Інфляція знову набирає обертів: минулого місяця ціни показали нульове зростання. Але у річному вимірі інфляція прискорилася з 4,3% у червні до 5,4% у липні. І це лише початок. Чому вже найближчим часом злетять ціни на їжу, розповість «Мінфін».
Спека та «генераторна» націнка: на скільки подорожчають восени основні продукти
Влітку багато виробників не наважувалися переписувати цінники або підвищували їх мінімально, побоюючись зниження продажів. Водночас витрати бізнесу лише зростають. Додатковим випробуванням для компаній стали масові відключення світла і спека, що зіпсувала врожай.
Тому на підприємствах все частіше говорять про те, що запас міцності у них закінчується, і до осені готують глобальний перегляд цінників. Окремі продукти можуть подорожчати на 20% і навіть більше.
Читайте також: Ціни «поїхали»: чому в Україні дорожчає автомобільне паливо
Як змінилися ціни на їжу у липні
За даними Держстату, у липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,6%. Найбільше (на 19,6% та 11,4%) подешевшали овочі та яйця. На 0,6−0,4% подешевшало сало, м'ясо птиці.
Ціни на деякі позиції овочів, фруктів та ягід цього літа знизилися відчутно. «Скажімо, ціни на малину, порівнюючи з минулим сезоном, впали майже вдвічі, на черешню — на третину, на вишню — на 20%», — наводять приклад представники львівського оптового ринку «Шувар».
"Помірнішу, ніж очікувалося, продовольчу інфляцію у другому кварталі зумовили ефекти раннього потепління, що збільшило пропозицію низки овочів і фруктів. Невеликим був і тиск на витрати бізнесу на корми під впливом значних торішніх врожаїв.
Додатково на пропозицію сирих продуктів вплинула тимчасова переорієнтація виробників окремих продуктів на внутрішній ринок через блокаду західного кордону України. У результаті ціни на сирі продукти харчування продовжили знижуватися (на 6,5% у червн, порівнюючи з падінням на 4,9% у березні)", — йдеться в липневому інфляційному звіті Нацбанку.
Як приклад можна навести, зокрема, яйця: з початку року вони впали в ціні на 47,6%. «У квітні було мінус 20%, у травні — мінус 15%. Ціни у червні зросли за рахунок активізації експорту, але в липні через його зниження знову пішло здешевлення», — розповів «Мінфіну» керівник Спілки птахівників України Сергій Карпенко.
У липні Єврокомісія ввімкнула «режим екстреного гальмування» для українських яєць через суттєве перевищення обсягів експорту середніх показників за 2021−2023 роки.
Водночас, згідно з офіційною статистикою, у липні на 12,1% подорожчав цукор, на 3,9−0,6% зросли ціни на продукти переробки зернових, олію, хліб, безалкогольні напої, рис, фрукти, кисломолочну продукцію, молоко, макаронні вироби, масло.
Виробники вже відчули зростання цін
Як стверджують багато виробників, із якими поспілкувався «Мінфін», «запас міцності» у них закінчується, і надалі ціни на продукти лише розганятимуться.
Особливо великим ударом для багатьох підприємств стали масові відключення електроенергії у липні. Це змусило заводи працювати на генераторах, а електроенергія від них дорожча за мережеву в декілька разів: за словами експерта енергоринку Олега Попенка, може досягати 20−30 гривень за кіловат.
Читайте також: Генератори, повербанки, батареї з Tesla: як ще українці дають раду блекаутам
Негативні тенденції підтверджують і у Нацбанку.
«Зростання цін надалі прискорюватиметься через вичерпання ефектів високих урожаїв минулих років, значного тиску на бізнес в умовах дефіциту електроенергії та дефіциту кадрів, ефектів перегляду адміністративних тарифів й акцизних податків та негативного впливу літньої посухи на врожайність цього року», — йдеться в інфляційному звіті НБУ.
До кінця року Нацбанк прогнозує прискорення інфляції до 8,5% і очікує на зміну тренду лише з середини наступного року.
Про масштаби подальшого зростання цін на споживчому ринку можна робити висновки з динаміки споживчої інфляції. У червні вона встановила 30-річний рекорд — плюс 14% за місяць.
Одним із головних чинників стало підвищення цін на мережеву електроенергію для бізнесу (на 48% у червні). Зрозуміло, що промислову інфляцію рахують не лише на підприємствах харчопрому. Але й у них ціни зростають. Зокрема, переписували відпускні ціни молокозаводи та цукрозаводчики. Переписувати цінники готуються й інші підприємства харчопрому.
Макарони та хліб: плюс 10−20% до цінника
Президент Всеукраїнської асоціації пекарів та директор компанії «Київ Хліб» Юрій Дученко розповів «Мінфіну», що у червні-липні основні виробники хліба в Україні спрацювали або в мінус, або в нуль.
«Ціни на муку за останні декілька місяців зросли на 50% і продовжують збільшуватися. Якщо у квітні ми купували борошно за 10 тисяч за тонну, то зараз воно коштує вже 15 тисяч, а до листопада очікується ціна 16−16,2 тисячі.
Борошно в собівартості хліба — це приблизно 40%. Інша сировина (цукор, олія тощо) подорожчала з початку року на понад 20%. Зростають витрати на електроенергію, логістику, пакувальні матеріали та ін. Тому ціни на хліб зростуть на 15−20%. Якщо цього не станеться, багато хлібозаводів можуть просто зупинитися і в країні почнуться перебої з хлібом. Вже зараз низка підприємств на межі зупинки, дехто переходить на роботу в одну зміну", — каже Дученко.
За його словами, суттєве зростання цін на борошно пояснюється тим, що на внутрішньому ринку обмежена пропозиція зерна другого класу (а саме така йде на борошно для хлібопекарської галузі). Багато продавців притримують зерно в очікуванні вигідніших цін. Крім того, мукомоли несуть великі витрати через відключення електроенергії. Хоча, наприклад, у хлібозаводів, які належать до критичної інфраструктури, перебої зі світлом у липні були мінімальними.
Голова концерну «Ярослав» (до його структури входить Київська макаронна фабрика) Олександр Барсук каже, що вони вже підвищили ціни на макарони на 2 гривні (до 22 гривень за кілограм). Аргументи такі ж, як і в хлібопекарів, — суттєве подорожчання борошна.
Але, на відміну від пекарів, виробники макаронів сильно страждають через відключення світла.
Так, Київській макаронній фабриці, за словами голови концерну «Ярослав», у липні «різали ліміти», пропонуючи переходити на імпортну електроенергію по 18 гривень за кіловат (а це майже вдвічі дорожче за мережеву українську електроенергію). Робота на генераторах для макаронного виробництва — теж не варіант, тому що потрібні великі потужності, а це дуже дорого.
Тому ціни на макарони знову підвищуватимуться. «Енергія зростає у ціні, як і зерно. Крім того, зростають зарплати. Тому й продукція продовжуватиме дорожчати», — каже Барсук.
Цінники на молоко, м'ясо та яйця чекають осені
Цього року в Україні очікується зниження врожаю за багатьма зерновими та олійними. Через аномальну спеку, яка накрила країну у липні і знову очікується у серпні, урожай кукурудзи може знизитися на третину, — прогнозують в Укргідрометцентрі.
Bloomberg писав, що аномальна спека найбільше б'є по двох великих виробниках зерна у Східній Європі — Румунії та Україні. Румунія вже вимагає компенсацію у розмірі 500 млн євро у ЄС, але все одно не виключає банкрутств агропідприємств за підсумками сезону.
В Україні ситуація складніша: компенсацій чекати немає звідки, плюс через перебої з електроенергією підвищуються витрати на кондиціювання сховищ за рахунок «ненажерливих» генераторів.
Президент асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Томіч каже, що багато господарств ризикують втратити до 40−50% зернового валу. Особливо великі проблеми із кукурудзою та соняшником на півдні країни — у Херсонській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській областях.
В.о. аграрного міністра Тарас Висоцький озвучив прогноз щодо зниження врожаю на 5−7%. Українська зернова асоціація знизила оцінку майбутнього врожаю до 71,8 млн тонн (минулого сезону було 82,8 млн т).
Це може вдарити по цінах як на зерно, так і на комбікорми, що, зі свого боку, підвищить витрати тваринників. Тому ціни на м'ясо, які останнім часом не тільки не зростали, а навіть знижувалися, з осені можуть збільшитися.
Втім, за цією категорією експерти очікують порівняно невелике подорожчання — на рівні 10%, оскільки на цінники тисне обмежена платоспроможність українців — багато хто не може дозволити собі урізноманітнити раціон м'ясними стравами, навіть за нинішніми цінами на м'ясо.
Сергій Карпенко не виключає й подорожчання яєць. Щоправда, поки що складно сказати, наскільки істотним воно буде.
«Зараз відпускні ціни на яйця нижчі за собівартість виробництва. Відключення електроенергії лише збільшує собівартість. Поки що це не позначається на цінах через велику пропозицію на ринку та невисокий попит. У липні Держстат знову показав мінус за цінами. Але все, що відбувається зараз, вплине на ціни з осені», — упевнений Сергій Карпенко.
В Асоціації виробників молока зазначають, що на початок серпня через скорочення виробництва молока та його подорожчання, а також перебоїв із електроенергією, молочні продукти вже подорожчали.
Наприклад, пастеризоване молоко додало в ціні 1%, порівнюючи з попереднім місяцем, і 18%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. Йогурти подорожчали на 2% за місяць та на 16%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року.
Сир за місяць подорожчав на 4,6%, вершкове масло — на 4%, тверді сири — 3−5%. Виробники молочних продуктів не відкидають, що з осені їм доведеться підвищити цінники ще на 5%.
«Запас зростання ціни ще є, оскільки собівартість збільшується значно швидше, ніж ми змінюємо прайси. Минулого місяця, коли тотально відключали електрику, мережі масово повертали нам зіпсовану продукцію, все пішло в мінус. Але, згідно з домовленостями з тими ж самими роздрібними мережами, ми не можемо підвищувати ціни на понад 5% на місяць. Тому розбили подорожчання на декілька місяців», — пояснив «Мінфіну» керівник одного із молокозаводів.
«Зростання цін на молочні продукти та м'ясо влітку або незначне, або взагалі відкладається, через те, що не сезон. Натомість з осені вони зростатимуть», — прогнозує Томіч.
Чи буде в Україні «овочева криза»
За словами Івана Томича з Асоціації фермерів та приватних землевласників, очікується і подорожчання овочів. «Щодо овочевої групи — хороший врожай цього року буде тільки у тих господарств, які вклалися в краплинне зрошення», — пояснює він.
Власник компанії «СП ПАЕК» Юрій Кормишкін стверджує, що спека, яка накрила Миколаївську, Херсонську та Одеську області, взагалі може спровокувати «овочеву кризу» в країні. Навіть у тих господарствах, де є системи поливу, через відключення електрики були проблеми, тому що не працювали насосні станції.
Наприклад, може знизитися врожай картоплі, оскільки температура ґрунту цього року перевищила оптимальні показники на декілька градусів.
За даними профільного майданчика EastFruit, за останній тиждень липня картопля в опті, порівнюючи з попереднім тижнем, вже подорожчала з 8−15 гривень до 10−16 гривень, білокачанна капуста — з 8−10 гривень до 19−20 гривень, цибуля — з 10−12 до 12−13 гривень, огірок — з 25−30 до 35−55 гривень. При цьому, наприклад, буряки, навпаки, подешевшали з 13−20 гривень до 9−10 гривень, а морква — з 18−20 до 12−15 гривень.
Але ситуація на плодоовочевому ринку швидко змінюється. Що буде з цінами з осені багато в чому залежить від того, як спрацюють сховища овочів. І якщо відключення світла в Україні триватимуть, не виключено, що на овочах з'явиться «генераторна націнка». Підсумкові цінники може відкоригувати й імпорт овочів — продукція може подорожчати через зростання валютного курсу, а слідом за нею підтягнуться й ціни на українські овочі.
Коментарі - 32
Части касаемо одежды и обуви, — то очень логично.
В рамках одежды и обуви, это может быть довольно существенное снижение.
Но специально для Вас, не так уже и дорого.
https://pro-consulting.ua/issledovanie-rynka/analiz-rynka-odezhdy-i-obuvi-v-ukraine-2024-god
torn, не вопрос, покажите хоть что-нибудь.
За очень большое время подобных дискуссий, еще никто не смог опровергнуть держстат, хоть в каком-то приближении.
1. На Украине идет война.
2. Модные вещи существенно дороже вышедших из моды.
Это принимается Вами или требует каких-то доказательств?
Что для Вас является аргументом?
1. В указанном участке времени есть период как войны, так и «лучшее за все время состояние экономики», но на выходе результат один, одежда дешевеет.
2. Вы учитываете цены на одежду вышедших из моды вещей? А новых не учитываете?
Модные (дорогие) вещи не покупаются, их не куда одевать.
Стало быть и не завозятся или завозятся в ограниченном количестве.
И средняя цена становится ниже. По-моему, логично.
Вот Вам минус 35%
https://rozetka.com.ua/290033633/p290033633/
Пройдитесь по ценам и Вы увидите и больше.
И что за это время случилось с курсом гривны?
Поймите. Есть некая методика. Она сложная но, в принципе, понятная (если ее читать). Затем эта методика превращается в различные протоколы и алгоритмы. Они уже понятны только узким специалистам (мы с Вами такими не являемся).
После этого люди мониторят цены по этим протоколам и заносят их в базу данных.
Я Вас уверяю, если Вы, лично, проделаете аналогичную работу, то получите аналогичный результат.
Можете попробовать и убедиться.
Какие у Вас претензии к расчету ВВП и, особенно, зарплат.
Смотрите, в Интертопе кроссовки стоят 700 грн., в Розетке 300, на Алиэкспесе 100. Примерно.
Что странного в том, что люди покупают туже самую обувь, но по более низким ценам?
Друга спроба буде?
Загалом, все правильно, по методикам і т.п.
Одне уточнення. Ви вивчили методику, поспілкувались зі спеціалістами. Потратили свій дорогоцінний час і виявилось, що результат Ваших розрахунків співпадає з офіційним. І що далі?
Мабудь, трішки не так.
Я не можу перевірити розрахунки, тому вірю офіціальним даним.
Я не можу перевірити площу Києва, тому вірю офіціальним даним.
Я не можу перевірити відстань до Місяця, тому вірю офіціальним даним.
І т.д.
А Ви?
Друге. Україна досить демократична держава, з розвиненою опозицією.
Ця опозиція, без особих пробле проведе такі розрахунки (можливо вона їх і проводить). І в разі розбіжностей, чітко назве вірні числа.
Якщо цього нема, то його нема.
----
В гардеробі людини трішки більше предметів одягу ніж кросівки:)
----
Так вони всі зі знижками.
От я і пропоную, взяти і промоніторити.
https://v.gd/ChQv9R
Такі дані з посиланням на Державну службу статистики наводить НБУ.
Експерти прогнозують, що найближчими місяцями інфляція буде пришвидшуватись.