Європа замінила залежність від росії залежністю від США: газова пастка повторюється

► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Десять років тому Путін ще був «бажаним гостем» у європейських столицях, а дешеві енергоносії з росії здавалися непохитною базою стабільності. Сьогодні ж ситуація виглядає як злий жарт історії: після початку великої війни Кремля проти України та краху власного видобутку, саме американський скраплений природний газ (СПГ) став для ЄС єдиним рятувальним колом.

Як Європа потрапила в нову пастку

Залежність Європи від американського СПГ сьогодні сягає екстремальних позначок. Якщо раніше вона імпортували газ через труби, то тепер постачання йде морем. Станом на квітень 2026 року частка США в імпорті СПГ до Європи сягнула 64%. На глобальних ринках сировини частка понад 30−40% вважається тривожним сигналом, а показник понад 60% — це вже зона надзвичайного ризику, характерна хіба що для рідкісних металів.

До 2030 року цей показник може досягти 80%, якщо вже зараз не вжити кардинальних заходів щодо диверсифікації постачання.

В цьому випадку постачальник фактично може диктувати умови, змінювати ціни або обмежувати обсяги, знаючи, що клієнту не зможе швидко відмовитись від пропозицій. У нормальних ринкових умовах покупець має мати можливість швидко змінити джерело, але при залежності у 60%+ така заміна фізично неможлива без глибокої кризи.

Крім того, з"являється ризик геополітичного шантажу. Якщо постачальник розуміє, що від нього залежить функціонування промисловості, лікарень та опалення домівок, він отримує величезний інструмент для політичного тиску. Це усі вже наочно бачили на прикладі російського газу.

Читайте також: Лідери G7 погодилися посилити санкції проти російського енергосектору

Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зауважив, що Європа ризикує просто замінити стару російську залежність новою, американською. Ще в 2016 році Франція навіть планувала юридичні заборони на імпорт фрекінгового газу зі США, називаючи його екологічно шкідливим. Минуло десятиріччя, і ці дискусії замовкли, як тільки виникла загроза справжнього енергетичного голоду.

Як диверсифікувати джерела енергії

Аби не опинитися заручником одного постачальника в майбутньому, Брюсселю потрібно діяти системно.

Стратегія безпеки має базуватися на декількох ключових стовпах:

• Розбудова власної генерації: стимулювання видобутку газу на шельфі Північного моря, а також перегляд ставлення до методів видобутку на суші.

• Прискорений енергоперехід: ставка на сонячну, вітрову енергетику та, що критично важливо, на розвиток атомної енергетики як стабільного базового джерела.

• Глобальна диверсифікація: укладання довгострокових контрактів із новими гравцями на ринку, зокрема з країнами Африки та Канадою.

• Накопичувальні технології: інвестиції в сучасні акумулятори, що дозволять нівелювати нестабільність відновлюваних джерел.

Ідеальний сценарій полягає в тому, щоб знизити залежність від одного постачальника СПГ до рівня нижче 50%. Європі час зрозуміти, що енергетична незалежність — це не лише зміна «постачальника № 1», а комплексне вибудовування власної енергетичної архітектури, де баланс джерел є запорукою свободи від будь-якого зовнішнього тиску.

Читайте також: Угода між США та Іраном не вирішить енергетичних проблем Європи