АЗС потрапили під приціл: чи загрожує Україні дефіцит та стрибок цін на пальне після атак

Так, із 3 до 6 липня ворог атакував АЗС мереж WOG, OKKO, Socar, BVS, Marshal, «БРСМ-Нафта» у Полтавській, Миколаївській, Запорізькій, Харківській та інших областях.

Раніше під масовані удари потрапили заправки в Сумській області. Наприклад, у Тростянці взагалі не залишилося діючих АЗС, тому довелося розгортати мобільні заправки.

При цьому експерти відзначають нову тенденцію: ворог дедалі частіше б'є не лише по заправках у прифронтових регіонах, а й по паливній інфраструктурі в інших областях. І, якщо удари не припиняться, на ринку можуть виникнути проблеми із роздрібним продажем пального. Особливо це стосується невеликих населених пунктів, у яких, може так статися, заправитися взагалі не буде де.

Паливні компанії б'ють на сполох, заявляючи, що вже зараз потрібно змінювати канали продажів пального, інакше, його дефіциту та подорожчання уникнути буде складно.

Заправки переходять на спецрежим

Донедавна український ринок пального вважався одним із найдиверсифікованіших. Велика кількість імпортерів та каналів постачання пального до країни мінімізували загрозу дефіциту ресурсу.

Із травня ситуація почала змінюватися — ворог почав цілеспрямовано бити по українській паливній інфраструктурі, зокрема, АЗС. Атаки на заправки й раніше були, але здебільшого у прифронтових регіонах. Як каже керівник спеціальних проєктів «НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев, у деяких районах прифронтових областей заправок великих мереж уже практично не залишилося, локальні ж нерідко розташовані за декілька десятків кілометрів один від одного, тому місцевим водіям доводиться поїздити, щоб заправитися.

У червні атаки на АЗС значно посилилися, причому ворог дедалі частіше б'є по заправках у відносно «благополучних» регіонах — наприклад, Полтавської області. За перший місяць літа було знищено близько 150 АЗС. Із початку липня цей чорний список розширився.

У ніч проти 1 липня ворог атакував п'ять заправок на Дніпропетровщині.

3−6 липня під удар потрапили заправки у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях. Наймасштабнішим експерти називають наліт на полтавські АЗС — під удар потрапили три роздрібні точки на трасі Київ-Харків, було пошкоджено технологічне обладнання, згоріли декілька авто, постраждали люди.

Цього ж дня під удар потрапила ще одна заправка у Гребінці Полтавської області. Така цілеспрямована війна проти заправок вже змусила мережі посилювати заходи безпеки.

Так, у компанії WOG напередодні нещодавньої масованої атаки по Києву та Київській області повідомили, що переходять на спеціальний режим роботи — закривають усі АЗС на ніч (із 23.00 до 7.00). Зроблено це було, «щоб забезпечити безпеку персоналу та клієнтів».

На такий самий «спецрежим» 1 липня переведено заправки цієї мережі у Сумській, Запорізькій, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Дніпропетровській та частині Полтавської областей — вони не працюватимуть щодня з 23.00 до 7.00 наступного дня.

«У нічний час зовнішнє освітлення на АЗК буде відключено. Під час повітряної тривоги відпуск пального буде припинено, зокрема, і через сервіс дистанційної заправки WOG PAY Паливо», — заявили в мережі. Компанія також рекомендувала, з огляду на безпекову ситуацію, не залишати на АЗС автомобілі і не планувати ночівлі великогабаритного транспорту біля автозаправних комплексів.

Зазначимо, що для ринку пального це перший випадок таких екстрених заходів із початку повномасштабного вторгнення. У низці областей, наприклад, у Запорізькій, деякі заправки почали закриватися на час повітряної тривоги.

Що, зрозуміло, нагнітає нервозність серед водіїв — багато хто намагається заправляти повні баки, щоб потім не їздити у пошуках заправки, що працює. На окремих АЗС почали з'являтися черги. У якийсь момент ажіотаж може вдарити і по цінах — на тлі підвищеного попиту далеко не всі продавці встоять перед спокусою збільшити власну маржу на бензині та дизелі.

Антидронові сітки, мобільні АЗС, продажі із бензовозів

Експерти кажуть, що ситуація може загостритися будь-якої миті, і закликають владу дати компаніям «зелене світло» щодо змін схеми продажу пального в роздріб.

«Чого ми чекаємо? Чому не дозволяємо торгівлю з мобільних АЗС? Чи не даємо сигнал бізнесу, що і як готувати? Ми чекаємо на людські жертви? Чи багатомільйонні збитки бізнесу? Можливо, поки не буде можливості заправлятися населенню і потрібно буде їхати за паливом за 50−60 кілометрів у пошуках АЗС, які ще вціліли?», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» засновник групи компаній Прайм Дмитро Льоушкін.

За його словами, брак пального в роздробі може початися в Харкові, Запоріжжі, і далі — «розповзатися всією країною».

Щоб цього не допустити, за словами Льоушкіна, потрібно проводити комплексні заходи: захищати АЗС антидроновими сітками (про реалізацію такого проєкту вже заявила влада Запорізької області), дозволити бізнесу маскувати газові модулі (міняти кольори їх забарвлення, щоб «обдурити дрони». Але зараз за такі «експерименти» бізнесу загрожують штрафи), погодити на державному рівні спрощену видачу ліцензій на мобільні АЗС, які зараз, за словами Льоушкіна, «поза законом», перевірити та посилити захист акцизної бази. «Якщо ворог отримає доступ до неї, там написано все. Де і скільки пального лежить, причому з точними адресами», — зазначив Льоушкін.

Підприємці, які працюють на інших ринках, уже прагнуть «закривати дефіцит» пального.

Бізнесмен Павло Себастьянович вважає, що потрібно дозволити продаж пального не лише профільним мережам, а й усім охочим.

«Всі, хто готовий зберігати, транспортувати, торгувати пальним, повинні мати можливість цим займатися. Росіяни взялися за АЗС. Дайте змогу підприємцям забезпечити країну пальним. Нехай усюди стоять із каністрами, бочками, причепами. Або чітко визначте, де саме можна стояти та продавати», — звернувся Себастьянович із закликом до влади.

Зазначимо, що пальне є підакцизним товаром, а його продаж — ліцензованим видом діяльності.

Чи дасть влада «добро» на послаблення вимог до торгівлі пальним — питання поки що відкрите. Експерти кажуть, що нові правила, якщо вони будуть, доведеться проводити окремим законодавчим актом. На сьогодні, наприклад, немає принципової згоди навіть на окремі зняття обмежень, наприклад, на масовий запуск мобільних заправок. Однією з причин, як підозрюють у паливних компаніях, є можливі складнощі зі збором податків. Останніми роками влада кинула всі сили на виведення ринку пального з тіні, щоб збільшити збір надходжень до бюджету. Але мобільні заправки — це, свого роду, крок назад, оскільки ускладнюють контроль за «АЗС на колесах».

Водночас комерційний директор мережі «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук вважає, що стратегія ворога — спровокувати дефіцит пального в Україні ударами по АЗС — і так не спрацює.

«Україна — не Крим. Логістику не можна заблокувати. Кримська схема спрацювала тому, що пів острів має два в'їзди. Перекрити — і готово. Україна — це тисячі кілометрів доріг та сотні маршрутів постачання. Якщо закривається АЗС — пальне відразу починає відпускатися з бензовозів безпосередньо споживачеві (хоча за законом це заборонено — ред). Відстежити тисячі одиниць рухомого складу тисячами маршрутів фізично неможливо. Ринок перебудовується швидше, ніж летить шахед. Оптові поставки, мобільні точки видачі, перерозподіл між регіонами — все це вмикається автоматично», — впевнений Мельничук.

«Мінфін» уже писав, що на тлі рекордних цін на пальне в Україні справді почала поширюватися схема продажу «з бензовозів» — водії можуть заправитися прямо з цистерн, які зазвичай розташовані на трасах. Але, як каже Рябцев, там не дотримуються елементарної техніки безпеки, плюс — є нарікання щодо якості такого пального.

До того ж навряд чи поодинокі цистерни на трасах дозволять закрити потреби масової заправки сотень, а то й тисяч автомобілів.

«Стратегічна націнка»?

Посилення ударів ворога по українських АЗС за дивним збігом обставин співпало з «реанімацією» ідеї про створення запасів пального.

Голова консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що уряд хоче запустити таке нововведення вже найближчим часом.

Наявність у операторів ринку пального запасів ресурсу була прописана окремим законом у 2024 році. Передбачається, що мережі мають створювати «стратегічні запаси» на рівні не менше 9% від розрахункового споживання.

Але тоді реформі так і не дали ходу. Зараз до цієї ідеї знову вирішили повернутися, хоча бізнес її жорстко критикує.

«А хто покриє збитки? Зробили запас, прилетіло. Знову привезли, знову прилетіло. Більше просто не повезуть. Спочатку відваляться дрібні, всі побіжать до великих, а їм де зберігати необхідну норму запасу (вона розраховується як частка від обороту). Коли згорить і в них, вони теж зупиняться, там же не бездонні кишені», — написав голова консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн на своїй сторінці у Фейсбуці.

Він також каже, що пальне може подорожчати «на декілька гривень на літрі», оскільки мережі закладатимуть до ціни власні ризики.

При цьому в Антимонопольному комітеті заявляють, що є всі передумови для подальшого зниження цін на АЗС. Як заявив голова АМКУ Павло Кириленко, виступаючи на засіданні ТСК із питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства та захисту прав людини під час воєнного стану, «є простір для зниження цін».

Він також сказав, що Комітет уважно стежить за ситуацією на ринку, особливо — за роботою великих мереж.

Зниження цін на заправках вже й так йде — так ринок реагує на обвал нафтових котирувань: після стабілізації 7 липня бензин подешевшав до 74,57 гривень за літр у середньому в країні (хоча на піку іранської кризи його вартість перевищувала 80 гривень), а дизель — до 76,92 гривень (на піку ціна сягала 90 гривень та більше). Експерти заявляють, що за тим же дизелем ще є потенціал зниження цін на 4−5 гривень за літр. Щодо бензину — знижки, якщо й будуть, то скромніші, оскільки з 1 липня країна перейшла на дорожче паливо Е10 (із вмістом біоетанолу).

Але ці тенденції у ціноутворенні спрацьовують доти, доки в Україні зберігається стабільна система продажу пального. Якщо ж через російські удари по заправках виникнуть перебої з ресурсом, то «мирна» цінова модель працюватиме далеко не скрізь, і можуть знайтися торговці, які бажають підзаробити на ажіотажі.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки