Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 9083, який передбачає дерегуляцію ринку вживаних автомобілів в Україні. Про це повідомляє голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Рада підтримала спрощення торгівлі вживаними авто
►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Згідно з пояснювальною запискою до документа, він розроблений з метою удосконалення торгівлі вживаними транспортними засобами, які підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС через суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами і поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС.
Як зазначив Гетманцев, ринок вживаних авто до війни складав 1,7 млн авто на рік. У 2023 році було реалізовано 780 тисяч таких транспортних засобів. Цього року очікується 1,5 млн. І тільки 2,5% від цього продаються в білу, від чого бюджет отримує в середньому 19,8 тис. грн.
Читайте також: В Україні росте попит на вживані авто
«Але для роботи білого ринку є перешкода. Вимога додаткової реєстрації авто на посередника з купою непотрібних довідок. Скасування безглуздої державної реєстрації вживаних автомобілів торгуючою організацією на себе, навіть якщо вона їх купує як товар для подальшого перепродажу, стане запорукою для виведення з тіні ринку, розширення діяльності білих автотрейдерів та ліквідації схем, через які бюджет недоотримує податки», — зазначив депутат.
Коментарі - 10
У 2022-му — першому воєнному році - ми охопили трохи менше як тисячу об'єктів, але сума збитків сягнула майже 100 млрд гривень.
А в 2023 році за результатом перевірки більше 1000 об'єктів зафіксовано збитків вже на 211 млрд гривень.»
І це лише верхівка айсбергу. Чого варті як мінімум 30% Великого крадівництва.
В 2019 році мабудь руками і ногами голосував за ЗЕ! А тепер уже і шашликів на 1 травня не хочеш?
Перші найгучніші дзвіночки про зе-корупцію в керівництві Міноборони залунали, коли в українському виданні «Дзеркало тижня» вийшла стаття про завищенні закупівельні ціни на продукти харчування для військових Збройних сил України. Зокрема, йшлося про те, що Міністерство начебто закуповує для солдатів курячі яйця по 17 гривень за штуку.
Тоді чинний міністр Олексій Резніков спростовував ці закиди, але вже невдовзі його заступники та очільники профільного департаменту, відповідальні за цей напрям, подали у відставку. Невдовзі їх заарештували і оголосили підозру про зловживання.
У заявах на підпис була, зокрема, і заява В’ячеслава Шаповалова. Його викрили на розтраті майже 1 млрд гривень.
На початку великої війни з Росією Міноборони придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ. Протягом весни та літа 2022 року постачальник передавав товар належної якості. Однак наступні партії, які надходили восени та взимку 2022 року, не проходили балістичні випробування. З’ясувалося, що вони не відповідають українським вимогам до якості.
Крім того, наприкінці 2022 року у Мережу потрапили документи, за якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд грн на закупівлю харчів для ЗСУ у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.
Тоді у відставку подав і директор департаменту закупівель Богдан Хмельницький. 1 лютого СБУ вручила їм обом підозри. Як виявилося, розслідування НАБУ щодо цього почалося ще до публікації матеріалів у ЗМІ.
Йому призначили на час слідства з можливістю вийти на свободу під заставу в розмірі 402 мільйони 600 тисяч гривень.
У жовтні відбувся черговий суд у справі Шаповалова, але його й надалі не випустили з-під варти, але зменшили розмір застави до 50 мільйонів гривень.
Загалом це найпопулярніша схема нині, якою користуються топкорупціонери — чекати зменшення застави до рівня, який «по кишені», аби потім вийти і компенсувати «витрати» награбованим.