Мінфін - Курси валют України

Встановити
17 січня 2025, 7:30

Навіщо Трамп хоче зробити Гренландію 51-м штатом Америки

Ще не обійнявши посаду президента США, Дональд Трамп вже встиг зробити декілька гучних заяв. Одна з найнеоднозначніших — зробити Гренландію 51-м штатом Америки. «Мінфін» розбирався, чи є перспективи цієї угоди, та чим острів може бути цікавий Штатам.

Як живе Гренландія

Гренландія — це найбільший острів у світі, загальною площею 2,17 млн км2, це приблизно в 3,5 раза більше України. Щоправда, з цієї території лише 410 тис. км2 — вільні від льоду, решта — вкрита льодовиками.

Попри величезну площу, населення Гренландії незначне — трохи менше 57 тис. осіб. Все через складні погодні умови — крайня точка острова знаходиться лише в 740 км від Північного полюсу. У внутрішніх районах території взимку температура опускається до мінус 60−70 градусів, а влітку не підвищується понад нуль, інколи становить близько мінус 25 градусів.

Люди живуть переважно в Південно-Західній частині острова, там же розташовується і його столиця Нуук із населенням майже 20 тис. осіб. Тут влітку середня добова температура становить плюс 6 градусів. Взимку арктичних морозів немає, наприклад, у момент написання статті температура становила вдень мінус 8, а, за прогнозом, найближчими днями мала підвищитись до +1.

Майже 90% населення острова складають представники інуїти — корінний народ Північної Америки, який також поширений у Канаді. Решта мешканців Гренландії — датчани та нечисленна кількість мігрантів із інших країн, переважно скандинавських.

Гренландія — це автономна територія Королівства Данія. Відповідно, острів входить до складу ЄС та НАТО.

Економіка регіону

Основне джерело доходу острова — фінансова допомога від Данії. Минулого року вона становила 4,3 млрд крон, тобто близько $590 млн. Ця близько третини доходу острова, крім цього, Данія покриває витрати на судову систему.

Попри фінансову залежність від центру, у Гренландії досить високі заробітні плати. Середній дохід працівника в столиці Нуук становить 431 тис. крон на рік — це приблизно $59,5 тис. Для порівняння: у США середня річна зарплата $64 тис. Основа економіки острову — рибальство. Саме на рибу та креветки припадає близько 90% всього експорту.

Столиця та найбільше місто Гренландії Нуук.

ВВП на душу населення на острові близьке до середніх європейських показників, хоча значною мірою забезпечується державними видатками, які субсидуються Данією.

Електроенергію острів отримує переважно з гідростанцій, на які припадає близько 70% її видобутку. У країні розгалужена мережа аеропортів, вертолітних майданчиків та поромних переправ. А от доріг між містами тут практично немає, оскільки населені пункти знаходяться на узбережжі і оточені фьордами. Наземне сполучення в цих умовах вкрай ускладнене.

За оцінками Геологічної служби США, біля узбережжя Гренландії можуть бути запаси нафти орієнтовно на 17,5 млрд барелів. Це приблизно дорівнює запасам родовищ Аляски і трохи менше, ніж у нафтового центру Америки, Техаса. Щоправда, у 2021 році уряд острова заборонив нову розвідку нафти та газу на своїй території через шкоду для екології.

Крім цього, на острові значні запаси рідкоземельних металів, що оцінюються в 1,5 млн тонн. Переважно це ітрій, скандій, неодим і диспрозій. Для порівняння: запаси рідкоземельних металів у США оцінюються в 1,7 млн тонн. Якщо поглянути на світових лідерів, вони не такі вже й великі: у Китаї їх близько 44 млн тонн, а у В'єтнамі — 20 млн тонн.

Читайте також: Країна, до якої «переїжджають» Apple та Samsung: як Ханой підкорює серця інвесторів

Видобуток рідкоземельних металів на острові розвивається не надто активно. Частково, через позицію США, які намагаються не пустити сюди китайські компанії, але переважно через позицію місцевого уряду, який турбується про збереження навколишнього середовища.

Чому Гренландія належить Данії

Першими європейцями, які поселились у Гренландії, були вікінги. У 986 році на чолі 14 човнів сюди прибув Ерік Рудий — засуджений до вигнання з Ісландії за вбивство. Він заснував декілька поселень на узбережжі острова.

Саме Ерік Рудий вигадав назву «Гренландія». Історики вважають, що завдяки їй він намагався заманити на острів більше переселенців, хоча, можливо, в той час клімат був м’якший і територія, де оселились скандинави, справді була зеленою.

Через декілька сотень років після появи перших поселень гренландські вікінги визнали над собою владу норвезького короля, а невдовзі Норвегія об'єдналася в єдину державу з Данією.

Залишили скандинави Гренландію у XV столітті через так званий малий льодовий період та суттєве погіршення клімату. Та вже на початку XVII століття Датсько-норвезьке королівство почало відновлювати контроль над територією.

Коли ж у 1814 році Норвегія оголосила про незалежність, із союзу вона вийшла вже без Гренландії, яка залишилась у складі Данії.

Зв'язок між Данією й островом на декілька років обривався під час Другої світової війни. Тоді метрополія була окупована Німеччиною, а острів зайняли американські війська.

У 1953 році Гренландія припинила бути колонією Данії та перетворилась на її повноправну частину. З 1979 року острів має обмежену автономію, а в 2009 році вона була суттєво розширена. Фактично за Данією зараз залишається лише зовнішня політика і питання оборони, а всі внутрішні питання вирішує місцевий уряд.

З 2012 року офіційною мовою на острові стала гренландська, якою розмовляють інуїти, хоча данська залишається обов'язковою для вивчення.

Між Гренландією та Данією досягнуто домовленості про те, що острів може оголосити про незалежність, і коли це станеться, європейська держава цьому не заважатиме. Наразі Данія зменшує бюджетну підтримку регіону, що вважається поступовою його підготовкою до повного відокремлення.

Четверта спроба купити Гренландію

Для США придбання територій — звична справа. Найбільше значення в історії країни мала купівля Луїзіани у Франції у 1803 році за $15 млн (близько $400 млн, із огляду на інфляцію). Придбану територію не варто плутати із сучасним штатом Луїзіана, тоді США отримали величезну земельну ділянку, що тяглася від Мексиканської затоки до кордону з Канадою. Зараз це територія 15 штатів.

Також у 1867 році США придбали у російської імперії Аляску. Вартість угоди становила $7,2 млн (наразі $129 млн).

Ідея придбати Гренландію вперше виникла у США ще в 1860-х роках за президентства Ендрю Джонсона, але тоді проти виступив Конгрес країни, вважаючи витрати недоречними.

Ближче до придбання острова Америка була у 1946 році. Після Другої світової він фактично залишався під контролем Штатів, які запропонували Данії за нього $100 млн (наразі $1,6 млрд), але отримали відмову. Натомість королівсто дозволило США розміщувати на цій території військові бази та вільно переміщуватись між ними.

Співвідношення розмірів Гренландії та США.

Намагався придбати Гренландію Дональд Трамп під час свого попереднього перебування на посаді. Та тоді далі розмов питання не просунулось, а Данія наполягала на неможливості такої угоди.

Зараз Трамп розпочав нову кампанію для отримання Гренландії і, схоже, налаштований рішучіше. Зокрема, відповідаючи на пряме запитання, він відмовився виключити її захоплення військовим шляхом. Зі свого боку, віцепрезидент натякнув, що військове вторгнення на острів не знадобиться, адже там вже є військова база США.

Отримав Трамп і попередню підтримку від членів республіканської партії. У Палаті представників зареєстровано законопроєкт, який дозволяє президенту розпочати переговори з Данією щодо купівлі острова.

Навіщо Трампу потрібна Гренландія

Стратегічне значення

Острів має ключове значення для відбиття потенційної атаки росії на США. Тут знаходиться американська військова база Pituffik, оснащена радаром, який відстежує потенційний рух російських ракет на атлантичне узбережжя США і дозволяє збивати їх на пів дорозі.

Крім цього, Гренландія перебуває на шляху з Європи до США, поруч із нею проходить Північний морський шлях, значення якого зростає з таненням льодовиків. Тому розміщення тут військового флоту дозволяє контролювати судноплавство.

Зараз Гренландія разом із Данією входять до НАТО. Але ніхто не гарантує, що вона залишиться в його складі після здобуття незалежності.

Посилити свій вплив на острів вже намагався Китай. За словами викладача Школи міжнародних досліджень Джексона Вашингтонського університету Скотта Монтгомері, ще за попереднього президентства Трампа компанії з КНР подали заявку на розбудову двох ключових аеропортів країни, намагались купиту покинуту данську військову базу, Академія наук Китаю планувала побудувати постійний дослідницький центр і супутникову наземну станцію. Лише через тиск США тоді ці плани було скасовано.

«США прагнуть гарантувати, що жодні ворожі великі держави не контролюватимуть Гренландію, оскільки вона може стати плацдармом для нападу на США», — каже старший науковий співробітник Датського інституту міжнародних досліджень Прам Гад.

Видобуток корисних копалин

Як вже зазначалося, Гренландія має значні запаси нафти, рідкоземельних металів, а також урану, міді, нікелю, кобальту тощо. Танення льодовиків та розвиток технологій дозволяють знаходити нові поклади.

При цьому острів знаходиться недалеко від узбережжя США, що дозволяє легко постачати сировину в промислово розвинені регіони.

Головна проблема розробки родовищ — непоступливий місцевий уряд. Крім цього, є загроза, що з часом ресурси отримає Китай, який вже намагався купити частку в одній з небагатьох гірничих компаній, які працюють на острові.

До того ж Гренландія, яка знаходиться неподалік від Північного полюсу, може стати козирем у боротьбі за його освоєння, разом із усіма ресурсами, які там містяться. Зараз на нейтральну територію, окрім США, претендують росія, Канада, Норвегія і, звісно, Данія.

«Справа далеко нетривіальна: суверенітет над Полюсом надасть країні доступ до потенційно значних ресурсів нафти, газу та рідкоземельних елементів, а також вищий науковий і військовий доступ до майбутнього Трансполярного морського шляху», — наголошує Скотт Монтгомері.

Особисте его Трампа

Не можна виключати і особисте бажання новообраного президента увійти в історію, як людина, яка збільшила територію США та додала до держави новий штат.

Востаннє це вдавалося Дуайту Ейзенхауеру, за президентства якого у 1959 році до США приєднались Гаваї. Якщо ж зараз додати новий штат вдасться Трампу, це буде найбільше придбання території в історії, яке перевершить навіть масштаб покупки Луїзіани.

Що думають в Гренландії, Данії та США

Уряди Данії та Гренландії виступають рішуче проти можливості включення острова до складу США. Натомість вони єдині в заявах про готовність розширювати співпрацю з Америкою та гарантувати її військову присутність на території.

«Ми згодні з тим, що американці мають певні побоювання щодо ситуації з безпекою в Арктиці, які ми поділяємо, і ми готові продовжити переговори з новим президентом США, щоб убезпечити законні американські інтереси в тісній співпраці з Гренландією», — заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен.

Водночас Данія збільшує власні витрати на оборону Гренландії на $1,5 млрд. За рахунок цих коштів, зокрема, планують придбати нові інспекційні кораблі, та модернізувати аеропорт в столиці острова, який зможуть використовувати винищувачі F-35. За словами міністра оборони країни Троелса Лунда Поульсена, рішення про збільшення фінансування було прийняте ще до заяви Трампа про інтерес до Гренландії, але «за іронією долі» було оголошено після нього.

Посилення обороноздатності острова спрямоване не на захист від можливого вторгнення США, на що у Данії в будь-якому разі немає ресурсів — її армія складається з 17 тис. осіб, а більшість важкої техніки вона передала Україні. Навпаки, таким чином країна хоче заспокоїти американського лідера, продемонструвавши, що дбає про безпеку регіону.

Зі свого боку, премʼєр-міністра Гренландії Муте Егеде заявив, що Гренландія хоче ближчої співпраці із США у таких сферах, як оборона та дослідження гірничовидобувного потенціалу.

Водночас він наголошує, що острів наближається до проведення референдуму про незалежність.

«Вперше до Гренландії уважно дослуховуються. Потрібно зберігати спокій й користуватися цим, підтримуючи єдність. Незалежність Гренландії — справа Гренландії, й те саме стосується використання її території. Гренландія — для народу Гренландії. Ми не хочемо бути датцями, ми не хочемо бути американцями. Ми хочемо бути гренландцями», — заявив голова уряду автономії.

Водночас, відповідно до опитування американської соціологічної компанії Patriot Polling, 57% жителів Гренландії підтримують приєднання до США, ще 37,4% — проти, а 5% — не визначилися. В опитуванні взяли участь 400 жителів острова.

А ось у США ситуація протилежна. Відповідно до опитування USA Today, 53% американців проти приєднання острова. Також 29% вважають ідею Трампа хорошою, але нереалістичною, а 11% респондентів повністю підтримують долучення території. Решта — 7% — не визначилися.

Експерти розглядають декілька сценаріїв подальшого розвитку подій. Зокрема, отримавши відмову, Трамп може охолонути до ідеї приєднання Гренландії та вдовольнитися розширенням співпраці.

Другий можливий сценарій — запровадження Трампом економічного тиску на Данію та загалом на ЄС через високі тарифи на імпорт товарів. Постраждати від цього може насамперед данська фармацевтика, але водночас і США залежні від постачання інсуліну з країни, а тому обмеження можуть призвести до зростання ціни на нього.

Найменш реалістичний варіант — військова окупація Гренландії. Такий крок означатиме, що одна країна НАТО атакувала іншу, що поставить під сумнів існування військового альянсу.

Читайте також: Кенія: як живе і на чому заробляє головний союзник України в Африці

«Якщо країна НАТО нападає на країну НАТО, то альянсу не існує», — наголошує головний політичний оглядач данського видання Politiken Елізабет Свейн. А тому є сумніви, що Трамп наважиться на такий відчайдушний крок.

Автор:
Олексій Писарев
Журналіст Олексій Писарев
Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка

Коментарі - 10

+
+15
Я_ __
Я_ __
17 січня 2025, 10:06
#
«Навіщо Трамп хоче зробити Гренландію 51-м штатом Америки»

як завжди, корисні копалини плюс стратегічна локація, вихід до Арктики, розміщення військових баз не безспосередньо на території США, щоб охороняти фортецю (США) не тільки в межах США, а і за її межами, щоб мати умовно можливість фіксувати швидше ракетні запуски (у такому випадку) далі від підльотів до США, плюс це збільшення населення, а отже збільшення виробничих потужностей, плюс потенційне збільшення економіки та військових, так як він хоче приєднати це з використанням дипломатії/грошей, а не силовим шляхом.

Теж саме стосується Панамського каналу та Канади.
+
+58
Я_ __
Я_ __
17 січня 2025, 10:48
#
Цікава стаття, мені сподобалася, дякую!)
+
0
Я_ __
Я_ __
17 січня 2025, 10:52
#
«Щоправда, у 2021 році уряд острова заборонив нову розвідку нафти та газу на своїй території через шкоду для екології.»

«Видобуток рідкоземельних металів на острові розвивається не надто активно. Частково, через позицію США, які намагаються не пустити сюди китайські компанії, але переважно через позицію місцевого уряду, який турбується про збереження навколишнього середовища.»


В цьому аспекті гренландці великі молодці 100%, це добре, що вони турбуються про середовище в котрому вони живуть)
+
+74
Я_ __
Я_ __
17 січня 2025, 10:56
#
Ще раз висловлю своє особисте задоволення від даної статті, класно, лаконічно, з історією, від вікінгів до Другої світової, з озвученням кліматичних умов, зарплат, основної професії, супер, правда)
+
+58
Я_ __
Я_ __
17 січня 2025, 11:06
#
Було б добре, побачити аналогічні статті щодо заяв Трампа відносно Панамської протоки та Канади, думаю було б цікаво)
+
+30
Smachnenko
Smachnenko
17 січня 2025, 16:11
#
«США стремятся гарантировать, что никакие враждебные крупные государства не будут контролировать Гренландию, поскольку она может стать плацдармом для нападения на США»

Где-то я что-то подобное слышал, правда акторы были другие. Тогда на подобные заявления отвечали, что это всё вздор, и в XXI веке никто никому не может угрожать нападением.
+
0
akapello
akapello
17 січня 2025, 18:17
#
Чудовий матеріал. Нарешті, я дізнався відповідь на це питання. І почав поділяти думку «наступного» президента США щодо цього питання. Цікаво було б дізнатися, чому американці виступають проти цього.
+
+15
vahatovych
vahatovych
19 січня 2025, 23:48
#
Може, тому, що цього не хочуть жителі острова? І частина американського суспільства ставить верховенство права і моралі вище мідної монети? Памʼятаєте мультик про золоту антилопу…
+
0
akapello
akapello
20 січня 2025, 11:46
#
→ vahatovych
Гарний мультик. Якщо не помиляюсь, створений по сюжету китайської казки. Ну, це так, між іншим.
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
20 січня 2025, 8:36
#
Статья информативная, вопросов нет.
Но. надо задать вопрос -почему после многих событий в Европе, в некоторых странах остался институт конституционной монархии? Сколько таких стран в Европе, чем эти «королевские дворы» связаны, и как к любым действиям Трампа отнесутся правительства этих стран.
Поэтому все эти разговоры, скорее всего, рассчитаны на внутреннего избирателя с «глубинной Америки».
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися