Верховна Рада найближчим часом розгляне у другому читанні законопроєкт № 11043 щодо удосконалення функцій Нацбанку з державного регулювання ринків фінансових послуг. До другого читання до законопроєкту ввели низку нових правил, пише Судово-юридична газета.
Банки розкриватимуть таємницю та дані клієнтів. Рада готується ухвалити законопроєкт
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Що відомо
Так, у статті 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» стосовно порядку розкриття банківської таємниці встановлять нову підставу для розкриття банками інформації щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю. А саме, банки повинні розкрити її органам Національної поліції України — у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону «Про платіжні послуги».
Яку інформацію надаватимуть банки
- суму та валюту платіжної операції;
- дату проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу — адресу каси (за наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
- повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
- унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
- найменування та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
Читайте:НБУ хоче надати держорганам доступ до номерів банківських карток клієнтів
Як зазначає Головне юридичне управління парламенту, йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації і при цьому не обмежено підстав надсилання такого запиту.
«Також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення» — додали в управлінні.
На думку експертів, такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції.
При цьому, текст поданого проєкту не містить правових норм, які б пов’язували запроваджувані законом обмеження охоронюваних Конституцією України прав громадян з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
«Відтак, запровадження поширення „інформації про все належне майно (активи) та зобов'язання осіб“, що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України» — вважають в управлінні.
Також змінено підходи до того, які саме платіжні послуги, що надаються операторами мобільного зв'язку, будуть вважатися обмеженими платіжними.
Коментарі - 27
депутатами ВРУ и поставить подпись президента под ним…
І зараз банки розкривають банківську таємницю на запит поліції та інших
3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України,
…
на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи — підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку
Так і зараз так само
Теперь этого не будет.
Ось тут суд теж не згадується суд
https://minfin.com.ua/ua/2024/09/17/135710498/#com4691799
однак це не означає що кримінально-процесуальний кодекс допускає доступ до банківської таємниці просто за бажанням рандомного поліцейського
Не згодні — покажіть норму законопроекта яка змінює процедуру отримання даних від банка
Гетманцеву — наш предпринимательский кукиш!
Куча краж которые никто не расследует и ничего не делает только через суд можно вернуть свои деньги если их украли, банк ничего не вернёт.
В общем полисмэнам добавили новый гемор, а толку если мошенники бабки в крипту выводят разве что они найдут получателя у того узнают фио с биржи кто покупал крипту у него, но, а если акк биржи на фейк лицо составлен или куплен? То всё, концы не найти, хотя тут 50 на 50 может мошенник на себя оформил биржу, а может и нет и проверять тоже обязательно нужно. Опять же у нас не работают следаки полиции которые могут отправить запрос на биржу от держ орг полиции и получить всю инфу про аккаунт который мошенника так как он оформлялся на хозяина или подставное лицо, а потом найти это лицо и уточнить не мошенник ли он и кому он продавал аккаунт и где:) Но биржа требует обращение с оф имейла кибер полис гов юа, а данные у кол центра кибер полиции а не у следаков вот такая ахинея)
Только, вот в моем случае, приват выполнял решение Суда аж!!! девять месяцев после жалоб в НБУ и начала Суда .по 382 У К Украины.
Просто супер.
Есть прописанный «алгоритм» действий нац полиции, гражданина. банка и Суда.
Все это не так просто!