177 тис українців вже бачать у «Дії» нарахований кешбек, і ця кількість збільшуватиметься в міру налагодження обміну даними між банками і ІТ-системою проєкту «Національний кешбек». Про це повідомила перша віцепрем'єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Національний кешбек: ще не всі бачать нараховані кошти в Дії
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Тестування програми триває
За її словами, частина банків протестували свої процеси, інші — ще тестують. Налагодження триватиме впродовж наступних тижнів.
«За покупки в перші дні вересня 177 тис. українців вже нарахували 2,9 млн грн кешбеку. Хтось бачить в „Дії“ нарахування 5 грн, а дехто — 90 грн. Відображення сум дає можливість перевірити роботу системи та активніше обирати українські товари. Виплата коштів за покупки у вересні буде до 20 жовтня», — розповіла Свириденко.
Вона зазначила, що за два тижні до «Національного кешбеку» долучилось понад 1,2 млн українців, з них — 638 тис. активували в «Дії» картки для виплат. Із тих, хто активував карту, 262 тис. громадян зробили покупки товарів, на які нараховується кешбек.
Асортимент товарів
Розширюється й асортимент товарів, на які можна отримати кешбек. У системі вже зареєстровано понад 171 тис. товарів від 963 українських виробників.
Повний перелік товарів, на які нараховується кешбек, можна побачити на сайті програми.
Низка торговельних мереж уже позначають товари з кешбеком на цінниках або на полицях. Найближчим часом такі позначення з'являтимуться на полицях магазинів, які долучилися до програми.
Нагадаємо, що бета-тест програми в «Дії» розпочався 2 вересня.
До теми: Понад мільйон українців вже відкрили картки для Національного кешбеку
Коментарі - 5
За два з половиною роки повномасштабної війни державний борг України збільшився у гривневому еквіваленті у 2,3 раза (+3 644 млрд грн.), а у валютному еквіваленті — на 66% (+62 млрд дол).
Але Україна має досвід стабілізації і скорочення державного боргу, який набула після гарячої фази війни на Донбасі у 2014−2015 роках. За словами Германцева, також змінилася структура державного боргу. Зокрема зросла частка валютного (від 65,1% до 75,3%) та зовнішнього (від 61% до 72,7%) боргу. Голова парламентського комітету зазначив, що показники обсягу і структури державного боргу продовжуватимуть погіршуватись через значний дефіцит бюджету, який пов’язаний з величезними оборонними витратами. «По суті, увесь зовнішній державний борг, який залучає зараз Україна надається на неринкових умовах. Це стосується і боргу перед МВФ, вартість якого зараз помітно вище, ніж до війни через зростання ставок центральних банків світу, але ця ставка за програмою EFF зараз є меншою, ніж вартість потенційних зовнішніх ринкових запозичень» , — пояснив Гетманцев. Але Україна має досвід стабілізації і скорочення державного боргу, який набула після гарячої фази війни на Донбасі у 2014−2015 роках.
Правда в тому, що скорочували державний борг аж ніяк не нелохи з непрофанами…
Нема кешбеку