Криптовалюти, дипфейки та сотні кол-центрів: як працює міжнародна індустрія шахрайства і чому це важливо для України

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Документ присвячений фінансовій інфраструктурі масштабних шахрайських центрів і способам протидії їхній діяльності.

Злочинці використовують цифрові платформи для пошуку жертв, вербування виконавців і переказу викрадених коштів. При цьому гроші можуть пройти шлях від рахунку потерпілого до виходу з фінансової системи лише за дві хвилини, тоді як людина в середньому усвідомлює, що її ошукали, приблизно через 20 годин.

Шахрайські центри працюють як міжнародний кримінальний бізнес

За даними FATF, шахрайські центри перетворилися на одну з найшвидше зростаючих форм організованої злочинності. Їхня діяльність охоплює країни Азії, Африки, Європи та Америки, а самі злочинні мережі працюють за принципом міжнародного бізнесу з розподілом функцій між організаторами, вербувальниками, виконавцями та фінансовими посередниками.

Особливо масштабною проблема є в Південно-Східній Азії. У шахрайських центрах регіону виявили громадян щонайменше 80 країн і територій. Водночас значна частина людей, які безпосередньо здійснюють шахрайські операції, самі стали жертвами торгівлі людьми.

За оцінками, лише в М'янмі близько 120 тисяч людей примусово залучені до онлайн-шахрайства. Їх можуть заманювати за кордон фальшивими пропозиціями роботи, після чого відбирають документи, обмежують свободу пересування та змушують обманювати людей через інтернет.

На іншому боці таких операцій — потерпілі з понад 100 країн світу, які втрачають гроші через фальшиві інвестиційні пропозиції, романтичне шахрайство та інші схеми.

Соцмережі перетворилися на інструмент промислового шахрайства

Facebook, Instagram, месенджери та інші цифрові платформи використовуються злочинцями не лише для пошуку потенційних жертв, а й для вербування людей, яких змушують працювати в шахрайських центрах.

Штучний інтелект зробив такі операції ще масштабнішими. За допомогою автоматизації, дипфейків і згенерованого контенту зловмисники створюють переконливіші сценарії обману, скорочують витрати та одночасно контактують із тисячами людей. Потерпілим стає дедалі складніше відрізнити справжню пропозицію від шахрайської.

FATF також звертає увагу, що після закриття великих шахрайських центрів злочинні групи не обов'язково припиняють діяльність. Вони можуть переходити до менших і мобільніших операцій, орендуючи квартири, приміщення казино, кафе або навіть використовуючи автомобілі.

Криптовалюти допомагають швидко виводити викрадені гроші

Одним із центральних каналів легалізації злочинних доходів FATF називає віртуальні активи. Дослідники виявили випадки, коли безпосередньо на території шахрайських центрів працювали спеціалізовані позабіржові криптообмінники (OTC). Вони забезпечували конвертацію цифрових активів і перекази коштів усередині країни.

Паралельно злочинці використовують рахунки підставних осіб, неформальні системи грошових переказів, готівку та миттєві платіжні сервіси.

В одному з наведених у доповіді випадків блокчейн-аналітики відстежили понад $100 млн надходжень від потерпілих на групу криптовалютних адрес, пов'язаних із шахрайським центром. Далі кошти проходили через мережу для відмивання та прямували до точок виведення в готівку.

Особливу небезпеку становить швидкість операцій. За оцінками FATF, незаконні кошти можуть залишити фінансову систему за 3−5 хвилин, а в окремих випадках — лише за дві хвилини. Потерпілі ж у середньому розуміють, що стали жертвами шахрайства, приблизно через 20 годин.

Чому доповідь FATF актуальна для України та розслідувань НАБУ

Проблема міжнародних шахрайських мереж має безпосередній стосунок і до України. Особливо показовими є кримінальні провадження, які розслідують українські антикорупційні органи.

Зокрема, 4 листопада НАБУ повідомило про завершення розслідування операції «Мідас» щодо корупції в енергетичному секторі. За версією слідства, протягом 2020−2025 років через окремий офіс злочинної організації акумулювали та перемістили понад $111 млн і €12 млн готівкою. Для легалізації коштів використовували, зокрема, криптовалюту, цінні папери та закордонний інвестиційний фонд.

Інший резонансний напрям — розслідування НАБУ щодо захисту масштабної мережі шахрайських кол-центрів. За інформацією Reuters від 4 листопада, слідство стосується ймовірної участі високопосадовців правоохоронних органів у забезпеченні прикриття кримінальної мережі, яка налічувала десятки кол-центрів із приблизно 2700 працівниками.

Ці провадження не є частиною дослідження FATF, однак демонструють актуальність описаної організацією проблеми: злочинна діяльність може спиратися на розгалужену інфраструктуру, фінансових посередників, цифрові інструменти та корупційне прикриття.

Читайте також: Як працює «відмивання як послуга»: FATF розкрила схеми підпільних банкірів

Що FATF пропонує змінити у боротьбі з шахрайством

Організація закликає держави відмовитися від підходу, за якого шахрайство розглядається переважно як проблема захисту окремого споживача. Натомість потрібно руйнувати всю кримінальну інфраструктуру — від організаторів і вербувальників до фінансових посередників та каналів легалізації доходів.

Серед основних рекомендацій FATF:

• Виявляти організаторів злочинних мереж. Зосереджуватися не лише на виконавцях, а й на керівниках, вербувальниках, посередниках і тих, хто забезпечує роботу шахрайських центрів.

• Контролювати рух грошей. Відстежувати фінансові потоки від моменту отримання коштів від потерпілого до їх конвертації, переказу та легалізації.

• Обмінюватися інформацією. Налагодити співпрацю між банками, правоохоронцями, соціальними мережами, технологічними компаніями та операторами зв'язку.

• Виявляти шахрайство до переказу грошей. Аналізувати підозрілу рекламу, інтернет-домени, телефонні номери та інші цифрові сліди.

• Прискорити міжнародне блокування активів. Забезпечити можливість оперативно заморожувати та повертати викрадені кошти незалежно від того, у якій країні вони опинилися.

Особливу увагу FATF приділяє першим 24−72 годинам після виявлення шахрайства. Саме цей період організація вважає критичним для блокування переказів, арешту активів і запобігання подальшому переміщенню грошей.

Доповідь містить майже 120 прикладів практичної протидії шахрайським центрам із понад 60 юрисдикцій. FATF планує до лютого 2027 року продовжити роботу з державним і приватним секторами для пошуку рішень, які дозволять масштабувати боротьбу з такими злочинами.

Як ми писали: Монако, Болгарія та Кот-д'Івуар можуть вийти із «сірого списку» FATF: що це означає

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції