Топ-3 схеми ухиляння від сплати податків: як їх змінила війна і боротьба з «тінню»

Скільки насправді заощаджують оптимізатори

Цього року через використання найпопулярніших схем уникнення від сплати податків збитки держбюджету склали від 238 до 338 млрд грн, йдеться в дослідженні Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Якщо порівнювати із аналогічним дослідженням 2021 року, то ситуація дещо покращилася. Тоді загальні збитки оцінювались в діапазоні 263−442 млрд грн.

Водночас варто розуміти, що ці дані є орієнтовними. Як відзначає голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, тіньова економіка тому і називається тіньовою, що її неможливо однозначно порахувати. За його оцінками, загальні збитки держави від несплати податків становлять 400−450 млрд грн.

Для порівняння: доходи державного бюджету на цей рік було встановлено на 1,77 трлн грн. Таким чином, несплачені податки становлять до чверті від тієї суми, яка до бюджету надходить.

За розрахунками Міністерства економіки, рівень тіньової економіки становить до 40%. Приблизно таким самим він був і декілька років тому. В деякі моменти цей показник знижувався до 28%, але після цього відновлювався.

Найнебезпечніші для бюджету схеми

Найбільших збитків державі завдають «зарплати в конвертах». За оцінками авторів дослідження, загальна сума втрат від них становить 115−230 млрд грн. Ухиляння від сплати податків при виплаті зарплат дослідники ставили на перше місце, за обсягами недоплат до бюджету, і у 2021 році. Але тоді збитки оцінювались у 110−150 млрд грн. Але тут потрібно враховувати високу інфляцію за цей період та зростання середньої зарплати.

«Значний тіньовий ринок праці склався внаслідок того, що Україна є слабко конкурентною за рівнем податків на працю — країна лідирує (серед держав, подібних за рівнем економічного розвитку) за розмірами податків і обов'язкових внесків, які компанії сплачують із фонду оплати праці», — відзначає асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман.

Також, за його словами, на цей чинник впливає застаріле трудове законодавство, яке не відповідає актуальним потребам ринку праці та створює необґрунтовані бюрократичні перепони для роботодавців.

Роботодавці кажуть, що зарплатні схеми для них стали надто акутальними зараз. Дефіцит кадрів змушує їх підвищувати зарплати, але прибутки бізнесу «не відбивають» такий рівень зарплат. Тому підприємства вимушені частину персоналу переводити на ФОП. Але насправді зарплатних схем набагато більше.

Схема реалізується за допомогою декількох інструментів, відзначає асоційований експерт CASE Україна Єфрем Лащук. А саме:

• оплата праці за рахунок «чорного кешу», згенерованого самою компанією;
• використання конвертаційних центрів для отримання готівки;
• використання «псевдо"-ФОП на 3 групі ЄП для отримання готівки;
• нарахування надвисокої зарплати на одного або декількох вищих керівників таким чином, аби зменшити виплати ЄСВ та отримати готівку.

Олег Гетман вважає, що виявити компанії, які активно використовують «сірі» зарплати, не так і складно. Для цього достатньо поглянути на показники середніх зарплат у компаніях, які працюють в одній галузі. Наприклад, у торгівлі електронікою чи пальним.

Читайте також: НБУ зобов'язав банки повідомляти про підозрілі ФОПи і назвав їх критерії

В такому разі, відразу буде помітно перекіс між зарплатами у тих, хто виплачує їх офіційно та додає частину в конвертах. «Мінімальними зусиллями Бюро економічної безпеки та Державної податкової служби, залучивши туди своїх прихованих агентів, ці дії можна розкрити», — переконаний він.

На другому місці за обсягом державних втрат — сірий імпорт та контрабанда, збитки від яких становлять 120−167 млрд грн. У 2021 році ця схема також перебувала на другому місці, але збитки від неї, за оцінками експертів, становили 68−120 млрд грн.

Насамперед йдеться про заниження митної вартості, ваги, кількості, якості товару, підміну кодів чи підкатегорії товару тощо, відзначає Єфрем Лащук. Серед інших популярних схем — ввезення товарів поза митним контролем, так званий «чорний» імпорт, зловживання пільгами (наприклад, маскування ввезення товарів під особисті поштові чи кур'єрські відправлення), а також маніпулювання із режимами ввезення, наприклад, оформлення вантажу, як транзит.

Олег Гетман важає першопричиною нереформовану Державну митну службу, зміни в якій мали б передбачати набір співробітників на відкритих конкурсах, встановлення їм гідних зарплат, автоматизацію процесів, персональну відповідальність співробітників, а також обмін митною інформацією з усіма країнами-сусідами й торговельними партнерами України.

Які схеми втрачають актуальність

Попри те, що найпопулярніші способи ухилення від сплати податків і мит за останні роки зросли, деякі схеми втрачають свою актуальність. Наприклад, у 2019 році збитки держави від використання офшорных схем оцінювались у 50−65 млрд грн, у 2021 році ця сума, на думку експертів, скоротилася до 15−35 млрд грн, а зараз становить 9−11 млрд грн.

До цього призвело, зокрема, запровадження нових світових стандартів податкової прозорості. Крім цього, в умовах повномасштабної війни та запровадження валютних обмежень, зростає вартість обслуговування офшорних схем, відзначає Олег Гетман. Тому, за його словами, використання таких механізмів для уникнення оподаткування отримує ознаки «елітарності», тобто залишається доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєво знизились збитки держави також від використання «скруток» — схеми повернення ПДВ за товар, із якого не було сплачено податків. Так, за оцінками, державні збитки у 2014 році від цієї діяльності сягали 60−80 млрд грн, у 2021 році — становили 24−30 млрд грн, а зараз — 15−18 млрд грн.

За словами голови фінансового комітету парламенту Данила Гетманцева, з 2021 року почалась боротьба зі «скрутками» на рівні СМКОР — автоматизованої системи моніторингу відповідності податкової накладної. «Зараз залишилась незначна частина „скруток“, де використовуються складні схеми, які важко побачити на рівні СМКОР», — відзначив він.

Олег Гетман каже, що приблизно у половині випадків СМКОР помилково блокує податкові накладні, після чого бізнесу доводиться збирати велику кількість документів, щоб довести відсутність порушень.

Читайте також: Люди чи бізнес: хто насправді платить найбільше податків в Україні

Гетманцев запевняє: якщо дивитись на загальну кількість податкових накладних, то системою блокується лише 0,6% із них, а отже, механізм помиляється у 0,3% випадків. «СМКОР часто критикуть, але замінити її на кращу систему неможливо, заміни будуть гіршими за неї», — переконаний він.

Боротьба з перемінним успіхом

Загальні збитки держави від продажу контрафакту та нелегальної продукції сягають 35−40 млрд грн. Одна з ключових складових цього нелегального ринку — торгівля алкогольною продукцією. За оцінками Олега Гетмана, свого піку тіньова частка на цьому ринку досягла у 2022 році — 47%, але відтоді відчутно знизилася: так, у 2 кварталі поточного року вона становила 35%, а в 3 кварталі — вже 22%. Покращення ситуації є помітним, зокрема, за динамікою легальних продажів алкогольної продукції.

Відбулись позитивні зміни і на ринку пального. За оцінками Нафтогазової асоціації, декілька років тому в Україні налічувалося 1 500 нелегальних заправок, а зараз їх кількість скоротилася до 300−400. Як відзначає Олег Гетман, рівень «тіні» на цьому ринку знизився з 34% у 2022 році до 14%.

Водночас цього року зростала тіньова частка на ринку тютюнової продукції. Якщо у 2020 році вона становила 6%, у 2022 — майже 20%, то в різні квартали цього року коливалась в межах 18−32%.

«Ми бачимо певні успіхи у боротьбі з тіньовою економікою. Наприклад, на ринку спирту й алкоголю спостерігається зменшення тіньового сектору, цей тренд очевидний і незворотний. У жовтні прийняли закон, що остаточно має закрити тіньовий ринок спирту. Однак ринок тютюну є корумпованішим. Боротьба з „тютюновою мафією“ складна — зменшуємо тіньовий сектор, але з часом він знову зростає через зв’язки ділків із правоохоронцями, які сприяють відновленню схем», — зазначив Данило Гетманцев.

За його словами, ключова проблема ухилення від податків — у клановості в суспільстві та державному апараті. «Клани — це не просто олігархи, політики чи політичні партії. Це система горизонтальних зв’язків у правоохоронних органах, фіскальних структурах та інших державних органах, в тому числі із бізнесом, який отримує додаткову маржинальність, ухиляючись від податків. Ці зв’язки створюють міцну систему, здатну самозахищатися, відтворюватися і протистояти спробам її зруйнувати», — вважає Гетманцев.

Читайте також: Податки в Україні можна ще підвищити у разі додаткових потреб бюджету — Нацбанк

За попередніми планами, цього року від детінізації до бюджету планувалося залучити близько 100 млрд грн. На кінець жовтня за податковими надходженнями зібрати вдалося 66,7 млрд грн. Тому, очікується, що, якщо намічений план не буде виконаний, то, принаймні, вдасться наблизитися до цієї цифри. Хоча, як показують розрахунки експертів, це лише частина від коштів, які проходять повз бюджет.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка