Податкова взялася за продавців маркетплейсів: як пошта допомагає виявляти нелегалів

Держава продовжує шукати нові джерела покриття бюджетного дефіциту. Головним резервом і в уряді, і у профільному комітеті ВР вбачають подальшу детінізацію економіки. Адже, згідно свіжих підрахунків, бюджетні втрати від тіньової діяльності становлять до 900 млрд грн.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев періодично звітує про успіхи детінізації окремих галузей, наприклад, грального та алкогольного бізнесу, успішну антиофшорну реформу. Новим напрямком у детінізації економіки стала інтернет-торгівля.

Наприкінці квітня Кабмін затвердив та передав до парламенту законопроєкт, який передбачає нові податкові правила для фізичних осіб-продавців товарів через маркетплейси (№ 13232). Відповідно до нього, оператори цифрових платформ будуть визначені податковими агентами і повинні автоматично стягувати податки з громадян, які отримують доходи від продажу товарів або надання послуг із їх використанням. Ставка податку становитиме 5%, плюс 5% військового збору.

Читайте також: Продав на OLX — заплати 10% податку: як це працюватиме на практиці

Законопроєкт, згідно з його статусом на офіційному сайті парламенту, поки що лише «надано для ознайомлення». Водночас і маркетплейс, і поштові оператори вже готуються до «закручування податкових гайок».

Нові правила від Нової пошти: жодних лімітів на посилки — лише моніторинг платежів

З 1 червня цього року Нова пошта почала посилено моніторити випадки, коли фізична особа отримує велику кількість платежів із післяплатою: її фінансовий партнер — NovaPay — може обмежити надання своїх фінансових послуг до моменту отримання пояснень щодо походження грошей. Ці правила Нова пошта пояснила вимогами «антивідмивного закону» та «зростаючим контролем підприємницької діяльності з боку держави».

Клієнти Нової пошти, що зіткнулися зі змінами, сприйняли це, як ліміти на посилки з післяплатою — не більше п'яти таких посилок на місяць на загальну суму до 30 тисяч грн.

«Ані Нова пошта, ані NovaPay не обмежують кількість посилок. Але в умовах зростаючого контролю підприємницької діяльності з боку держави нас змушують запроваджувати нові процедури та правила.

Так, згідно з вимогами держави, будь-який фінансовий сервіс чи банк повинен перевіряти клієнтів на критерії ризикованості, уважно вивчати всі фінансові операції щодо їх законності, у тому числі їх характер, цілі та зв'язки.

Якщо ви, як фізособа, отримуєте велику кількість післяплат, то NovaPay зобов'язана, згідно з вимогами Закону 361-IX, обмежити надання своїх фінансових послуг до моменту отримання пояснень про походження коштів", — ще раз прокоментували ситуацію для «Мінфіну» в NovaPay.

У компанії також порадили, щоб не потрапляти під підозру та можливі обмеження, «відкривати ФОП чи іншу юридичну форму роботи, якщо ви плануєте чи починаєте підприємницьку діяльність».

Багато торговців, що відправляють товари через «Нову пошту», вже відмовляють клієнтам у післяплаті, і вимагають передоплату, що для покупців не зовсім зручно, особливо, якщо вони не впевнені, чи підійде до них покупка (повернути кошти реально, але на це потрібен час).

Від нововведення особливо сильно постраждають майстри, які продають через маркетплейси та соцмережі свої вироби. «Я продаю небагато — відправляю до 10 посилок на місяць. Здебільшого люди замовляють доставку з післяплатою. Якщо реєструвати ФОП, продажі впадуть, оскільки доведеться підвищувати ціни щонайменше на 10%, а собівартість виробів і так є досить високою», — розповіла нам майстриня, яка виготовляє декоративні вінки та квіткові композиції.

Особливості доставки через «Укрпошту»

«Мінфін» звернувся із запитанням «Чи будуть „ліміти“ на посилки?» до «Укрпошти». У пресслужбі компанії обіцяли надати пояснення, але на момент публікації статті редакція так і не отримала (ми опублікуємо коментарі, щойно держкомпанія їх надасть).

Джерело в «Укрпошті» повідомило «Мінфіну», що обмеження щодо посилок із післяплатою державний поштовий оператор почав застосовувати ще декілька місяців тому.

«Посилкових лімітів» у «Укрпошти» немає — принаймні, поки що.

Але є вимоги в рамках надання послуги «Переказ післяплати». Якщо йдеться про виплати на постійній основі, одержувач має укласти з «Укрпоштою» договір про переказ коштів, надати документи для «ідентифікації/верифікації у випадках та порядку, передбачених внутрішніми документами Товариства з питань фінансового моніторингу». Також мають бути касові та розрахункові документи — платіжна інструкція на переказ готівки, квитанція, фіскальний чек РРО.

Максимальна сума за однією платіжною операцією має перевищувати 100 тис. грн, а сукупна сума платежів, перерахованих на рахунок одержувача, обмежується договором.

«Укрпошта» залишає за собою право «передавати правоохоронним органам, на їхній офіційний запит, інформацію, пов'язану з незаконною діяльністю одержувача, у тому числі в тих випадках, коли така інформація є таємницею фінансового моніторингу». Всі ці норми прописані в Порядку надання платіжної послуги з переказом коштів без відкриття рахунку «Переказ Оплата при отриманні».

Зазначимо: фізособам-підприємцям «Укрпошта» ще з вересня минулого року припинила виплачувати готівку за відправлення з післяплатою. У компанії це аргументували вимогами постанови № 100 Нацбанку від 23 серпня 2024 року.

Водночас на «гарячій» лінії «Укрпошти» «Мінфіну» повідомили, що для фізосіб жодних лімітів за кількістю посилок із післяплатою наразі немає. При цьому є ліміти для отримання коштів за такі посилки. У разі перерахування на банківську картку — не більше 29 999 грн за одне відправлення. У разі отримання коштів у відділенні «Укрпошти» — не більше ніж 399 999,99 грн. Тобто, як бачимо, ліміти досить великі.

Втім, як розповіли «Мінфіну» українці, які торгують товарами через маркетплейси, вони намагаються не надсилати посилки через державного поштового оператора. «Ходять чутки, що, якщо відправляти регулярно, тебе можуть взяти „на облік“, а потім раптом починають телефонувати з податкової», — каже Ірина, яка торгує виробами власного виробництва.

Умови від Meest

«Мінфін» звернувся з питаннями щодо правил доставки посилок із післяплатою до акціонера поштового оператора Meest China В'ячеслава Лисенка.

«Наразі у «Meest Пошта» не планується жодних змін щодо процедур відправлення або отримання посилок. Водночас наші фінансові партнери, які забезпечують обробку платежів за посилки, і раніше керувалися вимогами до верифікації клієнтів у рамках виконання своїх регуляторних зобов'язань.

Відповідно до чинного законодавства, всі фінустанови та платіжні системи мають дотримуватися умов фінансового моніторингу. Це передбачає ідентифікацію клієнтів, аналіз їх операцій та виявлення потенційних ризиків", — повідомив він редакції.

За словами Лисенка, нововведення, які зараз впроваджують поштові оператори, пов'язані з вимогами Закону № 361-IX (про нього говорять також у NovaPay). Цей закон регулює питання фінансового моніторингу, у тому числі й з боку постачальників фінансових послуг із ідентифікації та «вивчення» своїх клієнтів.

«Йдеться про підвищення рівня прозорості фінансових операцій та зменшення ризиків, пов'язаних із незаконним обігом коштів. Ці зміни є кроком у бік міжнародних стандартів», — каже В'ячеслав Лисенко.

Він також зазначив, що умови та тарифи доставки посилок залишаються без змін. А нововведення стосуються переважно процесу регулярного отримання фізособами післяплати за відправлення. «У певних випадках, така регулярність може свідчити про незареєстровану підприємницьку діяльність», — додав Лисенко.

На «гарячій» лінії Meest «Мінфіну» пояснили: поштовий оператор не має лімітів за кількістю посилок із післяплатою. У цьому заявлена цінність посилки до 30 кг має перевищувати 30 тис. грн, а відправлень, що йдуть через вантажні відділення, — 100 тис. грн.

Але є умови щодо перерахування післяплати відправнику посилок. «Вони залежать від обмежень вашої банківської картки. Якщо, наприклад, у вас картка ФОП, то немає жодних нюансів. Якщо йдеться про звичайну картку фізособи, то там обмеження щодо перерахування — не більше 5 тисяч гривень на день. І якщо платіж із післяплатою більше, його просто не можна буде зарахувати. Жодне „дроблення“ сум не проводиться», — пояснили «Мінфіну» у Meest.

Тобто ви можете фактично безлімітно надсилати посилки післяплатою через цього оператора, але з отриманням коштів можливі проблеми, і як їх вирішити — незрозуміло.

Зазначимо, що серед самих продавців, які торгують через інтернет-майданчики, вже точаться розмови про «обхідні шляхи» для доставки товарів. Зокрема, розмірковують про те, що «частину товарів можна передавати кур'єрами або через транспортних перевізників, коли йдеться про доставку в рамках одного регіону», а також про створення «альтернативних служб доставки» з лояльнішими правилами.

Чи виллються такі розмови у конкретні дії — поки що сказати складно. Налагодження нових логістичних ланцюжків — справа непроста, і до того ж може помітно здорожчити вартість доставки.

В'ячеслав Лисенко каже, що не очікує на істотне скорочення обсягів пересилок легальними поштовими операторами.

«В Україні всі поштові оператори працюють в рамках правового поля, і ми не бачимо передумов для того, щоб клієнти масово шукали обхідні або неофіційні шляхи доставки», — сказав «Мінфіну» Лисенко.

Чи «здають» продавців OLX і Rozetka?

Чи готують якісь обмеження для українців маркетплейси? На хвилі чуток про запровадження податків із продажу через маркетплейси співвласник Rozetka Владислав Чечоткін розповідав «Мінфіну», що вони не надають інформацію про своїх клієнтів податковим органам, і, за його словами, про це навіть «ніхто не питав».

Виконувач обов'язків директора OLX Україна та Центральна Азія, генеральний менеджер OLX Нерухомість в Україні Ігор Сироватко розповів «Мінфіну», що більшість користувачів їхньої платформи — фізособи, які продають уживані речі особистого користування.

«У таких продажів немає ознак систематичної підприємницької діяльності, і вони не пов'язані з отриманням прибутку, як основного джерела доходу. Користувачі просто вирішують побутові потреби, наприклад, продають речі, якими не користуються.

Окремо ми працюємо над рішеннями для підприємців, які використовують OLX, як канал ведення бізнесу. Такі користувачі можуть пройти верифікацію, використовувати бізнес-аккаунти, дотримуючись вимог законодавства, зокрема, щодо оподаткування", — повідомив Сироватко.

За його словами, наразі OLX не веде автоматичного нарахування податків із продажу, не змінював підходів до звітності користувачів і не виконує фіскальних функцій, але «уважно стежить за новинами та законодавчими ініціативами щодо онлайн-платформ, а також можливими змінами у сфері оподаткування доходів фізосіб».

Тобто щойно законопроєкт № 133232 ухвалять, маркетплейси будуть змушені виконувати нові правила.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки