Мінфін - Курси валют України

Встановити
ВХІД
Повернутися
14 січня 2025, 22:00

Половина працюючих українців планують змінити роботу у 2025 році: що на них чекає на ринку праці

На українському ринку праці склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, роботодавці скаржаться на дефіцит кадрів, що зростає, через що їм доводиться постійно підвищувати зарплати. З іншого — багато фахівців не можуть знайти хорошу роботу, попри велику кількість вакансій. «Мінфін» розбирався, що відбувається на ринку праці та на які зміни чекати.

Криза кадрів: роботодавці шукають нових людей та навантажують додатковою роботою персонал

Про те, що в Україні безпрецедентний кадровий дефіцит, «Мінфін» уже писав. Як каже генеральний директор компанії GRK.ua Марина Маковій, із нестачею персоналу, за підсумками минулого року, стикалися 60% опитаних роботодавців (респондентами стали понад 2,7 тис. представників бізнесу).

Також за минулий рік зросла кількість компаній, які проводили набір персоналу (зі 47% до 59% опитаних).

«Проблема кадрового голоду практично на всі категорії працівників у 2024 році стала основним фокусом для роботодавців, відсунувши на другий план такі виклики, як відтік людей за кордон, працевлаштування військових та їх інтеграцію у професійне життя тощо», — каже Маковій.

Кадрове питання зараз настільки гостре, що для компаній воно стало важливішим, ніж такі стратегічні завдання, як продаж та збільшення клієнтської бази.

«Минулого року стратегічні цілі більшості роботодавців були зосереджені саме на пошуку нових ринків збуту та клієнтів. Це озвучували 54% представників бізнес-середовища.

Свіже опитування показало, що цей напрямок тепер займає лише друге місце. Понад половини компаній (52%) назвали пріоритетом бізнесу на наступний рік збереження команди співробітників у повному обсязі", — зазначила Маковій. Саме з цієї причини бізнес стає все «людянішим» і намагається максимально враховувати потреби працівників.

Причини дефіциту працівників лежать на поверхні: частина фахівців поїхали за кордон, частина — пішли воювати, багато хто віддає перевагу неофіційній зайнятості, або ж взагалі звільняється в надії уникнути мобілізації.

Роботодавці, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що «бракує всіх» — від вантажників та водіїв до інженерів та директорів.

«Конкретно нам не вистачає дизайнерів, менеджерів, технологів, інженерів», — розповідає «Мінфіну» керівник концерну «Ярослав» Олександр Барсук. Керівник фармкомпанії «Алкалоїд Київ» Артем Матвєєв говорить про «величезний дефіцит „польових“ співробітників» (тобто медпредставників, які працюють на виїзді) та менеджменту.

Керівник відділу маркетингу компанії Alliance Novobud Ірина Міхальова вважає кризову ситуацію з персоналом на будмайданчиках справжнім викликом для галузі.

«Фахівців на ринку стає дедалі менше через активні мобілізаційні процеси. Ми почали співпрацювати із профтехучилищами, студенти яких проходять у нас практику, після чого ми пропонуємо їм постійну роботу», — каже Міхальова.

За словами першого віцепрезидента Всеукраїнської асоціації пекарів Юрія Дученка, хлібозаводи зіткнулися з дефіцитом представників «чоловічих» професій — пекарів, вантажників, водіїв. Причому конкурувати за кадри їм стає дедалі складніше, оскільки платити великі зарплати підприємства не можуть. Особливо складно з водіями, яких можуть мобілізувати просто із розвезення хліба.

За даними СЕО robota.ua Валерія Решетняка, кількість вакансій, що зростала з 2022 року, зараз закріпилася на рівні 105−110 тис. грн. У work.ua зазначають, що на кінець літа минулого року роботодавці розмістили на їхньому майданчику найбільшу з початку війни кількість вакансій — близько 115,5 тис. Загалом на ринку праці більшу частину минулого року кількість вакансій незмінно трималася на рівні від 100 тис. та більше.

Кадровики зафіксували зростання попиту на медиків та фармацевтів, спеціалістів готельного та ресторанного сегментів, робітників, спеціалістів із продажу, логістики, бухгалтерів, транспортників тощо. Наприклад, за підсумками листопада 2024 року, на першому місці у топі пошуків у роботодавців були кадри у категорії «Робітничі спеціальності, виробництво» — таких вакансій розмістили майже 19,5 тис.

При цьому навіть у цій категорії пропозиція роботи зменшилася, порівнюючи з жовтнем, на 7%. Поменшало пропозицій і в категоріях «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» (на 15%), «Сфера обслуговування» (на 13%) та ін. Що, з одного боку, пов'язано із сезонним чинником, а з іншого — із підвищенням зарплатної планки. Багато роботодавців, зневірившись знайти співробітників на ті гроші, які вони можуть платити, тимчасово поставили пошук людей «на стоп» — намагаються перекласти «зайву» роботу на вже наявний персонал або ж шукають «серед своїх», за допомогою «сарафанного радіо» тощо.

Єдиною категорією, де пропозиція за вакансіями до кінця року збільшилася, у work.ua називають «Оборону та безпеку», що позначилося і на переліку найзатребуваніших спеціальностей: поліцейські, оператори дронів, командири відділень, номер обслуги взводу, зв'язківці, мінометники.

Окрім цього, кадровики зафіксували зростання кількості вакансій для ветеранів: якщо у жовтні 2024 року їх було менше тисячі, то у листопаді вже майже 3 тис.

Чому складно знайти хорошу роботу

Шукачів за більшістю вакансій минулого року з місяця на місяць ставало дедалі менше. Так, за даними на листопад, на work.ua зафіксували зниження числа кандидатів на 5%.

При цьому, як розповіли «Мінфіну» представники бізнесу, з літа почала стабільно зростати армія працівників, які бажають влаштуватися «без оформлення». Тому фірми, які практикують тіньову зайнятість, отримали несподівану підмогу, і таким чином змогли закрити частину дефіцитних вакансій.

Побільшало охочих влаштуватися і на посади, які підпадають під бронювання. Але загалом, якщо, наприклад, у довоєнному 2021 році на одну вакансію було в середньому до 70 відгуків, то на кінець 2024 року — лише 20. Причому далеко не завжди люди врешті-решт влаштовувалися на роботу.

Найконкурентнішими (з максимальною кількістю претендентів), за даними work.ua, були такі вакансії, як direct-менеджер та спеціаліст чату. Ці посади передбачають спілкування з клієнтами у соцмережах чи службах підтримки, а працювати можна дистанційно, що й спровокувало справжній бум серед бажаючих їх зайняти: їх у 20−30 разів більше, ніж середній показник відгуку на вакансії на ринку.

Втім, багато українців, які перебувають в активному пошуку роботи, стверджують, що, попри велику кількість вакансій та розмови про рекордний дефіцит кадрів, влаштуватися на хорошу роботу зараз дуже складно.

«Усі шукають людей, які працюватимуть «за трьох». В оголошеннях все гладко, а на співбесіді нерідко з'ясовується, що робочий день ненормований, можливий вихід у вихідні, а щоб отримати заявлену зарплату, потрібно виконати якісь нереальні показники.

Якщо ж вакансія справді хороша, з високою зарплатою та без прихованих нюансів, то отримати її не так просто. Роботодавці, які готові добре платити, вимагають дуже багато — і вільну англійську, і великий досвід, і рекомендації. А при виборі нерідко віддають перевагу «своїм» кандидатам, які прийшли «за знайомством», — розповіла «Мінфіну» киянка Ірина, яка вже декілька місяців не може влаштуватися менеджером із продажу.

Маркетолог Поліна, навпаки, декілька місяців безуспішно бігала по роботодавцях, і не могла знайти роботу, оскільки, за її словами, була «занадто зірковою» для них. «Люди дивилися на моє резюме і відкрито говорили, що їм потрібен „хтось простіше“, попри мої запевнення, що я готова опускати зарплатну планку і загалом роботи не боюся», — каже Поліна.

Зі складнощами у пошуку роботи зіткнувся і молодий лікар Єгор. «Хірурги начебто всім потрібні, але у державні клініки я так і не зміг влаштуватися. Вакансії вони розміщують, але, як виявилося, „чужим“ не раді, тому що „зайві“ ставки ділять між лікарями, які вже працюють. Мені зрештою вдалося влаштуватися лише на підробітки до приватної клініки, а там є великий мінус — вона не бронює співробітників», — описує свою ситуацію Єгор.

За даними Марини Маковій, середній термін пошуку становить 3−6 місяців (тобто чимало для дефіцитного ринку). При цьому претенденти, згідно з опитуваннями, стикаються з такими проблемами:

  • 45% — не можуть знайти роботу з гідною оплатою;
  • 21% — відзначили зменшення вакансій за своєю спеціальністю;
  • 20% — скаржаться, що на їхні відгуки на вакансії рекрутери взагалі не реагують;
  • 17% — відзначили відсутність зворотного зв'язку після співбесіди;
  • 12% — зіткнулися з дискримінацією з боку роботодавців через вік (хоча загалом віковий ценз на ринку став значно м'якішим, і багато роботодавців уже розглядають кандидатів у віці 50+, що раніше було великою рідкістю).

Що відбувається із зарплатами

Олександр Барсук каже, що на ринку праці зараз повний дисбаланс: у багатьох оголошеннях про працевлаштування вказують «нереальні зарплати» — до 70−100 тис. грн і навіть більше. Це свого роду «пастка» для претендентів — у такий спосіб роботодавці намагаються залучити якнайбільше кандидатів.

Але насправді «мало хто виконує обіцянки». Або з'ясовується, що на заявлену зарплату потрібно виконувати великі обсяги робіт і досягати завищених показників (наприклад, за результатами продажів або залучення нових клієнтів), або йдеться про премії, які теж виписують далеко не завжди (часто — за результатами виконання тих же завищених показників).

Це підтверджує і киянка Ірина, яка сама зіткнулася із таким підходом роботодавців. «На співбесіді мені озвучили плани з продажів, і оскільки я в цій галузі пропрацювала вже багато років, то відразу зрозуміла, що місячний показник я і за три місяці навряд чи виконаю», — каже вона.

Олександр Барсук також наголошує, що деякі роботодавці платять заявлені високі зарплати, але недовго. «Часто дають гроші декілька місяців, а потім починаються або затримки, або зниження окладів чи інші хитрощі. Складається таке враження, що кожен намагається прожити цей день, а завтра — як буде», — каже керівник концерну «Ярослав».

Проте високі зарплати, які з'являються в оголошеннях про працевлаштування, вже «розбалували» українців, — вважають підприємці.

Роботодавці у розмові з «Мінфіном» скаржаться, що навіть найпосередніші фахівці висувають вочевидь завищені вимоги щодо зарплат та умов праці. «Хочуть дистанційну роботу, бажано ще й із бронюванням, та зарплату 40 тис. плюс. При цьому виявляється, що їх ще доучувати треба. За що я маю платити такі гроші — незрозуміло», — нарікає один із столичних підприємців.

Марина Маковій каже, що 26% роботодавців під час опитування відзначили зростаючу проблему невідповідності їхніх потреб у навичках та вміннях працівників реальним здібностям фахівців, які є на ринку праці.

За даними work.ua, середня зарплата, яку пропонували роботодавці на листопад 2024 року, становила 22 750 грн, що на 250 грн більше, ніж у жовтні, і майже на 20% більше, ніж роком раніше. У деяких регіонах збільшення зарплат було суттєвішим. Наприклад, на Дніпропетровщині — плюс тисяча грн лише за місяць (до 22 тис.), на Одещині — плюс 500 гривень (до 21,5 тис.).

Найбільше зарплатні пропозиції зросли у категорії «Оборона, безпека» — на 17% за місяць — до 70 тис. У категорії «Нерухомість» зарплати з жовтня до листопада зросли на 10% — до 44 тис., а у продажах та закупівлях — на 9% — до 30 тис. Але і в нерухомості, і в продажах оклади традиційно прив'язані до реальних результатів, тому не факт, що саме такі суми фахівці в результаті отримують на руки.

При цьому, скажімо, у юристів зарплати зменшились на 2% — до 20 тис.

Серед найбільше високооплачуваних фахівців кадровики називають військових, IT-шників, керівників відділів. Також високі зарплати пропонують таким фахівцям:

  • брокери — 60 тис. грн;
  • медіабайєри — 58,3 тис.;
  • управляючі нерухомістю — 70 тис. (за рік їхні зарплати зросли на 69%);
  • медичний директор — 45 тис. (за рік — плюс 64%);
  • керівник транспортного відділу — 42,5 тис. (за рік — плюс 55%);
  • керівник відділу продажів — 60 тис. (плюс 33% до 2023 року);
  • програміст — 65 тис. (на 30% більше, ніж роком раніше);
  • директор СТО — 55 тис. (плюс 29% за рік);
  • топменеджер — 60 тис. (на 26% більше, ніж попереднього року);
  • головний інженер — 40 тис. (плюс 23% за рік).

«Зарплати зростають, і зростатимуть. Хоча далеко не завжди бізнесу це по кишені, з огляду на те, що збільшуються й інші витрати», — вважає Олександр Барсук. За словами Марини Маковій, 70% опитаних претендентів зазначили, що не готові знижувати зарплатну планку навіть за тривалого пошуку роботи, це на 8% більше, ніж у попередньому опитуванні у 2023 році.

Читайте також: Зростання зарплат та корпоративні обіди: як роботодавці борються за співробітників

Що буде далі з роботою та зарплатами

За словами Марини Маковій, цього року більшість опитаних компаній планують активно наймати персонал. 53% заявили, що шукатимуть співробітників на всі напрямки бізнесу, 26% — на окремі напрямки, а 13% — на заміну тим фахівцям, які звільнилися чи пішли служити.

Але й пересічні українці цього року планують вийти на активний пошук нової роботи. За даними work.ua, про плани змінити роботу у 2025 році заявили половина опитаних громадян. Причому понад 30% жінок заявили, що загалом планують кардинально змінити професію. Тобто, зважаючи на все, цього року на ринку може посилитися плинність персоналу.

При цьому роботодавці готові й надалі підвищувати зарплати — про це заявили 75% опитаних. Половина компаній мають намір підвищити оклади на 11−20%. А 4% — на 21−30%.

За словами Барсука, вони мають намір підвищити зарплати на 10−20%. Матвєєв говорить про 10%-ву надбавку. Але життя в Україні також дорожчає. На перший квартал 2025 року експерти прогнозують інфляцію до 11%. Тобто фактично зростання зарплат у 10% лише покриє зростання цінників у магазинах. А у співробітників компаній, які підвищувати зарплати цього року не мають наміру (а таких 17%), насправді доходи впадуть.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський каже, що основний попит на фахівців цього року буде зосереджений у сферах, пов'язаних із обороною (техніки, інженери, оператори дронів тощо), медициною (лікарі, медсестри, парамедики), відновленням країни (будівельники, ремонтники, енергетики тощо), а також із впровадженням штучного інтелекту. Відповідно, за цими напрямками очікується і найвищий приріст зарплат — до 15−20% і більше.

Також, за його словами, в українців з'явиться більше можливостей для перекваліфікації — як за допомогою державних та спонсорських програм (наприклад, курси водіїв для жінок), так і за рахунок самих роботодавців. Компанії загалом готові збільшувати витрати на навчання та перенавчання співробітників. Згідно з опитуванням Європейської бізнес-асоціації, збільшення бюджетів на навчання та розвиток на цей рік запланували 33% компаній.

Ще один «бонус» від роботодавців — різноманітних нематеріальних «плюшок» — від медичного страхування до оплати відвідування спортзалів, мовних курсів, занять у психологів тощо. Якщо на початку війни багато роботодавців такі програми згортали, то з минулого року, навпаки, почали активно їх розвивати, розраховуючи таким чином утримати людей та створити гарну атмосферу у колективі.

Коментарі - 14

+
+42
Бедный папа
Бедный папа
14 січня 2025, 22:18
#
> топменеджер — 60 тис.

Тук-тук-тук.
Кто там?
Это мы, топ-менеджеры!
Идите на фиг!
Топ-топ-топ.
+
+69
korvin29
korvin29
15 січня 2025, 9:52
#
Самое интересное начнется с открытием границ. Когда за пересичного наши работодатели начнут конкурировать с работодателями из ЕС, на фоне того что 60−70% беженцев не вернется в страну, а с открытием границ выедут еще 2−3 млн граждан трудоспособного возраста.
+
+39
gorobezus
gorobezus
15 січня 2025, 10:17
#
Причем в первую очередь свалят технические специалисты со знанием языков.
+
+54
gorobezus
gorobezus
15 січня 2025, 10:18
#
А вообще для экономики приговор когда минималка в соседней стране выше средней ЗП в два раза
+
+60
mantis05
mantis05
15 січня 2025, 12:26
#
У олигархунов, было 30 лет чтобы что-то наладить в стране, для себя любимых. Они не отождествляли свой бизнес и своих наёмных, потому что те не могли убежать никуда. С тем, как многие олигархуны инвестировали за бугор- можно сделать вывод, что они в бизнесе, без блата- совсем плохи, а соответственно у них останется мало времени чтобы что-то менять, а поэтому они сделают, как всегда, политический ход конём с закрытыми границами, даже после войны. Как не странно, но будущее ухудшение отношению с ЕС- очень даже будет, чтобы еще и безвиз убрать.
+
+53
lenta19
lenta19
15 січня 2025, 10:32
#
Ничего не начнётся. И до войны можно было устроиться работать в ЕС, но массового оттока не наблюдалось, работодателям из ЕС кандидатов хватало и будет хватать с учётом нынешнего замедления экономики в Европе. Уедут те, кто тут себя не смог реализовать. А жизнь там тоже с нюансами, это тоже нужно учитывать
+
+30
gorobezus
gorobezus
15 січня 2025, 12:12
#
Как где, в производственной деятельности и на стройке — очень даже наблюдалось, корона очень сильно воспрепятствовала — это да, а сейчас, после того как сущность бизнеса и управления страной вся вылезла наружу - даже усилиться.
+
+30
ramarren
ramarren
15 січня 2025, 14:16
#
Сейчас это все гадание на кофейной гуще. До пресловутого открытия границ еще надо дожить. Даже если боевые действия прекратятся на каком-то этапе, границу на выезд мужчинам сразу не откроют, а женщины уже сейчас выехали все, кто хотел.
+
0
Loginnnnn
Loginnnnn
15 січня 2025, 11:18
#
Виправте кількість вакансій, що зростала з 2022 року, зараз закріпилася на рівні 105−110 тис. грн. , які грн?
+
+45
Abramon
Abramon
15 січня 2025, 13:00
#
«Багато роботодавців, зневірившись знайти співробітників на ті гроші, які вони можуть платити, тимчасово поставили пошук людей „на стоп“ — намагаються перекласти „зайву“ роботу на вже наявний персонал або ж шукають „серед своїх“, за допомогою „сарафанного радіо“ тощо.» — оце ключове, а то все ліріка.
Усі шукають людей, які працюватимуть «за трьох». В оголошеннях все гладко, а на співбесіді нерідко з’ясовується, що робочий день ненормований, можливий вихід у вихідні, а щоб отримати заявлену зарплату, потрібно виконати якісь нереальні показники. — краще й не скажеш.

Вище зазначені реалії. Це міф, що вакансій багато і роботодавці готові на все.
+
+15
mantis05
mantis05
15 січня 2025, 23:04
#
Если речь о реальном производстве- переработки постоянные ничего не окупят. Если речь об офисной работе- то постоянная переработка говорит о том, что начальник не знает как работа работается) с 2002го в моей компании работает тот же состав что и сейчас где-то на 70%. Переработка- если очень надо, и отдельными деньгами. А так- просто планируешь всё норм и всё.
+
0
Abramon
Abramon
15 січня 2025, 13:26
#
Стаття просто чудова «без прикрас» дійсно як є. Немає ніякого дефіциту вакансій.
+
0
manson
manson
15 січня 2025, 13:29
#
Статья интересная, но мне кажется скоро все навернется и рынок и возможно страна…
+
+15
bonv
bonv
15 січня 2025, 14:39
#
Мріють, а не планують:)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися