Податкова взялася за детінізацію торгівлі на OLX, Prom.ua, Rozetka та інших маркетплейсах. Спочатку стало відомо про тисячі листів «щастя» від ДПС українцям, які продають товар через Інтернет без реєстрації ФОП. Пізніше розійшлася інформація про нові обмеження через сервіс NovaPay, які Нова пошта пояснила «зростаючим контролем підприємницької діяльності з боку держави». «Мінфін» з'ясував, як маркетплейси та поштові оператори змінюють правила торгівлі та доставки посилок.
Податкова взялася за продавців маркетплейсів: як пошта допомагає виявляти нелегалів

Держава продовжує шукати нові джерела покриття бюджетного дефіциту. Головним резервом і в уряді, і у профільному комітеті ВР вбачають подальшу детінізацію економіки. Адже, згідно свіжих підрахунків, бюджетні втрати від тіньової діяльності становлять до 900 млрд грн.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев періодично звітує про успіхи детінізації окремих галузей, наприклад, грального та алкогольного бізнесу, успішну антиофшорну реформу. Новим напрямком у детінізації економіки стала інтернет-торгівля.
Наприкінці квітня Кабмін затвердив та передав до парламенту законопроєкт, який передбачає нові податкові правила для фізичних осіб-продавців товарів через маркетплейси (№ 13232). Відповідно до нього, оператори цифрових платформ будуть визначені податковими агентами і повинні автоматично стягувати податки з громадян, які отримують доходи від продажу товарів або надання послуг із їх використанням. Ставка податку становитиме 5%, плюс 5% військового збору.
Читайте також: Продав на OLX — заплати 10% податку: як це працюватиме на практиці
Законопроєкт, згідно з його статусом на офіційному сайті парламенту, поки що лише «надано для ознайомлення». Водночас і маркетплейс, і поштові оператори вже готуються до «закручування податкових гайок».
Нові правила від Нової пошти: жодних лімітів на посилки — лише моніторинг платежів
З 1 червня цього року Нова пошта почала посилено моніторити випадки, коли фізична особа отримує велику кількість платежів із післяплатою: її фінансовий партнер — NovaPay — може обмежити надання своїх фінансових послуг до моменту отримання пояснень щодо походження грошей. Ці правила Нова пошта пояснила вимогами «антивідмивного закону» та «зростаючим контролем підприємницької діяльності з боку держави».
Клієнти Нової пошти, що зіткнулися зі змінами, сприйняли це, як ліміти на посилки з післяплатою — не більше п'яти таких посилок на місяць на загальну суму до 30 тисяч грн.
«Ані Нова пошта, ані NovaPay не обмежують кількість посилок. Але в умовах зростаючого контролю підприємницької діяльності з боку держави нас змушують запроваджувати нові процедури та правила.
Так, згідно з вимогами держави, будь-який фінансовий сервіс чи банк повинен перевіряти клієнтів на критерії ризикованості, уважно вивчати всі фінансові операції щодо їх законності, у тому числі їх характер, цілі та зв'язки.
Якщо ви, як фізособа, отримуєте велику кількість післяплат, то NovaPay зобов'язана, згідно з вимогами Закону 361-IX, обмежити надання своїх фінансових послуг до моменту отримання пояснень про походження коштів", — ще раз прокоментували ситуацію для «Мінфіну» в NovaPay.
У компанії також порадили, щоб не потрапляти під підозру та можливі обмеження, «відкривати ФОП чи іншу юридичну форму роботи, якщо ви плануєте чи починаєте підприємницьку діяльність».
Багато торговців, що відправляють товари через «Нову пошту», вже відмовляють клієнтам у післяплаті, і вимагають передоплату, що для покупців не зовсім зручно, особливо, якщо вони не впевнені, чи підійде до них покупка (повернути кошти реально, але на це потрібен час).
Від нововведення особливо сильно постраждають майстри, які продають через маркетплейси та соцмережі свої вироби. «Я продаю небагато — відправляю до 10 посилок на місяць. Здебільшого люди замовляють доставку з післяплатою. Якщо реєструвати ФОП, продажі впадуть, оскільки доведеться підвищувати ціни щонайменше на 10%, а собівартість виробів і так є досить високою», — розповіла нам майстриня, яка виготовляє декоративні вінки та квіткові композиції.
Особливості доставки через «Укрпошту»
«Мінфін» звернувся із запитанням «Чи будуть „ліміти“ на посилки?» до «Укрпошти». У пресслужбі компанії обіцяли надати пояснення, але на момент публікації статті редакція так і не отримала (ми опублікуємо коментарі, щойно держкомпанія їх надасть).
Джерело в «Укрпошті» повідомило «Мінфіну», що обмеження щодо посилок із післяплатою державний поштовий оператор почав застосовувати ще декілька місяців тому.
«Посилкових лімітів» у «Укрпошти» немає — принаймні, поки що.
Але є вимоги в рамках надання послуги «Переказ післяплати». Якщо йдеться про виплати на постійній основі, одержувач має укласти з «Укрпоштою» договір про переказ коштів, надати документи для «ідентифікації/верифікації у випадках та порядку, передбачених внутрішніми документами Товариства з питань фінансового моніторингу». Також мають бути касові та розрахункові документи — платіжна інструкція на переказ готівки, квитанція, фіскальний чек РРО.
Максимальна сума за однією платіжною операцією має перевищувати 100 тис. грн, а сукупна сума платежів, перерахованих на рахунок одержувача, обмежується договором.
«Укрпошта» залишає за собою право «передавати правоохоронним органам, на їхній офіційний запит, інформацію, пов'язану з незаконною діяльністю одержувача, у тому числі в тих випадках, коли така інформація є таємницею фінансового моніторингу». Всі ці норми прописані в Порядку надання платіжної послуги з переказом коштів без відкриття рахунку «Переказ Оплата при отриманні».
Зазначимо: фізособам-підприємцям «Укрпошта» ще з вересня минулого року припинила виплачувати готівку за відправлення з післяплатою. У компанії це аргументували вимогами постанови № 100 Нацбанку від 23 серпня 2024 року.
Водночас на «гарячій» лінії «Укрпошти» «Мінфіну» повідомили, що для фізосіб жодних лімітів за кількістю посилок із післяплатою наразі немає. При цьому є ліміти для отримання коштів за такі посилки. У разі перерахування на банківську картку — не більше 29 999 грн за одне відправлення. У разі отримання коштів у відділенні «Укрпошти» — не більше ніж 399 999,99 грн. Тобто, як бачимо, ліміти досить великі.
Втім, як розповіли «Мінфіну» українці, які торгують товарами через маркетплейси, вони намагаються не надсилати посилки через державного поштового оператора. «Ходять чутки, що, якщо відправляти регулярно, тебе можуть взяти „на облік“, а потім раптом починають телефонувати з податкової», — каже Ірина, яка торгує виробами власного виробництва.
Умови від Meest
«Мінфін» звернувся з питаннями щодо правил доставки посилок із післяплатою до акціонера поштового оператора Meest China В'ячеслава Лисенка.
«Наразі у «Meest Пошта» не планується жодних змін щодо процедур відправлення або отримання посилок. Водночас наші фінансові партнери, які забезпечують обробку платежів за посилки, і раніше керувалися вимогами до верифікації клієнтів у рамках виконання своїх регуляторних зобов'язань.
Відповідно до чинного законодавства, всі фінустанови та платіжні системи мають дотримуватися умов фінансового моніторингу. Це передбачає ідентифікацію клієнтів, аналіз їх операцій та виявлення потенційних ризиків", — повідомив він редакції.
За словами Лисенка, нововведення, які зараз впроваджують поштові оператори, пов'язані з вимогами Закону № 361-IX (про нього говорять також у NovaPay). Цей закон регулює питання фінансового моніторингу, у тому числі й з боку постачальників фінансових послуг із ідентифікації та «вивчення» своїх клієнтів.
«Йдеться про підвищення рівня прозорості фінансових операцій та зменшення ризиків, пов'язаних із незаконним обігом коштів. Ці зміни є кроком у бік міжнародних стандартів», — каже В'ячеслав Лисенко.
Він також зазначив, що умови та тарифи доставки посилок залишаються без змін. А нововведення стосуються переважно процесу регулярного отримання фізособами післяплати за відправлення. «У певних випадках, така регулярність може свідчити про незареєстровану підприємницьку діяльність», — додав Лисенко.
На «гарячій» лінії Meest «Мінфіну» пояснили: поштовий оператор не має лімітів за кількістю посилок із післяплатою. У цьому заявлена цінність посилки до 30 кг має перевищувати 30 тис. грн, а відправлень, що йдуть через вантажні відділення, — 100 тис. грн.
Але є умови щодо перерахування післяплати відправнику посилок. «Вони залежать від обмежень вашої банківської картки. Якщо, наприклад, у вас картка ФОП, то немає жодних нюансів. Якщо йдеться про звичайну картку фізособи, то там обмеження щодо перерахування — не більше 5 тисяч гривень на день. І якщо платіж із післяплатою більше, його просто не можна буде зарахувати. Жодне „дроблення“ сум не проводиться», — пояснили «Мінфіну» у Meest.
Тобто ви можете фактично безлімітно надсилати посилки післяплатою через цього оператора, але з отриманням коштів можливі проблеми, і як їх вирішити — незрозуміло.
Зазначимо, що серед самих продавців, які торгують через інтернет-майданчики, вже точаться розмови про «обхідні шляхи» для доставки товарів. Зокрема, розмірковують про те, що «частину товарів можна передавати кур'єрами або через транспортних перевізників, коли йдеться про доставку в рамках одного регіону», а також про створення «альтернативних служб доставки» з лояльнішими правилами.
Чи виллються такі розмови у конкретні дії — поки що сказати складно. Налагодження нових логістичних ланцюжків — справа непроста, і до того ж може помітно здорожчити вартість доставки.
В'ячеслав Лисенко каже, що не очікує на істотне скорочення обсягів пересилок легальними поштовими операторами.
«В Україні всі поштові оператори працюють в рамках правового поля, і ми не бачимо передумов для того, щоб клієнти масово шукали обхідні або неофіційні шляхи доставки», — сказав «Мінфіну» Лисенко.
Чи «здають» продавців OLX і Rozetka?
Чи готують якісь обмеження для українців маркетплейси? На хвилі чуток про запровадження податків із продажу через маркетплейси співвласник Rozetka Владислав Чечоткін розповідав «Мінфіну», що вони не надають інформацію про своїх клієнтів податковим органам, і, за його словами, про це навіть «ніхто не питав».
Виконувач обов'язків директора OLX Україна та Центральна Азія, генеральний менеджер OLX Нерухомість в Україні Ігор Сироватко розповів «Мінфіну», що більшість користувачів їхньої платформи — фізособи, які продають уживані речі особистого користування.
«У таких продажів немає ознак систематичної підприємницької діяльності, і вони не пов'язані з отриманням прибутку, як основного джерела доходу. Користувачі просто вирішують побутові потреби, наприклад, продають речі, якими не користуються.
Окремо ми працюємо над рішеннями для підприємців, які використовують OLX, як канал ведення бізнесу. Такі користувачі можуть пройти верифікацію, використовувати бізнес-аккаунти, дотримуючись вимог законодавства, зокрема, щодо оподаткування", — повідомив Сироватко.
За його словами, наразі OLX не веде автоматичного нарахування податків із продажу, не змінював підходів до звітності користувачів і не виконує фіскальних функцій, але «уважно стежить за новинами та законодавчими ініціативами щодо онлайн-платформ, а також можливими змінами у сфері оподаткування доходів фізосіб».
Тобто щойно законопроєкт № 133232 ухвалять, маркетплейси будуть змушені виконувати нові правила.
Коментарі - 49
Ну просто Ізраїль є розвинутою країною, в сенсі економіки, відповідно і життя там інше (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8)
А Україна є країною, котра розвивається, з відповідним рівнем життя.(https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F)
Ці дві країни немає сенсу настільки вибірково порівнювати, я розумію, що хочеться, але ну.
а податки мають якусь суто регіональну специфіку?
податок на дохід фізичних осіб це головний податок який є в абсолютній більшості країн світу
правила можуть відрізнятись, однак податок є
податок на прибуток — резиденти інших країн платять лише в деяких окремих ситуаціях оскільки податок на прибуток — це взагалі то податок для бізнесу який веде бухгалтерію і може прозвітувати про свою витрати
давай ще порівнювати Україну/США
а давай — громодяни США платять податок з доходів яки вони отримали за кордоном навіть якщо вони проживають там дуже давно
в Україні (і в більшості інших країн) є поняття податкового резиденства яка існує окремо від резиденства/громодянства
це правило каже що якщо людина не проживає на теріторії країни більше якось терміну, а зазвичай це пів року) то вона перестає бути податковим резидентом і може не платити податки з доходів які отримує в іншому місці
Так от в США це правило не працю. А в Україні працює.
який сенс порівнювати щось вибірково з країною зовсім іншої категорії
податки не залежать від того до якої категорії ти записала країну
ще раз — податок на доходи платится в абсолютній більшості країн, хіба що правила можуть відрізнятись
Ну просто Ізраїль є розвинутою країною, в сенсі еко
Так податок платиться усюди, але в різних значеннях, ну і гайки по різному теж закручують в різних країнах, але ти звісно це не враховуєш, пишучи вибіркові порівняння з розвиненими країнами)
Якщо йому надати позитивний приклад із країни, де при продажу старого ноута не потрібно доводити, що ти не верблюд — то він пише, що «ми в Україні, до чого це тут?»))
От бачиш, визнати власну помилку — зовсім не страшно. Вітаю з першим разом.
а податок на доходи там теж є, і він до слова складає від 10% до 50%
в трете: податок на доходи це основний податок який платять фізичні особи в США (37%), Ізраїлі (50%), Польші (32%), Великій Британії (45%), Китаї (45%), Японії (55%), Україні (18+5%), Зімбабве (41%), Гондурасі (25%). В дужках зазначена маскимамальна ставка податку для данної країни.
Якщо ти це бачиш так, то прапор тобі в руки)
Якщо для тебе не аргумент той факт, що Україна не є Ізраілем, щоб ці дві країни порівнювати, то напевно далі немає що обговорювати)
Сподівався на твоє просвітлення, але видно не сьогодні)
Увесь сенс блокувань банківських карток і закручування гайок в одному реченні :)
А саме з чеків податкова отримує інформацію і це взагалі не залежить від бажання чи небажання податкової.
Ні, взагалі не так. Бо ти кажеш про банківську послугу переказу грошей через карткову платіжну систему при якій ніяких чеків не створюється.
Новапей де проводить операцію переказу грошей яка взагалі не надається в банках. Для цієї операції формується чек який був змінений рішенням податкової і тепер в чек додається інформація про отримувача.
Перш ніж лізти в дискусію треба хоч трохи ознайомитись з темою.
https://youtu.be/iB3ssny_L_A?si=CPxi44c4uRcFDxwb
Три літри
10 червня 2025, 11:27
#
Чеки на отримання грошей поза межами банківської тайни.
Читай уважніше, я тобі вже которий раз це пояснюю.
А яким шляхом, цікаво, оцінили ті недоотримані доходи?
Це явно не на маркетплейсах.Щоб стільки недоотримати податку обсяг продаж повинен бути на рівні 4 трильйона грн. в рік.Це кожен громадянин повинен купити якоїсь «палі» на 200 000 грн в рік.Це враховуючи пенсіонерів і дітей.Або ж виходячи з середньої зарплати, тратити її всю і ще й зверху на покупки шляхом «тіньової діяльності».
Ну й казківники.Або ж ну зовсім не там шукають.
P. S. Як раз населення, яке не дотичне до влади, переважну більшість податків і платить. Те що не платиться — це на 80−90% всеможливі схеми і махінації з податками та митницею під дахом самої влади. А те що вони додатково витискають з населення сильно ускладнюючи йому життя і обмежуючи у всьому — крихти порівняно з тим, що могли б отримати, якби навели порядок тільки на митниці, не кажучи вже про податкову.
І ще скажіть що з мільярдів щорічно, які гребе з населення ТЦК, багато податків заплатили.
Ці байки ми чули багато років. От тільки виявилось що олігархи і корупція є не лише в Україні, але й в Німеччині та, о боже, в США.
В нашому розумінні, коли олігархи утворили капітал через розграбування власної держави — таких олігархів там немає.
А корупція — є звісно, було б дивно якби не було. Я говорив про роботу правоохоронної системи. В нас наплодили купу антикорупційних органів, але результат їх діяльності близький до нуля. Навіть коли їм відправляють напряму докази корупції - часто це ні до чого не призводить. А якщо піднявся гвалт — то для виду візьмуть корупціонера, але так, що потім в судах справа розвалюється і відпускають чи дають втекти. Реально сідають тільки ті, які зажерлись з кимось вище, або не змогли домовитись. Бо занадто гучний випадок і треба принести ритуальну жертву щоб показати, що хоч когось посадили.
Так щоб визнали незаконними потрібні дії правоохоронців. А їх немає. А ти казав там це майже на автоматі. Коломийський в Україні сидить. А Шредер, Меркель та Маск — ні.
А в Україні ні? В Україні достатньо ляпнути аби що і все — вирок винесено? 🤣
На жаль? Ти жалкуєш про те що сказав кілька днів тому ?🫣🤔
— Так и есть. Наши лидеры только кормили нас пропагандой о вступлении. На самом деле такого плана нет и не было. Наша элита не сможет лоббировать свои личные интересы в парламенте ЕС, поэтому «элите» это не выгодно.
А еще… таможня… на западной границе таможня — это ж золотое дно для целой теневой касты. При вступлении в ЕС ее придется закрыть. Кто на это пойдет?
А еще… ЕС — это свободное перемещение людей. А у нас уже все мысли наверху направлены на то чтобы население не разбежалось туда где жить лучше, как только границы откроются… И даже порой звучит такая дичь, как границы после войны не открывать, хотя они и сейчас закрыты незаконно и это никого наверху не волнует.
А еще… «Патриотическая» прослойка еще не понимает, что «мовні патрулі», преследование тех кто говорит на русском, запреты слушать музыку, запрет книг на русском и прочая дичь — мягко говоря противоречит европейским ценностям, и с таким багажом нас туда не возьмут.
А еще… Наша аграрно-сырьевая экономика, опирающаяся на агрохолдинги, которые плевать хотели на экосистемы и эколгию вообще, но гонят огромные массы дешевого агросырья на экспорт — ну вообще не вписывается в европейскую экономику, и многие будут против.
И таких «еще» очень много.