Національний банк очікує, що протягом 2024−2025 років чинні тарифи на газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться. Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ за жовтень.
НБУ прогнозує, що тарифи на газ, опалення та гарячу воду у наступному році залишаться без змін
►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Проте з огляду на складну ситуацію в енергетиці прогнозується, що з 2026 року розпочнеться поступове приведення цих тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів.
«Невизначеність із термінами та величиною коригування тарифів, насамперед енергетичних, є окремим ризиком для прогнозу інфляції. У разі швидкого підвищення вартості енергоносіїв чи інших тарифів у ЖКГ сформується додатковий внесок у показник інфляції, також виникнуть потреби в збільшенні субсидій для населення», — йдеться у звіті.
Читайте також: Нацбанк поліпшив оцінку зростання економіки у третьому кварталі
Натомість тривале відтермінування рішень щодо підвищення тарифів на послуги ЖКГ призведе до нижчого рівня інфляції, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній.
Зазначається, що це посилюватиме ризики нестабільності на енергетичному ринку, погіршуватиме інвестиційний потенціал галузі, тоді як ціновий тиск буде відкладено на майбутнє.
Нагадаємо
НБУ прогнозує, що до кінця 2024 року інфляція пришвидшиться до 9,7%, але в наступному році вона знизиться до 6,9%, а у 2026 році — повернеться до цілі НБУ 5%.
Коментарі - 4
В оновленому макропрогнозі НБУ враховано останні податкові зміни. Проте НБУ не виключає нові податкові ініціативи, які залежно від параметрів матимуть різний вплив на інфляцію.
Про це йдеться в «Інфляційному звіті» Національного банку України (жовтень 2024 року).
В основі припущень макропрогнозу — проєкт законодавчих змін щодо підвищення ставок окремих податків (зокрема військового збору, податку на прибуток банків та небанківських фінансових установ та інші) та ухвалені раніше зміни щодо перегляду ставок акцизних податків.
«Але в разі виникнення додаткових потреб бюджету джерелом їх покриття можуть бути підвищення ставок чинних чи введення нових податків», — йдеться в огляді.
За даними НБУ, такі ініціативи можуть мати різний вплив на інфляцію, в залежності від їх параметрів.
Так, потенційне зростання податків на споживання (зокрема ПДВ) містить більше короткострокових проінфляційних ризиків, оскільки їх підвищення одразу відобразиться на споживчих цінах. Прямі податки мають здебільшого нейтральний ефект, оскільки проінфляційний вплив від більших бюджетних видатків компенсує обмеження приватного споживання, зазначили в НБУ.