Картина маслом: житлова нерухомість Києва під час картантину та після

Витрачання грошей на он-лайн комунікації з покупцями та заклики не розривати договори. Як ринок нерухомості намагається вижити під час карантину, та чого очікувати далі. Давайте спробуємо розібрати весь ланцюжок: від землі до покупки квартири.

Земля

Будуємо на землі, а виділення її залежить від Генплану міста, з яким в Києві повний хаос. Після презентації нової концепції розвитку міста наприкінці 2019 та презентації проекту Генплану-2040 в січні 2020, Київ має вже три Генеральні плани розвитку міста. Як наслідок: частину рішень Київрада приймає керуючись чинним Генпланом-2020, а іншу – згідно до розробки детальних планів територій через проект Генплану-2025. Сподіваюсь, влітку, ситуація зміниться. Всі в очікуванні затвердження остаточного документу.

Будівельні матеріали

Зупинення підприємств виробництва будівельних матеріалів та імпорту ринок на повну відчує лише через 2-3 місяці, коли закінчяться запаси на складах.

Зараз на багатьох будівельних майданчиках йде робота. Адже оренда техніки, зокрема, будівельних кранів, проплачена завчасно, а її простій обходиться дуже дорого.

Власне вже зараз деякі забудовники та виробники разом із постачальники починають переглядати умови договорів, які, як відомо, підписуються на декілька місяців, або на рік вперед. Які будуть умови нових договорів і як це позначиться на вартості будівельних матеріалів передбачити важко. Навряд чи ціни суттєво знизяться.

Забудовники

Практично всі київські будівельні компанії розгорнули активну он-лайн діяльність: 3D тури, гіди, консультації тощо. Але кількість угод не те що впала, вона практично відсутня. Людям зараз не до нерухомості. Вони налякані і, навіть ті, хто брав квартири в розстрочку намагаються забрати гроші.

Подекуди почали лунати заклики девелоперів до Уряду заборонити розривання як попередніх так і існуючих договорів. Але йти на реальні поступки своїм інвесторам більшість компаній поки що не готові. Хоча при телефонній розмові із відділами продажів декількох забудовників я з’ясувала, що поступки зараз можуть сягати 25-30% від заявленої вартості квадратного метру.

Інвестори, вони ж покупці

Є два основних варіанти поведінки інвесторів: паніка та ще більша паніка. Перші намагаються домовитись із забудовниками та банками про перегляд договорів та умов, а другі — з криками «все пропало!» роблять спроби забрати вже вкладені гроші. Ті ж, хто лише розглядав придбання нерухомості, відклали свої рішення на невизначений термін.

Вторинний ринок

Орендарі масово розривають договори та виїжджають зі столиці. Хтось переїздить з більших помешкань в менші, а хтось групується для спільної оренди. Однак орендодавці не хочуть навіть показувати приміщення, звісно ж — карантин.

Так, наприклад, одна моя знайома, що здавала одну кімнату і мала собі додатковий прибуток да зарплати вчителя, втратила орендаря ще на початку карантину – хлопець повернувся до свого села. Але брати інших орендарів вона не збирається: «а раптом заразу занесуть».

Активність на ринку можна побачити, проаналізувавши кількість об’яв на сайтах – вона вже впала на 15-20%, в порівнянні з лютим місяцем. Переконана, далі буде більше. Статистики по цінам за березень ще немає, але говорити про очікуваний і прогнозований зріст, звісно, не варто. Що ж до ріелторів, то ті, хто не мають суттєвих фінансових заощаджень, масово перекваліфіковуються в таксистів. (До речі, таке вже було у 2008 році).

Прогнози

Першим з кризи почне виходити ринок оренди житлової нерухомості. Він і стане показником того, як сильно вплинула криза. Загального ж пожвавлення попиту, думаю, слід очікувати не раніше кінця літа- початку осені. Зростання цін, як вже видно, не буде, але і різкого падіння теж. Ціни зміняться в гривні, але швидше за все, залишаться на рівні сьогоднішніх в доларах.

А от очікувати те, що люди будуть вести себе як раніше: «діставати гроші з-під матраців і, не довіряючи банкам, нести забудовникам» я б не стала. Нажаль, після закінчення карантину, під матрацами якщо і залишиться щось, то зовсім мало – заощадження більшості українців будуть витрачені.

Що ж до позитиву, то заробітчани-будівельники повернулись до України. Забудовники мають всі шанси перекрити дефіцит кваліфікованих працівників. Втримають вони їх чи ні, то вже інше питання.

Тримаймося, бо ми того варті!