Покупці знову цікавляться нашими банками: чи варто клієнтам хвилюватися

Станом на 1 березня 2026 року в Україні налічувалося лише 60 банків. Це при тому, що в 2013—2014 роках їх кількість доходила до 180. Щобільше, з фінустанов, що залишилися, ще декілька вже найближчим часом можуть бути остаточно виведені з ринку, або продані новим власникам.

Дані: сайт «Мінфін»

При цьому спостерігається очевидний перекіс щодо частки держави у банківській системі України та концентрації основної маси клієнтів у дуже малій кількості банків. Це завжди негативний чинник для бізнесу, оскільки низька конкуренція серед банків погіршує їхню ефективність та якість обслуговування.

Частка чистих активів системно важливих банків станом на 1 січня 2025 року

Частка системно важливих банків за окремими показниками ( %)

Особливо не змінилася ситуація і у 2026 році. Станом на початок року держбанки у банківській системі України, як і раніше, контролюють понад 60% сектору.

Як і чому ущільнювалася банківська система України

Скорочення кількості фінустанов за 2022−2026 роки відбувалося переважно з таких причин:

• виведення з ринку банків із російським корінням (той самий Альфа-банк, який був націоналізований і зараз залишився на ринку як державний Сенс банк);
• втрата капіталу невеликими банками в умовах жорсткої конкуренції, скорочення через війну повноцінно працюючих клієнтів-юросіб, виїзду з України понад 6 млн потенційних клієнтів-фізособ. Питання до частини банків із боку Нацбанку, фінансового моніторингу тощо. Наприклад, серед таких «загиблих» опинилися банк «Січ» та «Мегабанк».

У листопаді 2025 року НБУ відніс до категорії неплатоспроможних АТ «РВС Банк», який на початку 2026 року було продано новим власникам із Прибалтики за символічні 120 тисяч євро. У середині березня його було докапіталізовано новим власником на 300 млн гривень і незабаром фінустанова під новою вивіскою «Юте банк» розпочне повноцінну роботу.

У лютому 2026 року Нацбанк вивів із ринку два невеликі банки — Мотор-банк і Перший інвестиційний банк, але вони мають реальні шанси на продовження роботи з іншими власниками.

Тож успішний кейс реінкарнації «РВС Банку» може бути найближчим часом повторений. Практично на фінальній стадії знаходиться і угода щодо купівлі банку «Львів» українською «дочкою» французької групи «Креді Агріколь». Відповідну угоду ще мають затвердити центробанки України та Франції. Але, за наявною у мене інформацією, процес практично запущений, а український і французький регулятори не проти.

Наразі співробітники «Львова» та українського «Креді Агріколя» активно обговорюють, як відбуватиметься сам процес. Чи приходитимуть до новопридбаного банку на керівні пости «варяги» з Франції чи наберуть усіх топів із місцевих кадрів.

«Львів» мав гарну клієнтську базу в місцевому регіоні і серйозний досвід роботи з тамтешнім малим і середнім бізнесом. Тому, найімовірніше, новий топменеджмент намагатиметься взяти з придбаного банку все найцінніше і за рахунок вливання додаткових ресурсів від української «дочки» «Креді Агріколя» значно розширити свій вплив щонайменше на всю Західну Україну. Я впевнений, що клієнтам «Львова» не варто переживати через свої фінанси у цьому банку.

Отже, щонайменше два успішних кейси — продаж «Львова» та реінкарнація «РВС банку» — вже є в активі 2026 року.

Якщо раніше, у 2022—2024 роках, банки, «закриті» Нацбанком, здебільшого швидко «ховали» через відсутність потенційних інвесторів, які влаштовують як НБУ, так і Фонд гарантування, то зараз ситуація змінилася. Попри війну, жорсткі валютні обмеження та податок на прибуток у розмірі 50%, бажаючих купити українські банки вочевидь побільшало. І це аж ніяк не альтруїсти.

Чому інвестори знову зацікавилися українськими банками

Серед резонів для нових акціонерів у таких покупках варто виділити:

відносно низьку вартість українських банків, порівнюючи з тим самим Євросоюзом. А з огляду на потенційне входження України до ЄС, нові власники, у разі потреби, зможуть, за їх розрахунками, продати свої українські фінустанови з відмінним додатковим коефіцієнтом. За моїми прогнозами, цей коефіцієнт вже відразу після війни може злетіти до рівнів 1,2−1,8 до капіталу, залежно від бізнес-моделі фінустанови та результатів реального Due Diligence.

Як приклад: ще у квітні 2025 року група «ТАС» Сергія Тігіпка завершила купівлю 100% акцій «Ідея Банку» (Україна) у польського Getin Holding приблизно за $36,5 млн, тобто угода відбулася з коефіцієнтом, близьким до 0,6−0,7 капіталу за значно більших активів самого «Ідея Банку». Таким чином, група Тігіпка купила менш ніж за $37 млн банк, який посідає 27-е місце (перша половина списку тих, що працюють в Україні) за активами з акцентом на роздріб, за «смішні» для будь-якої європейської банківської групи гроші.

Вже зрозуміло, що після закінчення війни та періоду відновлення цей коефіцієнт значно зросте. Менш ніж за 1 рік із моменту закриття угоди, я думаю, вже щонайменше на рівень коефіцієнта 0,9−1 до капіталу група «ТАС» може сміливо претендувати. Загалом, за розрахунками аналітиків, така купівля принесе групі «ТАС» 35−40% повернення капіталу (ROE) вже протягом першого року. Таким чином, за сприятливого збігу обставин за 2−3 роки інвестор вже повністю «відіб'є» всі свої початкові вкладення.

Посилення інтересу до купівлі банків із боку окремих найбільших бізнес-груп в Україні як для створення власного розрахункового центру, що самоокупається, так і з метою мінімізації своїх витрат під час фінансових операцій та розширення бізнесу.

За даними, що просочилися в ЗМІ, на «збанкрутілі» нещодавно PINbank і «Мотор-банк» вже претендують щонайменше 5 фінустанов:

«Асвіо Банк», який у 2025 році придбав у Фонду гарантування активи та зобов'язання «Комінвестбанку», американо-український «Агропросперіс банк», «Індустріалбанк» і ті ж банки Сергія Тігіпка «Таскомбанк» та «Універсал банк». Тобто купівля банків-невдах стала серйозним та прибутковим бізнесом для їх успішніших колег.

Варто ще нагадати, що PINbank хотіла купити Укрпошта, щоби на його базі запустити свій поштовий банк. Але після серії публічних скандалів та відвертих суперечок між керівництвом Укрпошти та Нацбанку питання у результаті було зняте з порядку денного. Поки що формально PINbank пішов у обійми Фонду гарантування.

«Мотор-банк» був багато років «зав'язаний» на «Мотор-Січ» (Запоріжжя) та його фактичному власникові В'ячеславі Богуслаєві. Тепер же банк не лише збитковий, а й частина його активних вкладень перебувають у прифронтовій зоні Запорізької області. Але при великому бажанні у потенційного покупця цього банку багато питань з даною фінустановою теж можна вирішити, а необхідні кошти вливань у капітал для його нормальної роботи не настільки великі, за європейськими мірками.

Інша річ, що новому потенційному власнику як PINbank, так і «Мотор-банк» необхідно буде розробити для них нову ефективну бізнес-модель, інакше він не зможе пройти «горно» Нацбанку.

А ось із цим, за моєю інформацією, у всіх кандидатів на покупку поки що непросто. І це зрозуміло: в умовах війни, та ще й з частиною активів, які можуть опинитися в прифронтовій зоні або без достатньої кількості клієнтів, генерувати прибуток цим банкам особливо немає з чого.

Тому поки що і PINbank, і «Мотор-банк» навіть у Фонді гарантування перебувають у форматі «пацієнт, радше, ще живий, але без реанімації може стати мертвим дуже швидко».

У таких умовах, на мою думку, потенційним покупцям краще поквапитися. Головне питання щодо цих банків полягатиме в додатковому кваліфікованому власному Due Diligence, дієвій бізнес-моделі та остаточній ціні. Окрім того, є нюанс. Банкам-потенційним покупцям обох із фінустанов простіше проходити «горно» Нацбанку, оскільки їм не потрібно підтверджувати походження своїх коштів та ділову репутацію: Фонд гарантування та Нацбанк усі матеріали щодо них і так мають. А ось усім іншим це доводиться робити, що займає багато часу. Тому, найімовірніше, і щодо PINbank, і щодо «Мотор-банку» реальні шанси стати покупцями є саме все ж таки у банків.

Але найбільший інтерес інвесторів, звісно, викликає банк «Авангард». Через визнання власників «Авангарду» Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка особами з небездоганною діловою репутацією, Нацбанк вимагав продажу банку новим акціонерам. Причому, строки вже підходять. А це завжди шкодить інтересам власників будь-якого бізнесу, що продається. Адже потенційні покупці теж знають про ці строки і, звичайно, намагаються максимально виторгувати для себе кращі умови за меншу ціну.

Банк працює здебільшого з цінними паперами та фінансово є повністю стійким. Це гарний та надійний актив. І його клієнтам не варто нервувати щодо своїх грошей. Усі пертурбації серед власників клієнтів навряд чи торкнуться. Тому, гадаю, саме навколо цього банку зараз і розгорається головна битва інвесторів. Щобільше, за майже підтвердженими чутками, нового власника банку вже знайдено, і справа лише у своєчасному оформленні документів та їхньому проходженні в Нацбанку.

Періодично ринком ходить інформація про те, що потенційно ідеї купівлі банків розглядають інші великі гравці з різних сфер — від «Нової пошти» до «Епіцентру» та декількох великих інвестиційних фондів, здатних акумулювати кошти всередині України та за її межами.

Окрім банків, за даними ЗМІ, придбанням PINbank та «Мотор-банку» у Фонду гарантування цікавилися не лише банки. «Засвітилися» у журналістів серед потенційних інвесторів платіжна система EasyPay, лізингова компанія «Еска капітал» (в особі її власника Олександра Гончарука, як фізособи), а також європейський великий фінтех-стартап Zen.com.

Ходить інформація про бажання взяти участь у процесі купівлі банків у засновника компанії «Автострада» Максима Шкіля. «Засвітилася» навіть сума, яку засновник «Автостради» готовий вкласти у цей бізнес, — близько $30 млн. Але досвід показує, що сума в результаті за таких угод завжди може виявитися більшою, тобто запас фінансової міцності буде необхідний усім потенційним покупцям.

Тим паче, що приклади з тим самим «Ідея банк» та групою ТАС зараз принципово відрізняються від ситуації з PINbank та «Мотор-банк».

У «Ідеї» на момент укладання угод була значно більша клієнтська база, ніж у випадку з PINbank та «Мотор-банком». І це завжди принципово впливає на ціну купівлі банку. Крім того, «Ідея-банк» продавався як діючий банк із польськими акціонерами, а у випадку з PINbank та «Мотор-банком» йшлося про вже закриті банки. Це також дуже важливий аспект таких угод.

Усі згадані потенційні покупці — серйозні компанії із професійними командами. При вдалому збігу обставин та продажу ним банків в українській банківській тусовці вже є багато бажаючих взяти участь у наведенні в цих банках фінансового порядку. Але, що цікаво, ринком вже ходить інформація про те, що початкова оцінка PINbank становить до 150 млн гривень, а ціна «Мотор-банку» озвучується в межах 170 млн гривень, тобто в районі коефіцієнта 1 на капітал. Відчуйте вже виграш та стратегічно правильну тактику групи ТАС, які вчасно закрили угоду з поляками та купили «Ідея-банк» із коефіцієнтом до капіталу всього 0,6−0,7.

Я прогнозую, що зараз для стійких українських банків із досить стабільною базою фондування та якісним кредитним портфелем при виконанні всіх економічних нормативів Нацбанку та відсутності претензій до банку, його акціонерів та клієнтів із боку регуляторів та фінмона, коефіцієнт купівлі до капіталу стартуватиме від 0,9 до 1−1,1 розміру капіталу щонайменше.

Щобільше, якщо ідея народної приватизації Привату набуде конкретних форм і пройде успішно, це теж відразу ж потягне вгору загальний поріг старту під час розмови потенційних інвесторів та власників банків. Адже ще попереду приватизація щонайменше державних Укргазбанку та Сенс банку. Тож нинішнім власникам банків та потенційним їх покупцям доведеться дуже уважно стежити за тим, що відбувається на банківському ринку України всю весну цього року. Буде дуже спекотно.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи