Інфляція прискорюється: як НБУ бореться зі зростанням цін і коли це спрацює

За підсумками перших двох місяців цього року, інфляція зросла на 2%, а у річному вимірі споживчі ціни додали вже 13,4%, повідомляє Держстат. При цьому минулий рік Україна закінчила із зростанням цін на 12%, звітував Нацбанк.

Найбільше за останні 12 місяців подорожчали послуги зв'язку — на 19,5%. Цілком можливо, що цей сектор залишатиметься лідером зростання цін і найближчими місяцями. Так, на початку березня про підвищення тарифів оголосив Vodafone. Наприклад, оплата за «бюджетний» тариф Red Start зросте зі 190 до 240 грн на місяць, тобто додасть 26%. Київстар та Lifecell суттєво підвищили тарифи у грудні та лютому, що вже відображено у статистиці.

Найчутливішим для українців є подорожчання продуктів харчування. Вони за 12 місяців зросли в ціні на 15,2%, випереджаючи середню інфляцію. При цьому масло, за оцінками Держстату, додало 32,2%, овочі — 29,4%, хліб — 20,6%, молоко — 18,3%.

Читайте також: Хліб дорожчий, молочка дешевша: які цінники на продукти побачимо до кінця березня

Комунальні послуги за рік подорожчали на 19,3%. Насамперед через суттєве підвищення вартості електроенергії — на 63,6% у червні минулого року. Це суттєво вплинуло і на загальний рівень інфляції. Загалом із початку повномасштабної війни електрика подорожчала у 2,5 раза.

Можуть порадувати українських споживачів хіба що ціни на одяг та взуття, які за рік знизились на 4%, а за лютий — на 3,1%.

Варто відразу зазначити, що в нинішньому прискоренні інфляції у річному вимірі винна в тому числі порівняльна база. Минулоріч у січні та лютому ціни зростали відносно невисокими темпами — 0,4 і 0,3% відповідно. Зараз ці місяці випали зі статистики, але залишилась друга половина минулого року, коли інфляція була особливо стрімкою (жовтень — 1,8% та листопад — 1,9%). В перші ж два місяці цього року ціни зростають все ще відчутно стрімко, але темп знижується — 1,2% та 0,8%.

Що робить Нацбанк

Із грудня минулого року регулятор почав цикл підвищення облікової ставки, та вже переглядав її тричі. В результаті вона зросла із 13% до 15,5%. «Застосовані заходи НБУ з посилення монетарної політики обмежуватимуть фундаментальний ціновий тиск», — пояснюють в НБУ.

Підвищення ставок — традиційний метод боротьби зі зростанням цін центробанками у всьому світі. Якщо почитати західних аналітиків, то вони насамперед говорять про те, що ці ставки допомагають підвищити вартість кредитів. Як наслідок, споживачі менше купують в борг, а компанії сповільнюють розвиток та зростання зарплат — попит знижується, економіка охолоджується і, як наслідок, сповільнюється зростання цін.

Водночас відразу можна помітити суттєву відмінність цієї схеми від українських реалій, адже в нас загалом низький рівень кредитування економіки.

Як відзначає голова комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, рівень проникнення кредитів бізнесу та населенню суттєво впав до війни, а після її початку впав ще суттєвіше, кредитування національної економіки у ВВП продовжує скорочуватись.

«За даними НБУ, частка валових/чистих кредитів бізнесу щодо ВВП у 2019 році становила 20,7%/10,4%, у 2020 році — 17,7%/10,2%, у 2021 році — 14,6%/9,9%, у 2022 році — 15,3%/10,1%, у 2023 році — 11,8%/7,7%, у 2024 році — 11%/7,6%. Тобто за останні шість років показник валових кредитів суб'єктам господарювання, як частка ВВП, скоротився удвічі, і продовжує зменшуватись щороку, де 2024 рік не є виключенням» — відзначає Гетманцев.

За цих умов ми можемо говорити, що, якби основною метою регулятора було зниження кредитування, то він цю мету вже виконав би, навіть не підвищуючи облікову ставку. Але насправді мета регулятора протилежна — необхідність відновлення кредитування прямо вказана у Стратегії НБУ.

Основна ж залежність інфляції від облікової ставки у наших реаліях — це підвищення дохідності гривневих інструментів.

«Підвищення облікової ставки стимулює збільшення ставок за строковими гривневими депозитами та ОВДП, що, зі свого боку, підтримує попит на такі інструменти та дає змогу зберігати довіру до заощаджень у національній валюті.

Готовність населення заощаджувати в гривні обмежує потенційний попит на іноземну валюту та на споживання. Це дає змогу стримувати тиск на ціни та підтримувати міжнародні резерви на достатньому рівні. Останні є важливим ресурсом для збереження контролю за очікуваннями та стійкості валютного ринку — також важливих елементів для динаміки інфляції", — пояснили «Мінфіну» в НБУ.

Інакше кажучи, якщо у людини після звичайних витрат впродовж місяця залишилось в кишені 5 тис. грн, вона має вибір — купити на них долари «під матрац» або пройтись з ними магазинами. В будь-якому разі, це призведе до зростання цін. Тому мета регулятора — зробити так, щоб ці «зайві» гроші були розміщені на банківський депозит або були вкладені у державні боргові папери.

Ставки за банківськими вкладами дійсно реагують на рішення НБУ, хоча і не надто суттєво. Якщо на початок грудня минулого року середня ставка за гривневим річним депозитом становила 12,12%, то зараз, за даними «Мінфіну», вона складає 12,39%.

Як відзначають у НБУ, ставки за ОВДП активніше відреагували на попередні підвищення облікової ставки, та наразі становлять 15,6−17,4% на первинному ринку і 11,8−18,5% — на вторинному. «Це підтримало попит на ці інструменти — з початку року вкладення населення у гривневі ОВДП зросли на 4%, або 1,4 млрд грн. Дохідність ОВДП, ймовірно, відреагує і на березневе підвищення облікової ставки», — відзначає регулятор.

Крім цього, як пояснюють у НБУ, завдяки підвищенню ставок спрацьовує сигнальний ефект — перехід до циклу підвищення облікової ставки у грудні минулого року підтвердив, що регулятор не толеруватиме високу інфляцію, та застосовує інструменти, щоб її сповільнити.

Чому критикують підвищення ставки

За словами фінансового аналітика Віталія Шапрана, підвищення облікової ставки призведе до низки негативних наслідків. Це, зокрема, погіршення умов кредитування, жорсткіші умови нових запозичень Мінфіну через ОВДП, зменшення прибутків НБУ та податків через зниження ділової активності.

На його думку, збільшити дохідність депозитів можна було б і без підвищення облікової ставки. Він звертає увагу, що на початок року 7 державних банків контролювали 53,63% коштів клієнтів та 63,48% коштів фізичних осіб, а тому «привабливість депозитів у гривні можна було б підвищити елементарною співбесідою з керівниками 5 державних банків, за згодою Мінфіну».

Водночас державні банки часто сплачують за депозитами нижчі відсотки, ніж в середньому на ринку. Наприклад, відзначає Шапран, на середину березня у них були такі відсотки за вкладами на 12 місяців:

• Приватбанк — 10%;
• Ощадбанк — 11,50−12%;
• Укрексімбанк — 11,75−11,90%;
• Укргазбанк — 11,25−12,75%;
• Сенс банк — 7,0−12,50%.

«Зміна ставки НБУ та анонси щодо підвищення ставки за депозитними сертифікатами майже не вплинули на рішення державних банків за депозитними ставкам для населення», — наголошує економіст.

Ексголова Ради Нацбанку Богдан Данилишин вважає, що нинішня політика високих ставок за вкладами може навіть розганяти інфляцію. Він відзначає, що за минулий рік населення збільшило строкові гривневі вклади на 42 млрд грн (в т.ч. строкові депозити — на 29 млрд грн і гривневі ОВДП — на 14 млрд грн). За той самий період банки виплатили населенню 40 млрд грн відсотків за вкладами і ще 5 млрд грн населення отримало за гривневими ОВДП. Разом — 45 млрд грн.

«Тобто виходить, що монетарна політика НБУ у 2024 році сама простимулювала інфляційні процеси. Адже населення отримало відсоткових доходів більше, ніж зробило нових гривневих вкладів. Це означає, що населення отримало ще більше гривневих коштів для їх використання на споживчі потреби, ніж якби НБУ не проводив свою політику „високих відсоткових ставок“», — переконаний Данилишин.

Що ще може робити НБУ для обмеження інфляції

Як пояснили «Мінфіну» у НБУ, повноваження регулятора для досягнення цінової стабільності — це комбінація інструментів відсоткової та валютно-курсової політики, а також валютних обмежень.

«Окрім підвищення облікової ставки, Правління НБУ у березні ухвалило рішення змінити параметри операційного дизайну відсоткової політики з 4 квітня. Мета — посилити трансмісію облікової ставки у ставки за гривневими інструментами для населення. Така комбінація інструментів стимулюватиме банки запропонувати привабливу відсоткову пропозицію вкладникам», — відзначають у Нацбанку.

Також регулятор запевняє, що має достатньо інструментів та ресурсів для збереження стійкості валютного ринку. Зокрема, обсяг міжнародних резервів перевищує $40 млрд.

За словами аналітика Dragon Capital Дмитра Тараненка, активне використання курсової політики разом із підвищенням облікової ставки має стримати погіршення девальваційних очікувань та, відповідно, зростання цін на імпортні товари, а також ті, які мають велику частку імпортної сировини.

Зі свого боку, Кабмін, пояснює «Мінфіну» аналітик Dragon Capital Дмитро Тараненко, може стримати зростання цін адміністративними методами, наприклад, тримаючи мораторій на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Також уряд має інструменти для посилення регулювання цін, як відбулось нещодавно на фармацевтичному ринку.

Читайте також: З 1 березня націнки на ліки будуть обмежені: що зміниться для покупців

Попри нинішнє прискорення інфляції у річному вимірі, Нацбанк очікує, що, за підсумками року, вона сповільниться до 8,4%, а у 2026 році повернеться до мети у 5%.

Найімовірніше, сповільнення інфляції у річному вимірі ми зможемо побачити у другій половині цього року, коли зі статистики почнуть випадати осінні місяці минулого року із їх особливо високим зростанням цін.

«Основним чинником зростання цін із другого півріччя 2024 року стала рекордно висока температура та посуха влітку й восени. Скорочення врожаю овочів майже на 1/5 призвело до значного зростання їхньої вартості. Внутрішні ціни на зерно на тлі нижчих врожаїв та їхньої недооціненості в попередні періоди також зростали. Останніми місяцями тиск на ціни через низький минулорічний врожай поступово вичерпується», — пояснюють в НБУ.

Водночас, констатує Дмитро Тараненко, прискорення інфляції останніми місяцями здебільшого відображає посилення фундаментального тиску через зростання виробничих витрат, насамперед на електроенергію та оплату праці.

У Нацбанку переконані, що саме в умовах фундаментального тиску реакція монетарної політики є особливо важливою, адже запобігає закріпленню інфляції на високому рівні на тривалий час та дозволяє зламати інфляційний тренд.

Читайте також: Кожен третій невеликий банк підвищив депозитні ставки: де платять найбільше

Наразі в українських банках можна побачити незвичну картину — найвищі ставки пропонуються за депозитами на 6 місяців. Це говорить про те, що фінустанови також очікують на зниження інфляції і, відповідно, поступове зниження облікової ставки, яка на нинішньому рівні не протримається впродовж року.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка