ЗП (там была привязка к тарифной сетке общей по госорганам).
По авто - проблема высосана из пальца. Стельмах любил Lexus, Арбузов - мерсы. Ну любит Шевченко Тойоты, ну и отлично (практичный выбор, вечные авто). Не Бентли ж закупил. 
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
5 листопада 2020, 12:01
#
lenta19
«Сотрудники Нацбанка не являются госслужащими. Смена статуса произошла, если не ошибаюсь,»


А не могли бы вы привести более достоверный источник озвученной информации,
чем знаменитое «если я не ошибаюсь»…

А если ошибаетесь?
Что тогда?


"По авто — проблема высосана из пальца."

Да кого волнует любовь Шевченко к определённым маркам автомашин.
Пора научиться при занятии государственной должности работать с теми ресурсами (помещением, людьми, техническими средствами), которые есть в наличии, а не подстраивать всё под свои хотелки да ещё и за государственный счёт…
Любит Тойоту — пусть купит за свою зарплату и ездит на работу и с работы, оформив получение компенсации за использование личного авто в служебных целях…

Водитель может быть из когорты штатных водителей НБУ.
+
0
lenta19
lenta19
5 листопада 2020, 12:17
#
Открываете подпункт 9 пункта 3 статьи 3 ЗУ «Про державну службу»
3. Дія цього Закону не поширюється на:
9) службовців Національного банку України;
 
Сотрудники НБУ называются службовцями Національного банку України, а это немножко другой статус
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
5 листопада 2020, 12:58
#
Статус «немного другой», а е-декларации подают как обычные
государственные служащие, что глава НБУ что его зампреды…

С таким подходом, у нас даже президент Украины не является госслужащим,
а так, сбоку-припёку, но зачем-то тоже подаёт е-декларации…

От того, что вместо госслужащего, Шевченко надо называть служащим НБУ,
смысл моих текстов не меняется — НБУ это не частная лавочка, в которой собственник
за счёт фирмы покупает понравившееся авто для пользования в рабочее время…
+
0
lenta19
lenta19
5 листопада 2020, 14:32
#
Суть моего комментария в другом. Вы беретесь «со знание дела» рассуждать о вопросах, в которых не знаете элементарных вещей.

Тема НБУ явно не Ваша
+
+7
Qwerty1999
Qwerty1999
5 листопада 2020, 21:42
#
Большинство на финансовом форуме рассуждают о банках и банковских технологиях
ничего не понимая в этом — и ведь прокатывает, некоторые даже числятся в экспертах.

А тут нельзя заикнуться о действиях «служащих НБУ» по бездумному расходованию денежных средств Национального Банка Украины на покупку таких нужных им автомобилей, без которых не возможно выполнение «служащими НБУ» своих должностных обязанностей…

К чему пытаться увести обсуждение в другую сторону без аргументации и ответа на вопрос — что случилось с автопарком НБУ, что новому главе НБУ надо срочно закупать столько новых автомобилей — неужели существующие уже выработали свой ресурс и подлежат списанию по остаточной стоимости в одну гривну?
Или они морально устарели и не подходят такому молодому и креативному главе НБУ -так пусть хоть годик поработает и покажет реальный результат своей работы, а потом уже покупает себе служебное авто…

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися