Угода між США та Іраном не вирішить енергетичних проблем Європи

► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Серед головних причин для тривоги: невизначеність щодо безпеки в Ормузькій протоці, запекла конкуренція за скраплений природний газ (СПГ) та руйнування інфраструктури, на відновлення якої знадобляться роки.

Миттєве падіння цін

Оскільки європейські тарифи напряму залежать від глобальної кон'юнктури, першим і найбільш відчутним наслідком перемир'я стало зниження вартості сировини. Ризики нових фізичних атак на танкери та термінали суттєво зменшилися, що одразу відобразилося на біржах:

• Європейський еталон Brent упав нижче позначки 80 євро за барель — це найнижчий рівень із початку березня.
• Котирування блакитного палива в Європі опустилися до мінімумів середини квітня.

Сьогодні, 17 червня, станом на 09:30 обидва бенчмарки знизилися приблизно на 0,2%. Ф'ючерси на нафту марки Brent впали на $0,15 до $78,81 за барель, а американська нафта West Texas Intermediate (WTI) знизилась на $0,12 до $75,93 за барель. Про це повідомляє Reuters.

Читайте також: Ціна нафти Brent вперше за понад три місяці опустилася нижче $80

Аналітики дослідницької компанії Kpler додають оптимізму: пошкодження нафтової інфраструктури виявилися некритичними. Для відновлення експорту може знадобитися всього близько шести тижнів, причому найшвидше видобуток почне нарощувати саме Іран.

Через війну та закриття Ормузької протоки світовий ринок недоотримував близько 12 млн барелів нафти щодня. За прогнозами Kpler, у разі дотримання умов угоди, цей дефіцит скоротиться до 2,6 млн барелів уже до кінця серпня, а Ірак та Кувейт зможуть повернутися до довоєнних обсягів поставок у грудні. Це також зніме напругу з ринку авіаційного пального, яке Європа наразі змушена експортувати з США та Нігерії.

«Ми ще далеко не в безпеці. Поточне зниження цін є досить обмеженим і насправді лише продовжує тренд, який розпочався ще з першими чутками про мирні переговори. Ціни все ще дуже далекі від довоєнного рівня», — коментує Деніел Крал, головний економіст Oxford Economics.

Аналітики наголошують, що наразі підписано лише меморандум про взаєморозуміння, а не фінальний документ. Попереду — складні суперечки не лише щодо судноплавства, а й щодо майбутнього іранської ядерної програми.

Окрім геополітики, є суто технічні затримки. Карстен Бжескі, директор макроекономічного департаменту банку ING, нагадує: знадобиться чимало часу, щоб просто розмінувати Ормузьку протоку, яку Іран замінував у лютому. Крім того, страховим компаніям потрібно наново оцінити збитки та розрахувати суми премій для суден.

«У цьому контексті нинішня реакція ринку виглядає занадто хорошою, щоб бути правдою», — додає він.

Єдине, що беззаперечно підтверджує серйозність намірів — це позиція Тегерана. Після десятків гучних заяв презилдента Сша Дональда Трампа про «угоди», це перший випадок, коли факт домовленостей офіційно підтвердила й іранська сторона.

Читайте також: США та Іран досягли мирної угоди. Як реагує ринок

Головний камінь спотикання

Найбільшою проблемою залишається питання мита за прохід через Ормузьку протоку. Трамп поспішно заявив, що коридор відкриється негайно і буде повністю безкоштовним. Проте згодом Білий дім пом'якшив риторику після заяв з Ірану, де наполягають на запровадженні так званого «збору за обслуговування».

Для судновласників це критичний момент. Опитування Kpler показують, що більшість великих компаній (зокрема гігант Maersk) відмовляються відправляти свої танкери в протоку, якщо Іран впровадить мито. Наразі в акваторії заблоковано 118 завантажених суден, які можуть вийти в найкоротші терміни, створивши одноразовий приплив ліквідності.

Проте відновлення регулярного трафіку відбуватиметься вкрай повільно — до 12 танкерів на день за місяць, що вдвічі менше за довоєнні показники. Нагадаємо, що до конфлікту через цей вузол проходила п'ята частина світових поставок нафти та газу.

Запекла битва за газ: фактор Китаю та аномальна спека

Навіть за умови повної стабілізації в Перській затоці, Європі доведеться витримати жорстку конкуренцію з Азією за скраплений природний газ (СПГ) протягом усього літа.

По-перше, через війну європейські країни суттєво відстають від затверджених графіків заповнення газових сховищ на зиму. Щоб наздогнати план, ЄС доведеться агресивно перебивати цінові пропозиції азійських покупців.

По-друге, попит в Азії обіцяє бути рекордним. Метеорологічне явище «Супер Ель-Ніньйо» може принести екстремальну спеку, що змусить азійські країни масово спалювати газ для забезпечення роботи кондиціонерів.

По-третє, на ринок повертається Китай. Найбільший у світі імпортер енергоресурсів під час війни майже не купував нафту й газ на зовнішніх майданчиках, забезпечуючи себе за рахунок колосальних внутрішніх резервів, що стримувало світові ціни. Відкриття протоки змусить Пекін почати масштабне поповнення стратегічних запасів. Цей фактор створить жорстку «цінову підлогу», нижче якої світові котирування енергоносіїв просто не зможуть упасти.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології