Фінмоніторинг на ринку житла: у чому слабке місце, за оцінкою депутатки

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Чому рієлтори мають цікавитися походженням грошей

Рієлтори, як і банки, нотаріуси та адвокати, належать до суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Вони є частиною системи, яка має допомагати виявляти операції, пов’язані з можливим відмиванням коштів. Однак, за словами Ольги Василевської-Смаглюк, на ринку нерухомості цей механізм працює не так, як мав би.

«Жоден рієлтор на моїй пам’яті не спитав про походження коштів на придбання житла», — сказала народна депутатка в подкасті «Що з економікою?».

Вона вважає, що це одна з проблем фінансового моніторингу в Україні. За словами депутатки, саме в тих сферах, де регулятором є Міністерство юстиції, виникають питання до контролю за дотриманням відповідних вимог.

Василевська-Смаглюк також звернула увагу на проблему оформлення нерухомості на тлі ризиків відмивання коштів. За її словами, існують випадки, коли судді, прокурори та депутати оформлюють маєтки на інших осіб. Водночас депутатка не навела конкретних прикладів таких операцій у межах розмови.

Читайте також: У Києві впав попит на оренду квартир, але зріс інтерес до купівлі

Як фінансовий моніторинг працює в інших сферах

Василевська-Смаглюк наголошує, що фінансовий моніторинг — це не лише робота Державної служби фінансового моніторингу. Система охоплює різні установи та професії: від банків і небанківських фінансових компаній до нотаріусів, рієлторів та інших учасників ринку.

За оцінкою депутатки, у сфері, яку контролює Національний банк, фінансовий моніторинг працює досить ефективно, хоча й там є певні перекоси. Натомість вона вказує на проблеми з контролем у сфері нерухомості, а також у гральному бізнесі та на ринку віртуальних активів.

Окремо депутатка звернула увагу на необхідність визначити регулятора для ринку віртуальних активів. За її словами, відповідного рішення досі немає, а гральний бізнес залишається ще однією сферою, де є ризики відмивання коштів.

Василевська-Смаглюк також наголосила, що боротьба з відмиванням коштів потребує роботи всіх ланок системи — від установ, які першими стикаються з фінансовими операціями, до правоохоронців і судів.

На її думку, недостатньо лише виявити кошти, які могли бути легалізовані незаконним шляхом: важливо, щоб такі справи завершувалися належними рішеннями, а незаконно набуті активи конфісковувалися на користь держави.

Читайте також: НБУ готує новий етап цифровізації фінансів: що зміниться для банків і клієнтів до 2029 року

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції