17 вересня 2024, 16:36

Банки розкриватимуть таємницю та дані клієнтів. Рада готується ухвалити законопроєкт

Верховна Рада найближчим часом розгляне у другому читанні законопроєкт № 11043 щодо удосконалення функцій Нацбанку з державного регулювання ринків фінансових послуг. До другого читання до законопроєкту ввели низку нових правил, пише Судово-юридична газета.

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Що відомо

Так, у статті 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» стосовно порядку розкриття банківської таємниці встановлять нову підставу для розкриття банками інформації щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю. А саме, банки повинні розкрити її органам Національної поліції України — у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону «Про платіжні послуги».

Яку інформацію надаватимуть банки

суму та валюту платіжної операції;
дату проведення платіжної операції;
тип платіжної операції;
геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу — адресу каси (за наявності);
ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
найменування та код еквайра (за наявності);
ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.

Читайте:НБУ хоче надати держорганам доступ до номерів банківських карток клієнтів

Як зазначає Головне юридичне управління парламенту, йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації і при цьому не обмежено підстав надсилання такого запиту.

«Також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення» — додали в управлінні.

На думку експертів, такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції.

При цьому, текст поданого проєкту не містить правових норм, які б пов’язували запроваджувані законом обмеження охоронюваних Конституцією України прав громадян з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

«Відтак, запровадження поширення „інформації про все належне майно (активи) та зобов'язання осіб“, що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України» — вважають в управлінні.

Також змінено підходи до того, які саме платіжні послуги, що надаються операторами мобільного зв'язку, будуть вважатися обмеженими платіжними.